Постанова

від 29.05.2019 по справі 814/299/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 814/299/18 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Агро-Альянс" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2018р. ПП Агро-Альянс звернулося в суд із позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №00032361407 від 27.09.2017р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у вересні 2017р. посадовими особами ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Агро-Альянс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ Прантек (код ЄДРПОУ 40395439) за вересень-жовтень 2016р., та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари (послуги) придбані вищенаведеного контрагента-постачальника. За результатами якої 1.09.2017р. складено Акт перевірки за №1202/14-29-14-07/32945887, у висновках якого встановлено порушення вимог п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, а саме занижено податок на додану вартість на загальну суму 304 441,67грн. у т.ч. за вересень 2016р. по операції з ТОВ Прантек на суму 221 040грн. та жовтень 2016р. по операції з ТОВ Прантек на суму 83 401,67грн..

На підставі встановлених порушень, 27.09.2017р. ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення за №00032361407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 304 442,67грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 76 110,5грн..

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та незаконним, у зв`язку із чим звернулось в суд із відповідним позовом.

Посилаючись на вказані обставини просила позов задовольнити.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018р. адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ у Миколаївській області (вул.Лягіна, 6, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) від 27.09.2017р. №00032361407.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Миколаївській області (вул.Лягіна, 6, м.Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 39394277) на користь ПП Агро-Альянс (автодорога Ульянівка-Миколаїв, 107 км.100 м., Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55340 код ЄДРПОУ 32945887) судові витрати в розмірі 5 708,31грн. (п`ять тисяч сімсот вісім гривень тридцять одна копійка), платіжне доручення №25 від 26.01.2018р..

В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення не надав належну оцінки наданим до перевірки первинним документами податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій та надання господарських послуг.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у вересні 2017р. посадовими особами ГУ ДФС у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Агро-Альянс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "Прантек" (код ЄДРПОУ 40395439) за вересень-жовтень 2016р., та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари (послуги) придбані вищенаведеного контрагента-постачальника, за результатами якої 1.09.2017р. складено Акт за №1202/14-29-14-07/32945887, у висновках якого встановлено порушення ПП Агро-Альянс п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, а саме встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 304 441,67грн. у т.ч. за вересень 2016р. по операції з ТОВ "Прантек" на суму 221 040грн. та жовтень 2016р. по операції з ТОВ "Прантек" на суму 83 401,67грн..

На підставі встановлених порушень, 27.09.2017р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №00032361407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 304 442,67грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 76 110,5грн..

В подальшому, ПП Агро-Альянс звернулось із скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення до ДФС України. Однак, рішенням ДФС України за №28148/6/99-99-11-01-01-25 від 30.11.2017р. спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали податкового органу про відсутність доказів реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом - постачальником ТОВ "Прантек".

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковим органом, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та незаконність, судова колегія виходить з наступного.

Спірні правовідносини щодо формування витрат та податкового кредиту з ПДВ визначені Податковим Кодексом України, ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. N246.

Приписами п.2 ст.3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями з змінами та доповненнями) визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Положеннями ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2. ст.1, п.2.1 ст.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно з п.2.4 Положення №88, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як зазначено в п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витратами - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За правилами п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.138.4, 138.6 - 138.9, пп.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 та ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Положеннями пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України закріплено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2, 138.4, 138.6 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Таким чином, вищевказані норми податкового законодавства чітко визначають порядок формування платником податку витрат та вказують які первинні документи такі витрати підтверджують.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ПП Агро-Альянс та контрагентом - постачальником ТОВ "Прантек" було укладено договір поставки мінеральних добрив.

На підтвердження виконання умов договору ПП Агро-Альянс , як в ході проведення перевірки так і під час розгляду справи, були надані наступні документи:

- видаткові накладні за №8,9 від 15.09.2016р., за №10,11 від 16.09.2016р., за №20,21 від 7.10.2016р.;

- платіжні доручення за №955, 957 від 15.09.2016р., за №1019 від 7.10.2016р.;

- товарно-транспортні накладні за №Р8, №Р9 від 15.09.2016р., за №Р10, Р11 від 16.09.2016р., за №Р20, Р21 від 7.10.2016р.;

- податкові накладні за №1 від 15.09.2016р., за №2 від 16.09.2016р., за №3 від 7.10.2016р.;

- рахунки на оплату за №9 від 15.09.2016р., за №11 від 16.09.2016р., за №18 від 7.10.2016р..

Апеляційний суд зазначає, що вказані документи та відомості були надані податковому органу на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій, однак, безпідставно не були ДФС взяті до уваги.

Що стосується посилань апелянта на відсутність сертифікатів якості та карантинних сертифікатів, судова колегія зазначає, що вказані документи не є документами бухгалтерського та/або податкового обліку та не можуть підтверджувати або спростовувати товарність господарської операції.

Що стосується посилань ГУ ДФС на кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України за фактом реєстрації невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ "Прантек", то апеляційний суд зазначає, що в силу положень ч.6 ст.78 КАС України, для адміністративного суду, що розглядає справу обов`язковими є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. При цьому, правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду є обов`язковими лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судова колегія зазначає, що належного доказу щодо вироку або іншого судового рішення суду не надано, а сам факт порушення кримінальної справи за ознаками фіктивності не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його конрагентами.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи об`єктивно засвідчують здійснення господарських операцій ПП Агро-Альянс з контрагентом-постачальником ТОВ "Прантек" та правомірність віднесення підприємством до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного прозову ПП Агро-Альянс , оскільки податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв не в межах своїх повноважень та з порушенням податкового законодавства України, чим порушив права позивача.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 травня 2019р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв