Рішення

від 26.05.2019 по справі 500/555/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/555/19

27 травня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецькій С.Є.;

представника позивача: Фльорків О.В.;

представника відповідача: Лісік Л.Я.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Підгаєцької районної державної адміністрації про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Підгаєцької районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення районної комісії для розгляду питань пов`язаних із встановленням статусу відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 03 грудня 2018 року № 1 в частині відмови ОСОБА_1 в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов`язати встановити статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що син позивачки ОСОБА_2 , учасник антитерористичної операції та учасником бойових дій 15.10.2015 помер від травм, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної події під час проходження військової служби.

10 серпня 2018 року позивачка звернулася до Управління соціального захисту населення Підгаєцької районної державної адміністрації із заявою про надання їй статусу члена сім`ї загиблого, до якої долучила копії: посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_2 , витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 305 від 06.11.2015 p., свідоцтва про народження ОСОБА_2 , паспорта ОСОБА_1 , довідки про склад сім`ї ОСОБА_1 , свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , витягу з протоколу військово-лікарської комісії Західного регіону.

Проте, разом із листом Управління соціального захисту населення Підгаєцької державної адміністрації від 06.12.2018 р. за вих. № 2274/04 позивачці надіслано витяг з рішення № 1 від 03 грудня 2018 року районної комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», котрим позивачці відмовлено у встановленні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідно по п. 6 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740.

Позивачка зазначає, що з таким прийнятим рішенням не погоджується, вважає його протиправним, також вказує, що з оскаржуваного рішення взагалі не вбачається з яких саме підстав їй відмовлено у встановленні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Ухвалою судді від 01.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №500/555/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17.04.2019 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 33-37), в якому вказав, що ОСОБА_2 був учасником антитерористичної операції та учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 , виданим 06.11.2015 року. У повідомленні про смерть вказано, що ОСОБА_2 був учасником антитерористичної операції від 26.07.2015 року по 10.09.2015 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Лікарським свідоцтвом про смерть від 17 жовтня 2015 року № 282, виданим Лубенським міжрайонним судово - медичним відділенням Полтавського обласного бюро судово - медичної експертизи, вказано місце смерті ОСОБА_2 село Олександрівка, Гребінківський район, Полтавська область та про причину смерті, яка настала внаслідок нещасного випадку у зв`язку з виробництвом.

Згідно протоколу засідання військово - лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку, захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 24 листопада 2017 року № 509, травма (15.10.2015р.) сержанта ОСОБА_2 одержана в результаті нещасного випадку та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби.

Вказує, що згідно абз. 1 п.1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чинність цього закону поширюється на сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Зазначає, що оскільки травма військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 одержана в результаті нещасного випадку та причина смерті, пов`язана з проходженням військової служби, а не з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), районна комісія для розгляду питань пов`язаних із встановлення статусу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не мала законних підстав для надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідно до абз. 1 п.1 ст. 10 Закону.

Відповідно до довідки складеної секретарем судового засідання, розгляд справи 23.04.2019 не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні.

Ухвалою суду від 15.05.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено до 27.05.2019.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила в повному обсязі з мотивів наведених у відзиві, просила відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступні факти.

Судом встановлено, що син позивачки ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ), 1978 року народження, сержант, командир автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів, призваний на військову службу 26 липня 2015 року та проходив службу у військовій частині НОМЕР_3 .

ОСОБА_2 був учасником антитерористичної операції та учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 , виданим 06.11.2015 року (а.с. 10).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим виконавчим комітетом Мирненської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області (а.с. 15).

У Лікарському свідоцтві про смерть від 17 жовтня 2015 року № 282 (а.с. 14), виданим Лубенським міжрайонним судово - медичним відділенням Полтавського обласного бюро судово - медичної експертизи, місце смерті ОСОБА_2 вказано село Олександрівка, Гребінківський район, Полтавська область та причина смерті, яка настала внаслідок нещасного випадку.

Згідно протоколу засідання військово - лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку, захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 24 листопада 2017 року № 509 (а.с. 17), травма (15.10.2015р.) сержанта ОСОБА_2 одержана в результаті нещасного випадку та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2015 №305 (а.с. 16) сержанта ОСОБА_2 , командира автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів, який загинув 15 жовтня 2015 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

10.08.2018 позивачка звернулася до Управління соціального захисту населення Підгаєцької районної державної адміністрації із заявою про надання їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) учасника бойових дій, до якої залучила: копію посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_2 , витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 305 від 06.11.2015 p., копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , копії довідки про склад сім`ї ОСОБА_1 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копію витягу з протоколу військово-лікарської комісії Західного регіону.

06.12.2018 разом із супровідним листом Управління соціального захисту населення Підгаєцької державної адміністрації від за вих. № 2274/04 позивачці надіслано витяг з рішення № 1 від 03 грудня 2018 року районної комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», котрим ОСОБА_1 відмовлено у встановленні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідно по п. 6 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740.

Не погодившись із вищевказаним рішенням позивачка звернулася до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі Закон №3551-XII ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Пунктом 2 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що сфера дії цього закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Статтею 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено категорії осіб, на яких поширюється чинність цього Закону та відповідно до п. 1 даної статті, ними зокрема є сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Процедуру надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб визначено Порядком надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740 (далі-Порядок).

Відповідно до абз.5 п.2 Порядку статус особи, на яку поширюється чинність Закону, згідно з цим Порядком надається, зокрема, сім`ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Підставами для надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону для осіб, зазначених в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку є свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи; документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, або документи про безпосереднє залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; постанова штатної військово-лікарської комісії відповідного військового формування.

Отже, як вбачається із вищенаведеного, для отримання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй необхідно бути членом сім`ї військовослужбовця, який загинув внаслідок: поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків); захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів, який помер під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків).

Поряд із цим, як слідує із повідомлення про смерть ОСОБА_2 , надісланого військовою частиною НОМЕР_1 від 28.12.2015 № 8269 (а.с. 13), ОСОБА_2 був учасником антитерористичної операції від 26.07.2015 року по 10.09.2015 року, як зазначалося вище, останній в результаті нещасного випадку отримав травму в наслідок чого помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто в період проходженням військової служби, але не в період безпосередньої участі в антитерористичній операції (виконання військового обов`язку).

Даний факт також підтверджується протоколом засідання військово - лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку, захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 24 листопада 2017 року № 509 (а.с. 17), в якому зазначено, що причина смерті сержанта ОСОБА_2 , пов`язана з проходженням військової служби, а також постановою про закриття кримінального провадження від 30 грудня 2015 року (а.с. 45-47).

Додатково суд зазначає, що пункт 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2018 №402 передбачає, що постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймається у такому формулюванні - "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо вони виникли в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності до військової служби, служби з військової спеціальності.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що оскільки, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті нещасного випадку від отриманих травм, не під час безпосередньої його участі в антитерористичній операції, правові підстави для надання матері ОСОБА_1 статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (48010, с. Мирне, Підгаєцький район, Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_5 ) до Управління праці та соціального захисту населення Підгаєцької районної державної адміністрації (48000, вул. Бережанська, 36, м. Підгайці, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 21162698) про скасування Рішення районної комісії для розгляду питань пов`язаних із встановленням статусу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 03 грудня 2018 року № 1 в частині відмови ОСОБА_1 в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов`язання встановити статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складене 31 травня 2019 року.

Головуючий суддяБаранюк А.З.

копія вірна

СуддяБаранюк А.З.