Рішення
від 21.05.2019 по справі 520/17/19
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2019 р. № 520/17/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Шляхової О.М.,

при секретареві судового засідання - Молчановій О.М.,

за участі:

представника позивача - Рись В.Г.,

представника відповідача - Ергешова Д.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інжиніринг" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інжиніринг", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №00001771411 від 22.08.2018, яке винесене ГУ ДФС у Харківській області, яким збільшено суму грошового зобов`язання податку на додану вартість всього на суму 659 996,25 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 527 997,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 131999,25 грн.; скасувати повністю податкове повідомлення-рішення № 00001781411 від 22.08.2018, яке винесене ГУ ДФС у Харківській області, яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 42800,00 грн.; скасувати повністю податкове повідомлення-рішення № 00001791411 від 22.08.2018, яке винесене ГУ ДФС у Харківській області, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податкові повідомлення-рішення, які прийняті відповідачем, породжують підстави для змін майнового стану підприємства позивача шляхом безпідставного стягнення податків та штрафних санкцій. Зазначає також, що вказані рішення податкового органу негативно впливають на ділову репутацію позивача. Позивач, вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є безпідставними, оскільки висновки податкового органу зроблені помилково на підставі невірно встановлених контролюючим органом обставин справи, не відповідають існуючим фактичним обставинам та діючому податковому законодавству, а тому - підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 03 січня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 01.02.2019 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями та на підставі розпорядження керівника апарату суду 26.03.2019 р. № 03-05/71 призначено головуючим суддею по справі № 520/11913/18 суддю Шляхову О.М.

Ухвалою суду від 27.03.2019 року справу прийнято до розгляду суддею Шляховою О.М.

Відповідач - Головне управління ДФС у Харківській області - проти позовних вимог заперечував. Представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позов, в якому сторона відповідача в обґрунтування своєї позиції зазначає, що за результатами проведеної перевірки (з урахуванням відповіді на заперечення на акт перевірки) встановлено порушення підприємством позивача вимог п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ), в результаті чого занижено ПДВ на 527997 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 42800 грн. ПДВ; п. 85.2 ст. 85 ПКУ за ненадання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки. (т. 2 а.с. 200-207)

Зазначає також, що господарська діяльність контрагентів позивача має наступні ознаки нереальності здійснення господарських операцій а саме: відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал; недостатня кількість штатних працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей; відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні), відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства; неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо. Окрім цього, перевіркою враховані податкові інформації по Контрагентах, за висновками яких не підтверджено їх господарську діяльність та відсутність їх за податковими адресами. З огляду на викладене вище, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність здійснення господарської операції за перевіряємий період між позивачем та його контрагентами.

У свою чергу, позивачем надано відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що твердження відповідача про відмову підприємства в наданні документів по взаємовідносинам з контрагентами на запити контролюючого органу є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Крім того, позивач зазначив, що судові рішення, на які посилається відповідач, не стосуються господарської діяльності саме позивача, його господарська діяльність не була предметом дослідження та доказування під час судових розглядів. Так, стосовно наданого відповідачем вироку суду сторона позивача зазначає, що у цьому вироку суду не зрозуміло, яку особу засуджено. З нього вироку вбачається, що в березні - квітні 2016 року ніби-то були незаконно внесені до ЄДР відомості про юридичну особу ТОВ Борланд (попередня назва ТОВ Старлайт груп Сервіс ). Зазначає, що підприємство позивача не мало взаємовідносин з ТОВ Борланд у періоді, який зазначається у вказаному у вироку. Позивач мав взаємовідносини з ТОВ Старлайт груп Сервіс у грудні 2016 року. Згідно відомостей з ЄДР станом на день укладання договору з ТОВ Старлайт Груп Сервіс юридична особа мала саме таку назву.

Вважає посилання ГУДФС на наявність негативної податкової інформації відносно контрагентів, а тим більш постачальників - контрагентів підприємства позивача, недопустимим, так як така інформація не стосуються прав чи обов`язків ТОВ "Гранд-Інжиніринг", як платника податків. Зазначає також, що така інформація не містить відомостей про дослідження господарських операцій та документів між Позивачем та його безпосередніми контрагентами-постачальниками. Зустрічні звірки в ході перевірки відповідачем не проводилися. Тобто, податковий орган не здійснив дій, спрямованих на перевірку реальності проведених господарських операцій та відповідність показників, зазначених у бухгалтерській та податковій звітностях.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи заявленого позову, зазначивши при цьому, що оскаржувані рішення позивача порушують права, свободи та інтереси позивача. Вважає, що висновки акту перевірки та податкові повідомлення-рішення, винесені на їх підставі, є такими, що не відповідають існуючим фактам, первинним документам та діючому податковому законодавству, є однобічними та необ`єктивними, а отже - підлягають скасуванню, у зв`язку із чим просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду на доводи наданого до суду відзиву на позов в контексті того, що зважаючи на наявність матеріалів податкової інформації, судових рішень щодо контрагентів позивача та ненадання під час проведення перевірки документів, які б підтверджували фінансово-господарську діяльність підприємства, було встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що свідчить про відсутність у позивача підстав для податкового обліку операцій, які досліджувались проведеною перевіркою. Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інжиніринг" зареєстровано в якості юридичної особи 23.02.2009 року, перебуває на обліку в контролюючих органах з 24.02.2009 р., станом на час складання акту перевірки - ІНФОРМАЦІЯ_1 року - перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС (Новобаварський район), зареєстровано платником ПДВ з 27.10.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Гранд-Інжиніринг з питань дотримання податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Техпромсталь за грудень 2015 року, ТОВ Маріон Плюс за жовтень, листопад 2016 року, ТОВ Скай Сіті Інжиніринг за листопад 2016 року, ТОВ ТПК Укрторгімпорт за грудень 2016 року, з ТОВ Борланд за грудень 2016 року, з ТОВ Руміас за січень, лютий 2017 року, з ПП Автоторг 7 за квітень 2017 року, ТОВ Східний край (попередні назви ТОВ Хладик-Україна , ТОВ Глобалтрансекспрес за вересень, жовтень 2017 року.

За результатами проведеної перевірки був складений Акт № 3186/20-40-14-11-11/36374465 від 06.08.2018 (т. 1 а.с. 26-112).

Висновками акту перевірки встановлені порушення з боку підприємства позивача вимог:

1. п. 44.1 , п. 44.6, ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, Податкового кодексу України в результаті чого завищений податковий кредит з ПДВ всього у сумі 570 797, 00 грн. в т.ч. за грудень 2015 р. 169 382 грн., за жовтень 2016 р. в сумі 118 711 грн., за листопад 2016 р. в сумі 70 608 грн., за грудень 2016 р. в сумі 22 000 грн., за січень 2017 р. в сумі 3 160 грн., за лютий 2017 р. в сумі 12 500 грн., за вересень 2017 р. в сумі 120 588 грн., за жовтень 2017 р. в сумі 53 848 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 527 997 грн., у т.ч. за грудень 2015 р. в сумі 169 382 грн., за жовтень 2016 р. в сумі 113 571 грн., за листопад 2016 р. в сумі 70 608 грн., за вересень 2017 р. в сумі 79 608 грн., за жовтень 2017 р. в сумі 53 848 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту всього на суму 42 800 грн., у т.ч. за жовтень 2016 р. в сумі 5 140 грн., за грудень 2016 в сумі 22 000 грн., за січень 2017 р. в сумі 3 160 грн., лютий 2017 в сумі 12 500 грн.

В якості доказів, обґрунтування висновків та відповідних порушень відповідач зазначає в Акті, що Головне управління ДФС у Харківській області отримано від інших контролюючих органів податкову інформацію про недобросовісність контрагентів ТОВ Гранд-Інжиніринг , а саме: ТОВ Техпромсталь , ТОВ Маріон Плюс (попередня назва - ТОВ «Альфа Прайм Сервіс» ), ТОВ Скай Сіті Інжиніринг , ТОВ ТПК Укрторгімпорт , ТОВ Борланд , ТОВ Руміас , ПП Автоторг 7 , ТОВ Східний край (попередні назви ТОВ Хладик-Україна , ТОВ Глобалтрансекспрес у відносинах з їх постачальниками; та про нібито відсутність умов для здійснення діяльності вищезазначеними контрагентами платника податків та наявність відкритих кримінальних проваджень.

