Ухвала

від 23.05.2019 по справі 202/4652/18

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4652/18

Провадження № 1-кс/202/3500/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

представника скаржника адвоката ОСОБА_3

скаржника ОСОБА_4

слідчого Третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на дії слідчого Третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області, які полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 32018040040000054, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська надійшласкарга ОСОБА_4 на дії слідчого Третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області, які полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 32018040040000054, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, яка була скаржником уточнена.

Вимоги уточненої скарги мотивовані тим, що 14 березня 2019 року співробітниками Третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2019 року в рамках кримінального провадження № 32018040040000054 у приміщенні торгового павільйону «Млин», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 40-Н, проведено обшук з метою відшукання незаконно виготовлених алкогольних напоїв. Відповідно протоколу обшуку від 14 березня 2019 року в приміщенні торгового павільйону слідчим вилучено пластикові пляшки з невідомою рідиною. Вважає, що вилучена речовина не входила до переліку щодо якого надано дозвіл на відшукування. У зв`язку з цим просив зобов`язати уповноважену особу Третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно в ході проведеного 14 березня 2019 року обшуку в приміщенні торгового павільйону «Млин», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 40-Н.

У судовому засіданні представник скаржника, скаржник заяву підтримали, просили її задовольнити у повному обсязі.

Слідчий Третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 у судовому засіданні проти доводів скарги заперечував. Зазначив, що дійсно в рамках кримінального провадження № 32018040040000054на підставіухвали слідчогосудді Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від04березня 2019рокуспівробітниками Третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області 14 березня 2019 року проведено обшук у приміщенні торгового павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 40-Н. Майно, питання повернення якого порушується скаржником, являється незаконно виготовленою алкогольною продукцією, є речовим доказом, з метою його дослідження призначена експертиза.

Вивчивши скаргу, заслухавши пояснення представника скаржника, скаржника, слідчого, дослідивши матеріали кримінального провадження № 32018040040000054, приходжу до наступного.

Згідно ч.1 ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Порядок зберігання доказів регулюється положеннями ст.100 КПК України.

Згідно ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Частиною другою статті 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.7 ст.236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що під час обшуку може бути вилучене майно, що має значення для кримінального провадження. При цьому майно, на вилучення якого прямо надавався дозвіл ухвалою слідчого судді про дозвіл на обшук не набуває статусу тимчасово вилученого майна, а відтак подальше його зберігання регулюється положеннями ч.2 ст.100 КПК України. В іншому випадку, вилучене майно вважається тимчасово вилученим і подальше його зберігання регулюється ст.167-169 КПК України.

Бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 КПК України, є видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України.

Зі скаргою на бездіяльність, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна може звернутись володілець такого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Частина друга вказаної норми містить перелік майна, яке може отримати статус тимчасово вилученого.

КПК України передбачає можливість тимчасового вилучення майна у трьох випадках: 1) у затриманої особи; 2) при проведенні огляду; 3) при проведенні обшуку. Майно є тимчасово вилученим до його повернення або вирішення питання про його арешт.

Згідно з ч.5 ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно повинно бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучено.

Невиконання процесуального обов`язку щодо негайного повернення майна особі зумовлює існування процесуального механізму щодо оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, визначеного в п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Встановлено, що слідчим відділом фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32018040040000054 від 26.07.2018 року, за фактом придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту, транспортування з цією метою та збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2019 року наданий дозвіл у кримінальному провадженні № 32018040040000054 від 26.07.2018 року на проведення обшуку за адресою, де здійснюється незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та збут незаконно виготовленої алкогольної продукції, у приміщенні павільйону № 193 з надписом «Млин», розташованого у ряду торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання незаконно виготовлених алкогольних напоїв, документів щодо придбання, зберігання та реалізації незаконно виготовлених алкогольних напоїв невідповідної якості, чорнових записів, ємкостей з-під алкогольних товарів, грошових коштів, предметів й цінностей, здобутих в результаті противоправних дій, не облікованих товарно-матеріальних цінностей, а також інших предметів і документів, що свідчать про здійснення протиправних дій.

14 березня 2019 року проведений обшук, в ході якого вилучені пластикові пляшки з невідомою рідиною, які відповідно до протоколу обшуку, видані добровільно.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2019 року у кримінальному провадженні № 32018040040000054 від 26.07.2018 року призначено судову експертизу спиртовмісних сумішей, на проведення якої, зокрема, направлено вищевказані зразки рідини.

Тобто, в даний час вказане скаржником майно є об`єктом експертного дослідження з метою підтвердження або спростування наявності вчинення кримінального правопорушення, а відтак таке майно не є тимчасово вилученим, а тому скарга про повернення вказаного майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 167-169, 303-307 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії слідчого Третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області, які полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 32018040040000054, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1