Рішення

від 29.05.2019 по справі 560/1367/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 560/1367/19

РІШЕННЯ

іменем України

29 травня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.

за участю:секретаря судового засідання Вересняк А.А. представника позивача Ткачука Б.М. представника відповідача Трасковської С.В. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор-сервіс" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Трансформатор-сервіс" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2019 №0004811404, №0004861404.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 16.04.2019 №0004811404, яким збільшив суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 306068,00 грн, в тому числі 272959,00 грн за податковим зобов`язанням та 33109,00 грн за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення від 16.04.2019 №0004861404, яким збільшив суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 332222,00 грн, в тому числі 265778,00 грн за податковим зобов`язанням та 66444,00 грн за штрафними санкціями. Вважає висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій ТОВ "Трансформатор-сервіс" з ТОВ "Еко Транс Оіл", ТОВ "Равіторг" безпідставними, такими, що ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені доказами, оскільки реальність таких господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами та даними бухгалтерського обліку.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що в ході перевірки досліджувався ланцюг постачання масла трансформаторного від виробника до кінцевого споживача ТОВ "Трансформатор сервіс". Перевіркою не встановлені джерело походження, виробник масла трансформаторного, придбання якого задокументовано видатковими та податковими накладними, виписаними за реквізитами ТОВ "Равітор", ТОВ "Еко Транс Оіл", та не підтверджена легальність руху товарів в ланцюгу постачання від виробника до ТОВ "Трансформатор сервіс". Вважає, що ТОВ "Равітор" та ТОВ "Еко Транс Оіл" введені в ланцюг постачання з метою підміни товарних позицій та формування податкового кредиту кінцевим споживачем. Перевіркою не заперечується, що ТОВ "Трансформатор сервіс" придбало масло трансформаторне, яке в подальшому використало при виробництві трансформаторів. Однак вказані контрагенти цей товар фактично на адресу позивача не поставляли. На вимогу контролюючого органу позивач не надав документів, відповідно до яких можна встановити найменування виробника товару, що дає можливість підтвердити реальність здійснення господарських операцій. Вказане свідчить про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами. Тому спірні податкові повідомлення рішення є правомірними.

Ухвалою від 06.05.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 27.05.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДФС у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Усною ухвалою від 29.05.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування додаткових доказів.

Заслухавши учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

На підставі направлень від 13.02.2019 №585, 584, 586, 579, від 15.02.2019 №597 Головне управління ДФС в Хмельницькій області здійснило документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Трансформатор сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018.

За результатами перевірки складений акт від 28.03.2019 №0182/22-01-14-04/31617591, яким зафіксовані порушення, зокрема:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України; статті 4 закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV); пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20; П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України віл 29.11.1999 №290; П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.12.1999 №318; пунктів 6, 7, 8 П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193, в результаті чого підприємством занижений податок на прибуток в сумі 272959,00 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 5 розділу VI Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 із змінами та доповненнями "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", в результаті чого підприємством занижений податок на додану вартість в сумі 265778,00 грн.

На підставі зазначеного акту контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 16.04.2019 №0004811404, яким збільшив позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 306068,00 грн, в тому числі 272959,00 грн за податковим зобов`язанням та 33109,00 грн за штрафними санкціями і податкове повідомлення-рішення від 16.04.2019 №0004861404, яким збільшив суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 332222,00 грн, в тому числі 265778,00 грн за податковим зобов`язанням та 66444,00 грн за штрафними санкціями.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон №996-XIV.

За змістом статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, передбачено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Отже, право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту виникає за наявності у нього належним чином оформлених податкової накладної та первинних документів, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Фактичною підставою для нарахування грошового зобов`язання до ТОВ "Трансформатор-сервіс" слугували викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ "Трансформатор-сервіс" та ТОВ "Равіторг", ТОВ "Еко Транс Оіл" з поставки масла трансформаторного.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до договору поставки від 22.09.2015 №22/09 ТОВ "Равіторг" зобов`язується передати у власність ТОВ "Трансформатор-сервіс" масло трансформаторне, а ТОВ "Трансформатор-сервіс" зобов`язується прийняти й оплатити товар. Ціна товару встановлюється в накладній. Постачання товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах власної доставки за рахунок ТОВ "Равіторг".

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав суду паспорт №11/12, видаткові накладні від 06.10.2015 №17, 18, 19, 20 кожна на суму 224542,50 грн, товарно-транспортну накладну від 06.10.2015 №17 на суму 898170,00 грн, зареєстровану в ЄРПН податкову накладну від 06.10.2018 №1006005.

Відповідно до договору поставки від 28.12.2015 №28/12 ТОВ "Еко Транс Оіл" зобов`язується передати у власність ТОВ "Трансформатор-сервіс" масло трансформаторне, а ТОВ "Трансформатор-сервіс" зобов`язується прийняти й оплатити товар. Ціна товару встановлюється в накладній. Постачання товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав суду паспорт №16366о, видаткову накладну від 05.01.2016 №РН-1 на суму 882900,00 грн, товарно-транспортну накладну від 05.01.2016 №1 на суму 882900,00 грн, зареєстровану в ЄРПН податкову накладну від 05.10.2016 №1.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач також надав суду сертифікат відповідності на масло трансформаторне, картки рахунку, банківські виписки, калькуляції вартості виробництва продукції, журнал-ордер, відомості по рахунку, постанову Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №826/8018/16.

Дослідивши наданні позивачем докази, суд вважає, що вказані документи відповідають вимогам Закону №996-XIV, статтям 72, 73, 77 Кодексу адміністративного судочинства.

Тому документи, складені з дотриманням вимог Закону №996-XIV можуть слугувати доказами фактичного здійснення господарських операцій відображених позивачем в складі податкового кредиту.

У пункті 110 рішення у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" Європейський суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Разом з тим, відповідач в акті перевірки не заперечує, що первинні бухгалтерські документи, складені на підтвердження виконання господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, дозволяють беззаперечно встановити зміст та обсяги господарських операцій та ідентифікувати осіб, які були їх учасниками та відповідальні за їх здійснення.

На час укладання та виконання зазначених правочинів ТОВ "Равіторг" та ТОВ "Еко Транс Оіл" були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість. При цьому, в акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість вказаних контрагентів позивача були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Акт перевірки не містять жодних посилань на наявність дефектів у правовому статусі контрагентів за місцезнаходженням як станом на момент здійснення спірних фінансово-господарських операцій так і станом на момент перевірки.

В акті перевірки відсутні посилання на випадки ухиляння ТОВ "Равіторг" та ТОВ "Еко Транс Оіл" від сплати податків та зборів. Відповідач в акті перевірки не заперечує факт декларування та сплати як позивачем так і його контрагентом сум податку на додану вартість за наслідками спірних фінансово-господарських операцій. Також відповідач звірку розрахунків позивача з контрагентами не здійснював.

Доводи відповідача щодо браку персоналу та засобів, необхідних для виконання розглядуваних фінансово-господарських операцій, ґрунтуються переважно на дослідженні показників податкової звітності контрагента, хоча достовірність показників податкової звітності є предметом виключно документальної перевірки, у ході якої контролюючий орган зобов`язаний дослідити первинні документи.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що ТОВ "Равітор" та ТОВ "Еко Транс Оіл" введені в ланцюг постачання з метою підміни товарних позицій та формування податкового кредиту кінцевим споживачем, оскільки чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах.

Водночас, позивач в позовній заяві не обґрунтував неправомірність нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств в 2015 році за порушення по реалізації валюти в сумі 914,00 грн та за порушення по нарахуванню курсових різниць в сумі 4884,00 грн. Доказів на підтвердження цього до суду також не надав.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 16.04.2019 №0004811404 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 267161,00 грн та застосування штрафних санкцій в розмірі 33109,00 грн, та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 16.04.2019 №0004861404.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір в сумі 9487,39 грн слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 16.04.2019 №0004811404 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 267161,00 грн та застосування штрафних санкцій в розмірі 33109,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 16.04.2019 №0004861404.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор-сервіс" судовий збір в розмірі 9487,39 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 31 травня 2019 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансформатор-сервіс" (проспект Миру, 101-Б, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 31617591) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя Г.В. Лабань