На підставі цього контролюючим органом робиться висновок про нереальність поставок товарів, робіт, послуг з боку контрагентів на адресу ТОВ Гранд-Інжиніринг .

На цих підставах ГУ ДФС зробила висновок і про відсутність фактів здійснення господарських операцій ( по ланцюгу ) вчинених між зазначеними контрагентами та ТОВ Гранд-Інжиніринг , навіть і при наявності належного їх документального оформлення.

Також податковим органом зроблено висновок і про відсутність у ТОВ Гранд-Інжиніринг об`єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, недійсність задекларованих показників та про заниження відповідних податків.

22.08.2018 р. на підставі зазначених висновків акту перевірки контролюючим органом складено податкові повідомлення-рішення:

- №00001771411, яким за порушення вимог п. 44.1 п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання податку на додану вартість всього на суму 659 996,25 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 527 997,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 131999,25 грн. (т. 1 а.с. 24);

- № 00001781411, яким за порушення вимог п. 44.1 п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 42800,00 грн. (т. 1 а.с. 21) ;

- № 00001791411 від 22.08.2018, яким за порушення вимог п. 44.1 п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, визначено суму штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн. (т.1 а.с. 23)

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України (т. 1 а.с. 134-145).

Рішенням ДФС про результати розгляду скарги № 37756/6/99-99-11-01-02-25 від 21.11.2018 залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 22.08.2018 року №00001771411, № 00001781411, № 00001791411, а скаргу - без задоволення (т. 1 а.с. 146-151).

Позивач, не погодившись з зазначеними рішеннями, звернувся до суду за їх оскарженням.

Надаючи правову оцінку доводам сторін, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та, як наслідок, прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень, при наявності матеріалів податкової інформації інших контролюючих органів по контрагентам, стали висновки про завищення ТОВ "Гранд-Інжиніринг" сум податкового кредиту, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, по господарським взаємовідносинам з ТОВ Техпромсталь , ТОВ Маріон Плюс (попередня назва - ТОВ «Альфа Прайм Сервіс» ), ТОВ Скай Сіті Інжиніринг , ТОВ ТПК Укрторгімпорт , ТОВ Борланд , ТОВ Руміас , ПП Автоторг 7 , ТОВ Східний край (попередні назви ТОВ Хладик-Україна , ТОВ Глобалтрансекспрес за відсутності факту реального здійснення цих господарських операцій. А також, порушення підприємством Податкового кодексу України, а саме не надання контролюючому органу в ході перевірки оригіналів/копій документів по спірним господарським операціям, що передбачає штраф в розмірі 510 грн.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з п.85.9 ст. 85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Таким чином, у разі, коли первинні бухгалтерські документи вилучені правоохоронними органами податковий орган має право вжити заходи для доступу до вилучених документів, які були підставою для формування показників податкової звітності платника податків, який перевіряється, та перенести термін проведення перевірки до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Підпунктом 1.2.6 п.1.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної фіскальної служби України від 31 липня 2014 року №22 визначено, що у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу державної фіскальної служби за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або вилучення документів правоохоронними та іншими органами (у зв`язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки) такі особи складають акт довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.4.5 цього розділу Методичних рекомендацій. На підставі цього акта органом державної фіскальної служби, яким було призначено перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до п.44.5 ст. 44 або п.85.9 ст. 89 р. II Кодексу, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

Як встановлено за матеріалами справи, протягом 2015-2017 р.р. між Позивачем та його контрагентами (ТОВ Техпромсталь , ТОВ Маріон Плюс (попередня назва - ТОВ «Альфа Прайм Сервіс» ), ТОВ Скай Сіті Інжиніринг , ТОВ ТПК Укрторгімпорт , ТОВ Борланд (за даними позивача - ТОВ "Старлайт Груп Сервіс), ТОВ Руміас , ПП Автоторг 7 , ТОВ Східний край (попередні назви ТОВ Хладик-Україна , ТОВ Глобалтрансекспрес ) мали місце господарські операції з виконання підрядних робіт (ремонтно-будівельні роботи), постачання товарів (будматеріалів). Крім того позивач залучав перевізника для транспортування придбаних товарів - ФОП ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що до перевірки Товариством Гранд-Інжиніринг були надані всі необхідні первинні документи, які підтверджували факт реального здійснення господарських операцій з виконання підрядних робіт (ремонтно-будівельні роботи), постачання товарів (будматеріалів) та їх транспортування протягом періодів 2015-2017 р.р. (Договори підряду (послуг) між Позивачем та підрядниками (виконавцями) - ТОВ Маріон Плюс (попередня назва - ТОВ «Альфа Прайм Сервіс» - договір №136 з додатками), ТОВ Скай Сіті Інжиніринг (договір №КР-282 з додатками, , ТОВ Борланд (не надані у зв`язку із втратою), ТОВ Східний край (попередні назви ТОВ Хладик-Україна , ТОВ Глобалтрансекспрес - договір №23 з додатками, № 24 з додатками, №14 з додатками, №22 з додатками, №М-16 з додатками) - та додаткові угоди до них; первинні документи на їх виконання (кошторисна документація - локальні кошториси, договірні ціни, відомості ресурсів, розрахунки; довідки про вартість виконаних робіт (кб-3); акт прийомки виконаних робіт (кб-2в), розрахункові документи та ін. первинних документів на їх виконання.

Договори про постачання товарів, укладені між Позивачем та його контрагентами - ТОВ Техпромсталь (договір №30 з додатками, видаткова накладна б/н), ТОВ Маріон Плюс (попередня назва - ТОВ «Альфа Прайм Сервіс» - договір №250 з додатками, №270 з додатками, №310 з додатками, №031 з додатками, №036 з додатками), ТОВ ТПК Укрторгімпорт (договір №435 з додатками), ТОВ Руміас (видаткові накладні №222-01, №701, ТОВ Східний край (попередні назви ТОВ Хладик-Україна , ТОВ Глобалтрансекспрес - видаткові накладні №161, №169), рахунки-фактури, видаткові накладні, розрахункові документи; документи на підтвердження факту транспортування товару: договори на транспортно-експедиційні послуги (№0402-1, №0201-1), акти приймання-здачі послуг, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи та ін. первинні документи).

Посилання ГУДФС на наявність негативної податкової інформації (нібито про наявність відкритих кримінальних проваджень, ухвал суду про тимчасовий доступ, пояснень посадових осіб контрагентів та ін.) відносно контрагентів позивача, а тим більш постачальників контрагентів позивача суд вважає неправомірним, оскільки така інформація не стосуються прав чи обов`язків підприємства позивача, як платника податків. Зазначена інформація не містить відомостей про дослідження господарських операцій та документів між ТОВ Гранд-Інжиніринг та його безпосередніми контрагентами-постачальниками.

Судом встановлено, що зустрічні звірки в ході перевірки відповідачем не проводилися. Тобто, податковий орган не здійснив дій, спрямованих на перевірку реальності проведених господарських операцій та відповідність показників, зазначених у бухгалтерській та податковій звітностях.

За таких обставин, на погляд суду, судження податкового органу відносно правильності або неправильності декларування та сплати ТОВ Гранд-Інжиніринг сум податків за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в актах перевірок контрагентів, під час яких проводилося дослідження первинних документів.

Крім того, згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акту перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Акти перевірок контрагентів та податкові повідомлення-рішення, винесені щодо них відсутні.

Суд, між іншим, зазначає, що виходячи із аналізу норм ПК України, Закону України Про інформацію , КАС України та виходячи з контексту цієї справи - податкова інформація створюється державними органами - суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, зокрема в формі податкового контролю.

Проте, процесуальні документи, які складені у порядку КПК України (у тому числі і протоколи допиту свідків), створюються не суб`єктами владних повноважень, а органами досудового розслідування (правоохоронними, а не контролюючими органами), тобто суб`єктами права, що виконують публічну правоохоронну, а не управлінську функцію.

Відтак, ці процесуальні документи є виключно документами кримінального провадження із правовим статусом доказів вчинення кримінального правопорушення і у силу цього не містять жодної податкової інформації у розумінні ст. 16 Закону України Про інформацію та норм ПК України.

Таким чином суд вважає недоведеним посилання ГУДФС на податкову інформацію стосовно контрагентів ТОВ Гранд-Інжиніринг , як на доказ порушення податкового законодавства при взаємовідносинах позивача з його контрагентами за відсутності її доказового значення, за відсутності щодо останніх винесених податкових повідомлень-рішень, вироків суду і т.п.

Стосовно посилання в акті перевірки на наявність вироку суду щодо контрагента ТОВ Борланд , суд звертає увагу, що по-перше, вирок, прийнятий за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 205-1 КК України (внесення завідомо неправдивих відомостей в документи ТОВ Борланд , які подаються для проведення державної реєстрації та подання таких документів реєстратору).

Між тим, як встановлено у ході розгляду справи ТОВ Гранд-Інжиніринг не мало з ТОВ Борланд (зокрема з його засновниками) жодних господарських правовідносин стосовно підготовки, виготовлення або подання документів для проведення державної реєстрації ТОВ Борланд . Також, вирок суду стосовно ТОВ Борланд стосується подій, які мали місце в березні-квітні 2016 р., між тим ТОВ Гранд-Інжиніринг в даний період часу ніяких відносин з ТОВ Борланд не мало. Господарські взаємовідносини ТОВ Гранд-Інжиніринг мало з ТОВ Старлайт груп сервіс у грудні 2016 р.

За таких обставин, суд, враховуючи вказані обставини, а також те, що під час розгляду кримінальної справи взагалі не досліджувалися обставини щодо взаємовідносин між ТОВ Гранд-Інжиніринг та ТОВ Старлайт груп сервіс не можна вважати наявність вироку як доказ нереальності відповідних господарських операцій, які мали місце в грудні 2016 р.

Стосовно відсутності під час проведення перевірки первинних документів з ТОВ Борланд зазначаємо. Під час підготовки первинних документів до перевірки було виявлено втрату документів по контрагенту ТОВ Старлайт груп сервіс .

Так п. 44.5. ст. 44 ПК України передбачено: у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Судом встановлено, що підприємством позивача були вжиті передбачені законом заходи, а саме: повідомлено контролюючий орган про втрату документів та подано клопотання про зупинення перевірки до відновлення документів. Також, під час розгляду справи з`ясовано, що ТОВ Гранд-Інжиніринг вживаються заходи до відшукування та відновлення документів: створена комісія на підприємстві для відшукування та відновлення документів, повідомлені правоохоронні органи.

Під час розгляду справи встановлено, що незважаючи на неможливість проведення перевірки із-за відсутності втрачених документів, контролюючий орган проведення перевірки не зупинив, і не дослідивши первинні документи провів перевірку та зробив висновки.

Судовим розглядом встановлено, що перевіряючими податкового органу поставлені під сумнів первинні документи щодо транспортування товару лише з одних формальних підстав (неможливість продажу товару контрагентами, відсутність у деяких випадках печаток, відсутність запису про вантажно-розвантажувальні роботи та ін.). Проте, фактично документи на підтвердження факту переміщення товару у просторі мають необхідні реквізити та інформацію, які є достатніми для підтвердження здійснення факту господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно з Наказом Міністерства фінансів № 427 від 11.04.2017, до внесення змін з Наказом Міністерства фінансів № 427 від 11.04.2017 в наступній редакції - первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно п. 135.1. ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно п. 13 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001 N 205, до складу витрат, безпосередньо пов`язаних з виконанням будівельного контракту, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати (включаючи вартість виконаних субпідрядниками робіт) згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318.

Згідно п. 10, п. 11, п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" Собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Перевіряючи висновки перевірки та, як наслідок, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на предмет їх відповідності положенням ч.2 ст. 2 КАС України, в розрізі господарських операцій позивача та його контрагентів у перевіряємому періоду, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Техпромсталь , ТОВ Маріон Плюс (попередня назва - ТОВ «Альфа Прайм Сервіс» ), ТОВ Скай Сіті Інжиніринг , ТОВ ТПК Укрторгімпорт , ТОВ Борланд , ТОВ Руміас , ПП Автоторг 7 , ТОВ Східний край (попередні назви ТОВ Хладик-Україна , ТОВ Глобалтрансекспрес .

Так, між позивачем ТОВ «Гранд-Інжиніринг» (Покупець), та ТОВ «Техпромсталь» (Постачальник) було укладено письмовий правочин у формі договору №30 від 30.11.2015р., предметом якого є поставка продукції.

На момент укладання згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб. Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача-директор Саричев Роман Володимирович, від контрагента-директор Агєєва Тетяна Яківна.

Потреба в укладенні згаданого правочину було обумовлено необхідністю виконання будівельно-монтажних робіт по капітальному ремонту будівель : Комунальна установа Центральна міська лікарня ім. Тітова (м. Лисичанськ, Луганська область).

У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з постачання продукції, які оформлені видатковою накладною б/н від 07.12.2015р. на суму 1016290,46 грн. (Один мiльйон шiстнадцять тисяч двiстi дев`яносто гривень 46 копiйок), податковою накладною № 51 від 07.12.2015р. на загальну суму 1016290,46 грн. (Один мiльйон шiстнадцять тисяч двiстi дев`яносто гривень 46 копiйок), (в тому числі ПДВ-169381,74 грн. (Сто шiстдесят дев`ять тисяч триста вiсiмдесят одна гривня 74 копiйки)

Перелічені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується реєстраційним номером №9258362222 від 22.12.2015р.

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 201 Матеріали.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №101 від 07.12.2015р., автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_2 . ОСОБА_3 .

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними видаткових накладних в яких відображений факт отримання товару.

Судом встановлено, що у подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано відповідно до акту №1 від 07.12.2015 р. здачі приймання виконаних робіт на суму 1915598,46 грн. (Один мільйон дев`ятсот п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім гривень 46 копійок), податкової накладної № 112 від 07.12.2015р. на загальну суму 1 287 420,42 грн. (Один мільйон двісті вісімдесят сім тисяч чотириста двадцять гривень 42 копійки) (в тому числі ПДВ-214 570,07 грн.), податкової накладної № 104 від 02.12.2015р. на загальну суму 628 178,04 грн. (Шістсот двадцять вісім тисяч сто сімдесят вісім гривень 04 копійки) (в тому числі ПДВ-104 696,34 грн.)

Також, між позивачем ТОВ «Гранд-Інжиніринг» (в якості Покупця), та ТОВ «Альфа Прайм Сервіс» (в якості Постачальника) було укладено письмовий правочин у формі договору №250 від 25.10.2016р., предметом якого є поставка продукції. На момент укладання згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб. Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача-директор Саричев Роман Володимирович, від контрагента-директор Непочатова Оксана Юріївна.

Потреба в укладенні згаданого правочину було обумовлено необхідністю реалізації продукції Покупцю ТОВ "АКСІОН УКРАЇНА".

У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з постачання продукції, які оформлені видатковою накладною№ 125 від 25.10.2016р. на суму 8014,63 грн. (Вісім тисяч чотирнадцять гривень 63 копійки), податковою накладною № 2502 від 25.10.2016р. на загальну суму 8014,63 грн. (Вісім тисяч чотирнадцять гривень 63 копійки), (в тому числі ПДВ-1335,77 грн. (Одна тисяча триста тридцять п`ять гривень 77 копійок).

Перелічені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується реєстраційним номером №9207690586 від 03.11.2016р.

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 281 Товари, 204 Тара.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №117 від 25.10.2016р., автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1

У подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано відповідно до видаткової накладної №85 від 25.10.2016 р. на суму 8512,80 грн. (Вісім тисяч п`ятсот дванадцять гривень 80 копійок), податкової накладної № 90 від 25.10.2016р. на загальну суму 8512,80 грн. (Вісім тисяч п`ятсот дванадцять гривень 80 копійок) (в тому числі ПДВ-1418,80 грн.)

