Рішення

від 27.03.2019 по справі 0440/5798/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року Справа № 0440/5798/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В. за участі секретаря судового засіданняЗелецького Р.Р. за участі: представника позивача представника відповідача Кисельова А.В. ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у якій просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0211571305 від 04.06.2018 року на загальну суму 6 520,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувана вимога є незаконною та необґрунтованою, оскільки прийнята через 4 місяці після вручення акту перевірки, всупереч передбачених законом 10 робочих днів. Позивач зазначає, що єдиною підставою для донарахування стало незбереження позивачем первинних документів бухгалтерського обліку за 2014 рік. Проте, пунктом 44.3 ПКУ встановлено обов`язок платників податків забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи. Але, перевірка проводилась з 18.01.2018 року по 24.01.2018 року, тобто вже після спливу передбаченого законом терміну на збереження первинних документів.. Таким чином, спірна Вимога прийнята не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, є необґрунтованою, прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для її прийняття, що має наслідком її неправомірності та є підставою для скасування.

Від відповідача надійшов відзив на позов та додаткові пояснення, в яких зазначено, що посадовими особами відповідача була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування під час взаємовідносин із ТОВ ЮКЕЙ ГРУП у 2014 роді. В ході перевірки ФОП ОСОБА_4 надано запит №775/10/04-36-13-05 від 19.01.2018р. про надання первинних документів, підтверджуючих взаємовідносини з ТОВ ЮКЕЙ ГРУП за лютий 2014р на загальну суму придбання 25456, 65 грн, на який було надано відповідь від 19.01.2018р. про відмову надання документів. Таким чином, в порушення вимог п. 177.2 ст.177, п. 177.4 ст.177 ПК України встановлено завищення задекларованої вартості витрат, пов`язаних з господарською діяльністю за лютий 2014 р. на суму 25456,65 грн. Також контролюючим органом отримано вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017 у справі №201/8082/16-к, яким ТОВ ЮКЕЙ ГРУП визнано фіктивним. Наведена у вироку суду інформація дає підстави контролюючому органу для висновку про те, що первинні документи виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на письмові заперечення, які містяться у відзиві на позов та доповненнях, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.02.2016р., ОСОБА_2 зареєстрований 25.11.2005р., як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності: Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Судом встановлено, у період з 18.01.2018р. по 24.01.2018р., на підставі пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, ст.ст.13, 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування під час взаємовідносин із ТОВ ЮКЕЙ ГРУП у 20 І4 році, за результатами якої складено Акт №4507/04-36-13-05/3042715737 від 31.01.2018.

Відповідно до висновків вказаного Акта №775/10/04-36-13-05 від 19.01.2018р., перевіркою встановлені наступні порушення:

- п.44.1 ст.44, п.44.3. ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України в частині не надання первинних документів, які стосуються ведення фінансово-господарської діяльності (книга обліку доходів та втрат, за перевіряємий період, виписки банку, акти виконаних робіт (надання послуг), документи на придбання ТМЦ (робіт, послуг);

- п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України, у зв`язку із завищенням суми валових витрат, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 3818,85 грн.;

- п.2 ч.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , у результаті чого, з урахуванням вимог ч.11 ст.8 цього Закону, визначено суму єдиного внеску в сумі 6520,06 грн.

На підставі акта перевірки №4507/04-36-13-05/3042715737 від 31.01.2018 відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0211571305 від 04.06.2018 року у розмірі 6520,06грн., у зв`язку із наявністю заборгованості зі сплати єдиного внеску па загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 6 520,06 грн., а також прийнято рішення №0211591305 від 04.06.2018р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску.

Не погодившись із вищезазначеною вимогою, позивач звернувся із скаргою до ДФС України в порядку статті 56 Податкового кодексу України, проте рішенням ДФС України від 18.07.2018 року № 10418/24/99-99-11-02-02-25 про результати розгляду скарги, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.06.2018 року №Ф-0211571305 залишено без змін, скаргу ФОП ОСОБА_5 . - без задоволення.

У п.3.2.1 Акта зазначено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано інформацію щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ) з ТОВ ЮКЕЙ ГРУП (код ЄДРПОУ 37275735) за лютий 2014 року на загальну суму придбання 25456,65 грн. (в т.ч. ПДВ 5091,33).

Відповідно результатів аналізу податкової інформації, отриманої, відпрацьованої відповідно до ст.72,73,74 ПК України, що відповідно до ст.74 ПК України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме даних Єдиного реєстру податкових накладних та аналізу фінансової податкової звітності встановлено, що в адресу ФОП ОСОБА_3 за лютий 2014 року ТОВ ЮКЕЙ ГРУП виписано накладні за наступною номенклатурою: краги для зварювальника шкіряні, рукавички МБС. респіратор ЗМ 9332, окуляри OZON 7-031, респіратор ЗМ 9925, беруші ЗМ НОМЕР_2 .

В ході перевірки ФОП ОСОБА_4 надано запит №775/10/04-36-13-05 від 19.01.2018р. про надання первинних документів, підтверджуючих взаємовідносини з ТОВ ЮКЕЙ ГРУП за лютий 2014р на загальну суму придбання 25456, 65 грн., на який було надано відповідь від 19.01.2018р. про відмову надання документів.

Таким чином, в порушення вимог п. 177.2 ст.177, п. 177.4 ст.177 ПК України встановлено завищення задекларованої вартості витрат, пов`язаних з господарською діяльністю за лютий 2014 р. на суму 25456, 65 грн.

У п.3.5.4 Акта зазначено, що за результатами перевірки правильності визначення чистого оподатковуваного доходу з урахуванням п.3.2.1 встановлено, що ОСОБА_6 занизив чистий оподатковуваний дохід за 2014 р. - на суму 25 456,65грн., що є порушенням п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464. Таким чином, з урахуванням вимог ч.11 ст.8 Закону № 2464 за результатами перевірю донарахований єдиний внесок в сумі 6520,06грн.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017 року у справі №201/8082/16-к (провадження № 1-кп/201/11/2017), винесеному за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження №32014040000000104. Відповідно до вказаного вироку, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 було визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення №32014040000000104 передбаченого ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 358, ч.3 ст.28, ч.4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 т. 212 КК України. А саме - створення (придбання) суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, у т.ч. ТОВ ЮКЕЙ ГРУП (код ЄДРПОУ 37275735), яка полягала у документальному оформленні не існуючих фінансово-господарських операцій для незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємства суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки. Використовуючи реквізити фіктивних підприємств Гостєв P.O., ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в період 2014 року, маючи у володінні та користуванні такі фіктивні суб`єкти підприємницької діяльності, без відома керівників, які формально призначені директорами, які відношення до діяльності суб`єкта підприємництва не мали, здійснювали оформлення неіснуючих господарських операцій.

Вирішуючи спір по суті суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

П.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення за агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.177.1ст.177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 177.2 ст.177 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пп. 174.4.1 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати (пп. 177.4.5 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон України від 08.07.2010 №2464-VI).

Стаття 1 цього Закону визначає єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 ч.1 ст. 4 Закону України №2464-VI від 08.07.2010 встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у п. 4 та 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 34,7 % визначеної п. 2 та п.3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (ч.11 ст.8 Закону № 2464).

Згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених зокрема, у п, 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від Ъ діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску го може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з п.11.ст.8 вищезазначеного Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п.4 ст.25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п.2 ст.9 даного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: «назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції» .

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України №742/11/13-11 від 2 червня 2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Судом встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 було складено акт № 4507/04-36-13-05/3042715737 від 31.01.2018 року, яким не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ ЮКЕЙ ГРУП у вищезазначеному періоді. На підставі висновків акту № 4507/04-36-13-05/3042715737 від 31.01.2018 року було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0211571305 від 04.06.2018 року у зв`язку із наявністю заборгованості зі сплати єдиного внеску па загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 6520,06грн.

Так, в ході перевірки ФОП ОСОБА_4 надано запит №775/10/04-36-13-05 від 19.01.2018р. про надання первинних документів, підтверджуючих взаємовідносини з ТОВ ЮКЕЙ ГРУП за лютий 2014р на загальну суму придбання 25456, 65 грн., на який було надано відповідь від 19.01.2018р. про відмову надання документів.

