Рішення

від 24.05.2019 по справі 569/6572/18

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/6572/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року Рівненський міський суд

в особі судді - Ковальова І.М.

при секретарі - Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог ОСОБА_5 , державний реєстратор про визнання недійсним договору сервітуту та скасування рішення про державну реєстрацію права сервітуту,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд з позовом до Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог ОСОБА_5 , державний реєстратор про визнання недійсним договору сервітуту та скасування рішення про державну реєстрацію права сервітуту - звернулась ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд їх задоволити та визнати незаконним договір про встановлення земельного сервітуту від 06 квітня 2017 року укладений між Рівненською міською радою та ОСОБА_2 ; скасувати рішення від 19 червня 2017 року номер запису про інше речове право №21036947 про державну реєстрацію іншого речового права на безоплатний проїзд і прохід земельною ділянкою.

В обґрунтування позову пояснив, що позивач ніяким чином не був поінформований відповідачами та третьою особою на стороні відповідача про зміну раніше зареєстрованого ним іншого речового права - договору оренди земельної ділянки площею 4059 кв.м. Позивач не дав згоди на зміну раніше зареєстрованого за ним іншого речового права, а навпаки заперечував проти таких змін. Суд по справі №569/16753/16-а погодився з такою позицією позивача, та прийняв рішення про забезпечення позову, яким зупинив дію рішення Рівненської міської ради №1911. Таким чином, договір про встановлення сервітуту від 06 квітня 2017 року, який був фактично підписаний 30 травня 2017 року є незаконним. Також незаконним є і рішення про державну реєстрацію іншого речового права, встановленого зазначеним вище договором про встановлення сервітуту, номер запису про інше речове право 21036947 від 19 червня 2017 року, як таке, що було прийнято після прийняття ухвали суду про забезпечення позову по справі 3569/16753/16-а.

В судовому засіданні представник відповідача Рівненської міської ради заявлені позовні вимоги позивача не визнав та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав того, що оскаржуване рішення Рівненської міської ради від 27 жовтня 2016 № 1911 не передбачає обов`язку встановлення земельного сервітуту. Дане Рішення Рівнеради дає можливість розробити громадянці ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту у відповідності до вимог чинного законодавства

Крім того, на підставі рішення Рівненської міської ради від 16 березня 2017 року № 2533, громадянці ОСОБА_2 погоджено розроблену технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки площею 285,6 кв.м., на яку поширюється право сервітуту через земельну ділянку площею 4059 на вулиці Здолбунівській, які наданні в оренду громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та зареєстровано речове право на сервітут в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (від 29 червня 2017 року за № 21036947).

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги позивача не визнав та просить суд відмовити у їх задоволенні. Суду пояснив, що Договір про встановлення сервітуту від 06 квітня 2017 року був прийняти не на підставі рішення Рівненської міської ради №1911 від 27 жовтня 2016 року, а на підставі рішення №2533 від 16 березня 2017 року Про погодження громадянці ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки на АДРЕСА_1 , на яку поширюється право сервітуту на право проходу та проїзду на велосипеді та на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху , яке є чинним та не скасованим . Крім того, ОСОБА_2 надсилала позивачу та третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача для погодження технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту на право проходу та проїзду на велосипеді та на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на АДРЕСА_1 , оскільки відсутність права на проїзд унеможливлює здійснення вільного виїзду на вулицю місцевого значення зі свого домоволодіння та на в`їзд із вулиці Здолбунівська до свого двору .

В судовому засіданні третя особа державний реєстратор Данилевич І.Є. пояснила, що станом на дату подання заявником пакету документів щодо державної реєстрації виникнення права користування (сервітут) рішення Рівненської міської ради від 27 квітня 2017 року № 2776 та від 16 березня 2017 року № 2533 в судовому порядку не оскаржувалися та є чинними. Підстав для відмови у державній реєстрації виникнення права користування (сервітут) не було . Крім того, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не містилося суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на безоплатний проїзд і прохід земельною ділянкою площею 285 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1

В судове засідання треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з`явились, однак подали до суду письмову заяву у якій просили провести розгляд справи без їх участі; позов ОСОБА_1 підтримують в повному обсязі та просять його задоволити.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 вересня 2016 року між Рівненською міською радою та гр. ОСОБА_6 , та третіми особами на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було укладено додатковий договір про поновлення договору оренди землі, загальною площею 7316 кв.м. на земельні ділянки а саме; площею 4059 кв.м. - кадастровий номер НОМЕР_1 ; площею 819 кв.м. кадастровий номер НОМЕР_2 ; площею 1855 кв.м. кадастровий номер НОМЕР_3 на вулиці Здолбунівській в м.Рівне.

Додатковий договір про поновлення договору оренди землі від 06 вересня 2016 року підписаний в особі Рівненського міського голови Хомка В.Є., який діяв на підставі статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» з однієї сторони, та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , з іншої сторони.

Згідно витягу №23254324 від 20 червня 2014 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, у власності ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка площею 0,0623 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_4 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)

На території даної земельної ділянки знаходиться домоволодіння ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №36628843 від 10 грудня 2012 року.

Між сторонами виник спір стосовно використання земельної ділянки на АДРЕСА_1 , внаслідок чого 13 квітня 2017 року Рівненським міським судом було прийнято ухвалу про забезпечення позову по справі №569/16753/16-а відповідно до якої було зупинено дію рішення Рівненської міської ради від 27 жовтня 2016 року №1911 до ухвалення рішення по справі. Ухвалу для виконання було направлено Рівненській міській раді та ОСОБА_2

Зазначена ухвала приймалася в судовому засіданні, на якому були присутні представник Рівненської міської ради та представник ОСОБА_2 . Таким чином, Рівненська міська рада та ОСОБА_2 , знали про факт прийняття зазначеної ухвали про забезпечення позову.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року апеляційні скарги Рівненської міської ради та ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2017 року без змін.

Проте, не зважаючи на наявність вказаної ухвали суду, ОСОБА_2 було встановлено земельний сервітут на спірній ділянці, на підставі договору про встановлення земельного сервітуту без серії та номеру, від 06 квітня 2017.

На дату укладення договору сервітуту на частину земельної ділянки, яка знаходиться в оренді іншого землекористувача між Рівненською міською радою та ОСОБА_2 від 06 квітня 2017 року вже існував договір оренди на цю ж земельну ділянку площею 4059 кв.м., кадастровий №5601100000 НОМЕР_5 НОМЕР_6 та площею 3257 кв.м. укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Рівненською міською радою - додаткова угода від 06 вересня 2016 року строком на роки.

Відповідно до п.16 Договору цільове призначення даної земельної ділянки площею 4059 кв.м. для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства \для розміщення колектора талих та зливних вод та відкритої автостоянки для паркування транспортних засобів відвідувачів волейбольних полів, тенісних кортів та працівників \підприємців\ ринку; площею 3257 кв.м. для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспортну та дорожнього господарства \для облаштування майданчика для паркування транспортних засобів відвідувачів та працівників ринку\.

В п.26 Угоди - Обмеження \обтяження\ щодо використання земельної ділянки не зазначено обтяжень під сервітут вказаної земельної ділянки іншим особам.

Відповідно до п.42 Договору передбачено, що невід`ємними частинами цього договору є: кадастровий план земельних ділянок з відображенням обмежень \обтяжень\ у їх використанні та встановлених земельних сервітутів: такого додатку до додаткового договору про поновлення договору оренди землі, укладеного між вказаними вище особами не існує.

З цього випливає висновок, що на дату укладення додаткового договору оренди землі 06 вересня 2016 року питання сервітуту частини земельної ділянки, переданої землекористувачам між ними та Рівненською міською радою не вирішувалося і сервітут не встановлювався.

В п.29 договору від 06 вересня 2016 року зазначено: обов`язки орендодавця: не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарям користуватися орендованими земельними ділянками.

Однак, встановлення ОСОБА_2 сервітуту на частину вказаної земельної ділянки змусить орендарів виділити частину земельної ділянки для виїзду та проїзду велосипедом, автотранспортом із земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 на загальну дорогу. Необхідно буде вживати міри для перешкоджання паркування автотранспорту відвідувачів ринку в межах виїзду по земельній ділянці, яка буде передана в сервітут для уникнення спорів щодо права користування сервітутом зі сторони ОСОБА_2 та членів її сім`ї.

Тому встановлення сервітуту на частину земельної ділянки, яка перебуває в користуванні орендарів суттєво перешкоджає використанню вказаної земельної ділянки за її цільовим призначенням - для стоянки автотранспорту відвідувачів ринку та його працівників.

Відповідно до п.34 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, крім випадків, передбачених п.13 цього договору стосується зміни розміру оплати за користування земельною ділянкою.

Встановлення сервітуту користування земельною ділянко для ОСОБА_2 , яка знаходиться в оренді у інших осіб є суттєвою зміною умов договору оренди землі. Однак письмової додаткової угоди про зміну умові договору оренди земельної ділянки між Рівненською міською радою та фізичними особами орендарями не укладалося.

Крім того, проведений судом аналіз наданих копій договору про встановлення земельного сервітуту від 06 квітня 2017 року та витягу з державного реєстру речових прав про реєстрацію іншого речового права - сервітуту, номер запису 21036947, виявив невідповідність наданого договору витягу з державного реєстру речових прав.

Зокрема, в самому витязі з реєстру зазначено, що підставою виникнення іншого речового права є договір про встановлення земельного сервітуту без серії та номеру, виданий 30 травня 2017 року в той же час, на наданому екземплярі договору про встановлення сервітуту зазначено дату підписання 06 квітня 2017 року.

Очевидно, що зазначена в договорі дата підписання 06 квітня 2017 року не відповідає дійсності, та має за мету спробу обійти заборону, встановлену зазначеною вище ухвалою про забезпечення позову, яка була прийнята 16 квітня 2017 року. Таким чином, надана в якості доказів по справі копія договору без номера та серії про встановлення сервітуту порушує приписи ухвали по справі №569/16753/16-а, містить ознаки підробки, не відповідає відомостям у державному реєстрі, що є підставами для визнання такого договору недійсним.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюється законом.

Варто зазначити, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно інформації, зазначеної у витязі з державного реєстру речових прав, цей (або інший) договір про встановлення сервітуту був підписаний 30 травня 2017 року, тобто вже після прийняття ухвали про забезпечення позову по справі №569/16753/16-а.

Сервітут був зареєстрований у державному реєстрі речових прав 19 червня 2017 року.

Зазначений договір про встановлення сервітуту був прийнятий на підставі рішення №1911 від 27 жовтня 2016 року, дія якого була зупинена ухвалою про забезпечення позову. Таким чином, всі подальші дії, пов`язані з виконанням угоди №1911 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідачі не мали права підписувати та подавати на державну реєстрацію договір про встановлення сервітуту без номеру від 30 травня 2017 року.

Відповідно до частини З статті 10 Закону 1952, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

В той же час, державним реєстратором Данилевич І.Є. було допущено реєстрацію іншого речового права у вигляді сервітуту на безоплатний проїзд і прохід земельною ділянкою, без правових на те підстав.

Так, під час реєстрації права на безоплатний проїзд і прохід державним реєстратором не було застосовано пункт 5 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що було необхідним оскільки право на сервітут явно суперечить вже зареєстрованим речовим правам на зазначену земельну ділянку, а саме договору оренди, укладеному між Рівненською міською радою та фізичними особами - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , відповідно до якого жодних обмежень, в тому числі у вигляді сервітуту на зазначену земельну ділянку не встановлювалось.

Зазначена вимога закону державним реєстратором була проігнорована. Також, державним реєстратором не було виконано вимогу пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в тій частині, якою встановлено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства.

Так, в п.3 рішення №1911 зазначено, що відповідно до п.11 статті 186 Земельного Кодексу України технічна документація із землеустрою щодо сервітуту мала бути погоджена із землевласником та землекористувачем. Зазначений пункт рішення №1911 в частині погодження технічної документації із землеустрою виконано не було, що є підставою для відмови у реєстрації сервітуту.

Позивач по справі є землекористувачем на праві оренди земельної ділянки. Тому з позивачем має бути погоджено, який розмір земельної ділянки надається під сервітут і має бути встановлено межі цієї земельної ділянки в рамках загальної площі та плану земельної ділянки, якою позивач користується, як орендар.

Такого узгодження з орендарями земельної ділянки не проводилося і їм не відомо межі, розмір земельної ділянки, яка відводиться договором сервітуту під використання ОСОБА_2 Викопіровка затвердженої земельної ділянки під використання земельної ділянки під сервітут позивачу не надавалася і ним не погоджувалась.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачами, а тому вони підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,

354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог ОСОБА_5 , державний реєстратор про визнання недійсним договору сервітуту та скасування рішення про державну реєстрацію права сервітуту - задоволити.

Визнати договір про встановлення земельного сервітуту від 06 квітня 2017 року укладений між Рівненською міською радою та ОСОБА_2 - незаконним.

Рішення від 19 червня 2017 року номер запису про інше речове право №21036947 про державну реєстрацію іншого речового права на безоплатний проїзд і прохід земельною ділянкою - скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_7 .

Відповідач: Рівненська міська рада, м.Рівне, вул.Соборна, 12а, код ЄДРПОУ 34847334.

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_8 .

Третя особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_9 .

Третя особа: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_9 .

Третя особа: державний реєстратор Данилевич Ірина Євгеніївна, м.рівне, вул.Соборна, 12а.

Суддя :