Рішення

від 30.05.2019 по справі 826/196/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 травня 2019 року справа №826/196/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - позивач, ДПІ у Святошинському районі) до 1. Товариства з обмеженою відповідальності "Кітт-Саунд" (далі по тексту - відповідач 1, ТОВ "Кітт-Саунд") 2. Фізичної особи-підприємця Попова Анатолія Володимировича (далі по тексту - відповідач 2, ФОП ОСОБА_1 ) провизнання недійсними договорів від 30 квітня 2015 року та від 24 квітня 2015 року, укладених між відповідачами В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Святошинському районі звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про визнання недійсними договорів від 24 квітня 2015 року та від 30 квітня 2015 року, укладених між відповідачами, виходячи із того, що податкові накладні від 24 квітня 2015 року №183 та від 30 квітня 2015 року №286, виписані ТОВ "Кітт-Саунд" на адресу ФОП ОСОБА_1 ., на загальну суму 26 320,00 грн., в період коли директором ТОВ "Кітт-Саунд" була ОСОБА_6. , яка згідно з вироком Броварського міськрайонного суду Київської області по кримінальній справі №361/4817/16-к не мала наміру займатись підприємницькою діяльністю, а, реєструючи ТОВ "Кітт-Саунд", діяла з корисливих мотивів.

При цьому позивач посилається на загальні норми статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2017 року залишено без руху позовні заяву ДПІ у Святошинському районі зі встановлення строку на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/196/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач 1 письмових заперечень проти адміністративного позову або письмових пояснень до суду не надав.

Відповідач 2 надав суду пояснення щодо відсутності справ зі спору між ним та ТОВ "Кітт-Саунд" і копії первинних документів та виписку по особовим рахункам на підтвердження оплати придбаного у ТОВ "Кітт-Саунд" товару.

В судовому засіданні 19 лютого 2018 року представник позивача позов підтримав, відповідач 2 проти задоволення позову заперечив; представниками сторін подано заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рахунків-фактур від 24 квітня 2015 року №2404/1, від 30 квітня 2015 року №3004/1, накладних від 24 квітня 2015 року №24042015, від 30 квітня 2015 року №30042015 ТОВ "Кітт-Саунд" виписало на адресу ФОП ОСОБА_1 податкову накладну від 30 квітня 2015 року №286 на поставку сальникової набивки на суму 8 700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 450,00 грн., та податкову накладну від 24 квітня 2015 року №183 на поставку мастила "Кросма" на суму 17 620,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2 936,67 грн.

Як видно із наявних у справі податкових накладних, підставою для їх видання вказано договір поставки. Однак, копії самого договору поставки, позивачем до суду не надано.

Згідно з підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, а саме:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частин першої-третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Однак, позивач не навів конкретної правової підстави для визнання недійсними договорів поставки від 24 квітня 2015 року та від 30 квітня 2015 року, укладеного між ТОВ "Кітт-Саунд" та ФОП ОСОБА_1. , та не вказав у позовній заяві про їх невідповідність договору хоча б одній із ознак, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, обмежившись лише посиланнями на статті 203, 215 та 228 цього Кодексу.

Позивач також не надав доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Суд враховує, що у справі міститься належним чином засвідчена копія вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2016 року у кримінальній справі №361/4817/16-к, який набув чинності, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених часиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205, частиною першою статті 205 1 Кримінального кодексу України, яким серед іншого встановлено: "…ОСОБА_6 біля станції метро "Мінська" в м. Києві вступила у злочинну змову з невстановленою слідством особою щодо придбання та державної перереєстрації на своє ім`я в органах державної влади суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ "Кітт-Саунд" без наміру здійснення статутної господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, для чого надала вказаній особі копії власного паспорта громадянина України та картки фізичної особи-платника податків, а також заздалегідь погодилась підписати виготовлені установчі документи названого товариства. В подальшому в лютому 2015 року, точна дата органом досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_6 поблизу станції метро "Мінська" в м. Києві повторно зустрілась з невідомою особою та за нез`ясованих обставин підписала договір купівлі частки у статутному капіталі ТОВ "Кітт-Саунд" від 26.02.2015, реєстр учасників загальних зборів ТОВ "Кітт-Саунд" від 26.02.2015, протокол №2 загальних зборів учасників ТОВ "Кітт-Саунд" від 26.02.2015, наказ №3 ТОВ "Кітт-Саунд" від 27.02.2015, до яких було внесено завідомо неправдиві відомості про знаходження вказаної юридичної особи в офісному приміщенні №27 по вул. Металургів, 22 в м. Бровари Київської області. Також обвинувачена підписала довіреність на ОСОБА_7 . від 27.02.2015 для подачі реєстраційних документів державному реєстратору, внаслідок чого 03.03.2015 реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області перереєстровано ТОВ "Кітт-Саунд" на ім`я ОСОБА_6 . Таким чином, будучи засновником і керівником фіктивного підприємства ТОВ "Кітт-Саунд" у період з 03.03.2015 по 04.06.2015, ОСОБА_6. не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю, натомість забезпечила змогу невстановленій органом досудового розслідування особі використовувати реквізити вказаного суб`єкта підприємницької діяльності при здійсненні псевдорозрахункових фінансових операцій, укладенні фіктивних господарських угод, складанні фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, складанні та видачі документів податкової звітності… Допитана судом обвинувачена ОСОБА_6 свою вину в інкримінованих злочинах за обставин, викладених в обвинувальному акті і описовій частині вироку визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялась".

Проте, оцінюючи вказаний вирок як доказ в контексті спору, суд керується приписами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У межах спірних правовідносин Окружним адміністративним судом міста Києва не розглядається справа про правові наслідки дій чи бездіяльності осіб, щодо яких ухвалено вирок суду, тобто ОСОБА_6 .

Крім того, у згаданому вироку не встановлено, що ТОВ "Кітт-Саунд" не мало взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 , не досліджено обставин господарської діяльності ТОВ "Кітт-Саунд" та не досліджено доказів на підтвердження таких обставин.

Таким чином, один лише вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2016 року у кримінальній справі №361/4817/16-к не є свідченням недійсності договорів поставки від 24 квітня 2015 року та від 30 квітня 2015 року, укладеного між ТОВ "Кітт-Саунд" та ФОП ОСОБА_1

Згідно з частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частина четверта статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Суд також зауважує, що з огляду на ненадання позивачем належним чином засвідчених копій спірних договорів, факт їх укладання та виконання між відповідачами ставиться під сумнів; позивач також не надав доказів фактичного виконання спірних договорів, а саме первинних документів щодо поставки мастила "Кросма" та сальникової набивки, платіжних документів та доказів того, що вказані операції відображались сторонами договору у бухгалтерському та податковому обліку.

Надані позивачем роздруковані податкові накладні не вважаються належними та допустимими доказами, оскільки не засвідчені належним чином, а у справі відсутні докази, які б вказували, що ДПІ у Святошинському районі здобула їх у межах здійснення своїх повноважень.

В свою чергу, відповідачем 2 на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Кітт-Саунд" надано суду копії рахунків-фактур, накладних, податкових накладних на поставку зазначених вище товарів від ТОВ "Кітт-Саунд", а також докази їх подальшої реалізації ПАТ "Херсонгаз" (видаткова накладна від 22 травня 2015 року №РН-0000007, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №497 від 14 травня 2015 року), а також виписку по особовим рахункам на підтвердження здійснення оплати за поставлений від відповідача 1 товар.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДПІ у Святошинському районі задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено і позивач є суб`єктом владних повноважень, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені адміністративного позову Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна, буд. 9; ідентифікаційний код 39513550);

Товариство з обмеженою відповідальності "Кітт-Саунд" ( 79058, м. Львів, вул. Чорновола, 63, кв.711 ; ідентифікаційний код 39629693 );

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Суддя В.А. Кузьменко