Постанова

від 30.05.2019 по справі 702/1034/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 702/1034/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року (місце ухвалення: місто Черкаси, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 20 березня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області про визнання дій/бездіяльності виконавчого комітету Лукашівської сільської ради і його голови в особі Журавель І. С. при розгляді звернення від 03.12.2018 р. (вх. № 71) протиправним; зобов`язання відповідача розглянути по суті звернення, надіслане 03.12.2018 р. і надати обґрунтовану відповідь.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції у повному обсязі та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що був змушений звернутися з відповідним позовом, оскільки у цивільній справі № 702/974/18 суд вимагає від позивача надати докази того, що позивач є суміжним землекористувачем земельної ділянки, що межує з земельною ділянкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Також судом зобов`язано позивача надати докази того, що виділена позивачу під будівництво присадибна земельна ділянка дійсно розташована по АДРЕСА_1.

В той же час, апелянт вважає, що суд першої інстанції підійшов до розгляду справи формально, доводів позивача не перевірив.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, зареєстрований 02.05.2019 р. за вх. № 16019, в якому відповідач зазначає, що відмову у задоволенні заяви позивача прийнято у повній відповідності до Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР (далі - Закон № 393), у визначені законом строки з наданням обґрунтованої відповіді.

Відповідач вважає, що апелянтом в апеляційній скарзі розширено підстави позову та надано докази, що не подавалися до суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зважає на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач 03.12.2018 р. (вх. № 71) звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати довідку про те, що громадянин ОСОБА_1 по даний час використовує надану рішенням виконавчого комітету Лукашівської сільської ради за № 27 від 19.10.1995 р. земельну ділянку площею 0,25 га у постійне користування, розташовану по АДРЕСА_1 за цільовим призначенням і є на даний час суміжним землекористувачем із земельною ділянкою громадянина ОСОБА_3 та із земельною ділянкою ОСОБА_4 (а. с. 5).

До вказаної заяви позивачем було додано копію рішення № 27 від 19.10.1995 р.

11 грудня 2018 року відповідач надав відповідь № 352, в якій, зокрема, зазначено, що наявність позовів ОСОБА_1 в Монастирищенському районному суді Черкаської області щодо меж земельних ділянок вказує на наявність спору щодо прав ОСОБА_1 на зазначену в зверненні ділянку, факту її використання та меж ділянки із суміжними користувачами, а тому з метою уникнення порушення прав жителів села, відсутністю задокументованої інформації з порушених питань відповідач відмовляє в наданні довідки та рекомендує встановлювати потрібні ОСОБА_1 факти в судовому порядку (а. с. 6).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону № 393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

В розумінні ст. 3 Закону № 393 клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

З огляду на вказані норми, колегія суддів приходить до висновку, що в заяві позивача присутні як елементи звернення, так і елементи запиту на публічну інформацію.

Статтею 15 Закону № 393 визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до статті 20 Закону № 393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Як вбачається колегією суддів з матеріалів справи, позивач з метою захисту певного майнового інтересу в цивільному судочинстві просив відповідача засвідчити факт використання ним станом на 03.12.2018 р. земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням, яка межує з земельними ділянками конкретно вказаних громадян.

Відмовляючи у видачі довідки зазначеного змісту, відповідач вказав, що встановлення фактів відноситься до компетенції суду, а сам відповідач задокументованими відомостями з даних питань не володіє.

Дослідивши вказані доводи, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З вказаної норми випливає, що суд адміністративної юрисдикції передусім повинен встановити, чи були порушені права позивача.

Як вбачається колегією суддів з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 25.04.2019 р. (справа № 702/974/18) зобов`язано виконавчий комітет Лукашівської сільської ради надати дані про те, чи виділена позивачу присадибна земельна ділянка площею 0,25 га за рішенням сесії Лукашівської сільської ради за № 27 від 19.10.1995 р. використовується ним за призначенням та дані про суміжних землекористувачів земельних ділянок № 22 і 24.

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про вчинення відповідачем перешкод у дотриманні принципу змагальності сторін у цивільному процесі спростовуються вищенаведеним.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що у випадку існування судового спору відносно земельної ділянки суб`єкт владних повноважень позбавлений можливості доводити переконливість своїх доводів встановленими ним же фактами, маючи у судовому спорі статус відповідача.

Відтак оцінка неможливості подання певних доказів відповідачем повинна бути здійснена в межах судового провадження у справі № 702/974/18.

Натомість, оскаржуючи відмову відповідача у наданні довідки на виконання вимог суду у даній справі, позивач обрав неналежний спосіб захисту від недобросовісних, на його думку, дій відповідача.

В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що оскаржувана відповідь є змістовною, зрозумілою, надана у строки, визначені Законом № 393 та у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939.

Підстави для визнання такої відмови протиправною, зважаючи на аргументи позивача, відсутні.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відсутні також підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 139 КАС України.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 30.05.2019 року)