Ухвала

від 30.05.2019 по справі 904/1750/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

30.05.2019м. ДніпроСправа № 904/1750/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВС ТРАНС" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВС ТРАНС", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості, пені та 3% річних в сумі 506 524,56 грн

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Скиба Т.М.

Представники:

від позивача: Непочатих В.В., адвокат, свідоцтво серія ДП №3090 від 10.06.2016, ордер серія ДП №1690/000012 від 30.11.2018.

від відповідача: Семикіна Л.В., адвокат, посвідчення № 0 992 від 18.01.2005, договір від 22.01.2019, ордер серія ДП №1460/000023 від 28.05.2019

вільний слухач ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛВС ТРАНС" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 372 150,00 грн, 96 574,40 грн пені, 37 800,19 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем діючого законодавства в частині повернення невикористаної суми попередньої оплати, перерахованої позивачем на виконання умов договору №21/06-16/01 про надання вагонів в оренду від 21.06.2016.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 28.05.2019.

Представник позивача в підготовчому засіданні, що відбулось 28.05.2019 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- постановити ухвалу, якою заборонити відчуження нерухомого майна, а саме не усе належне на праві власності майно згідно інформаційної довідки від 28.05.2019;

- постановити ухвалу, якою накласти арешт на грошові кошти відповідача у сумі, достатньої для виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач має певні фінансові зобов`язання перед іншими юридичними особами, відповідач може відчужити усе належне йому на праві власності майно на користь третіх осіб, а отже існує ризик того, що у випадку задоволення позовних вимог позивача, відповідач своїми діями може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у зв`язку з чим виникає необхідність, на думку позивача, застосувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчуження нерухомого майна, та арешту на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках відповідача.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін (ч.ч.3, 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2019 заява ТОВ "ЛВС ТРАНС" про забезпечення позову призначена до розгляду в засіданні на 30.05.2019.

В судове засідання 30.05.2019 з`явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача (заявника) підтримала заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача заперечила проти задоволення заяви про забезпечення позову, 29.05.2019 надала відзив вих. №0094 від 29.05.2019 на заяву про забезпечення позову.

Суд долучив відзив на заяву про забезпечення позову з доданими до нього документами до матеріалів справи.

В обґрунтування заперечень проти заяви про забезпечення позову відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів існування у відповідача фінансових зобов`язань перед іншими юридичними особами, не надано жодного документу, який би засвідчував наявність боргу відповідача перед іншими особами та не надано доказів відсутності на рахунках відповідача грошових коштів, достатніх для задоволення вимог позивача у разі задоволення позову. Заява позивача містить тільки посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування. Крім того, відповідач зазначає, що не є власником або користувачем нерухомого майна, переліченого в наданій позивачем інформаційній довідці від 28.05.2019.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст.136, 137 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; встановленням обов`язку вчинити певні дії (ст. 137 ГПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин , з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна, накладення арешту на грошові кошти відповідача, повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.

Предметом даного спору є вимога Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛВС ТРАНС" яка заявлена до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" про стягнення заборгованості в сумі 372 150,00 грн, 96 574,40 грн пені, 37 800,19 грн 3% річних за порушення відповідачем діючого законодавства в частині повернення невикористаної суми попередньої оплати, перерахованої позивачем на виконання умов договору №21/06-16/01 про надання вагонів в оренду від 21.06.2016.

Позивач просить, зокрема, накласти арешт на грошові кошти відповідача. Разом з цим, позивачем не надано доказів того, що відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі та намагається вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання, вчинення яких обумовлюється в часі після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

В статті 6 Господарського кодексу України визначено принцип свободи підприємницької діяльності. Водночас принцип змагальності, закріплений у статті 13 ГПК України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів у значному розмірі.

В свою чергу, лише посилання на недобросовісність дій відповідача, які дають підстави вважати, що останній може ухилятись від виконання судового рішення, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, оскільки є припущенням, не підтвердженим доказами (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 02.04.2019 у справі №918/702/18).

Крім того, дослідивши Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо відповідача, надану позивачем разом з заявою про забезпечення позову, судом встановлено, що відповідач не є власником або користувачем нерухомого майна, зазначеного в інформаційній довідці.

Отже, з урахуванням наведених мотивів для вжиття заходів до забезпечення позову та відсутністю у матеріалах справи доказів, необхідних для встановлення судом наявності підстав для вжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Заява позивача ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджена жодним належним доказом.

Керуючись статтями 136-141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВС ТРАНС" про забезпечення позову - відмовити.

Судові витрати, пов`язані з поданням заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, віднести на позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали - 31.05.2019.

Суддя А.Є. Соловйова