Рішення

від 16.09.2019 по справі 523/17453/18

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.09.2019

Справа № 523/17453/18

Провадження № 2/497/301/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2019 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.

секретаря - Божевої І.Д.

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЦЕНТРГРУП" про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Автоцентргруп та просить визнати недійсним попередній договір №0100 від 07.11.2018 року, укладений між ним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ТОВ Автоцентргруп , а також стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 85 000 грн. 00 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що наприкінці жовтня 2018 року він вирішив придбати автомобіль Fiat Doblo 1 .6МТ 2014 р. З цією метою 11:30 годині 07 листопада 2018 року він прибув в м.Кам`янське, де особи, представившись менеджерами ТОВ Автоцентргруп повідомили, що необхідно внести авансовий платіж і після цього розпочнеться оформлення документів для покупки автомобіля. На виконання умов п.2.1. Попереднього договору № 0100 від 07 листопада 2018 року він сплатив до каси відділення банку ПУМБ на поточний рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 85 000 грн. Після цього було підписано попередній договір №0100 від 07.11.2018 року, вартість якого складає 100 000,00 грн. та роз`яснено, що автомобіль буде доставлено до м.Одеса до 09.11.2018 року, оскільки потрібно перевірити чи поступили кошти на рахунок, підготувати авто. Однак вказаний автомобіль не доставлений йому по даний час, на телефонні дзвінки представники відповідача не відповідають. Позивач вважає, що зазначені умови договору є несправедливими, так як на момент укладення попереднього так і на дату виконання зобов`язань відповідачем, тобто на 07.11.2018 року, автомобіль марки Fiat Doblo 1 .6МТ 2014 р. у відповідача був відсутній, зі змісту попереднього договору неможливо ідентифікувати предмет купівлі-продажу, оскільки не зазначено більш детальних ознак майна, крім марки автомобіля, його кольору та року випуску, зокрема: номерний знак, ідентифікаційний номер транспортного засобу, що застосовується в автомобільній промисловості для індивідуального розпізнавання кожного механічного транспортного засобу. Оскаржуваний договір не містить і умови переходу права власності на майно, взагалі зі змісту цього договору випливає, що отримання автомобіля позивачем можливе за умови внесення коштів та за умови виконання зобов`язання відповідачем щодо придбання майна у третіх осіб, тобто фактично позивач сплатив 85 000,00 грн. на можливе укладення основного договору в термін до 31.12.2020 року. Дії відповідача свідчать про ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань. Також зазначений попередній договір є нікчемним, оскільки він не був нотаріально посвідчений. Окрім цього позивач посилається на те, що у відповідача відсутня ліцензія для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, як то передбачено ст. 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг . На підставі зазначених обставин позивач вважає укладений попередній договір нікчемним та просить застосувати наслідки недійсності до нікчемного правочину.

Позивач в судове засідання не з`явився, в письмовій заяві просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача ТОВ АВТОЦЕНТРГРУП в судове засідання не з`явився без поважних причин, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, відзив на позовну заяву не подав, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 листопада 2018 року між ОСОБА_1 з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю АВТОЦЕНТРГРУП - Продавцем в особі директора Сергієнкова С.Є., який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, був укладений попередній Договір № 0100 купівлі - продажу транспортного засобу, за яким сторони зобов`язались у встановлений строк укласти договір купівлі-продажу на умовах встановлених у попередньому договорі транспортного засобу Fiat Doblo, рік випуску 2014, 1.6і/МТ/Дизель, Multi Jet, вишневий 650 км.

Відповідно до п.1.5 Договору сторони зобов`язуються укласти Основний договір 07 листопада 2018 року за умови повного виконання п.2.1 цього Попереднього договору. Якщо на зазначену вище дату Майно не буде придбано Продавцем з метою його відчуження Покупцеві, то Сторони визначили, що Основний договір буде укладено на 5 день після придбання Продавцем Майна, про що останній зобов`язується повідомити Покупця у письмовому вигляді із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладення Основного договору. В такому випадку кінцевим терміном укладення Основного договору сторони визначили 31 грудня 2020 року.

На виконання умов пункту 1.6. Договору позивач 07.11.2018 року здійснив оплату авансу відповідачу в сумі 85 000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 18276909 (а.с.11).

Статтею 635 Цивільного кодексу України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Станом на 07.11.2017 року (передбачену попереднім договором дату укладення основного договору) основний договір між позивачем і відповідачем укладений не був. Жодних повідомлень від відповідача про придбання чи не придбання транспортного засобу для його наступної передачі позивачу на адресу позивача від відповідача не надходило, пропозиції про укладення основного договору сторонами не направлялись, на письмові звернення позивача також відповідей не надходило.

Заявляючи вимогу про визнання недійсним попереднього договору, позивач посилається на те, що договір нотаріально не посвідчений, а самі умови договору є несправедливими і відповідач застосував нечесну підприємницьку практику.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з положеннями ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Судом встановлено, що у порушення приведених норм та умов попереднього договору відповідач свої зобов`язання за договором не виконав. Основний договір купівлі-продажу транспортного засобу 07.11.2018 відповідно до п. 1.5 попереднього договору відповідачем укладений не був, хоч позивачем умови п. 2.1. цього договору виконано в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Аналізуючи вказану статтю, індивідуально визначеними є такі речі, які відрізняються від інших кількома ознаками: єдині у своєму роді, відрізняються від інших кількома ознаками, вирізняються із загальної маси речей цього роду.

Дослідивши умови попереднього договору купівлі-продажу судом встановлено, що згідно п. 1.2 договору, річ - " транспортного засобу Fiat Doblo, рік випуску 2014, 1.6і/МТ/Дизель, Multi Jet, вишневий 650 км , не може вважатися предметом договору купівлі-продажу, оскільки він не визначений індивідуальними ознаками, а саме: його виробника, комплектацію, тип автомобіля, не вказано привід, тощо.

В попередньому договорі купівлі-продажу № 0100 від 07.11.2018 р., не включені будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має звертатися споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару і водночас обмежує права споживача на захист і отримання відшкодування у передбачених законом випадках.

За таких обставин є всі підстави вважати такі умови несправедливими.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом частини п`ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону).

Визначення поняття несправедливі умови договору закріплено у ч. 2 ст. 18 цього Закону, згідно якої умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (пункти 2, 3 частини третьої статті 18 Закону Про захист прав споживачів ); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

Відповідач в судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про несправедливі відносно споживача умови спірного попереднього договору купівлі-продажу та наявність у зв`язку із цим підстав для визнання його недійсним відповідно до вимог статей 203, 215ЦК України та ЗУ Про захист прав споживачів .

У відповідності зі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений на підставі частини 3 статті 22 Закону України Про захист прав споживачів , то з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 768,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 264, 280 ЦПК України, ст.ст. 203,215 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЦЕНТРГРУП" про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №0100 від 07.11.2018 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АВТОЦЕНТРГРУП .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЦЕНТРГРУП (49038 м. Дніпро вул. Академіка Белелюбського, буд. 1, офіс 36), код ЄДРПОУ 42561049, р/р НОМЕР_1 в АТ КБ Приватбанк на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , кошти в розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп. сплачених за Попереднім договором купівлі-продажу транспортного засобу №0100 від 07.11.2018 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЦЕНТРГРУП (49038 м. Дніпро вул. Академіка Белелюбського, буд. 1, офіс 36), код ЄДРПОУ 42561049, р/р НОМЕР_1 в АТ КБ Приватбанк судовий збір в сумі 768 гривень 40 копійок на користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, код за ЄДРПОУ 37801706, МФО 828011, р/р 31214206015155, код класифікації доходів бюджету 22030101).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца