Постанова

від 15.06.2010 по справі 2а-2899/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 червня 2010 року 17:07 № 2а-2899/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С.

при секретарі судового засідання Горбан А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернулась до суду з позовом про визнання недійсними протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002121704/0/34658 від 12.09.2008р., № 0002121704/1/43487 від 19.11.2008р., № 0002121704/2/2885 від 26.01.2009р. суб`єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (надалі ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, відповідач) про донарахування податку на додану вартість 62 374, 77 грн. та штрафних санкцій 31 187, 39 грн., а всього податків та штрафних санкцій на суму 93 562, 16 грн.

В ході розгляду справи позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог згідно з яким, позивач просив визнати протиправним і скасувати також податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем 24.03.2009р. № 0002121704/3/9785, яке прийняте за результатами узгодження донарахованої суми в адміністративному порядку до ДПА України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем -фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 будь-яких норм законодавства взагалі, і щодо безпідставного зарахування в податковий кредит сплачених фактично сум податку на додану вартість своєму контрагенту, не допускалось.

За твердженням позивача про правомірність включення сплаченого ним податку на додану вартість в податковий кредит свідчить факт сплати відповідних сум ПДВ в складі сум, сплачених підприємцем за товар поставлений ТОВ ВКФ Будспеценерго`та надані послуги ПП Техно-Центр 2002 . На час отримання документів від зазначених підприємств у підприємця інформації щодо визнання недійсними свідоцтв платника ПДВ не було, а обов`язок перевіряти чинність документів наданих контрагентом не закріплено жодним нормативним документом.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово, наявні у матеріалах справи та обґрунтовані правомірністю викладених висновків про допущені позивачем порушення, у акті перевірки.

Оскільки, свідоцтва платника ПДВ контрагентів позивача (ТОВ ВКФ Будспеценерго`та ПП Техно-Центр 2002 ) на час проведення відповідних господарських операцій були анульовані, всі податкові накладні, що виписані після дати анулювання, виписані всупереч діючому законодавству та не є документами, що надають право покупцю на включення вказаних в них сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Дарницькому районі міста Києва було проведено виїзну планову перевірку суб`єкта господарської діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.03.2007р. по 31.03.2008р. За результатами перевірки складено акт № 144/17/4/3154111321 від 29.08.2008р. (надалі акт перевірки, акт від 29.08.2008р.).

На підставі висновків вказаного акту про порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002121704/0/34658 від 12.09.2008р., яким визначено суму податкового зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 93 562, 16 грн. (в тому числі 62 374,77 грн. основний платіж, 31 187, 39 грн. штрафні (фінансові) санкції).

В подальшому за результатами узгодження суми донарахованого податкового зобов`язання та застосованих штрафних санкцій в апеляційному порядку, на виконання п. 5.3 Наказу ДПА України Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій`з метою доведення до платника податків граничного терміну сплати визначеного податкового зобов`язання, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002121704/1/43487 від 19.11.2008р., № 0002121704/2/2885 від 26.01.2009р., № 0002121704/3/9785 від 24.03.2009р.

Під час перевірки, встановлено порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість`при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП Техно-Центр 2002 та ТОВ ВКФ Будспеценерго`в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період на суму ПДВ 62 374, 77 грн., в тому числі за звітні періоди: червень 2007р. -2 987, 33 грн., липень 2007р. -2 140, 80 грн., серпень 2007р. -4 483, 35 грн., вересень 2007р. - 4 680 грн., жовтень 2007р. -3 250 грн., листопад 2007р. -6 533, 32 грн., грудень 2007р. -2 416, 66 грн., січень 2008р. -2 750 грн., лютий 2008р. -21 966, 65 грн., березень 2008р. -11 166, 66 грн.

Висновок про заниження податку у вказаних сумах відповідачем зроблено на підставі того, що податковий кредит підприємством у вказаних періодах сформовано на підставі отриманих податкових накладних від постачальників ПП Техно-Центр 2002 та ТОВ ВКФ Будспеценерго , які складені з порушенням встановленого Порядку заповнення податкової накладної, а саме податкові накладні виписані неплатниками податку, оскільки свідоцтва платників ПДВ вказаних підприємств анульовано згідно з актами про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за №19-321/576 від 04.07.2005р. (акт ДПІ у Дніпровському складений у відношенні ПП Техно-Центр 2002 ), № 7275/29-203 від 27.08.2007р. (акт ДПІ у Голосіївському районі міста Києва складений у відношенні ТОВ ВКФ Будспеценерго ), і вказані підприємства виключені з Реєстру платників ПДВ.

Позивачем, в свою чергу, викладені у акті висновки заперечуються, оскільки факт прийняття рішення Шевченківським районним судом міста Києва від 22.03.2005р. яким визнані недійсними установчі документи ПП Техно-Центр 2002 та на підставі якого анульовано свідоцтво податника ПДВ вказаного підприємства, жодного відношення до позивача не має, а порушень Закону Про податок на додану вартість`підприємцем не допускалось, суми віднесені до складу податкового кредиту у спірних періодах підтверджені податковими накладними, придбана продукція оплачена, в тому числі в ціні товару сплачено податок на додану вартість.

Заявлені позовні вимоги щодо скасування винесених на підставі акту перевірки від 29.08.2008р. повідомлень-рішень, суд визнає необґрунтованими через наступне.

Згідно акту перевірки встановлене порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , яке полягає у неправомірності віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість згідно податкових накладних отриманих від ТОВ ВКФ Будспеценерго , перелік яких наведено в акті перевірки (ст. 8, таблиця 11).

Зазначені податкові накладні представлені позивачем до матеріалів справи у належним чином засвідчених копіях, разом із видатковими накладними що підтверджують поставку товару (цегла червоної М-75, цегла будівельна М-75). Надані до справи також квитанції, які в свою чергу свідчать про сплату позивачем готівкових коштів за придбані згідно таких накладних товари.

З приводу неприйнятих податковим органом в якості підтвердження права на податковий кредит податкових накладних отриманих позивачем від ПП Техно-Центр 2002 до справи позивачем надані акти виконаних робіт, податкові накладні що виписувались як розрахункові документи, представлені квитанції про сплату наданих транспортних послуг по перевезенню будівельних матеріалів. Перелік податкових накладних виписаних ПП Техно-Центр 2002 , суми ПДВ за якими віднесені позивачем до складу податкового кредиту і їх не визнає податкова інспекція, наведений у акті перевірки (ст. 9 таблиця 11).

Окрім того, стверджуючи що правомірність віднесення відповідних сум податку на додану вартість підтверджено відповідними податковими накладними, позивачем до матеріалів справи в тому числі на вимоги суду (п. 4 ухвали від 25.05.2009р.) не надано витягу з книги обліку придбання товарів (реєстру отриманих податкових накладних) який би свідчив про відображення в обліку вказаних накладних, однак зазначені обставини підтверджені актом перевірки і такі позивачем не оспорюються.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України Про податок на додану вартість`податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість ).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

В силу положень пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість`не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до Закону України Про податок на додану вартість`та п. 6.2 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №165 Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення`факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість`передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У пп. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону Про податок на додану вартість вказано, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до п.6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. за № 165 податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість, а згідно пункту 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно з п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. за №165 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України Про податок на додану вартість , свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, а пунктом 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість , затвердженого Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 та зареєстрованого в Мін`юсті 03.04.2000р. за № 208/4429 передбачено, що анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з неподанням ТОВ ВКФ Будспеценерго`податкових звітів з січня 2006р., ДПІ у Голосіївському районі м. Києва актом за №7275/29-203 від 27.08.2007р., було анульовано реєстрацію платника на додану вартість ТОВ ВКФ Будспеценерго (код ЄДРПОУ 33593190).

Акт анулювання свідоцтва про реєстрацію платника на додану вартість виданого ПП Техно-Центр 2002 № 19-321/576 від 04.07.2005р. складено ДПІ у Дніпровському районі міста Києва на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22.03.2005р. яким визнані недійсними установчі документи ПП Техно-Центр 2002 , а податкові накладі, правомірність віднесення суми податку на додану вартість за якими не визнає податкова інспекція згідно висновків акту перевірки від 29.08.2008р., виписані позивачу вже після прийняття вказаного рішення суду та анулювання свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ.

Відповідно до положень п. 9.6 ст. 9 Закону України Про податок на додану вартість`свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку. Випадки, що є підставою для анулювання свідоцтва платника ПДВ та виключення з реєстру платників податку не за рішенням самого платника передбачені п. 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р.

Зокрема, в наведених випадках датою виключення з реєстру є відповідна дата прийняття рішення чи події, як зазначалось вище свідоцтво діє до дати його анулювання. Тобто, у відповідності з вимогами законодавства, в разі складення акту анулювання свідоцтва датою анулювання є саме дата прийняття судового рішення про визнання недійсними установчих документів ПП Техно-Центр 2002 .

Визнання недійсними установчих документів та анулювання свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ жодним чином не впливає на угоди, що укладались таким підприємством, зобов`язання що з них виникали, до винесення судового рішення , однак в даному випадку спір виник по накладним які виписані після прийняття судового рішення, після анулювання свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ ПП Техно-Центр 2002 . Наведене свідчить про те, що податкові накладні отримані позивачем від вказаного підприємства виписувались неплатником податку на додану вартість.

Копії вказаних актів про анулювання свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість №7275/29-203 від 27.08.2007р., № 19-321/576 від 04.07.2005р. залучені до матеріалів справи, інформацію про виключення ТОВ ВКФ Будспеценерго`та ПП Техно-Центр 2002 з Реєстру платників ПДВ оприлюднено на сайті ДПА (роздруківка сайту надана в копії до справи).

Згідно з п. 25.2.2. Положення про порядок реєстрації платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА №79 від 01.03.2000 року рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником податкового органу. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення.

Згідно п.35 Положення про порядок реєстрації платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА №79 від 01.03.2000р., для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України не пізніше 2, 12 та 22 числа кожного місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua) інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Так зокрема, у відповіді ДПА України (вих. 20832/7/29-1017 від 24.09.2009р.) зазначено що згідно із встановленим регламентом інформація про анулювання реєстрації платником податку щодо ПП Техно-Центр 2002 оприлюднена на веб-сайті ДПА України до 12.08.2005р., а щодо ТОВ ВКФ Будспеценерго`у періоді до 10.09.2007р..

Наведені обставини спростовують твердження позивача, що він не міг знати про виключення ПП Техно-Центр 2002 та ТОВ ВКФ Будспеценерго`з реєстру платників податку на додану вартість, а відповідно враховуючи відсутність статусу платників податку на додану вартість вказаних підприємств, що підтверджується актами про анулювання свідоцтв за № 19-321/576 від 04.07.2005р., №7275/29-203 від 27.08.2007р., податкові накладні виписані ТОВ ВКФ Будспеценерго`позивачу у періоді з 04.09.2007р. та податкові накладні отримані позивачем від ПП Техно-Центр 2002 в періоді з 26.06.2007р. не є належним підтвердженням права на податковий кредит, оскільки виписані після дати анулювання свідоцтв про реєстрацію платником ПДВ.

Відповідно до порядку сплати податку на додану вартість (пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону Про податок на додану вартість ) сплаті до бюджету підлягають суми, що визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов`язань, що виникли у зв`язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Таким чином, відповідно до обставин справи, особою відповідальною за сплату відповідних сум ПДВ до бюджету, право на віднесення до складу податкового кредиту яких виникає у позивача, є ПП Техно-Центр 2002 та ТОВ ВКФ Будспеценерго , в свою чергу позивачем у справі податок на додану вартість за укладеними договорами за якими отримані податкові накладні, сплачується у вартості товару, що придбавається.

Сплата коштів за придбаний позивачем у ТОВ ВКФ Будспеценерго товар здійснювалась готівкою на підтвердження чого до справи надані квитанції до прибуткового касового ордеру, однак вказаний факт не надає позивачу права на віднесення сплаченої контрагенту суми податку в ціні придбаного товару, до складу податкового кредиту.

За витребуваними від відповідача документами у відношенні ТОВ ВКФ Будспеценерго`судом встановлено, що суми податку на додану вартість віднесені позивачем до складу податкового кредиту в періоді вересень, жовтень, листопад 2007р., лютий, березень 2008р. за податковими накладними отриманими від ТОВ ВКФ Будспеценерго`у повному обсязі не підтверджені податковими зобов`язаннями останнього, оскільки згідно Інформаційної довідки за вих. 11361/7/23-0910 від 22.07.2008р. сформованої ДПІ у Голосіївському районі міста Києва у періоді з березня 2007р. по березень 2008р. підприємство не подавало податкову звітність до податкової інспекції.

Суми податку на додану вартість віднесені позивачем до складу податкового кредиту за податковими накладними отриманими від ПП Техно-Центр 2002 , до бюджету не сплачені, про що зокрема зазначено у відповіді ДПІ у Дніпровському районі міста Києва за вих. 5289/7/29-124 від 23.07.2008р.. Вилученням документів з реєстраційної справи згідно протоколу виїмки від 17.08.2008р. підтверджено наявність податкової звітності ПП Техно-Центр 2002 з податку на додану вартість у періоді по січень 2005р., тоді як позивачем сформовано податковий кредит за накладними виданими в періоді червень 2007р. -березень 2008р..

Наведене підтверджує, що суми податку на додану вартість за податковими накладними наявними у позивача, підприємством не декларувались, відповідні зобов`язання до бюджету не сплачувались.

Враховуючи вищевикладене, висновки акту перевірки щодо неправомірного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на підставі податкових накладних отриманих від ПП Техно-Центр 2002 та ТОВ ВКФ Будспеценерго , що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 62 374, 77 грн., відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -05.07.2010.