Ухвала

від 27.05.2019 по справі 705/1862/19

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/232/19 Справа № 705/1862/19 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з участю прокурораОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Вігол Агро» в рамках кримінального провадження № 42018251100000024 від 09.04.2019 року, -

в с т а н о в и л а :

СВ Уманського ВП ГУНП України в Черкаській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42018251100000024 від 09.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, починаючи з 21.03.2019 до 24.03.2019 включно, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, шахрайським шляхом заволоділи 200 тоннами сої, вартість якої становить 1 707 487, 81 гривень, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на вказану суму.

Відповідно до постанови керівника Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_9 , про визначення територіальної підслідності від 09.04.2019 року, визначено підслідність у кримінальному провадженні № 42018251100000024 від 09.04.2019 року, за Уманським ВП ГУНП в Черкаській області.

Згідно наданого ОСОБА_8 договору поставки № 762-03/19 від 21.03.2019 року, встановлено, що вказаний договір був укладений між Фермерським господарством «Ром» (Постачальник) (Юридична адреса: 20045, Черкаська обл., Христинівський р-н., с. Велика Севастянівка, вул. Польова, буд. 1 а., код ЄРДПОУ 21378470, розрахунковий рахунок: № НОМЕР_1 в АТ «ПроКредит Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІГОЛ АГРО» (Юридична адреса: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 148. Фактична адреса: 01023, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄРДПОУ 38514768, розрахунковий рахунок: № НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до предмету вказаного договору, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, передати, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та своєчасно оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме зернові, бобові та олійні культури (Далі - товар). Згідно п.3 вказаного договору «Умови оплати», покупець оплачує Товар за ціною та на умовах, вказаних в специфікації підписаній сторонами.

На виконання умов зазначеного вище договору, ФГ «Ром» в період з 21.03.2019 року по 24.03.2019 року, було поставлено необхідний товар до складу ТОВ «ВІГОЛ АГРО», що за адресою: м. Одеса, 21-й кілометр, Старокиївського шляху, буд. 41а.

Однак, грошові кошти у сумі 1 707 487,81 грн., у якості оплати за поставлений товар, на розрахунковий рахунок ФГ «Ром», в установлений договором строк, не надійшли. На телефонні дзвінки керівництва ФГ «РОМ», уповноважені особи ТОВ «ВІГОЛ АГРО» відповідати перестали.

18 квітня 2019 року слідчий Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням, в якому просив накласти арешт на грошові кошти в сумі 1 707 487,81 грн., які перебувають на банківському рахунку НОМЕР_2 ТОВ «Вігол Агро», відкритому у АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 300335, з метою забезпечення відшкодування цивільного позову.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2019 року в задоволенні клопотання слідчого відмовлено.

Ухвала судді вмотивована тим, що слідчим не надано доказів факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди; з клопотання не зрозуміло, яким законним способом було визначено розмір матеріального збитку, і що саме на таку суму коштів необхідно накласти арешт; слідчим не надано доказів подання до органу досудового розслідування цивільного позову до ТОВ «Вігол Агро»; в матеріалах клопотання відсутні документи про реєстрацію ТОВ «Вігол Агро» в державних органах влади, як суб`єкта підприємницької діяльності, а також документи, які б підтверджували, що на ТОВ «Вігол Агро» відкрито банківський рахунок НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 300335, та що на даному рахунку містяться кошти, на які слідчий просить накласти арешт.

Слідчий суддя також зазначає, що слідчим не наведено жодних обставин, які б давали підстави вважати, що не накладення арешту на банківський рахунок ТОВ «Вігол Агро» призведе до неможливості в подальшому потерпілому реалізувати своє право на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; не доведено, що кошти на рахунках ТОВ «Вігол Агро» є об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Також суддя вказує, що на час розгляду клопотання повідомлення про підозру будь-якій службовій особі ТОВ «Вігол Агро» не вручено, а навпаки з ЄРДР вбачається, що кримінальне правопорушення вчинено невстановленими особами.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.04.2019 року та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання слідчого і накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Вігол Агро».

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що слідчим надано достатньо доказів того, що ФГ «Ром» в особі потерпілого ОСОБА_8 було завдано збитків на суму 1 707 487,81 грн. і саме на вказану суму слід накласти арешт. Прокурор вказує, що зазначені збитки підтверджуються заявою ОСОБА_8 про вчинення злочину.

Також прокурор зазначає, що арешт на грошові кошти може накладатись у кримінальному провадженні ще до заявлення цивільного позову з метою його забезпечення в подальшому.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, пояснення слідчого ОСОБА_7 про задоволення клопотання по накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Вігол Агро», перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.09.1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

З матеріалів справи вбачається, що 09.04.2019 року до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне провадження № 42018251100000024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, починаючи з 21.03.2019 до 24.03.2019 включно, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, шахрайським шляхом заволоділи 200 тоннами сої, вартість якої становить 1 707 487, 81 гривень, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на вказану суму.

Звертаючись із клопотанням про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Вігол Агро», слідчий посилався на положення ч. 6 ст. 170 КПК України, згідно якої у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, 3-1) можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України), 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що прокурором та слідчим не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування клопотання про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Вігол Агро».

Так, при накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Слідчим суддею вірно встановлено, що слідчим не надано доказів подання до органу досудового розслідування цивільного позову до ТОВ «Вігол Агро» та в матеріалах клопотання відсутні документи про реєстрацію ТОВ «Вігол Агро» в державних органах влади, як суб`єкта підприємницької діяльності.

Посилання прокурора на те, що накладення арешту на грошові кошти можливе до пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні, не ґрунтуються на нормах кримінального процесуального закону.

Під час розгляду клопотання слідчого слідчим суддею та колегією суддів не встановлено правову підставу для арешту майна, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належності ТОВ «Вігол Агро» банківського рахунку НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 300335, на який слідчий просить накласти арешт, а також наявності коштів на зазначеному рахунку, здобутих кримінально-протиправним шляхом.

Посилання у клопотанні слідчого на договір поставки № 762-03/19 від 21.03.2019 року, укладений між ФГ «Ром» та ТОВ «Вігол Агро», в якому вказані реквізити ТОВ «Вігол Агро», як на підтвердження належності банківського рахунку Товариству, не є належним доказом даного факту.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що прокурор та слідчий не довели, що стосовно ТОВ «Вігол Агро» існує обґрунтована підозра щодо вчинення його службовими особами або працівниками кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування стосовно цього товариства заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, а це, в свою чергу, підтверджує, що у цій справі орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України.

З огляду на викладене, порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Вігол Агро» в рамках кримінального провадження № 42018251100000024 від 09.04.2019 року, прийнята з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, є законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування, як того просить прокурор, відсутні.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 170, 173, 309, 404, 405, п. 1 ч. 3 ст. 407, ст.ст. 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Вігол Агро» в рамках кримінального провадження № 42018251100000024 від 09.04.2019 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :