Рішення

від 23.05.2019 по справі 826/1594/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 травня 2019 року № 826/1594/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕР КОЛ (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 11) до Головного управління Державної фіскальної служби у Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0022781404,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Аделіна-Холдінг змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕР КОЛ , надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0022781404 від 15.11.2016 року, винесене ГУ ДФС у м. Києві, яким ТОВ ІНТЕР КОЛ збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 611154,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 305 577,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 08.02.2017 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог Позивача зазначає, що податкові зобов`язання Позивачу нараховані за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з рядом контрагентів за період з 01.01.2016 р. по 31.05.2016 р. Підставою для нарахування податкових зобов`язань став висновок Контролюючого органу про те, що договори, між Позивачем та ТОВ Ламан Ардо , ПП Рін-АКомпані , ПП Глобал-Груп були укладені без мети настання правових наслідків.

Позивач, не погоджуючись з таким висновком Контролюючого органу, зазначає, що у період, який перевірявся, ним було укладено договори ТОВ Ламан Ардо , ПП Рін-АКомпані , ПП Глобал-Груп , які мали реальний характер та факт здійснення поставки товару (надання послуг) підтверджується відповідними первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, оскільки господарські операції Позивача з його контрагентами є реальними та відповідають дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмові заперечення в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою не підтверджено реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

В судовому засіданні 14.11.2017 р., судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції станом на листопад 2017 р.).

Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходиться на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

В С Т А Н О В И В:

Співробітниками Головного управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Аделіна-Холдінг (код 36588728) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Ламан Ардо (код 39592538) за період з 01.01.2016 року по 31.01.2016 року, ПП Грін-А Компані (код 40226735) за період з 01.04.2016 року по 30.04.2016 року, ПП Глобал Груп (код 40343726) за період з 01.05.2016 року по 31.05.2016 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 27.10.2016 року №256/26-15-14-04/36588728 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки Контролюючим органом встановлено наступні порушення: п. 198.1, п.198.3, п.198.6 статті 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 611154,00 грн, у тому числі: за січень 2016 року - 240634,00 грн; за квітень 2016 року - 230333,00 грн; за травень 2016 року - 140187,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2016 року №0022781404, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 916731,00 грн., в тому числі 611154,00 грн. за податковим зобов`язанням та 305577,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

Не погоджуючись з спірним податковим повідомленням-рішення звернувся з скаргою до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС), Рішенням ДФС від 13.01.2017 р. №464/16/99-99-11-01-02-25, залишене без змін спірне податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що 14 грудня 2015 року між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та TOB ЛаманАрдо (Виконавець), з іншої сторони, укладено Договір №S1412-2015 про надання послуг із здійснення технічного запису, його зберігання, обробки та аналізу.

У відповідності до умов вищезазначеного Договору, TOB ЛаманАрдо зобов`язалось надати послуги, які полягають в одночасному безперервному запису розмов персоналу Замовника (Позивача) операторів call-center із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробці, зміні форматів, аналізу за допомогою автоматичних систем та/або людських ресурсів з використанням сукупності програмних та апаратних засобів, телекомунікаційних і комп`ютерних технологій, які об`єднані в єдину технологічну систему за принципами комп`ютерно-телефонної інтеграції.

Відповідно до п. 1.1. даного Договору оплата за таким договором поділяється на три складових: організаційний платіж з налаштування абонентських послуг зберігання інформації (записів розмов) із застосуванням апаратних засобів Виконавця, в т.ч. але не виключно, серверів та інших носіїв інформації, протягом 6 місяців з моменту дати відповідних записів на запит Замовника; плата за послуги спеціалістів технічної підтримки, обсяг яких змінюється (послуги одночасного та безперервного запису розмов персоналу Замовника із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробка (сортування, архівація), форматів з формату зберігання на формат доступу МРЗ); плата за послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання статистичної звітності та аналітичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника.

Метою надання послуг за Договором є контроль Замовником якості роботи персоналу Замовника при здійсненні статутних видів діяльності і результати надання послуг, отримані за цим договором, призначені для внутрішнього використання Замовником у своїй фінансово-господарській діяльності.

В підтвердження виконання умов договору Позивачем надано наступні документи: Акт надання послуг №86 від 31.01.2016 р. на загальну суму з ПДВ 1443807,00 грн; Рахунок на оплату №86 від 31.01.2016 р. на загальну суму з ПДВ 1443807,00 грн, які Судом досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Крім того, між Позивачем (Орендар), з однієї сторони, та ПП Грін-А Компані (Орендодавець), з іншої сторони, 12 березня 2016 р. укладено договір №АХ-32016 оренди телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення

У відповідності до умов Договору, Орендодавець (ПП Грін-АКомпані ) передає, а Орендар (Позивач) приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в Договорі (включаючи додатки до нього) телекомунікаційне обладнання та програмне забезпечення (надалі - предмет оренди ), що належить Орендодавцю на праві власності. Перелік, кількість, асортимент, технічні та вартісні характеристики майна, що складає предмет оренди, надано у Додатку № 1, Додатку № 2, Додатку № 3 до цього Договору (Специфікації), що є його невід`ємною частиною. Передача предмету оренди від Орендодавця Орендарю здійснюється за актом приймання-передачі, форма якого наведена в Додатку №4 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору орендодавець зобов`язується передати предмет оренди у належному, придатному для безпечного використання, справному стані у відповідності з умовами договору та його призначенням за актом приймання-передачі.

В підтвердження виконання умов договору Позивачем надано наступні документи: Акти прийому-передачі: від 01.04.2016 р., від 30.04.2016 р., Специфікації; Акти надання послуг: №44 від 30.04.2016 р. на загальну суму з ПДВ 213346,80 грн, №47 від 30.04.2016 р. на загальну суму з ПДВ 299100,00 грн, №55 від 30.04.2016 р. на загальну суму з ПДВ 541108,32 грн, №50 від 30.04.2016 р. на загальну суму з ПДВ 328440,00 грн, які Судом досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Також, між Позивачем (Орендар), з однієї сторони, та ПП Грін-А Компані (Орендодавець), з іншої сторони, 25 березня 2016 р. укладено Договір №АХ25032016 оренди програмного забезпечення.

У відповідності до умов договору, Орендодавець (ПП "Грін-АКомпані") передає, а Орендар (Позивач) приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в Договорі (включаючи додатки до нього) програмне забезпечення Genesys v8.1 та здійснює його технічну підтримку, вартість якої також встановлюється у Додатках до цього Договору, що належить Орендодавцю на праві власності.

В підтвердження виконання умов договору Позивачем надано наступні документи: Специфікація від 25.03.2016 р.; Акти приймання-передачі предмету оренди: від 01.04.2016 р., від 30.04.2016 р., які Судом досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Між Позивачем (Орендар), з однієї сторони, та ПП Глобал Груп (Орендодавець), з іншої сторони, 20 квітня 2016 р. укладено Договір №АХ-4/16 оренди телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення.

Згідно із умов якого, Орендодавець (ПП "Глобал Груп") передає, а Орендар (Позивач) приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в Договорі (включаючи додатки до нього) телекомунікаційне обладнання та програмне забезпечення, що належить Орендодавцю на праві власності. Перелік, асортимент, технічні та вартісні характеристики майна, що складає предмет надано у Додатку № 1, Додатку № 2, Додатку №3 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною. Передача предмету оренди від Орендодавця Орендарю здійснюється за актом приймання-передачі, форма якого наведена № 4 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору Орендодавець зобов`язується передати Орендарю предмет оренди у належному, придатному для безпечного використання, справному стані у відповідності з умовами Договору та його призначенням за актом приймання-передачі в день укладання цього Договору.

В підтвердження виконання умов договору Позивачем надано наступні документи: Акти приймання-передачі: від 01.05.2016 р., від 30.05.2016 р.; Актами надання послуг: №2 від 30.05.2016 р. на загальну суму з ПДВ 299190,00 грн, №3 від 30.05.2016 р. на загальну суму з ПДВ 328536,00 грн, №4 від 30.05.2016 р. на загальну суму з ПДВ 213395,04 грн; Рахунки на оплату: №2 від 30.05.2016 р. на загальну суму з ПДВ 299190,00 грн, №3 від 30.05.2016 р. на загальну суму з ПДВ 328536,00 грн, №4 від 30.05.2016 р. на загальну суму з ПДВ 213395,04 грн, які Судом досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Крім того, в матеріалах справи містяться Оборотно-сальдові відомості, які підтверджують взяття на баланс орендоване обладнання по вищезазначеним Договорам оренди.

Щодо посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, як пояснив представник Позивача, орендоване обладнання приймалось від уповноваженої особи ПП Глобал Груп в приміщеннях, що належить на правах оренди Позивачу за адресою м. Київ, вул. Шота Руставелі,39-41 кім. 308.

Отже, Позивачем не здійснювалося перевезення обладнання, а тому не може мати товарно-транспортних накладних.

Аналізуючи складені між Позивачем та контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, Суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача.

Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Отримані роботи, послуги використано та реалізовано позивачем у господарській діяльності, що підтверджується первинними документами, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення платником податків господарських операцій та які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій.

Разом з тим, висновок Контролюючого органу про безпідставність формування Позивачем податкового кредиту за рахунок вище вказаних господарських операцій, ґрунтується на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності контрагентів.

Відповідно, Контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що інформація щодо основних засобів ПП Грін-А Компані відсутня в ІС Податковий блок , встановити наявність телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення на балансі ПП Грін-А Компані не можливо. Між тим, в квітні 2016 року ПП Грін-А Компані сформувало податковий кредит за рахунок податкових накладних не зареєстрованих в ЄРПН. Згідно акту № 30/26-57-12-01-37 від 25.05.2016 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації з податку на додану вартість ПП Грін-А Компані (код ЄДРПОУ 40226735) за квітень 2016 року ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві встановлено завищення суми податкового кредиту заявленого у податковій декларації в сумі 2 455 640 грн. та заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду), яке сплачується до державного бюджету в сумі 2 455 640 гривень.

Також, Відповідач посилається на ухвалу Апеляційного суду міста Києва по справі № 11-сс/796/2927/2016, згідно якої 12.09.2016 колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ накладено арешт на грошові кошти ПП Грін-А Компані (код 40226735), які знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 в ПАТ Сбербанк МФО 320627, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Володимирська,46 в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять.

Крім того, згідно отриманого листа ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06.10.2016 № 5375/8/2650/21-01-03, згідно із яким зареєстровано кримінальне провадження відносно ПП Грін-А Компані № 32016100010000081 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205 КК України. В межах якого отримано пояснення ОСОБА_1 , який зазначив, що з метою заробити кошти погодився зареєструвати на своє ім`я, зокрема, ПП Грін-А Компані , проте не мав наміру здійснювати фінансово-господарські операції в подальшому та подавати звітності.

За встановлених обставин Контролюючим органом зроблено висновок, що вказаний контрагент Позивача зареєстрований на підставну особу, яка не мала відношення до діяльності підприємства та не здійснювала фактичної господарської діяльності (дій) та будь яких операцій від імені вказаного контрагента, тобто, контрагент позивача створювався та діяв з метою прикриття незаконної діяльності, відтак у позивача були відсутні підстави для формування податкових вигод.

Також, Відповідач посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено, що господарська діяльність ПП Глобал Груп має ознаки нереальності здійснення операцій, зокрема, відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, тобто відсутній кваліфікований персонал; спеціалісти технічної підтримки, необхідні для виконання умов договору про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов та копіювання записів на магнітні носії; незначний штат працюючих. Відповідні послуги із залучення стороннього трудового ресурсу не придбавались, відсутні основні фонди та придбання обладнання та програмного забезпечення, яке ПП Глобал Груп надає в оренду ТОВ ІНТЕР КОЛ відсутні контрагенти, які надавали б послуги із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов та копіювання записів на магнітні носії, послуги програмного забезпечення, послуги з пошуку та підбору кадрів.

Крім того, Головним управлінням ДФС у місті Києві отримано інформацію від Громадської організації Фінансовий контроль листом від 08.07.2016 № 68/07-16, яка повідомила інформацію про незаконну діяльність ПП Глобал Груп (код за ЄДРПОУ 40343726), яке знаходиться на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві, та діяльність якого спричиняє державі збитків на десятки мільйонів гривень щомісяця. Зокрема встановлено, що зазначене підприємство за зазначеною в реєстраційних документах адресою не знаходиться. Керівних органів, а також виробничих потужностей, персоналу або будь-яких інших ознак, що вказували б на здійснення законної господарської діяльності за адресою, вказаною в установчих та реєстраційних документах ПП Глобал Груп , активістами Громадської організації Фінансовий контроль не виявлено.

Надавши оцінку викладеному, Відповідач дійшов висновку про те, що, в даному випадку, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для формування таких податкових вигод за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Проте, суд критично сприймає доводи Відповідача з огляду на наступне.

Під час розгляду справи, Судом були досліджені та оцінені надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам з ПП Грін-А Компані та ПП Глобал Груп , а саме: оренди обладнання та програмного забезпечення, про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов та копіювання записів на магнітні носії, акти приймання-передачі послуг в результаті чого судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, навпаки, вони складені належним чином та містять всі обов`язкові реквізити, отже такі документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій.

В той же час, в акті перевірки Позивача, Відповідачем не наведено вичерпного переліку розбіжностей між вимогами діючого законодавства до оформлення первинних документів та фактичним змістом первинних документів по взаємовідносинам позивача з ПП Грін-А Компані та ПП Глобал Груп .

Таким чином, Суд дійшов висновку, що без надання належної правової оцінки первинним документам по взаємовідносинам Позивача з контрагентами, в основу висновків акту перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, Відповідачем, фактично, покладена інформація (громадської організації, податкових органів та правоохоронних органів), достовірність якої не доведена у встановленому законом порядку.

Також, Суд звертає увагу, що під час розгляду справи Відповідачем заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи Олійника С.О. (чи іншої особи), яка ставила підписи на Договорах: від 22.03.2016 року № АХ-32016, від 25.03.2016 року № АХ25032016 та документах, ОСОБА_2 (чи іншої особи), яка ставила підписи на Договорі від 20.04.2016 року № АХ-4/16 та документах, складених на виконання вказаних договорів.

В судовому засіданні 12.09.2017 р. Судом зобов`язано представника Відповідача забезпечити явку ОСОБА_3 , ОСОБА_2 для відібрання зразків підпису.

Проте, в судове засідання 14.11.2017 р. представником Відповідача не забезпечено явку в судове засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 для відібрання зразків підпису та Судом поставлено питання представнику Відповідача про наполягання на клопотанні про проведення експертизи, останній відмовився від даного клопотання.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

В силу пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, для формування податкового кредиту має бути наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або формування валових витрат.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Всупереч вимог Податкового кодексу України, Відповідач не спростував законність дій платника податків (Позивача), а лише зазначив про нереальність господарських операцій Позивача з контрагентами, тобто, фактично, Контролюючим органом заміщено обов`язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов`язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій.

При цьому, зазначені в акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагентів Позивача і жодним чином не доводять недобросовісності Позивача та відсутності реальності господарських операцій.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, Позивач постійно замовляє контрагентам певні послуги, які використовуються ним у статутній діяльності за основним видом діяльності - код за КВЕД 82.20 (Діяльність телефонних центрів).

Замовлення оренди обладнання та програмного забезпечення викликане постійними змінами переліку та кількості необхідного для забезпечення роботи телефонного центру обладнання та програмного забезпечення, з урахуванням змін кількості персоналу.

Щодо посилань Відповідача на відсутність ТТН слід зазначити, що ТТН не є підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

В свою чергу, ухвалою ВАСУ від 13.01.2015 по справі №К/800/50432/13 висловлений правовий висновок: ...відсутність товарно - транспортної накладної не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій, оскільки, наявність чи відсутність ТТН є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів. Відсутність саме ТТН не є підставою для не включення вартості придбаних товарів (послуг) до валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту .

Відповідач зазначає про наявність кримінального провадження №32016100010000093 в якому були задіяні ПП Грін-А Компані та наявність обвинувального вироку директора вказаного підприємства - ОСОБА_3 . Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 30.03.2017 року по справі № 752/13745/16-к, який набрав законної сили, ОСОБА_3 визнаний винний за ч. 2 ст. 205 КК України та призначено йому покарання у виді 3 роки обмеження волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 рік.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 30.03.2017 року по справі № 752/13745/16-к (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65642298), визнано винним ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 205-1 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 1 рік щодо створення фіктивного підприємства (ПП Вирпул Прайс (код ЄДРПОУ 40226929)).

Суд звертає увагу, що згідно Акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що Позивач не мав жодних договірних відношень з ПП Вирпул Прайс (код ЄДРПОУ 40226929), а мав договірні відношення з ПП Грін-А Компані (код 40226735), ПП Глобал Груп (код 40343726).

Відповідно до приписів статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що справедливий баланс не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року по справі №826/16134/14 (адміністративне провадження №К/9901/9387/18).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Отже, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08 серпня 2018 року по справі №816/3144/13-а (№К/9901/507/18).

В частині щодо посилань Відповідача про допит під час досудового розслідування в якості свідка директорів контрагентів Позивача, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України фіктивне підприємництво це створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 роз`яснюється, що як незаконну діяльність, про яку йдеться у статті 205 КК, слід розуміти такі види діяльності, які особа або не має права здійснювати взагалі, або ж, маючи право на це за певних умов чи з дотриманням певного порядку, здійснює з їх порушенням.

Згідно зі статтею 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

У відповідності до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд звертає увагу, що Відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно - Позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладений Позивачем з даними товариствами, до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах: Верховного Суду від 28.08.2018 року по справі №826/11298/14 (№К/9901/48398/18), від 25.052018 року по справі №2а-8687/09/2270/16 (№К/9901/2772/18), Постанові Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 р. по справі №К/800/11516/16; в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.

Суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену в Постанові суду по справі № К/9901/6704/18 (804/4940/14) від 06.02.2018 р., зокрема, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

У рішенні в справі "Щокін проти України" (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов`язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що викладені в Акті перевірки висновок Контролюючого органу про порушення Позивачем є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08 серпня 2018 року по справі №820/4428/17 (№К/9901/51373/18).

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0022781404 від 15.11.2016 p., винесене ГУ ДФС у м. Києві є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР КОЛ (адреса: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 11, код ЄДРПОУ 36588728) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0022781404 від 15.11.2016 p., винесене ГУ ДФС у м. Києві.

3. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР КОЛ (адреса: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 11, код ЄДРПОУ 36588728) судові витрати в сумі 13750,97 грн. (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят гривень 97 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук