Ухвала

від 31.05.2019 по справі 523/17453/18

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.05.2019

Справа № 523/17453/18

Провадження № 2/497/301/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2019 р. Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Раца В.А.

секретаря судового засідання - Божевої І.Д.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЦЕНТРГРУП" про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу та стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову по цивільній справі за його позовом до ТОВ Автоцентгруп про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу та стягнення грошових коштів, в якій просить вжити заходів по забезпеченню позову та до розгляду справи по суті накласти арешт на поточний рахунок відповідача НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк", код банку 305299, житлові приміщення, розташовані АДРЕСА_3; адреса засновника АДРЕСА_4, що належить ТОВ "АВТОЦЕНТРГРУП" ЄДРПОУ 42561049 та заборонити посадовим особам проводити будь-які дії щодо укладання угод стосовно відчуження, посилаючись на те, що невжиття цих засобів забезпечення позову може утруднити в подальшому виконання рішення суду, так як відповідач може відчужити належне йому майно та виявитися неплатоспроможним.

Згідно зі ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні заяви з наступних підстав.

У порушення вимог ст. 149 ЦПК України позивачем не наведено належних аргументів та доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову, які він просить застосувати, а саме накладення арешту на поточний рахунок та житлові приміщення, може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, оскільки позивач не надав жодного документу або доказу того, що цей рахунок та житлові приміщення, розташовані за вказаними в заяві адресами дійсно належить відповідачу.

Таким чином, виходячи із викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову можуть зробити неможливим, або утруднити виконання рішення суду, а також належність вищезазначеного майна відповідачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЦЕНТРГРУП" про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу та стягнення грошових коштів - відмовити.

Розгляд справи відкласти на 29.07.2019 року о 09.30 годині.

Ухвала суду набирає чинності протягом 15 днів з дня її проголошення за відсутності апеляційної скарги.

Суддя В.А.Раца