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ «Гранд-Інжиніринг» (Покупець), та ТОВ «Альфа Прайм Сервіс» (Постачальник) укладено правочин у формі договору №270 від 27.10.2016р., предметом якого є поставка продукції. На момент укладання згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб.

Потреба в укладенні згаданого правочину було обумовлено необхідністю реалізації продукції Покупцю ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ".

У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з постачання продукції, які оформлені видатковою накладною № 127 від 27.10.2016р. на суму 174 998,12 грн. (Сто сімдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 12 копійок), податковою накладною № 2701 від 27.10.2016р. на загальну суму 174 998,14 грн. (Сто сімдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 12 копійок), (в тому числі ПДВ-29166,36 грн. (Двадцять дев`ять тисяч сто шістдесят шість гривень 36 копійки).

Перелічені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується реєстраційним номером №9207724897 від 03.11.2016р.

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 201 Матеріали, 204 Тара.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №128 від 31.10.2016р., автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1

У подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано відповідно до видаткової накладної №72 від 27.10.2016 р. на суму 497 577,60 грн. (Чотириста дев`яносто сім тисяч п`ятсот сімдесят сім гривень 60 копійок), податкової накладної № 103 від 27.10.2016р. на загальну суму 348 304,32 грн. (Триста сорок вісім тисяч триста чотири гривні 32 копійки) (в тому числі ПДВ-58 050,72 грн.); податкової накладної № 16 від 14.03.2016р. на загальну суму 149 273,28 грн. (Сто сорок дев`ять тисяч двісті сімдесят три гривні 28 копійок) (в тому числі ПДВ-24 878,88 грн.)

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ТОВ «Гранд-Інжиніринг» (Покупець), та ТОВ «Альфа Прайм Сервіс» (Постачальник) було укладено письмовий правочин у формі договору №310 від 31.10.2016р., предметом якого є поставка продукції. На момент укладання згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб.

У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з постачання продукції, які оформлені видатковою накладною№ 131 від 31.10.2016р. на суму 529 254,82 грн. (П`ятсот двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні 82 копійки), податковою накладною № 3103 від 31.10.2016р. на загальну суму 529 254,82 грн. (П`ятсот двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні 82 копійки), (в тому числі ПДВ-88209,14 грн. (Вісімдесят вісім тисяч двісті дев`ять гривень 14 копійок).

Перелічені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується реєстраційним номером №9207690511 від 03.11.2016р.

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 201 Матеріали, 204 Тара.

Зобов`язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням № 277 від 03.11.2016р. на загальну суму 176 987,25 грн. (Сто сімдесят шість тисяч дев`ятсот вісімдесят сім гривень 25 копійок) (в тому числі ПДВ-29 497,88 грн.); № 280 від 08.11.2016р. на загальну суму 50000,00 грн. (П`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-8 333,33 грн.); № 291 від 15.11.2016р. на загальну суму 100000,00 грн. (Сто тисяч гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-16 666,67 грн.); № 311 від 28.11.2016р. на загальну суму 100000,00 грн. (Сто тисяч гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-16 666,67 грн.); № 313 від 30.11.2016р. на загальну суму 102 267,57 грн. (Сто дві тисячі двісті шістдесят сім гривень 57 копійок) (в тому числі ПДВ-17 044,59 грн.).

У подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано відповідно до: видаткової накладної №88 від 03.11.2016 р. на суму 331 164,36 грн. (Триста тридцять одна тисяча сто шістдесят чотири гривні 36 копійок), податкової накладної № 133 від 31.10.2016р. на загальну суму 331 164,36 грн. (Триста тридцять одна тисяча сто шістдесят чотири гривні 36 копійок) (в тому числі ПДВ-55 194,06 грн.); видаткової накладної №89 від 03.11.2016 р. на суму 361 891,61 грн. (Триста шістдесят одна тисяча вісімсот дев`яносто одна гривня 61 копійка), податкової накладної № 132 від 31.10.2016р. на загальну суму 253 324,13 грн. (Двісті п`ятдесят три тисячі триста двадцять чотири гривні 13 копійок) (в тому числі ПДВ-42 220,69 грн.), податкової накладної № 20 від 28.03.2016р. на загальну суму 108 567,49 грн. (Сто вісім тисяч п`ятсот шістдесят сім гривень 49 копійок) (в тому числі ПДВ-18 094,58 грн.); видаткової накладної №90 від 03.11.2016 р. на суму 361 891,61 грн. (Триста шістдесят одна тисяча вісімсот дев`яносто одна гривня 61 копійка), податкової накладної № 131 від 31.10.2016р. на загальну суму 253 324,13 грн. (Двісті п`ятдесят три тисячі триста двадцять чотири гривні 13 копійок) (в тому числі ПДВ-42 220,69 грн.), податкової накладної № 19 від 21.03.2016р. на загальну суму 108 567,49 грн. (Сто вісім тисяч п`ятсот шістдесят сiм гривень 49 копійок) (в тому числі ПДВ-18 094,58 грн.)

Судом встановлено, що у листопаді 2016 року між позивачем ТОВ «Гранд-Інжиніринг» (Покупець), та ТОВ «Альфа Прайм Сервіс» (Постачальник) було укладено письмовий правочин у формі договору №031 від 03.11.2016р., предметом якого є поставка продукції. На момент укладання згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб.

Потреба в укладенні згаданого правочину було обумовлено необхідністю реалізації продукції Покупцю Філія Середньодніпровська ГЕС ПАТ Укргідроенерго .

У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з постачання продукції, які оформлені видатковою накладною № 130 від 03.11.2016р. на суму 40 740,00 грн. (Сорок тисяч сімсот сорок гривень 00 копійок), податковою накладною № 303 від 03.11.2016р. на загальну суму 40 740,00 грн. (Сорок тисяч сімсот сорок гривень 00 копійок), (в тому числі ПДВ-6790,00 грн. (Шість тисяч сімсот дев`яносто гривень 00 копійок).

Перелічені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується реєстраційним номером №9207757309 від 03.11.2016р.

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 281 Товари.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №132 від 03.11.2016р., автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1

Зобов`язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням № 274 від 03.11.2016р. на загальну суму 40 740,00 грн. (Сорок тисяч сімсот сорок гривень 00 копійок), (в тому числі ПДВ-6790,00 грн. (Шість тисяч сімсот дев`яносто гривень 00 копійок.

У подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано відповідно до видаткової накладної №92 від 10.11.2016 р. на суму 42 000,00 грн. (Сорок дві тисячі гривень 00 копійок), податкової накладної № 134 від 03.11.2016р. на загальну суму 42 000,00 грн. (Сорок дві тисячі гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-7 000,00 грн.);

Як встановлено під час розгляду справи, між позивачем ТОВ «Гранд-Інжиніринг» (в якості Замовника), та ТОВ «Альфа Прайм Сервіс» (в якості Виконавця) було укладено письмовий правочин у формі договору №036 від 16.11.2016р., предметом якого є виконати ремонт зварювального апарату та ремонту полуавтоматів.

На момент укладання згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб.

Потреба в укладенні згаданого правочину було обумовлено необхідністю виконати ремонт зварювального апарату та ремонту полуавтоматів Замовнику ПАТ "Укрзалізниця",Філія "Південна залізниця" ПАТ"Укрзалізниця",Виробничий підрозділ"Моторвагонне депо Харків" філії "Південна залізниця"ПАТ "Укрзалізниця .

У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з виконання ремонту зварювального апарату та ремонту полуавтоматів, які оформлені актом надання послуг№ 136 від 16.11.2016р. на суму 58 000,03 грн. (П`ятдесят вісім тисяч гривень 03 копійки), податковою накладною № 1602 від 16.11.2016р. на загальну суму 58 000,03 грн. (П`ятдесят вісім тисяч гривень 03 копійки), (в тому числі ПДВ-9666,67 грн. (Дев`ять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок).

Перелічені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується реєстраційним номером №9219444019 від 16.11.2016р.

Отриманий ремонт зварювального апарату та ремонту полуавтоматів оприбутковано позивачем за даними рахунку 903 Собівартість реалізованих робіт, послуг .

Зобов`язання по оплаті вартості виконаних робіт були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №292 від 16.11.2016р. на загальну суму 58 000,03 грн. (П`ятдесят вісім тисяч гривень 03 копійки), (в тому числі ПДВ-9666,67 грн. (Дев`ять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок).

У подальшому виконані роботи були використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано відповідно до:

акту надання послуг №98 від 16.11.2016 р. на суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок), податкової накладної №136 від 16.11.2016р. на загальну суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-833,33 грн.);

акту надання послуг №94 від 16.11.2016 р. на суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок), податкової накладної № 137 від 16.11.2016р. на загальну суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-833,33 грн.);

акту надання послуг №95 від 16.11.2016 р. на суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок), податкової накладної № 138 від 16.11.2016р. на загальну суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-833,33 грн.);

акту надання послуг №96 від 16.11.2016 р. на суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок), податкової накладної № 140 від 16.11.2016р. на загальну суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-833,33 грн.);

акту надання послуг №97 від 16.11.2016 р. на суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок), податкової накладної № 141 від 16.11.2016р. на загальну суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-833,33 грн.);

акту надання послуг №99 від 16.11.2016 р. на суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок), податкової накладної № 142 від 16.11.2016р. на загальну суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-833,33 грн.);

акту надання послуг №100 від 16.11.2016 р. на суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок), податкової накладної № 143 від 16.11.2016р. на загальну суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-833,33 грн.);

акту надання послуг №101 від 16.11.2016 р. на суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок), податкової накладної № 146 від 16.11.2016р. на загальну суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-833,33 грн.);

акту надання послуг №102 від 16.11.2016 р. на суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок), податкової накладної № 147 від 16.11.2016р. на загальну суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-833,33 грн.);

акту надання послуг №103 від 16.11.2016 р. на суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок), податкової накладної № 148 від 16.11.2016р. на загальну суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-833,33 грн.);

акту надання послуг №104 від 16.11.2016 р. на суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок), податкової накладної № 139 від 16.11.2016р. на загальну суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-833,33 грн.);

акту надання послуг №105 від 16.11.2016 р. на суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок), податкової накладної № 144 від 16.11.2016р. на загальну суму 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-833,33 грн.);

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ «Гранд-Інжиніринг» (Замовник), та ТОВ «СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИНГ» (Виконавець) було укладено письмовий правочин у формі договору на виконання будівельних робіт №КР-282 від 01.11.2016р., предметом якого є ремонт водопроводу системи пожежогасіння. На момент укладання згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб.

Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача-директор Саричев Роман Володимирович, від контрагента-директор Прокофєва Валентина Валерійовича.

Потреба в укладенні згаданого правочину було обумовлено необхідністю виконати ремонт водопроводу системи пожежогасіння Замовнику ПАТ "УКРГІДРОЕНЕРГО" .

У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з виконання ремонту водопроводу системи пожежогасіння, які оформлені довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.11.2016р. та актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 30.11.2016р. на суму 324906,00 грн. (Триста двадцять чотири тисячі дев`ятсот шість гривень 00 копійок), податковою накладною № 107 від 30.11.2016р. на загальну суму 324906,00 грн. (Триста двадцять чотири тисячі дев`ятсот шість гривень 00 копійок), (в тому числі ПДВ-54 151,00 грн. (П`ятдесят чотири тисячі сто п`ятдесят одна гривня 00 копійок).

Перелічені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 302656 від 14.12.2016р.

Отриманий ремонту водопроводу системи пожежогасіння оприбутковано позивачем за даними рахунку 903 Собівартість реалізованих робіт, послуг .

Зобов`язання по оплаті вартості виконаних робіт були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням № 327 від 20.12.2016р. на загальну суму 288 500,00 грн. (Двiстi вiсiмдесят вiсiм тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), (в тому числі ПДВ-48 083,33 грн. (Сорок вiсiм тисяч вiсiмдесят три гривні 33 копійки),

платіжним дорученням № 8 від 06.01.2017р. на загальну суму 23600,00 грн. (Двадцять три тисячі шістсот гривень 00 копійок), (в тому числі ПДВ-3 933,33 грн. (Три тисячi дев`ятсот тридцять три гривні 33 копійки).

У подальшому виконані роботи були використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.11.2016р. та актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 30.11.2016р. на суму 812884,66 грн. (Вісімсот дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 66 копійок), податковою накладною № 159 від 30.11.2016р. на загальну суму 812884,66 грн. (Вісімсот дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 66 копійок), (в тому числі ПДВ-135 480,78 грн. (Сто тридцять п`ять тисяч чотириста вісімдесят гривень 78 копійок)

Між позивачем ТОВ «Гранд-Інжиніринг» (в якості Покупця), та ТОВ "ТПК УКРТОРГІМПОРТ" (в якості Продавець) було укладено письмовий правочин у формі договору купівлі - продажу товару №435 від 07.12.2016р., предметом якого є поставка товару.

Потреба в укладенні згаданого правочину було обумовлено необхідністю реалізації товару Покупцю ТОВ «АКСІОН УКРАЇНА» .

У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з постачання товару, які оформлені видатковою накладною№ 323 від 07.12.2016р. на суму 92000,40 грн. (Дев`яносто дві тисячі гривень 40 копійок), податковою накладною № 10 від 07.12.2016р. на загальну суму 92000,40 грн. (Дев`яносто дві тисячі гривень 40 копійок), (в тому числі ПДВ-15333,40 грн. (П`ятнадцять тисяч триста тридцять три гривні 40 копійок).

Перелічені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується реєстраційним номером №9248743317 від 22.12.2016р.

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 281 Товари, 204 Тара.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №168 від 07.12.2016р., автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1

Зобов`язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №339 від 23.12.2016р. на загальну суму 92000,40 грн. (Дев`яносто дві тисячі гривень 40 копійок), (в тому числі ПДВ-15 333,40 грн. (П`ятнадцять тисяч триста тридцять три гривні 40 копійок).

У подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано відповідно до видаткової накладної №120 від 07.12.2016 р. на суму 95 575,15 грн. (Дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять гривень 15 копійок), податкової накладної № 161 від 07.12.2016р. на загальну суму 95 575,15 грн. (Дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять гривень 15 копійок) (в тому числі ПДВ-15 929,19 грн.).

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ «Гранд-Інжиніринг» (Покупець), та ТОВ "РУМІАС" (Постачальник) було укладено письмовий правочин у формі договору рахунок №222-01 від 30.01.2017р. На момент укладання згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб.

Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача-директор Саричев Роман Володимирович, від контрагента-директор Чаговець Олександр Олександрович.

Потреба в укладенні згаданого правочину було обумовлено необхідністю реалізації товару Покупцю ПАТ "Укрзалізниця",Філія "Південна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", Виробничий підрозділ "Моторвагонне депо Харків" філії "Південна залізниця "ПАТ "Укрзалізниця .

У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з постачання товару, які оформлені видатковою накладною № 222-01 від 30.01.2017р. на суму 18 960,00 грн. (Вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 00 копійок), податковою накладною № 3001 від 30.01.2017р. на загальну суму 18 960,00 грн. (Вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 00 копійок), (в тому числі ПДВ-3160,00 грн. (Три тисячі сто шістдесят гривень 00 копійок).

Перелічені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується реєстраційним номером №9009589308 від 02.02.2017р.

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 281 Товари.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №24 від 07.02.2017р., автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1

Судом встановлено, що зобов`язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням № 56 від 03.02.2017р. на загальну суму 18 960,00 грн. (Вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 00 копійок), (в тому числі ПДВ-3160,00 грн. (Три тисячі сто шістдесят гривень 00 копійок).

У подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано відповідно до видаткової накладної №2 від 30.01.2017 р. на суму 19980,00 грн. (Дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят гривень 00 копійок), податкової накладної № 3 від 30.01.2017р. на загальну суму 19980,00 грн. (Дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят гривень 00 копійок) (в тому числі ПДВ-3 330,00 грн.).

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ «Гранд-Інжиніринг» (Покупець), та ТОВ "РУМІАС" (Постачальник) було укладено письмовий правочин у формі договору - рахунок №701 від 07.02.2017р. На момент укладання згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб. Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача-директор Саричев Роман Володимирович, від контрагента-директор Чаговець Олександр Олександрович.

Потреба в укладенні згаданого правочину була обумовлена необхідністю реалізації товарк Покупцю ТОВ «АКСІОН УКРАЇНА.»

У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з постачання товару, які оформлені видатковою накладною№ 701 від 07.02.2017р. на суму 75000,00 грн. (Сімдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок), податковою накладною № 701 від 07.02.2017р. на загальну суму 75000,00 грн. (Сімдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок), (в тому числі ПДВ-12500,00 грн. ( Дванадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Перелічені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується реєстраційним номером №9014338519 від 09.02.2017р.

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 281 Товари.

Зобов`язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням № 64 від 09.02.2017р. на загальну суму 75000,00 грн. (Сімдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок), (в тому числі ПДВ-12500,00 грн. ( Дванадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

У подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано відповідно до видаткової накладної №5 від 07.02.2017 р. на суму 77 599,20 грн. (Сімдесят сім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 20 копійок), податкової накладної № 5 від 07.02.2017р. на загальну суму 77 599,20 грн. (Сімдесят сім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 20 копійок) (в тому числі ПДВ-12 933,20 грн.).

Між позивачем ТОВ «Гранд-Інжиніринг» ( Замовник), та ТОВ Глобалтрансекспрес (Виконавець) було укладено письмовий правочин у формі договору на виконання будівельних робіт №14 від 01.09.2017р., предметом якого є реконструкції системи водопостачання міської лікарні №1 (лікарняне містечко), м. Краматорськ, Донецька область. На момент укладання згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб. Потреба в укладенні згаданого правочину було обумовлено необхідністю виконати реконструкції системи водопостачання міської лікарні №1 (лікарняне містечко), м.Краматорськ, Донецька область Замовнику - Представництво ООН в Україні.

У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з виконання реконструкції системи водопостачання міської лікарні №1 (лікарняне містечко), м.Краматорськ, Донецька область, які оформлені довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 27.09.2017р. та актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 27.09.2017р. на суму 485 121,90 грн. (Чотириста вісімдесят п`ять тисяч сто двадцять одна гривня 90 копійок), податковою накладною № 24 від 27.09.2017р. на загальну суму 485 121,90 грн. (Чотириста вісімдесят п`ять тисяч сто двадцять одна гривня 90 копійок), (в тому числі ПДВ-80853,65 грн. (Вісімдесят тисяч вісімсот п`ятдесят три гривні 65 копійок).

Перелічені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 4196 від 12.10.2017р.

Зобов`язання по оплаті вартості виконаних робіт були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з: платіжним дорученням № 768 від 10.10.2017р. на загальну суму 77 620,00 грн. (Сімдесят сім тисяч шістсот двадцять гривень 00 копійок), (в тому числі ПДВ-12 936,67 грн. (Дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять шiсть гривень 67 копійок), платіжним дорученням № 57 від 15.01.2018р. на загальну суму 150 000,00 грн. (Сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), (в тому числі ПДВ-25 000,00 грн. (Двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок); платіжним дорученням № 69 від 17.01.2018р. на загальну суму 58 000,00 грн. (П`ятдесят вісім тисяч гривень 00 копійок), (в тому числі ПДВ-9 666,67 грн. (Дев`ять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок).

У подальшому виконані роботи були використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано відповідно до акту №3 здачі-приймання виконаних робіт за вересень 2018р. на суму 557 816,31 грн. (П`ятсот п`ятдесят сім тисяч вісімсот шістнадцять гривень 31 копійка), податковою накладною № 53 від 29.09.2017р. на загальну суму 557 816,31 грн. (П`ятсот п`ятдесят сім тисяч вісімсот шістнадцять гривень 31 копійка), (в тому числі ПДВ-92 969,39 грн. (Дев`яносто дві тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 39 копійок)

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ «Гранд-Інжиніринг» (Покупець), та ТОВ Глобалтрансекспрес (Продавець) було укладено письмовий правочин у формі договору №М-16 від 25.09.2017р., предметом якого є поставка будівельних матеріалів.

На момент укладання згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача-директор Саричев Роман Володимирович, від контрагента-директор Мелокумова Надія Олексіївна.

Потреба в укладенні згаданого правочину було обумовлено необхідністю поставку будівельних матеріалів на об`єкт Комплексна термомодернізація багатоквартирного будинку №74,32 у мікрорайоні Західний міста Мирноград Донецької області, Замовнику Представництво ООН в Україні.

У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з придбання будівельних матеріалів, які оформлені видатковою накладною № 161 від 25.09.2017р. на суму 238 403,84 грн. (Двісті тридцять вісім тисяч чотириста три гривні 84 копійки), податковою накладною № 13 від 25.09.2017р. на загальну суму 238 403,84 грн. (Двісті тридцять вісім тисяч чотириста три гривні 84 копійки), (в тому числі ПДВ-39 733,97 грн. (Тридцять дев`ять тисяч сімсот тридцять три гривні 97 копійок) та видатковою накладною № 169 від 02.10.2017р. на суму 169 375,04 грн. (Сто шістдесят дев`ять тисяч триста сімдесят п`ять гривень 04 копійки), податковою накладною № 13 від 02.10.2017р. на загальну суму 169 375,04 грн. (Сто шістдесят дев`ять тисяч триста сімдесят п`ять гривень 04 копійки), (в тому числі ПДВ-28 229,17 грн. (Двадцять вісім тисяч двісті двадцять дев`ять гривень 17 копійок).

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 201 Матеріали.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №10 від 25.09.2017р. та №15 від 02.10.2017р, автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1

Зобов`язання по оплаті вартості виконаних робіт були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням № 767 від 10.10.2017р. на загальну суму 38145,00 грн. (Тридцять вiсiм тисяч сто сорок п`ять гривень 00 копійок), (в тому числі ПДВ-6357,50 грн. (Шiсть тисяч триста п`ятдесят сiм гривень 50 копійок), платіжним дорученням № 784 від 17.10.2017р. на загальну суму 150 000,00 грн. (Сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копiйок), (в тому числі ПДВ-25 000,00 грн. (Двадцять п`ять тисяч гривень 00 копiйок); платіжним дорученням № 820 від 25.10.2017р. на загальну суму 10 201,00 грн. (Десять тисяч двiстi одна гривня 00 копiйок), (в тому числі ПДВ-1 700,17 грн. (Одна тисяча сiмсот гривень 17 копiйок); платіжним дорученням № 863 від 03.11.2017р. на загальну суму 30000,00 грн. (Тридцять тисяч гривень 00 копiйок), (в тому числі ПДВ-5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копiйок); платіжним дорученням № 918 від 22.11.2017р. на загальну суму 10 057,84 грн. (Десять тисяч п`ятдесят сiм гривень 84 копiйки), (в тому числі ПДВ-1 676,31 грн. (Одна тисяча шiстсот сiмдесят шiсть гривень 31 копiйка); платіжним дорученням № 812 від 23.10.2017р. на загальну суму 27 100,00 грн. (Двадцять сiм тисяч сто гривень 00 копiйок), (в тому числі ПДВ-4 516,67 грн. (Чотири тисячi п`ятсот шiстнадцять гривень 67 копiйок); платіжним дорученням № 825 від 26.10.2017р. на загальну суму 30 000,00 грн. (Тридцять тисяч гривень 00 копiйок), (в тому числі ПДВ-5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копiйок); платіжним дорученням № 851 від 01.11.2017р. на загальну суму 100 000,00 грн. (Сто тисяч гривень 00 копiйок), (в тому числі ПДВ-16 666,67 грн. (Шiстнадцять тисяч шiстсот шiстдесят шiсть гривень 67 копiйок); платіжним дорученням № 918 від 22.11.2017р. на загальну суму 12 275,04 грн. (Дванадцять тисяч двiстi сiмдесят п`ять гривень 04 копiйки), (в тому числі ПДВ-2 045,84 грн. (Двi тисячi сорок п`ять гривень 84 копiйки).

У подальшому виконані роботи були використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано відповідно до акту №1 здачі-приймання виконаних робіт/матеріалів за жовтень 2017р. на суму 506071,03 грн. (П`ятсот шість тисяч сiмдесят одна гривня 03 копійки), до акту №2 здачі-приймання виконаних робіт/матеріалів за жовтень 2017р. на суму 630574,44 грн. (Шістсот тридцять тисяч п`ятсот сімдесят чотири гривнi 44 копійки) , податковою накладною № 54 від 10.10.2017р. на загальну суму 554 563,96 грн. (П`ятсот п`ятдесят чотири тисячi п`ятсот шiстдесят три гривнi 96 копiйок), (в тому числі ПДВ-92 427,33 грн. (Дев`яносто двi тисячi чотириста двадцять сiм гривень 33 копiйки), податковою накладною № 51 від 25.09.2017р. на загальну суму 582 081,52 грн. (П`ятсот вiсiмдесят двi тисячi вiсiмдесят одна гривня 52 копiйки), (в тому числі ПДВ-97 013,59 грн. (Дев`яносто сiм тисяч тринадцять гривень 59 копiйок).

Між позивачем ТОВ «Гранд-Інжиніринг» (в якості Замовника), та ТОВ Глобалтрансекспрес (в якості Підрядника) було укладено письмовий правочин у формі договору на виконання будівельних робіт №22 від 29.09.2017р., предметом якого є виконання робіт встановлення зовнішнього ігрового обладнання для дошкільного навчального закладу ДНЗ №10 у Донецька обл., Лиманский район, м. Лиман, вул. Оборонна, 2а. На момент укладання згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб.

Потреба в укладенні згаданого правочину було обумовлено необхідністю виконання робіт встановлення зовнішнього ігрового обладнання для дошкільного навчального закладу ДНЗ №10 у Донецька обл., Лиманский район, м. Лиман, вул. Оборонна, 2а, Замовнику ПРЕДСТАВНИЦТВО ДИТЯЧОГО ФОНДУ ОБ`ЄДНАНИХ НАЦІЙ ( ЮНІСЕФ) В УКРАЇНІ.

У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з виконання робіт встановлення зовнішнього ігрового обладнання для дошкільного навчального закладу ДНЗ №10 у Донецька обл., Лиманский район, м. Лиман, вул. Оборонна, 2а, які оформлені довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 17.10.2017р. та актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 17.10.2017р. на суму 60 970,48 грн. (Шістдесят тисяч дев`ятсот сімдесят гривень 48 копійок), податковою накладною № 9 від 17.10.2017р. на загальну суму 60 970,48 грн. (Шістдесят тисяч дев`ятсот сімдесят гривень 48 копійок), (в тому числі ПДВ-10 161,75 грн. (Десять тисяч сто шістдесят одна гривня 75 копійок).

Перелічені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 4409 від 04.11.2017р.

Отриманий виконання робіт встановлення зовнішнього ігрового обладнання для дошкільного навчального закладу ДНЗ №10 у Донецька обл., Лиманский район, м. Лиман, вул. Оборонна, 2а оприбутковано позивачем за даними рахунку 903 Собівартість реалізованих робіт, послуг.

Зобов`язання по оплаті вартості виконаних робіт були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №836 від 31.10.2017р. на загальну суму 9 756,00 грн. (Дев`ять тисяч сiмсот п`ятдесят шiсть гривень 00 копiйок), (в тому числі ПДВ-1 626,00 грн. (Одна тисяча шiстсот двадцять шiсть гривень 00 копiйок), платіжним дорученням № 873 від 07.11.2017р. на загальну суму 20 000,00 грн. (Двадцять тисяч гривень 00 копiйок), (в тому числі ПДВ-3 333,33 грн. (Три тисячi триста тридцять три гривнi 33 копiйки); платіжним дорученням № 921 від 22.11.2017р. на загальну суму 31 214,48 грн. (Тридцять одна тисяча двiстi чотирнадцять гривень 48 копiйок), (в тому числі ПДВ-5 202,41 грн. (П`ять тисяч двiстi двi гривнi 41 копiйка).

У подальшому виконані роботи були використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано відповідно до акту №52 надання послуг від 17.10.2017р. на суму 69 065,60 грн. (Шістдесят дев`ять тисяч шістдесят п`ять гривень 60 копійок), податковою накладною № 58 від 17.10.2017р. на загальну суму 69 065,60 грн. (Шістдесят дев`ять тисяч шістдесят п`ять гривень 60 копійок), (в тому числі ПДВ-11 510,93 грн. (Одинадцять тисяч п`ятсот десять гривень 93 копійки).

Між позивачем ТОВ «Гранд-Інжиніринг» (Замовник), та ТОВ Глобалтрансекспрес (Підрядник) було укладено письмовий правочин у формі договору на виконання будівельних робіт №23 від 29.09.2017р., предметом якого є виконання робіт встановлення зовнішнього ігрового обладнання для дошкільного навчального закладу "Тополька" у Бахмутському районі, с. Парасковіївка, вул.1-травнева.

На момент укладання згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб.

Потреба в укладенні згаданого правочину було обумовлено необхідністю виконання робіт встановлення зовнішнього ігрового обладнання для дошкільного навчального закладу "Тополька" у Бахмутському районі, с. Парасковіївка, вул.1-травнева, Замовнику ПРЕДСТАВНИЦТВО ДИТЯЧОГО ФОНДУ ОБ`ЄДНАНИХ НАЦІЙ ( ЮНІСЕФ) В УКРАЇНІ.

У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з виконання робіт встановлення зовнішнього ігрового обладнання для дошкільного навчального закладу "Тополька" у Бахмутському районі, с. Парасковіївка, вул.1-травнева, які оформлені довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 17.10.2017р. та актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 17.10.2017р. на суму 65 987,22 грн. (Шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім гривень 22 копійки), податковою накладною № 10 від 17.10.2017р. на загальну суму 65 987,22 грн. (Шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім гривень 22 копійки), (в тому числі ПДВ-10 997,87 грн. (Десять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім гривень 87 копійок).

Отриманий виконання робіт встановлення зовнішнього ігрового обладнання для дошкільного навчального закладу "Тополька" у Бахмутському районі, с. Парасковіївка, вул.1-травнева оприбутковано позивачем за даними рахунку 903 Собівартість реалізованих робіт, послуг.

Зобов`язання по оплаті вартості виконаних робіт були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №835 від 31.10.2017р. на загальну суму 10 558,00 грн. (Десять тисяч п`ятсот п`ятдесят вiсiм гривень 00 копійок), (в тому числі ПДВ-1 759,67 грн. (Одна тисяча сiмсот п`ятдесят дев`ять гривень 67 копійок), платіжним дорученням № 910 від 20.11.2017р. на загальну суму 50 000,00 грн. (П`ятдесят тисяч гривень 00 копiйок), (в тому числі ПДВ-8 333,33 грн. (Вiсiм тисяч триста тридцять три гривнi 33 копiйки); платіжним дорученням № 919 від 22.11.2017р. на загальну суму 5 429,22 грн. (П`ять тисяч чотириста двадцять дев`ять гривень 22 копiйки), (в тому числі ПДВ-904,87 грн. (Дев`ятсот чотири гривнi 87 копiйок).

У подальшому виконані роботи були використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано відповідно до акту №53 надання послуг від 17.10.2017р. на суму 76 088,06 грн. (Сімдесят шість тисяч вісімдесят вісім гривень 06 копійок), податковою накладною № 56 від 17.10.2017р. на загальну суму 76 088,06 грн. (Сімдесят шість тисяч вісімдесят вісім гривень 06 копійок), (в тому числі ПДВ-12 681,34 грн. (Дванадцять тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 34 копійки).

Так, між позивачем ТОВ «Гранд-Інжиніринг» (в якості Замовника), та ТОВ Глобалтрансекспрес (в якості Підрядника) було укладено письмовий правочин у формі договору на виконання будівельних робіт №24 від 29.09.2017р., предметом якого є виконання робіт встановлення зовнішнього ігрового обладнання для дошкільного навчального закладу №34, "Дюймовочка", м.Костянтинівка, вул. Петровського 30.

Потреба в укладенні згаданого правочину було обумовлено необхідністю виконання робіт встановлення зовнішнього ігрового обладнання для дошкільного навчального закладу №34, "Дюймовочка", м. Костянтинівка, вул. Петровського 30, Замовнику ПРЕДСТАВНИЦТВО ДИТЯЧОГО ФОНДУ ОБ`ЄДНАНИХ НАЦІЙ ( ЮНІСЕФ) В УКРАЇНІ.

У межах згаданого правочину були проведені господарські операції з виконання робіт встановлення зовнішнього ігрового обладнання для дошкільного навчального закладу №34, "Дюймовочка", м.Костянтинівка, вул. Петровського 30, які оформлені довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 17.10.2017р. та актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 17.10.2017р. на суму 26 752,39 грн. (Двадцять шість тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні 39 копійок), податковою накладною № 8 від 17.10.2017р. на загальну суму 26 752,39 грн. (Двадцять шість тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні 39 копійок), (в тому числі ПДВ-4 458,73 грн. (Чотири тисячі чотириста п`ятдесят вісім гривень 73 копійки).

Перелічені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 4447 від 08.11.2017р.

Отриманий виконання робіт встановлення зовнішнього ігрового обладнання для дошкільного навчального закладу №34, "Дюймовочка", м.Костянтинівка, вул. Петровського 30 оприбутковано позивачем за даними рахунку 903 Собівартість реалізованих робіт, послуг.

Зобов`язання по оплаті вартості виконаних робіт були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №837 від 31.10.2017р. на загальну суму 4281,00 грн. (Чотири тисячi двiстi вiсiмдесят одна гривня 00 копiйок), (в тому числі ПДВ-713,50 грн. (Сiмсот тринадцять гривень 50 копiйок), платіжним дорученням № 920 від 22.11.2017р. на загальну суму 22 471,39 грн. (Двадцять двi тисячi чотириста сiмдесят одна гривня 39 копiйок), (в тому числі ПДВ-3745,23 грн. (Три тисячi сiмсот сорок п`ять гривень 23 копiйки).

У подальшому виконані роботи були використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано відповідно до акту №51 надання послуг від 17.10.2017р. на суму 32 142,65 грн. (Тридцять дві тисячі сто сорок дві гривні 65 копійок), податковою накладною № 57 від 17.10.2017р. на загальну суму 32 142,65 грн. (Тридцять дві тисячі сто сорок дві гривні 65 копійок), (в тому числі ПДВ-5 357,11 грн. (П`ять тисяч триста п`ятдесят сiм гривень 11 копійок).

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що такі укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, дані договори визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

На час укладання договорів, що не спростовується контролюючим органом, контрагенти позивача були платниками ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мали достатній об`єм правоздатності для укладення спірних угод.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.77 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Матеріали даної справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 9 КАС України не виявлено.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж отримання прибутку за поставлений товар.

При проведенні перевірки контролюючим органом не встановлено обставин відсутності товарно-матеріальних цінностей, придбаних позивачем у перевіряємому періоді у контрагентів, з якими він мав господарські взаємовідносини та по операціям з якими сформовано податковий кредит, не встановив і невикористання позивачем у власній господарській діяльності придбаної продукції (товарів).

Отже, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ "Гранд-Інжиніринг", наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Щодо посилання відповідача на наявність та проведення досудових розслідувань у кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, зокрема, передбачених ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) стосовно контрагентів позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Отже, чинним законодавством України визначено документ, на підставі якого встановлюється вина особи та виникає можливість встановити ті чи інші факти, які впливають на відносини між суб`єктами господарювання, а також на податкові зобов`язання платника податку в розрізі ведення господарської діяльності з контрагентом, посадову особу якого притягнуто до кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України тільки вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративний правопорушення, які набрали законної сили, звільняють сторону процесу від доказування фактів вчинення діяння та особи, яка його вчинила.

Тобто, матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях не мають преюдиційного значення та правової сили та підлягають доказуванню на рівні з іншими обставинами справи та не можуть розглядатись як обов`язкові відповідно до частини 6 статті 78 КАС України.

Під час судового розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів щодо наявності вироку суду у кримінальній справі відносно посадових осіб контрагентів позивача, згідно якого можливо було б прослідкувати причинно-наслідковий зв`язок між вчиненими кримінальними правопорушеннями контрагентів та діяльністю позивача в частині виконання вимог податкового законодавства України.

Такі обставини ще не надають підстав для висновку про порушення позивачем правил податкового обліку і не є підставою для застосування до позивача заходів відповідальності.

Суд зазначає, що сам факт наявності вироку, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 27 лютого 2018 року у справі № 802/1853/16-а, від 27 лютого 2018 року у справі № 813/1766/17, від 08 серпня 2018 року у справі № 820/4428/17 та інші.

Таким чином, посилаючись на порушення позивачем вимог Податкового кодексу України контролюючим органом не надано достатніх доказів неправомірного формування податкового кредиту по спірним господарським операціям з боку позивача та його посадових осіб.

Стосовно посилань відповідача на податкову інформацію наявну в органі ДФС стосовно контрагентів позивача, (т. 2 а.с. 216-224), суд зазначає наступне.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та його контрагенти є окремими платниками податку на додану вартість.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного суб`єкта господарювання в частині виконання вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" має також індивідуальний характер.

Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Отже, покладення у вину позивача з боку відповідача не виконання його контрагентами вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суперечить вимогам діючого законодавства України.

Крім того, суд зазначає, що така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача, без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені покупцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Також, суд зазначає, що, у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів.

Варто наголосити, що вищенаведена позиція цілком і в повній мірі відповідає міжнародній судовій практиці, зокрема, практиці Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також Юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов`язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов`язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов`язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов`язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Отже, суд не може покласти в основу судового рішення документи та обґрунтування контролюючого органу щодо обставин нереальності господарських операцій, оскільки такі ґрунтуються виключно на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати такі обставини.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, видатковим накладним, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарських операцій, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку ТОВ "Гранд-Інжиніринг" та його контрагентів, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у періодах, що перевірялись.

Отже, висновок відповідача стосовно не підтвердження реальності здійснення господарських операцій та їх повноти відображення в податковому обліку по взаємовідносинам з постачальниками: з ТОВ Техпромсталь за грудень 2015 року, ТОВ Маріон Плюс за жовтень, листопад 2016 року, ТОВ Скай Сіті Інжиніринг за листопад 2016 року, ТОВ ТПК Укрторгімпорт за грудень 2016 року, з ТОВ Борланд за грудень 2016 року, з ТОВ Руміас за січень, лютий 2017 року, з ПП Автоторг 7 за квітень 2017 року, ТОВ Східний край (попередні назви ТОВ Хладик-Україна , ТОВ Глобалтрансекспрес за вересень, жовтень 2017 року, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, спростовується наведеними нормами податкового законодавства та наявними в матеріалах справи документами.

Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі, - протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно ТОВ "Гранд-Інжиніринг" спірних податкових повідомлень - рішень.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інжиніринг" (пров. Сімферопольський, буд. 6, м. Харків,61052) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00001771411 від 22.08.2018, № 00001781411 від 22.08.2018, № 00001791411 від 22.08.2018, винесені відносно до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інжиніринг".

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інжиніринг" (пров. Сімферопольський, буд. 6,м. Харків,61052) у розмірі 10549,60 грн. (десять тисяч п`ятсот сорок дев`ять гривень 60 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31 травня 2019 року.

Суддя Шляхова О.М.


Суд	Харківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	21.05.2019
Оприлюднено	02.06.2019
Номер документу	82105464
Судочинство	Адміністративне

Шляхова О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 21.05.2019 по справі 520/17/19ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —520/17/19

Рішення від 21.05.2019

Рішення
від 21.05.2019 по справі 520/17/19
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД