Рішення

від 24.05.2019 по справі 912/655/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 рокуСправа № 912/655/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/655/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", вул. Соборна, 3, м. Монастирище, Черкаська область, 19100

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ясенівська", вул. Гагаріна, буд. 18, с. Ясинове, Олександрівський район, Кіровоградська область, 27325

про стягнення 1 888 421,57 грн

Представники сторін:

від позивача - Кушнір С.В., довіреність № 12/А/Б від 09.11.18 адвокат, свідоцтво №345 від 19.10.2009 (режим відеоконференції);

від відповідача - участі не брали

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ясенівська" про стягнення 1 888 421,57 грн, з яких 1 226 800,00 грн основного боргу за поставлений товар, 201 006,64 грн пені, 245 360,00 грн 20% штрафу, 167 505,38 грн 30 відсотків річних, 47 749,55 грн інфляційних, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору поставки мінеральних добрив в кредит 2018 № 003-БВМ від 18.04.2018 в частині оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду від 12.03.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

В межах строку, визначеного господарським судом, позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано до суду відповідні докази.

Ухвалою від 18.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/655/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.04.2019 о 14:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

05.04.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" подано до суду заяву про долучення до матеріалів справи документів, які посвідчують повноваження представника позивача, який буде приймати участь 16.04.2019 в підготовчому засіданні у режимі відеоконференції.

08.04.2019 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" надійшла заява в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України №43/А/С від 01.04.2019.

Протокольною ухвалою від 16.04.2019 на підставі ст. 183 ГПК України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/655/19 до 02.05.2019 о 10:30.

Ухвалою від 02.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 8 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу №912/655/19 до судового розгляду по суті на 24.05.2019 о 09:00 год.

14.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" подано заяву в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України №44/А/С від 13.05.2019.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 24.05.2019 не забезпечив.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 02.05.2019, направлений на адресу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська", до господарського суду не повернувся.

Господарським судом ухвали суду від 25.03.2019 про відкриття провадження у справі та ухвали від 16.04.2019 та 02.05.2019 направлено на адресу відповідача, повідомлену позивачем та підтверджену витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 27325, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ясинове, вул. Гагаріна, буд. 18.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім направлення ухвали господарського суду на юридичну адресу відповідача, господарським судом також здійснювались спроби повідомити відповідачеві про час та місце розгляду справи засобами телефонного зв`язку за номером, зазначеним у витязі з ЄДР та іншими зазначеними в матеріалах справи номерами, що підтверджується телефонограмою №1896 від 22.05.2019.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.

В судовому засіданні 24.05.2019 представник позивача зазначив про необхідність розгляду справи в даному судовому засіданні з огляду на те, що відповідач повинен бути зацікавленим у розгляді справи у якій він є стороною, а Поведінка відповідача створює перепони в судочинстві і його ефективному здійсненні. На думку позивача, відповідачем вчиняються всі заходи, які вказують на недобросовісне виконання своїх обов`язків.

21.02.2018 Верховний суд вказав, що сторона, яка приймає участь в судовому процесі, зобов`язана з розумним строком і інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно правової позиції Європейського Суду з прав людини, суд неодноразово визначав, що це обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси та вживати відповідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи.

За твердженням позивача, відповідач вибрав саме таку позицію, коли він не отримує листи та листи, в свою чергу, повертаються до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Хоча згідно даних, які містяться в ЄДР місце реєстрації відповідача не змінювалося. Тобто, зі сторони відповідача вчиняються такі дії, які вказують на недобросовісність його поведінки або відсутність зацікавленості.

Крім того, позивач наголошує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі та копія позовної заяви були врученні відповідачу, що підтверджується матеріалами справи. Отже, відповідач мав всі можливості ознайомитися з усіма процесуальними документами в Єдиному реєстрі судових рішень, які своєчасно були там розміщенні.

Тому за зазначених обставин, з метою дотримання змагальності сторін, позивач наполягає на розгляді справи по суті в даному судовому засіданні.

Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

В судовому засіданні 24.05.2019 представником позивача підтримано позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, заслухавши представника позивача, обговоривши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (далі - Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська" (далі - Покупець) укладено договір поставки насіння в кредит 2018-№003-БВМ (далі - Договір, а.с. 28-30), відповідно до якого Постачальник зобов`язався продати та поставити у строки передбачені цим договором Покупцеві мінеральні добрива (Товар), а Покупець зобов`язався приймати зазначений Товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим Договором порядку. Замовлення можуть подаватися Покупцем шляхом надіслання Постачальнику відповідних повідомлень телефонним зв`язком, електронною поштою, факсом або поштою.

Асортимент, номенклатура, кількість, ціна, строки оплати та характеристики товару визначаються сторонами на підставі замовлення Покупця та виходячи з наявності товару на складі Постачальника й вказуються у відповідній Специфікації та видаткових накладних, які становлять невід`ємну частину цього Договору (пункт 1.2 Договору).

У пункті 2.2.1 Договору сторони встановили, що Покупець зобов`язується оплатити Товар у строки та на умовах, передбачених договором та/або Специфікаціями, (додатковими угодами, якщо вони були укладені) до нього шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця на рахунок Постачальника.

Ціна товару та/або його окремої партії визначається та вказується в Специфікаціях до договору та/або видаткових накладних на дату їх складання, що є невід`ємними частинами договору. Сторони встановлюють та вказують ціну Товару (та/або кожної партії Товару) у національній валюті України - гривні, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, доларах США та/або ЄВРО про що зазначають в Специфікаціях (пункт 3.1 Договору).

Згідно з пунктом 4.1 Договору Покупець зобов`язувався здійснити оплату Товару у строки встановлені в Специфікаціях до цього Договору.

Умови поставки та приймання-передача товару сторонами визначені у Розділі 5 договору. Так, відповідно п. 5.1. Договору поставка товару здійснюється за рахунок Покупця, відповідно до Правил МТП з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі "ІНКОТЕРМС", які застосовуються Сторонами з урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, які випливають з умов цього Договору.

Приймання-передача товару здійснюється уповноваженими представниками сторін та оформляється шляхом підписання відповідних видаткових накладних на Товар. Датою поставки товару вважається дата вказана у видаткових накладних на відпуск товару (п.5.2. Договору).

Відповідальність сторін визначена у Розділі 7 Договору.

Договір укладений з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2018 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (пункт 10.1 Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

18.04.2018 між сторонами договору була підписана Специфікація №001 (а.с. 31), відповідно до якої сторони погодили асортимент та кількість товару, а саме поставку Аерофосфату марки 33:3 в кількості 22,00 т, на загальну суму 215 600,00 грн та визначили, що за отриманий товар покупець зобов`язується оплатити загальну вартість товару, зазначену в даній Специфікації, до 15.10.2018.

20.04.2018 між сторонами підписано Специфікацію №2, відповідно до якої сторони погодили асортимент та кількість товару на загальну суму 196 000,00 грн та визначили, що за отриманий товар покупець зобов`язується оплатити загальну вартість товару зазначену в даній Специфікації, до 15.10.2018.

Між сторонами 25.04.2018 підписано Специфікацію №003 (а.с. 33), відповідно до якої сторони погодили поставку Товару, а саме Аерофосфату марки 33:3 в кількості 20,00 т, на загальну суму 196 000,00 грн та визначили, що за отриманий товар покупець зобов`язується оплатити загальну вартість товару, зазначену в даній Специфікації, до 15.10.2018.

Крім того, 02.05.2018 між сторонами підписано Специфікацію №4 (а.с. 34), відповідно до якої було визначено поставку Товару - змішаного сухого добрива NPK33-1-1, кількістю 20,00 т, на загальну суму 196 000,00 грн та визначили, що за отриманий товар покупець зобов`язується оплатити загальну вартість товару зазначену в даній Специфікації, до 15.10.2018.

В Специфікації №6 від 10.05.2018 (а.с. 35) сторони визначили асортимент та кількість товару, а саме поставку Аерофосфату марки 33:3 в кількості 22,00 т, на загальну суму 215 600,00 грн та визначили, що за отриманий товар покупець зобов`язується оплатити загальну вартість товару, зазначену в даній Специфікації, до 15.10.2018.

10.05.2018 між сторонами договору була підписана Специфікація №7 (а.с. 36), відповідно до якої сторони погодили асортимент та кількість товару, а саме поставку Аерофосфату марки 33:3 в кількості 12,00 т, на загальну суму 117 600,00 грн та визначили, що за отриманий товар покупець зобов`язується оплатити загальну вартість товару, зазначену в даній Специфікації, до 15.10.2018.

Також між сторонами 14.05.2018 підписано Специфікацію №8 (а.с. 37), відповідно до якої сторони визначили поставку Аерофосфату марки 33:3 в кількості 20,00 т, загальною вартістю 196 000,00 грн та визначили, що за отриманий товар покупець зобов`язується оплатити загальну вартість товару, зазначену в даній Специфікації, до 15.10.2018.

Та 13.06.2018, між сторонами підписано Специфікацію №009 (а.с. 38), відповідно до якої сторони визначили поставку Афомосу в кількості 8,00 т, загальною вартістю 144 000,00 грн та визначили, що за отриманий товар покупець зобов`язується оплатити загальну вартість товару, зазначену в даній Специфікації, до 15.10.2018.

Вищезазначені Специфікації підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 476 800,00 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними (а.с. 39 - 46):

- №4009 від 19.06.2018 на загальну суму 215 600,00 грн з ПДВ;

- №4010 від 19.06.2018 на загальну суму 196 000,00 грн з ПДВ;

- №4011 від 19.06.2018 на загальну суму 196 000,00 грн з ПДВ;

- №4012 від 19.06.2018 на загальну суму 215 600,00 грн з ПДВ;

- №4013 від 19.06.2018 на загальну суму 117 600,00 грн з ПДВ;

- №4014 від 19.06.2018 на загальну суму 196 000,00 грн з ПДВ;

- №4237 від 13.07.2018 на загальну суму 196 000,00 грн з ПДВ;

- №4238 від 13.07.2018 на загальну суму 144 000,00 грн з ПДВ.

Усі видаткові накладні підписані директором відповідача ОСОБА_1 Д ОСОБА_2 . на підставі довіреностей № 73 від 19.06.2018 та № 93 від 13.07.2018, скріплені круглою печаткою відповідача.

Факт передачі товару відповідачеві також підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 49 - 64): №РТУ4009 від 19.06.2018, №РТУ4010 від 19.06.2018, №РТУ4011 від 19.06.2018, №РТУ4012 від 19.06.2018, №РТУ4013 від 19.06.2018, №РТУ4014 від 19.06.2018, №РТУ4237 від 13.07.2018, №РТУ4238 від 13.07.2018.

У визначений договором та Специфікаціями до нього строк відповідач за отриманий товар повністю не розрахувався, перерахувавши позивачу частину вартості отриманого товару 12.09.2018 в сумі 250 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Седна-Агро" (а.с. 65).

З метою досудового врегулювання спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" звернулось до відповідача з Претензійною вимогою про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за поставлений товар від 27.11.2018 №85/В/А (а.с. 66-70), в якій зобов`язувало останнього негайно сплатити заборгованість за Договором поставки. Вимогу від 27.11.2018 №85/В/А, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська" отримано 18.12.2018. Однак, відповідач заборгованість не сплатив та відповіді на вимогу не надав.

18.02.2019 позивач повторно звернувся до відповідача з Претензійною вимогою про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за поставлений товар №25/В/А від 14.02.2018 (а.с. 77-82), яка ьула отримана відповідачем 22.02.2019. Проте, відповідач заборгованість не сплатив та відповіді на вимогу не надав.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки від 18.04.2018, в частині оплати поставленого товару, стало причиною звернення позивача до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 Цивільного кодексу України, він є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Так, ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно із ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов`язань міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що на підставі укладеного договору та Специфікацій до нього, позивач поставив відповідачу обумовлений сторонами товар, що підтверджується видатковими накладними, які підписані директором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська" на підставі довіреностей та скріплені печаткою відповідача. Підписання та прийняття цього товару є підтвердження факту узгодження сторонами найменування, кількості, комплектності, асортименту та ціни товару, які встановлені пунктом 1.2 договору.

Будь-яких заперечень щодо кількості чи якості товару відповідач суду не подав, підтвердивши його отримання у зазначених позивачем кількості та відповідно до видаткових накладних №4009 від 19.06.2018, №4010 від 19.06.2018; №4011 від 19.06.2018, №4012 від 19.06.2018, №4013 від 19.06.2018, №4014 від 19.06.2018, №4237 від 13.07.2018, №4238 від 13.07.2018.

Отже, свої зобов`язання за договором позивач виконав належним чином та передав відповідачу товар, що підтверджується належними та допустимими доказами, проте відповідач за отриманий товар у визначені договором строки повністю не розрахувався, тим самим порушивши прийняті на себе зобов`язання.

Відповідачем не подано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості в сумі 1 226 800,00 грн. Також відповідачем не заперечується факт поставки товару, його кількість та якість, розмір основної заборгованості.

З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги в цій частині не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 1 226 800,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За порушення строків оплати вартості отриманого товару позивач нарахував відповідачу штрафні санкції (пеню, штраф) та річні, які просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність покупця за порушення строків оплати товару, передбачена у пунктах 7.3, 7,5 договору.

Так, відповідно до пункту 7.3. Договору, у разі прострочення строків (терміну) оплати товару визначених у пунктах 4.1 договору та Специфікації, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки до повного виконання стороною своїх зобов`язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов`язань за договором, забезпечених санкцією.

Згідно з пунктом 7.5 договору встановлено, що в разі порушення Покупцем строків оплати за Товар (його партію), встановлених Договором та/або Специфікаціями, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості Товару. Штраф сплачується Покупцем за кожне порушення строків проведення оплати встановлених Договором (та/або Специфікаціями).

Судом встановлено, що у визначений у Договорі та Специфікаціях строк (кінцевий строк для останньої суми оплати - до 15.10.2018), відповідач отриманий товар повністю не оплатив, порушивши прийняті на себе зобов`язання.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 16.10.2018 по 02.03.2019 у розмірі 201 006,64 грн, а також 20% штрафу у розмірі 245 360,00 грн.

Господарський суд враховує, що пунктом 7.9. договору передбачено, що строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції (у т.ч. неустойка) за просточення виконання зобов`язань за цим договором нараховуються до моменту належного та повного виконання відповідного зобов`язання в межах строку загальної позовної давності.

Перевіривши розрахунки пені, господарський суд встановив, що позивачем не враховано часткову оплату 12.09.2018 у розмірі 250 000,00 грн, у строк встановлений договором та Специфікаціями (до 15.10.2019), та здійснено нарахування пені на суму заборгованості 1 476 800,00 грн. В той же час правильним буде, нарахування пені на загальну суму заборгованості 1 226 800,00 грн.

Крім того, господарський суд вважає, що позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення заборгованості (а.с.23).

Як зазначено в пункті 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Як вбачається з матеріалів справи, Покупець зобов`язався оплатити загальну вартість товару, зазначену у Специфікаціях до Договору до 15.10.2018.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом перевірено розрахунок та встановлено, що сума пені нарахована позивачем з 16.10.2018. Однак, з огляду на те, що 14.10.2018 є святковим днем, а 15.10.2018 є вихідним днем, відтак останнім днем виконання зобов`язання щодо оплати вартості товару буде 16.10.2018 р.

Отже, правильним періодом для нарахування пені буде з 17.10.2018 по 02.03.2019.

Здійснивши власний розрахунок суми пені, господарським судом встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача за період з 17.10.2018 по 02.03.2019 підлягає 165 769,25 грн. В іншій частині стягнення пені господарський суд відмовляє.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми штрафу в розмірі 245 360,00 грн суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі №20/246-08 та від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011 та у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі №911/1351/17 у подібних (господарських) правовідносинах. Суд не вбачає підстав для відступлення від зазначеної усталеної судової практики при розгляді даної справи.

Тому, оскільки сторонами договору погоджено у п. 7.5. можливість стягнення штрафу в розмірі 20% від суми простроченого зобов`язання у випадку порушення Покупцем строків оплати за Товар, встановлених Договором та/або Специфікаціями, суд вважає, що 245 360,00 грн штрафу заявлено позивачем до стягнення правомірно, тому така позовна вимога підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 30% річних від простроченої суми у розмірі 167 505,38 грн за період з 16.10.2018 по 02.03.2019 та інфляційні втрати у розмірі 47 749,55 грн за період з 01.11.2018 по 31.01.2019. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом.

Так, п. 7.6 Договору встановлено, що за порушення грошового зобов`язання Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 30% річних від простроченої (неоплаченої) суми.

Сума річних у розмірі 30% погоджена сторонами у договорі, що дозволяється відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 30% річних у розмірі 167 505,53 грн (а.с. 25) за загальний період з 16.10.2018 по 02.03.2019 та інфляційних втрат у розмірі 47 749,55 грн. (а.с. 26-27) за період з 01.11.2018 по 31.01.2019, господарським судом встановлено, що нарахування здійснено на суму боргу 1 476 800,00 грн, тоді як правильним буде на суму боргу 1 226 800,00 грн (з урахуванням часткової оплати від 12.09.2018 у розмірі 250 000,00 грн).

Крім того, позивачем також невірно визначено початок періоду нарахування 30 річних з 16.10.2018 по 02.03.2019, оскільки 14.10.2018 є святковим днем, а 15.10.2018 є вихідним днем, відтак останнім днем виконання зобов`язання щодо оплати вартості товару буде 16.10.2018 р.

Здійснивши власний розрахунок, господарським судом встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 138 141,04 грн 30% річних за період з 17.10.2018 по 02.03.2019 та 39 666,27 грн інфляційних втрат за період з 01.11.2018 по 31.01.2019. В іншій частині господарський суд відмовляє.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна -Агро" просить стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 650,00 грн.

Положеннями статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, між Адвокатським бюро "Дефініція Кушніра" (надалі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" 13.02.2019 укладено Договір №16 про надання професійної правничої допомоги та представництво в господарському суді (а.с. 16-19), відповідно до пункту 1.1. якого Виконавець в особі адвоката Кушніра Сергія Володимировича (надалі - Адвокат) зобов`язується надати професійну правничу допомогу, представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, складення всіх необхідних процесуальних документів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, збір доказів тощо, за окремими дорученнями Замовника в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Замовник зобов`язується виплатити Виконавцю винагороду (гонорар), винагороду за результат та оплатити всі витрати Виконавця пов`язані з виконанням завдання Замовника відповідно до цього Договору.

Відповідно до пункту 3.2. Договору за надання професійної правничої допомоги, передбаченої даним Договором та представництво в судах Замовник сплачує Виконавцю винагороду (гонорар) в розмірі, з урахуванням складності справи та виконання адвокатом робіт (надання послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, а саме:

- усна консультація, дослідження та вивчення адвокатом документів наданих Замовником, повна підготовка (складення) та надсилання суду та відповідачу позовної заяви, формування додатків (в т.ч. копії) до позову, збір доказів, складення додаткових окремих процесуальних документів (заяв) та арифметичних розрахунків до позовної заяви - 6500,00 грн без ПДВ;

- складання претензійної вимоги - 2000,00 грн без ПДВ.

- участь адвоката в одному підготовчому судовому засіданні з урахуванням відрядження до суду в місто не за місцем знаходження позивача та адвоката (м.Кропивницький, добові за відрядження адвоката) - 6850,00 грн (якщо в підготовчому судовому засіданні судом оголошено перерву чи відкладення підготовчого судового з причин, які не залежать від Виконавця (адвокату), в тому числі в зв`язку з діями або бездіяльністю відповідача, оплата за кожне наступне підготовче судове засідання здійснюється відповідно до розміру вказаного в цьому пункті);

- участь адвоката в одному судовому засіданні по суті з урахуванням відрядження до суду в місто не за місцем знаходження позивача та адвоката (м.Кропивницький, добові за відрядження адвоката) - 6100,00 грн;

- за складання інших процесуальних документів, заперечення, відповіді на відзив, відзив, клопотання, які повинні бути складені та подані від імені Замовника на вимогу суду та/або у відповідь на процесуальний документ поданий відповідачем, встановлюється вартість відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт в розмірі але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які Замовник повинен сплатити Виконавцеві не пізніше дня подання такого процесуального документа до суду.

Про виконанні роботи та повний розрахунок сторони складають відповідний акт приймання-передачі робіт (та/або Звіт), який підписується уповноваженими представниками сторін.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до ухвалення рішення/постанови/ ухвали (оголошення вступної та резолютивної частини) по господарській справі в господарському суді першої та апеляційної інстанції.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

На підтвердження факту надання послуг з правової допомоги, 05.03.2019 підписано Акт прийому-передачі виконаних робіт №1 (опис робіт (наданих послуг) по договору №16 від 13.02.2019 про надання професійної правничої допомоги та представництво в господарському суді за позовною заявою ТОВ "Седна-Агро" до СТОВ "Агрофірма Ясенівська" про стягнення заборгованості за договором поставки мінеральних добрив в кредит 2018 №003-БВМ від 18.04.2018 (а.с. 92-93) на загальну суму 35 650,00 грн.

Крім того, позивачем надано платіжне доручення №2214 від 08.05.2019 на суму 35 650,000 грн.

Разом з тим, як вбачається з пункту 7 Акту прийому-передачі виконаних робіт №1 від 05.03.2019, попередньо розраховано представництво адвоката в Господарському суді Кіровоградської області в м.Кропивницький (з урахуванням витраченого часу на переїзд та втрат на переїзд, транспортних витрат) в 4 судових засіданнях та сплачено 25 150,00 грн.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, представництво адвокатом позивача здійснювалось в трьох судових засіданнях, а саме: 16.04.2019 (підготовче засідання - в режимі відеоконференції), 02.05.2019 (підготовче засідання - в режимі відеоконференції) та 24.05.2019 (судове засідання - в режимі відеоконференції).

У зв`язку з участю представника позивача в судових засіданнях в режимі відеоконференції, до витрат господарським судом не враховуються витрати на проїзд Черкаси - Кропивницький - Черкаси у розмірі 990 грн (165 грн х 6 = 990 грн) та добові за відрядження у розмірі 1 251,90 грн (417,30 грн х 3 доби = 1 251,90 грн). Враховуючи зазначене, стягненню підлягає 16 808,10 грн за участь адвоката в судових засіданнях.

Отже, враховуючи виконанні адвокатом роботи, стягненню з відповідача підлягає 27 308,10 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.3 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, стягненню з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ясенівстка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" підлягає 26 257,02 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 231, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська" (27325, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Ясинове, вул. Гагаріна, буд. 18, ідентифікаційний код 30798692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна, 3, ідентифікаційний код 33143734) заборгованість в сумі 1 815 736,56 грн, з яких 1 226 800,00 грн основний борг за поставлений товар, 165 769,25 грн пеня, 245 360,00 грн 20% штрафу, 138 141,04 грн 30% річних, 39 666,27 грн інфляційних втрат, а також 27236,05 грн судового збору та 26 257,02 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовиних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна, 3) та Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська" (27325, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ясинове, вул. Гагаріна, буд. 18).

Повне рішення складено 31.05.2019.

Суддя В.Г. Кабакова