Ухвала

від 31.05.2019 по справі 826/2428/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 травня 2019 року

м. Київ

справа №826/2428/13-а

адміністративне провадження №К/9901/14845/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Євротрейд" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

У С Т А Н О В И В :

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 27.12.2018, залишеним без змін постановою П`ятого Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019, адміністративний позов задовольнив.

Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову у цій справі є рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 04.12.2012 №100200000/2012/610171/2.

У касаційній скарзі передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини не наведені.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що з метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав до Київської регіональної митниці у електронному вигляді вантажну митну декларацію від 29.11.2012 №100200000/2012/593628, в якій задекларував товар (світильники вологозахищені, торгівельної марки ULTRALIGHT, виробник WUHU WIEDA IMPORT AND EXPORT CO., LTD), а митну вартість товару визначив за першим методом визначення митної вартості (за ціною контракту) на загальну суму 21`505,25 доларів США (171`891,46 грн за офіційним курсом Національного банку України на 29.11.2012). Для митного оформлення імпортованої продукції позивач додав до вантажної митної декларації пакет документів, а саме: облікову картку суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, міжнародну автомобільну накладну (CMR); коносамент (Bill of Lading); прайс-лист відправника товару; рахунок-фактуру (інвойс); пакувальний лист; зовнішньоекономічний договір (контракт); декларацію про походження товару; копію митної декларації країни відправника. За результатами митного контролю митниця прийняла картку відмови та рішення, з приводу правомірності якого виник спір, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за резервним методом, у зв`язку з чим митна вартість товару збільшена до 59`983,99 доларів США (479`452,04 грн. за офіційним курсом НБУ).

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач визначив митну вартість імпортованого товару за основним методом - за ціною контракту та надав контролюючому органу встановлені законом документи на підтвердження вартості товару, в тому числі і на запит контролюючого органу, які є достатніми для того, щоб пересвідчитися у правомірності задекларованої митної вартості товару за основним методом.

Правильне застосування норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Обґрунтовуючи довід про невідповідність ухвалених у справі судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій нормам матеріального і процесуального права, скаржник не наводить доводів на спростування правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин у справі та їх юридичної оцінки.

За правилами пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду