Постанова

від 30.05.2019 по справі 607/25952/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/3933/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Баранюк А.З., м. Тернопіль) у справі №607/25952/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа Петриківський обласний геріатричний пансіонат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа Петриківський обласний геріатричний пансіонат в якому просила визнати протиправними дії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо невиплати пенсії в сумі 2551,48 грн. та зобов`язати Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області виплатити пенсію в сумі 2551 грн 48 ко..

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (46001, вул. Руська, 17, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 40377598) третя особа Петриківський обласний геріатричний пансіонат (47720, вул. Зелена, 15, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 03562589) задоволено.

Визнано протиправними дії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії в сумі 2551,48 грн.

Зобов`язано Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області виплатити ОСОБА_1 пенсію в сумі 2551 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят одну) грн 48 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу за вх. №К-10630/19 від 28 травня 2019 року в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законне, обґрунтованим та мотивованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права. Позивач вважає, що наведені апелянтом у апеляційній скарзі підстави та обставини для скасування оскаржуваного рішення суду є надуманими, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є особою, яка переміщена з тимчасово окупованої території України. 01.09.2014 року за заявою позивачки Тернопільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області взято на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Судом апеляційної інстанції з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.08.2018 № ОС-8432180 встановлено, що відповідно до довідок від 11.06.2018 № 288 та від 13.08.2018 № 402 наданих Петриківським обласним геріатричним пансіонатом позивачка перебувала у відпустці з 07.06.2018 (наказ від 07.06.2018 № 158) по 10.08.2018 (наказ від 10.08.2018 № 222).

17.08.2018 року відповідачем проведено перерахунок пенсії у зв`язку із перебуванням у відпустці з 07.06.2018 року по 10.08.2018 року, та донараховано доплату в сумі 2551,48 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що доплата позивачці не виплачена.

04.12.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо невиплати пенсії.

Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області листом № 17510/06 повідомило позивачку, що сума пенсії з 07.06.2018 року по 10.08.2018 року вважається "поточною доплатою" та, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365, обліковується в органі, що здійснює соціальні виплати.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року за №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509. Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (у подальшому Порядок №365), який визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 Порядку №365 соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Згідно з пунктом 15 Порядку №365 орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачці з 07.06.2018 року по 10.08.2018 року було призупинено виплату пенсії у зв`язку з тим, що суми доплати за минулий період не виплачені, оскільки Кабінет Міністрів України не визначив порядку таких виплат.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач відмовляючи позивачу у виплаті пенсії за відсутності передбачених законами України підстав порушив право позивача на отримання даної соціальної допомоги.

Слід зазначати, що відсутність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України для виплати пенсії за минулий період, не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії.

Судом першої інстанції зазначено, що посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду наведену в постанові від 14.02.2018 року у справі № 635/903/17 стосовно того, що бездіяльність Кабінету Міністрів України не може вважатися доказом протиправності дій Пенсійного фонду України є помилковим, оскільки у постанові від 14.02.2018 року у справі № 635/903/17 Верховний Суд зробив висновок про те, що відсутність визначених Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, призвела до того, що Пенсійний фонд України не має правових підстав та законного способу дій для реалізації своїх повноважень, що виключає можливість перерахунку зазначених пенсій.

Варто зазначити, що спір виник не з підстав відмови в перерахунку пенсій у зв`язку із відсутністю встановленого Кабінетом Міністрів України порядку, а з підстав не виплати вже нарахованої та невиплаченої частини пенсії. Зазначена пенсія, на час розгляду справи, обліковується на рахунку управління Пенсійного фонду України, тобто є власністю позивачки. Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій відповідача та наявність підстав для зобов`язання провести виплату ОСОБА_1 пенсію за період з 07.06.2018 року по 10.08.2018 року в сумі 2551,48 грн.

Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229 ч.4, 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі №607/25952/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді О. О. Большакова І. В. Глушко Повний текст постанови складений 31 травня 2019 року.