Рішення

від 22.05.2019 по справі 910/1722/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2019Справа № 910/1722/19

За позовомДержавного підприємства Укрхімтрансаміак доТовариства з обмеженою відповідальністю АМХ Інжиніринг простягнення 1 792 520,95 грн. Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Пойда О.А. від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Укрхімтрансаміак (надалі - Підприємство ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АМХ Інжиніринг (надалі - Товариство ) про стягнення 1 792 520,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконано зобов`язання з поставки товару за договором поставки №931217 від 27.12.2017, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про повернення суми передоплати у розмірі 1 245 413,88 грн., а також стягнення з відповідача пені у розмірі 377 649,13 грн. та штрафу у розмірі 169 457,94 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання на 25.03.2019, яке вподальшому було відкладено на 22.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.05.2019.

Представник позивача в судове засідання з`явилася, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103049241201.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду даної справи по суті, а наявних в матеріалах справи доказів достатньо для повного та всебічного розгляду даної справи.

В судовому засіданні 22.05.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2017 між Підприємством (покупець) та Товариством (постачальник) був укладений договір поставки №931217 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у зумовлені цим договором строки передати у власність (поставити) ущільнення і запасні частини до контрольно-повірочної установки компакт-пруверу BROOKS COMPACT PROVER модель P181D6F2T2TF1MBR 18 , а покупець зобов`язується прийняти та оплатити їх вартість.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування, асортимент, кількість товару, що поставляється, вказуються в специфікації (додаток №1 до даного договору), що становить невід`ємну його частину.

За змістом п. 2.2 Договору загальна вартість договору складає 2 490 827,76 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 4.1 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 30.07.2018 строк поставки товару складає 30 днів з дня відкриття акредитиву, але не більше 270 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати вартості товару відповідно до п. 7.1.1 договору.

Пунктом 7.1 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 30.07.2018 сторони погодили, що оплата покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у наступному порядку:

- попередня оплата у розмірі 1 245 413.88 грн. сплачується після підписання договору протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунка від постачальника (п. 7.1.1);

- остаточний розрахунок у розмірі 1 175 413, 87 грн. здійснюється шляхом відкриття безвідкличного документарного акредитива за доручення покупця на користь постачальника (п. 7.1.2).

На виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача передоплату у розмірі 1 245 413,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням №594 від 28.12.2017.

03.08.2018 відповідно до заяви Підприємства про відкриття акредитива від 02.08.2018 банківською установою АТ Перший український міжнародний банк було відкрито акредитив №KIEI273059839 на суму 1 175 413,87 грн. строком до 02.10.2018 на користь бенефіціара - Товариства, який було направлено на адресу банку бенефіціара.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання по поставці товару, у зв`язку з чим позивач вказує на існування підстав для повернення передоплати.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи (платіжне доручення №594 від 28.12.2017.) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача суми передоплати за товар у розмірі 1 245 413.88 грн.

Також в матеріалах справи містяться докази виконання позивачем умови Договору, а саме пункту 7.1.2, щодо відкриття безвідкличного документарного акредитива за доручення покупця на користь постачальника.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Непередання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 4.1 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 30.07.2018 строк поставки товару складає 30 днів з дня відкриття акредитиву, але не більше 270 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати вартості товару відповідно до п. 7.1.1 договору.

В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту поставки відповідачем товару згідно умов Договору, а згідно пояснень позивача такий товар як станом на момент настання строку поставки, так і станом на момент звернення до суду із даним позовом, поставлений не був.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Листом №1072 від 04.09.2018 позивач звернувся до відповідача із вимогою вжиття заходів щодо виконання зобов`язання з поставки товару за Договором на користь Підприємства, проте відповідачем так і не було поставлено оплачений товар.

Згідно частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, аванс - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.

З урахуванням того, що судом встановлений факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару за Договором, суд приходить до висновку про те, що у відповідача існує зобов`язання з повернення позивачу суми невикористаної переплати у розмірі 1 245 413,88 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару за період з 03.09.2018 по 05.02.2019 у розмірі 377 649,13 грн. та штрафу у розмірі 169 457,94 грн.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарського кодексу України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків поставки товару, визначних п. 4.1 цього договору, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,1% від вартості непоставленого/недопоставленого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 377 649,13 грн. та штрафу у розмірі 169 457,94 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 1 245 413,88 грн., 377 649,13 грн. та штрафу у розмірі 169 457,94 грн. задовольняються судом повністю.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 231, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства Укрхімтрансаміак задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АМХ Інжиніринг (04107, м. Київ, вул.. Підгірна/Татарська, 3/7; ідентифікаційний код 35895499) на користь Державного підприємства Укрхімтрансаміак (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 15; ідентифікаційний код 31517060) заборгованість у розмірі 1 245 413,88 грн., пеню у розмірі 377 649,13 грн., штраф у розмірі 169 457,94 грн. та судовий збір у розмірі 26 887,81 грн. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.05.2019.

Суддя В.П. Босий