Постанова

від 28.05.2019 по справі 826/17374/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17374/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Бєлової Л.В.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо - зернова корпорація України звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми В4 від 15.05.2018 №0003974104.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15.05.2018 № 0003974104 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 848 921,11 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позову на суму 2 652 802,85 грн., апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в яких просить скасувати оскаржуване рішення у відповідній частині та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов у відповідній частині.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції не повно встановлено обставини справи, оскільки до матеріалів справи надано копії первинних документів, які передбачені договором підряду з ТОВ Укрмонтажстрой , а також належно підтверджено реальність господарських операцій з контрагентами ТОВ Вуд Імпорт , ТОВ Схід Вуд , ТОВ Арнок .

Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив скасувати в частині, а позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, з 26.03.2018 по 19.04.2018 відповідачем проведено документальну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (код ЄДРПОУ 37243279) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2018 року, за результатом якої складено акт від 19.04.2018 №1037/28-10-41-04/37243279), яким встановлено, що перевіркою встановлено порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 200.4 ст. 200 ПК України та завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Укрмонтажстрой (код ЄДРПОУ 37230867) на 654 828,23 грн, Товариством з обмеженою відповідальністю Рипстикюс (код ЄДРПОУ 38644692) на 2 723 628,07 грн, Товариством з обмеженою відповідальністю Півко-ТД (код ЄДРПОУ 39366001) на 1 516,67 грн, Приватним підприємством Екобуд-25 (код ЄДРПОУ 34785100) на 123 776,37 грн, Товариством з обмеженою відповідальністю Вуд Імпорт (код ЄДРПОУ 40992554) на 349 460,54 грн, Товариством з обмеженою відповідальністю Арнок (код ЄДРПОУ 41506275) на 1 194 295,11 грн, Товариством з обмеженою відповідальністю Схід Вуд (код ЄДРПОУ 41239950) на 454 218,97 грн, що призвело до завищення значення р. 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду податкової декларації на 5 501 723,96 грн;

- пп. 201.1 і п. 201 ст. 201 ПК України, пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, завищено податковий кредит по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Розетка.УА (код ЄДРПОУ 37193071) на 441,99 грн, що призвело до завищення значення р. 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду податкової декларації на 441,99 грн;

- п. 198.6 ст. 198 ПК України та завищення суми податкового кредиту при взаємовідносинах з контрагентами Приватним акціонерним товариством Дата Груп (код ЄДРПОУ 31720260) на 416,67 грн, Приватним акціонерним товариством Спайс ТГ (код ЄДРПОУ 35934726) на 680,00 грн, що призвело до завищення значення р. 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду податкової декларації на 1097,67 грн.

Вказані висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що за аналізом баз даних ДФС, поданої звітності та податкової інформації встановлено, що контрагенти позивача здійснюють діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам, оскільки не мають основних фондів та трудових ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності та прослідковується невідповідність придбаного контрагентами та реалізованого позивачу товару.

В результаті виявлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2018 № 0003974104, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 5 503 263,62 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач після процедури адміністративного оскарження, звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не надано суду належних доказів того, що господарські операції між позивачем та ТОВ Рипстикюс , ТОВ ПІВКО-ТД , ПП Екобуд-25 не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності. Разом з тим, відмовляючи в задоволенні частини позову, суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано достатніх доказів виконання договору підряду від 21 квітня 2017 року №2104/17 Товариством з обмеженою відповідальністю Укрмонтажстрой , та що з наданих документів не вбачається за можливе встановити, що позивачем перероблено та реалізовано сировину придбану саме у ТОВ Вуд Імпорт , ТОВ Схід Вуд та ТОВ Арнок .

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Приписами п. 200.1 і 200.2 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

У свою чергу, відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту а пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність від 16.07.1999 № 996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно вказав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, позивач мав фінансово-господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю Рипстикюс на підставі договору на транспортно-експедиторське та митно-брокерське обслуговування вантажу від 31 січня 2017року № Т-31017/83 (том 1 а.с. 132-138).

Під час виконання вказаного договору сторонами складено наступні бухгалтерські документи: акти виконаних робіт, рахунки-фактури, остаточні акти, доручення на відвантаження, банківські виписки, копії яких долучено до матеріалів справи (том 1 а.с. 139-250, том 2 а.с. 1-250, том 3 а.с. 1-250,том 4 а.с.1-250, том 5 а.с.1-53).

Позивач мав господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю ПІВКО-ТД на підставі договору поставки від 04 грудня 2017 року №04/12-01ГАЛ, предметом якого є постачання автозапчастин на філію Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України Кролевецький КХП , перелік якого зазначено у Специфікації за формою встановленою у додатку №1 до договору (пункти 1.1, 1.2 названого Договору) (том 5 а.с. 54-55).

На підтвердження реального факту виконання договору від 04 грудня 2017 року №04/12-01ГАЛ позивачем надано суду копії специфікацій, видаткових та податкових накладних, рахунків на отримання товару (том 5 а.с. 56-61).

Крім того, позивачем укладено наступні договори підряду з Приватним підприємством Екобуд-25 (підрядник): від 13 грудня 2016 року №65, предметом якого є виконання підрядником роботи по технічному переоснащенню котельної на території філії Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України Савинський елеватор . Склад та обсяг робіт, які будуть виконуватись за даним договором визначаються кошторисною документацією - Додаток №1 до даного договору, який є невід`ємною його частиною (пункт 1.1 зазначеного Договору) (том 5 а.с. 86-88); від 01 березня 2017 року №9, предметом якого є виконання робіт з ремонту пильових бункерів та самопливного обладнання на території філії Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України Савинський елеватор . Склад та обсяг робіт, які будуть виконуватись за даним договором визначаються кошторисною документацією - Додаток №1 до даного договору, який є невід`ємною його частиною (пункт 1.1 зазначеного Договору) (том 5а.с.с 93-95); від 16 березня 2017 року №17, предметом якого є виконання робіт з ремонту упорного обладнання автомобілерозвантажувача ГУАР-30 (2шт) на території філії Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України Савинський елеватор (том 5 а.с. 100-102); від 28 березня 2017 року №21, предметом якого є виконання робіт з відпуску зерна на 2-у лінію на території філії Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України Савинський елеватор (том 5 а.с. 118-120); від 28 березня 2017 року №22, предметом якого є виконання робіт з ремонту Норії НЦ 175/45 №3 РБ елеватора на території філії Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України Савинський елеватор (том 5 а.с. 121-123); від 28 березня 2017року №23, предметом якого є виконання робіт з обладнання площі обслуговування 3-го модуля з/сушарки на території філії Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України Савинський елеватор (том 5 а.с. 126-128); від 28 березня 2017 року №29, предметом якого є виконання робіт з обладнання огроження на крівлі (СК-1) (дліною 18м) на території філії Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України Савинський елеватор (том 5 а.с. 154-156); від 14 липня 2017 року №30, предметом якого є виконання робіт з устаткування сепаратора А1-БСХ-300 на території філії Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України Савинський елеватор (том 5 а.с. 161-163); від 14 червня 2017 року №31, предметом якого є виконання робіт з капітального ремонту зерносушарки ДСП-32 ОТх2 на території філії Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України Білоколодязькій елеватор (том 5 а.с. 195-197).

На підтвердження реального факту виконання договору від 13 грудня 2016 року №65 позивачем надано суду копії: довідки про вартість виконаних робіт та витрат; акти приймання виконаних робіт; податкові накладні та платіжні доручення; відомості ресурсів; розрахунки загальновиробничих витрат (том 5 а.с. 89-92, 96-99, 106-117, 129-153, 157-160, 164-194, 197 (зворот)-210).

Також, позивачем укладено з Приватним підприємством Екобуд-25 договір на створення науково-дослідної продукції від 12 квітня 2017 року №120417, предметом якого є проведення досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища з метою проведення атестації 12 робочих місць (том 5 а.с. 103-104).

На підтвердження реального факту виконання робіт за договором від 12 квітня 2017 року №120417 позивачем надано суду копії актів здачі-приймання робіт, податкових накладних, банківських виписок (том 5 а.с. 211-217).

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних відповідачем встановлено, що на адресу позивача були виписані податкові накладні, суми податку на додану вартість по яким були включені до податкового кредиту позивача за відповідний період.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд першої інстанції дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України 16 липня 1999 року №996-ХIV та в повній мірі відображають зміст і характер вище вказаних господарських операцій.

Реальність зазначених вище господарських операцій не є предметом апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , та в контексті ч. 1 ст. 308 КАС України не розглядається.

Разом з тим, ПАТ ДПЗКУ не погоджується з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позову на суму 2 652 802, 85 грн. та вважає його необґрунтованим, позаяк до матеріалів справи надано копії первинних документів, які передбачені договором підряду з ТОВ Укрмонтажстрой , а також належно підтверджено реальність господарських операцій з контрагентами ТОВ Вуд Імпорт , ТОВ Схід Вуд , ТОВ Арнок .

Колегія суддів досліджуючи відповідні доводи апелянта, вказує на таке.

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрмонтажстрой (підрядник) укладено договір підряду від 21 квітня 2017 року №2104/17, предметом якого є виконання ремонтних робіт, а саме: герметизація согових швів силосних корпусів №1-8, фарбування фасаду силосних корпусів №1-8 та металевих конструкцій на території філії Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України Савинський елеватор (том 1а.с. 74-77).

На підтвердження реальності виконання зазначеного договору позивачем надано суду копії: податкових накладних, актів приймання виконаних будівельних робіт (том 1 а.с. 81-131).

Водночас, суд першої інстанції вірно вказав, що позивачем не надано достатніх доказів виконання договору підряду від 21 квітня 2017 року №2104/17, адже в матеріалах справи відсутні докази придбання та використання витратних будівельних матеріалів необхідних для виконання обумовлених зазначеним договором робіт.

Беручи до уваги, відсутність у ТОВ Укрмонтажстрой власних засобів та ресурсів, що не спростовано апелянтом під час перегляду оскаржуваного рішення, колегія суддів погоджується з тим, що зазначені операції носять безтоварний характер.

Крім того, позивачем укладено з ТОВ Вуд Імпорт (постачальник) наступні договори: договір постачання зернової сировини від 10 жовтня 2017 року №10/10-1 (том 5 а.с. 217-219); договір постачання зернової сировини від 19 жовтня 2017 року №19/10-1 (том 6 а.с. 34-36). На підтвердження реальності виконання договору від 10 жовтня 2017 року №10/10-1 позивачем надано суду копії специфікації, видаткових та податкових накладних, актів приймання-передачі, товарно-транспортних накладних, розпоряджень, платіжних доручень та банківських виписок (том 5 а.с. 220-250, том 6 а.с 1-33, том 6 а.с. 37-74).

Між позивачем та ТОВ Схід Вуд було також укладено договори постачання зернової сировини: від 01 серпня 2017 року №01/08-4 (том 6 а.с. 75-77), від 09 серпня 2017 року№09/08-2 (том 6 а.с 101-103).

На підтвердження реальності виконання договору від 10 жовтня 2017 року №10/10-1 позивачем надано суду копії специфікації, видаткових та податкових накладних, актів приймання-передачі, товарно-транспортних накладних, розпоряджень, платіжних доручень та банківських виписок (том 6 а.с 78-100, 104-191).

Також, позивачем з ТОВ Арнок укладено наступні договори постачання зернової сировини: від 03 листопада 2017 року №11/17 (том 6 а.с.192-195); від 04 жовтня 2017 року №03/17 (том 6 а.с 217-219); від 11 жовтня 2017 року №07/17 (том 6 а.с 246-248); від 18 січня 2018 року №03/18 (том 7 а.с. 28-34); від 11 січня 2018 року №01/18 (том 8 а.с. 57-60); від 28 грудня 2017 року №231/17 (том 7 а.с. 88-91); від 15 грудня 2017 року №17/17 (том 7 а.с. 122-125); від 24 жовтня 2017 року №10/17 (том 7а.с. 150-153)

На підтвердження реальності виконання договору від 10 жовтня 2017 року №10/10-1 позивачем надано суду копії специфікації, видаткових та податкових накладних, актів приймання-передачі, товарно-транспортних накладних, розпоряджень, платіжних доручень та банківських виписок (том 6 а.с 196-216, 220-245, 249-250, том 7 а.с 1-27, том 7 а.с. 35-56, том 7 а.с. 61-87, том 7 а.с. 92-121, том 7 а.с. 126-149, том 7 а.с. 154-250, том 8 а.с. 1-38).

Суд зауважує, що вказаними контрагентами (ТОВ Вуд Імпорт , ТОВ Схід Вуд та ТОВ Арнок ) серед іншого відповідно до названих договорів реалізовано позивачу пшеницю.

Відповідно до статті 19 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні декларування зерна - діяльність суб`єктів зберігання зерна щодо визначення обсягів зерна, що знаходиться на зберіганні чи зберігається у власних або орендованих зерносховищах.

Одночасно статтею 20 названого Закону визначено, що декларації подаються щомісяця: зерновими складами - щодо обсягів зерна державного продовольчого резерву, державного резервного насіннєвого фонду, іншого зерна, що знаходиться на зберіганні (крім зерна, закладеного до державного матеріального резерву); суб`єктами виробництва зерна - щодо обсягів власного зерна, що зберігається ними у власних або орендованих зерносховищах.

В контексті викладеного, суд першої інстанції вірно вказав, що всі обсяги усього без виключення зерна підлягають декларуванню, а належним доказом виконання вказаних вище договорів є дані з Реєстру складських документів на зерно щодо наявності у названих товариств - контрагентів позивача зерна.

Натомість, позивачем ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду не надано суду належних доказів наявності у зазначених контрагентів зерна, яке в подальшому було реалізовано позивачу.

Апелянтом вказано на те, що зерно, яке поставлялося ПАТ ДПЗКУ могло зберігатись на власних складах або елеваторах ТОВ Вуд Імпорт , ТОВ Схід Вуд , ТОВ Арнок , які могли бути не сертифіковані, або у власних зерносховищах без видачі складських документів на зерно, відповідно товарні запаси зазначених складів не могли відображатись в даних реєстру зернового складу ДП Держреєстри України . Водночас, такі доводи не можуть слугувати належним обґрунтуванням правової позиції апелянта, позаяк є припущенням та не підтверджені жодними доказами, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України.

На підтвердження факту використання придбаної у Товариства з обмеженою відповідальністю Вуд Імпорт , Товариства з обмеженою відповідальністю Схід Вуд та Товариства з обмеженою відповідальністю Арнок сировини у власній господарській діяльності позивачем надано суду копії договорів поставки власної продукції (кормів, що використовуються у тваринництві, птахівництві, рибоводстві) та копії видаткових накладних, платіжних доручень та рапортів (томи 8-12). Разом з тим, з наданих документів не вбачається за можливе встановити, що позивачем перероблено та в подальшому реалізовано сировину придбану саме у Товариства з обмеженою відповідальністю Вуд Імпорт , Товариства з обмеженою відповідальністю Схід Вуд та Товариства з обмеженою відповідальністю Арнок .

Аналізуючи доводи апелянта в частині подальшої реалізації придбаного товару до кінцевих споживачів у вигляді кормів, колегія суддів вказує на те, що відсутність доказів реального виконання договорів позивача з ТОВ Вуд Імпорт , ТОВ Схід Вуд та ТОВ Арнок не є доказом безтоварності операцій позивача за договорами подальшої поставки власної продукції. А отже, такі доводи не можуть визнаватись належним спростуванням аргументів суду першої інстанції та висновків відповідача у вказаній частині.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість доводів Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо порушення позивачем норм податкового законодавства по фінансово-господарським відносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Укрмонтажстрой , Товариством з обмеженою відповідальністю Вуд Імпорт , Товариством з обмеженою відповідальністю Схід Вуд , Товариством з обмеженою відповідальністю Арнок , що підтверджено у встановленому законом порядку, а отже підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 30.05.2019)

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Л.В. Бєлова