ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21 травня 2019 року о/об 15 год. 48 хв.Справа № 280/331/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення
за участі представників:
від позивача - Зелена Р.В.
(діє на підставі довіреності б/н від 16.01.2019 року)
від відповідача - Воронкова Н.В.
(діє на підставі довіреності № 916/08-01-10-01 від 13.11.2018 року)
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька сировинна компанія" (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0007934004 від 15 серпня 2018 року, винесене на підставі акту перевірки №377/08-01-40-04/41686609 від 02 липня 2018 року, про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем: пальне.
Ухвалою суду від 28 січня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 26 лютого 2019 року.
26 лютого 2019 року в підготовчому засіданні судом, протокольною ухвалою відкладено підготовче засідання до 26 березня 2019 року.
Ухвалою суду від 26 березня 2019 року провадження у справі зупинено 24 квітня 2019 року.
24 квітня 2019 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.
24 квітня 2019 року в підготовчому засіданні протокольною ухвалою суду, за письмовими згодами всіх учасників справи, призначено справу до судового розгляду по суті на 24 квітня 2019 року після закриття підготовчого провадження, а у розгляді справи по суті оголошено перерву до 21 травня 2019 року.
Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 21 травня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
Позовна заява обґрунтована тим, що податкове повідомлення-рішення №0007934004 від 15 серпня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем: пальне, яке було прийнято Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, прийняте всупереч діючому законодавству України, з наступних підстав, оскільки саме через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів, так як відпуск пального відбувається через паливо-, масло- та газо-роздавальні колонки кінцевому споживачу, при цьому розрахунки за придбані у роздріб нафтопродукти здійснюються як у готівковій формі, так і з використанням відомостей на відпуск, талонів, платіжних карток, смарт-карток (паливних карток). Зазначає, що ТОВ БЕЙСІК ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ не має на праві власності або в оренді діючих АЗС чи інших колонок для здійснення операцій з реалізації пального, не здійснює операції з фізичним отриманням пального та не відвантажує його кінцевому споживачу. Таким чином, комерційні операції з поставки нафтопродуктів (пального) не підпадають під ознаки роздрібної торгівлі у розумінні Податкового Кодексу України, а отже, немає підстави для їх оподаткування, як операцій з роздрібної торгівлі пальним відсутні.
В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№5867 від 13 лютого 2019 року), відповідно до якого зазначено, що перевіркою встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Бейсік Енерджі Трейдінг" порушено вимоги статті 36, пункту 44.1 статті 44, підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212, підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового Кодексу України, внаслідок чого підприємством здійснено операції з реалізації пального в обсязі 20 800 літрів загальною вартістю 564 768,00 грн. без відповідної реєстрації платником акцизного податку. Мотивує правову позицію тим, що у суб`єкта господарювання, який здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів під час здійснення розрахункових операцій, виникає податкове зобов`язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.
В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
У період з 18 червня 2018 року по 22 червня 2018 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Бейсік Енерджі Трейдінг , з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні реалізації пального згідно зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01 березня 2018 року по 19 березня 2018 року без відповідної реєстрації платником акцизного податку.
За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено Акт перевірки №377/08-01-40-04/41686609 від 02 липня 2018 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Бейсік Енерджі Трейдінг , код ЄДРПОУ 41686609 з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні реалізації пального згідно зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01 березня 2018 року по 19 березня 2018 року без відповідної реєстрації платником акцизного податку .
Актом перевірки №377/08-01-40-04/41686609 від 02 липня 2018 року встановлено порушення статті 36, пункту 44.1 статті 44, підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212, підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового Кодексу України.
15 серпня 2018 року на підставі Акту перевірки №377/08-01-40-04/41686609 від 02 липня 2018 року податковим органом стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Бейсік Енерджі Трейдінг винесено податкове повідомлення-рішення №0007934004, яким до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 564 768,00 за платежем: пальне.
Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області від 26 листопада 2018 року вих.№38304 у задоволенні скарги відмовлено, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з податковим повідомленням рішенням №0007934004 від 15 серпня 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01 січня 2011 року.
Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (абзац 2 підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Тому, суб`єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу є платником акцизного податку.
Згідно з підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Отже, особа (платник податку), яка планує здійснювати будь-які операції з пальним на митній території України, які визначені в абзацом 2 підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, має до початку здійснення таких операцій зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та в подальшому складати акцизні накладні на обсяги реалізації.
Позивачем вказаних дій проведено не було.
Пунктом 117.3 статті 117 Податкового кодексу України встановлено, що здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.
Таким чином, враховуючи, що позивач фактично здійснив операції з реалізації пального (договір купівлі - продажу, що передбачає перехід права власності) без реєстрації платником акцизного податку, суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача штрафу передбаченого пунктом 117.3 статті 117 Податкового кодексу України. При цьому, суд зауважує, що стосовно розміру нарахованих штрафних санкцій спір між сторонами відсутній.
Доводи позивача з приводу того, що у нього не виникло обов`язку реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та складання акцизних накладних, з підстав відсутності власних (орендованих) АЗС, нездійснення фактичного отримання пального і фізичного відпуску пального кінцевим споживачам, - є помилковим, з огляду на те, що реєстрація платником акцизного податку та проведення операцій з реалізації пального, які мають оподатковуватись акцизним податком, є не тотожними в розумінні Податкового кодексу України.
Метою здійснення реєстрації платником акцизного податку є контроль за обігом підакцизного товару - пального, та виявлення об`єкта оподаткування акцизним податком, а тому законодавець визначив, що обов`язковій реєстрації підлягають особи (платники податку) лише за однієї умови - такі особи планують здійснювати операції з реалізації пального, інші ж умови (обставини), зокрема такі як фактичне отримання пального і його фізичний відпуск кінцевим споживачам, тобто рух пального через суб`єкта господарювання, наявність АЗС тощо, не є умовами такої реєстрації, такі обставини мають значення для оподаткування акцизним податком.
Крім того, необхідно зазначити, що з метою посилення контролю за обігом підакцизного товару з 01 березня 2016 року набрали чинності і зміни до Податкового кодексу України внесені Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VII у частині запровадження акцизних накладних при реалізації пального, єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального (статті 231, 232 Податкового кодексу України).
Так, зокрема пунктом 213.1 доповнено підпункт 213.1.12, яким визначено, що об`єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Таким чином, облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального має вестись з метою виявлення об`єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення витраченого (реалізованого) пального над отриманим.
При цьому якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то у платника податків не виникатиме і об`єкта оподаткування відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України.
Проте такий облік можливий лише за умови реєстрації суб`єкта господарювання платником акцизного податку.
Отже враховуючи вищезазначене, оскільки позивач здійснив операції з купівлі - продажу пального, тому у відповідності до вимог підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України він повинен був зареєструватись платником акцизного податку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року від 13 березня 2018 року (справа №815/2461/17).
Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд вважає, що відповідачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства позивачу нараховані штрафні санкції за платежем: "Пальне", в зв`язку із чим, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим чи вчиненим в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0007934004 від 15 серпня 2018 року, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 243-246, 255, 262 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейсік Енерджі Трейдінг" (07403, м. Київ, вул. Олега Онопрієнка, буд. 125, оф. 15/1 код ЄДРПОУ 41686609) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №0007934004 від 15 серпня 2018 року - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 31 травня 2019 року.
Суддя Д.В. Татаринов
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2019 |
Оприлюднено | 03.06.2019 |
Номер документу | 82102773 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адмінправопорушення
Коростишівський районний суд Житомирської області
Щербаченко І. В.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні