Ухвала

від 28.05.2019 по справі 920/404/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"28" травня 2019 р. Справа№ 920/404/17

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Разіна Т.І.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Сумського обласного відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки на рішення Господарського суду Сумської області від 09.04.2019 у справі № 920/404/17 (суддя Резніченко О.Ю., м. Суми, повний текст рішення складено 11.04.2019)

за позовом Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, м. Суми

до Сумського обласного відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки, м. Суми

про виселення із займаного приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 09.04.2019 у справі № 920/404/17 (суддя Резніченко О.Ю., м. Суми, повний текст рішення складено 11.04.2019) позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Сумське обласне відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки (надалі-скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги б/н від 14.05.2019 та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з п. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір у редакції чинній на момент подання позовної заяви (11.05.2017) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Стаття 7 Закону України Про державний бюджет на 2017 установлює у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Відповідно до пп 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір у редакції чинній на момент подання позовної заяви (11.05.2017) при поданні до господарського суду з позовною заявою немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи № 920/404/17, Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просило суд виселити Сумське обласне відділення Національної всеукраїнської музичної спілки із займаного нежитлового приміщення площею 95,8 кв.м., розташованого за адресою м. Суми, провул. Терезова, 2.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою з однією вимогою немайнового характеру, а отже повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного при зверненні з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 09.04.2019 у справі № 920/404/17 скаржник повинен був сплати судовий збір відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір", що становить 2 400,00 грн (1 600,00 грн (судовий збір за подання позовної заяви) Х 150% = 2 400,00 грн).

Разом з тим, до апеляційної скарги скаржником було долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору у справі № 920/404/17.

Відповідно до вищевказаного клопотання скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги, оскільки останній є неприбутковою некомерційною організацією та немає будь-якого фінансування. Забезпечення діяльності відповідача відбувається за рахунок членських внесків осіб, які є його членами. На даний час, відповідач не має змоги здійснити оплату судового збору, оскільки членські внески на забезпечення діяльності скаржника, сплачуються його членами у період з 25 по 31 число кожного місяця.

Однак, скаржником до даної апеляційної скарги не надано жодних доказів, які б підтверджували вказані у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини.

Відповідно до норм ст. 8 Закону України „Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених обставин, що унеможливлюють своєчасну сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржник не навів обґрунтованих підстав, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуальним строку розгляду апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі.

Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування поважності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Зазначені норми не містять виключення щодо можливості не надсилання учасникам провадження копії апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Звертаючись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 09.04.2019 у справі № 920/404/17 скаржником було додано роздруківку з електронної почти в якості доказу направлення позивачу копії апеляційної скарги з доданими до неї додатками. Однак вищевказаний доказ, позбавляє суд апеляційної інстанції можливості оцінити даний документ, як належний доказ направлення та отримання копії апеляційної скарги позивачем у відповідності до вимог ст. 259 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 61 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил послуг поштового зв`язку № 270 від 05.03.2009 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Разом з тим, оскаржуване рішення у справі № 920/404/17 ухвалене Господарським судом Сумської області 09.04.2019, повний текст якого складено 11.04.2019 та згідно відмітки на зворотній стороні останнього аркушу даного рішення було відправлене учасникам справи 11.04.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Всупереч нормам ГПК України, апеляційна скарга на рішення Господарського суду Сумської області від 09.04.2019 у справі № 920/404/17, була подана товариством з обмеженою відповідальністю Енерготранслайн 14.05.2019, про що свідчить відповідна відмітка Господарського суду Сумської області на першій сторінці даної апеляційної скарги, тобто з пропуском в 13 (тринадцять) календарних днів з дня ухвалення оскаржуваного рішення.

Згідно ст. 119 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України N 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Однак, при зверненні з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 09.04.2019 у справі № 920/404/17 скаржником не було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, при цьому в апеляційній скарзі вказано, що оскаржуване рішення отримано відповідачем 24.04.2019, а отже останнім днем для подання цієї апеляційної скарги є 14.05.2019.

Разом з тим, приписи ч. 1 ст. 256 ГПК України не визначають початком перебігу строку на апеляційне оскарження саме дату отримання учасником справи тексту судового рішення, а тому, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 09.04.2019 у справі № 920/404/17 скаржником повинно бути заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Оскільки, як зазначалось вище, скаржником не заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 09.04.2019 у справі № 920/404/17, то у суду апеляційної інстанції відсутня процесуальна можливість застосувати приписи ч. 2 ст. 256 ГПК України та поновити строк на апеляційне оскарження.

Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Крім того, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників процесу перед законом і судом.

Приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників процесу перед законом і судом.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 09.04.2019 у справі № 920/404/17 у розмірі 2 400,00 грн та надати належні докази надіслання учасникам справи копії цієї апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, а також звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відхилити клопотання Сумського обласного відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 09.04.2019 у справі № 920/404/17.

2. Апеляційну скаргу Сумського обласного відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки на рішення Господарського суду Сумської області від 09.04.2019 у справі № 920/404/17 - залишити без руху.

3. Роз`яснити Сумському обласному відділенню Національної Всеукраїнської музичної спілки, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки шляхом подання відповідної заяви.

4. Попередити Сумське обласне відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки, що якщо не буде усунено недоліки в зазначений строк шляхом подання відповідної заяви, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Всі документи та письмові докази подаються виключно через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, літера А.

Суддя Т.І. Разіна