Ухвала

від 29.05.2019 по справі 133/712/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №133/712/18

Провадження №1-кп/127/412/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі колегії судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого,

представника ПП «Вінагропром МС»

ОСОБА_7 ,

представника цивільного відповідача

ПП «Вінагропром МС» ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Вінниці кримінальне провадження № 12016020170000830 по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області м. Калинівка, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 358 КК України,-

Встановив:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 358 КК України.

29.03.2019 на адресу суду від представника потерпілого ТОВ «УКРАЇНА» надійшло письмове клопотання про скасування арешту майна, а саме скасувати арешт на майно, що належить ТОВ «УКРАЇНА», а саме 500 тон посівної пшениці сорту «Дарунок Поділля» урожаю 2017 року, яку було описано та накладено арешт у виконавчому провадженні № 54074319.

В судовому засіданні представник потерпілого клопотання підтримав, просив скасувати арешт на майно з підстав викладених в клопотанні.

Захисник обвинуваченого, представник ПП «Вінагропром МС» адвокат ОСОБА_7 щодо клопотання про скасування арешту, поклався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.

Представник цивільного відповідача ПП «Вінагропром МС» адвокат ОСОБА_8 щодо клопотання про скасування арешту, поклалася на розсуд суду.

Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши та проаналізувавши надані письмові докази і матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що під час проведення досудового розслідування ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2018 накладено арешт на майно, що належить ТОВ «УКРАЇНА», а саме на 500 тон посівної пшениці сорту «Дарунок Поділля» урожаю 2017 року, яку було описано та накладено арешт у виконавчому провадженні № 54074319.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті КК України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Досудове розслідування кримінального провадження № 12016020170000830 закінчено та розпочато розгляд кримінального провадження у суді, а отже, всі необхідні слідчі дії за даним кримінальним провадженням проведені.

Такий вид арешту майна перешкоджає юридичній особі належним чином здійснювати господарську діяльність.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Таким чином, потреби судового слідства не виправдовують такий ступінь у втручання у права та свободи, юридичної особи та перешкоджають здійсненню останнім господарської діяльності, а тому відсутні підстави для подальшого арешту.

Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст.41Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданнями цього кримінального провадження, суд приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ТОВ «УКРАЇНА» належним їм майном на підставі зазначених обставин, оскільки судом встановлено, що в подальшому застосуванні цього заходу потреба відпала, а відтак клопотання представника потерпілого ТОВ «УКРАЇНА» ОСОБА_10 про скасування арешту підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 26, 100, 174, 350, 370-372 КПК України, суд -

Ухвалив:

Клопотання представника потерпілого ТОВ «УКРАЇНА» ОСОБА_10 про скасування арешту в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 358 КК України задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2018, на майно, що належить ТОВ «УКРАЇНА», а саме на 500 тон посівної пшениці сорту «Дарунок Поділля» урожаю 2017 року, яку було описано та накладено арешт у виконавчому провадженні № 54074319.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя-доповідач

Судді