Ухвала

від 20.03.2020 по справі 826/17374/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17374/18

УХВАЛА

20 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Собківа Я.М., суддів - Черпіцької Л.Т., Земляної Г.В., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

09 вересня 2019 року Офіс великих платників податків ДФС подав апеляційну скаргу.

Одночасно з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення отримано представником відповідача 21 березня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, водночас, апеляційна скарга подана лише 09 вересня 2019 року, тобто з порушенням встановленого процесуальним законом строку для її подачі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з недотриманням п.1ч.5ст.296 КАС України, та в подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 09 вересня 2019 року на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року , апелянтом не сплачено судовий збір в повному обсязі та пропущено строк на апеляційне оскарження.

У своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянт зазначає, що у зв`язку з неналежним фінансуванням не може своєчасно захистити свої інтереси в суді, у зв`язку з чим право на судовий захист може бути порушено у зв`язку зі сплатою судового збору несвоєчасно з незалежних від нього причин. А тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, крім того, вперше апеляційну скаргу скаржником було подано вчасно.

Колегія суддів вважає наведені підстави пропуску строку неповажними, з огляду на таке.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Доводи щодо обмеження фінансування, які слугували підставою для пропуску строку суд не приймає до уваги з огляду на таке.

Так, частиною другою статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у частині першій статті 44 КАС України, в якій зазначено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Відтак держава в особі органів влади (податкових органів зокрема), що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

При цьому, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення у цей період, матеріали справи не містять.

Такої ж позиції притримується Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі 814/1646/16.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, з огляду на неповажність зазначених підстав.

Таким чином, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого клопотання.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 243, 295, 325 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Земляна Г.В.

Суддя Черпіцька Л.Т.