При цьому, в Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщено вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16.06.2017 року у справі №201/8082/16-к з відміткою набрання законної сили 18.07.2017р., яким ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 було визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення №32014040000000104 передбаченого ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 358, ч.3 ст.28, ч.4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 т. 212 КК України. А саме - створення (придбання) суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, у т.ч. ТОВ ЮКЕЙ ГРУП (код ЄДРПОУ 37275735), яка полягала у документальному оформленні не існуючих фінансово-господарських операцій для незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємства суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки. Використовуючи реквізити фіктивних підприємств Гостєв P ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в період 2014 року, маючи у володінні та користуванні такі фіктивні суб`єкти підприємницької діяльності, без відома керівників, які формально призначені директорами, які відношення до діяльності суб`єкта підприємництва не мали, здійснювали оформлення неіснуючих господарських операцій.

У вказаному вироку зазначено наступне: Для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо умов, на яких ОСОБА_13 мав стати засновником та керівником підприємства, не маючи наміру здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність та не маючи відповідної для цього освіти та навичок, будучи непоставленим до відома про злочинний характер дій вказаних осіб, в липні, грудні 2013 року в денний час в м. Дніпропетровську, більш точної дати та місця досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_12 виконав підпис за допомогою невстановленої досудовим розслідуванням особи в наказі № 02 від 27.06.2013 року про призначення ОСОБА_13 на посаду директора ТОВ ЮКЕЙ ГРУП , протоколах №01/07 від 01.07.2013, №16/12 від 16.12.2013, загальних зборів учасників ТОВ ЮКЕЙ ГРУП з додатком до них, статуті ТОВ ЮКЕЙ ГРУП від 16.12.2013, реєстраційній картці на внесення змін до установчих документів юридичної особи від 19.12.2013, які після підписання надав у розпорядження ОСОБА_12 на його вимогу.

Отримавши у відповідних органах статутні та реєстраційні документи, ОСОБА_13 через ОСОБА_14 передав їх ОСОБА_12 , не будучи при цьому поставленою до відома про злочинність його дій та вважаючи при цьому таку діяльність легальною.

Аналогічним чином, ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 організували відкриття поточних рахунків ТОВ ЮКЕЙ ГРУП в банківських установах - ПАТ Полтава-Банк .

Отже, ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи спільно у складі організованої злочинної групи та в межах злочинного плану, розробленого ОСОБА_12 , набули можливість розпоряджатись всіма майновими і немайновим правами ТОВ ЮКЕЙ ГРУП (код 37275735), шляхом маніпулювання його номінальним керівником - директором підприємства ОСОБА_13 , який не був обізнаний про мету діяльності ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_12 , будучи організатором вчинення злочину, і ОСОБА_8 , будучи співорганізатором вчинення злочину, діючи у складі організованої злочинної групи, скоїли фіктивне підприємництво, тобто створення (придбання) суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно.

У відповідності до вимог ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише з питання чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року (справа К/9901/1478/18) міститься правовий висновок, відповідно до якого статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 1 грудня 2015 року по справі №826/15034/14 та в постанові від 12.01.2016р. по справі № 21-3706а15.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, суд звертає увагу, що ні під час перевірки, ні під час розгляду справи в суді, по суті викладених в Акті перевірки порушень позивач не заперечував, посилаючись лише на порушення, як строків перевіряємого періоду, а саме строків (1095 днів) зберігання первинних документів, так і порушення 10-ти денного строку винесення оскаржуваної Вимоги, на що суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту Листа ДФС від 15 лютого 2016 року №3220/6/99-99-10-03-02-15, порушення строку прийняття податкового повідомлення - рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності такого рішення. Якщо податкове повідомлення - рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли порушено строки прийняття передбачені п. 86.8 ст. 86 Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.86.3 ст.86 ПК України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, даною нормою законодавцем встановлено імперативний порядок прийняття податкових повідомлень-рішень, у тому числі визначено строк, в межах якого контролюючий орган вправі прийняти податкове повідомлення-рішення й такий не може спливати раніше від дати вручення акта перевірки платнику.

Суд зазначає, що відповідно до записів Єдиного журналу Обліку заказних, рекомендованих листів та листів з повідомленням Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, повідомлення про вручення Акту перевірки від 31.01.2018р. надійшло до ДПІ 04.06.2018р., згідно якого акт ФОП ОСОБА_15 отримав 16.02.2018р. В зв`язку з чим, Вимогу про спалу боргу (недоїмки) було сформовано - 04.06.2018 року. До 04.06.2018 в ГУ ДФС у Дніпропетровській області була відсутня інформація про дату вручення акта перевірки.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваної Вимоги №Ф-0211571305 від 04.06.2018 року, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-а, ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправною та скасування вимоги, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова