Постанова

від 29.05.2019 по справі 915/1119/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1119/18 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Разюк Г.П.

Ярош А.І.

секретар судового засідання - Селиверстова М.В.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 23 січня 2019 року (повний текст складено 04.02.2019р.)

по справі № 915/1119/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буг-Центр"

до відповідача Миколаївської міської ради

про визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною у редакції позивача додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, -

суддя суду першої інстанції: Мавродієва М.В.

час та місце винесення рішення: 23.01.2019р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 29.05.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Буг-Центр" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, якою просить визнати поновленим договір оренди землі, укладений між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буг-Центр", який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 18.02.2014 за №10039, земельної ділянки кадастровий номер - 4810137200 : 16 :017: 0003 , загальною площею 5580 кв.м, віднесеної до земель іншого призначення, переданої для будівництва культурно-оздоровчого комплексу по вул. Веселинівській ріг вул. Поштової; визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 18.02.2014 за №10039, укладеною в редакції наданій позивачем.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2019р. по справі №915/1119/18 (суддя Мавродієва М.В.) задоволено позовні вимоги у повному обсязі, визнано продовженим (поновленим) договір оренди землі, укладений між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУГ-ЦЕНТР", який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 18.02.2014 за №10039, земельної ділянки кадастровий номер - 4810137200 :16 :017: 0003 , загальною площею 5580 кв.м, віднесеної до земель іншого призначення, переданої для будівництва культурно-оздоровчого комплексу по вул. Веселинівській ріг вул. Поштової; визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 18.02.2014 за №10039, в такій редакції:

Додаткова угода

до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді,

про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис

від 18.02.2014 за №10039

м. Миколаїв "__"

---

2018р.

Миколаївська міська рада, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", надалі "Орендодавець", з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю "БУГ-ЦЕНТР", в особі директора Пацелі Анатолія Миколайовича, який діє на підставі статуту, надалі "Орендар", з іншої сторони, уклали цю додаткову угоду про таке:

1. Миколаївська міська рада продовжує (поновлює) на 15 років Товариству з обмеженою відповідальністю "БУГ-ЦЕНТР" договір оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 18.02.2014 за №10039, у зв`язку з чим в договір вносяться наступні зміни:

Пункт 3.1 розділу 3 договору оренди доповнити:

"Договір продовжено (поновлено) на 15 (п`ятнадцять) років до 08.02.2030.

Договір поновлено за умови:

- без знесення зелених насаджень ,

- з розміщенням сервітуту під збереження зелених насаджень на земельній ділянці площею 500 кв.м з обов`язковим узгодженням проекту землеустрою скверу "Вербочка".".

2. Цю додаткову угоду укладено в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один знаходиться в Орендодавця, другий в Орендаря.

3. Додаткова угода набуває чинності з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

4. У п`ятиденний строк після укладення Додаткової угоди Орендарю надати її копію до органу Державної фіскальної служби.

Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін:

Орендодавець: Орендар:

Миколаївська міська рада Товариство з обмеженою

м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, відповідальністю "БУГ-ЦЕНТР"

код ЄДРПОУ 26565573, Ідентифікаційний код 32997590

тел.37-22-59 54017, Миколаївська обл., місто

Миколаїв, вул.Дунаєва, 32

тел.0512 58 00 82, 58 00 83,

050 321 94 14,066 358 87 36

Міський голова Директор

---

О.Ф. Сєнкевич

---

А.М. Пацеля .

Стягнуто з Миколаївської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буг-Центр" судовий збір у розмірі 3524,00 грн.

У вказаному рішенні суд першої інстанції зазначив, що за наявності визначених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" підстав для поновлення договору оренди землі №10039 від 18.02.2014 та, з огляду на те, що відповідач рішенням №49/28 від 15.09.2015, зі змінами внесеними рішенням №9/61 від 31.10.2016, продовжив позивачу строк оренди земельної ділянки площею 5580 кв.м на 15 років, однак зволікає в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, існують підстави для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі №10039 від 18.02.2014 в редакції, запропонованій позивачем.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Миколаївська міська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2019р. по справі №915/1119/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Звертаючись з апеляційною скраргою Миколаївська міська рада зазначає, що для поновлення договору оренди землі з підстав, пердбачених ч.ч. 2-5 ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі позивач повинен був повідомити відповідача про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк за шість місяців до спливу строку договору. Однак, в порушення вказаних приписів, даних дій у встановлений строк не вчинив.

Також апелянт вказує, що застосування ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі є неправильним у даному випадку, оскільки наданим позивачем проектом додаткової угоди вносяться зміни до договору оренди, зокрема, щодо предмету та строку дії договору.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2019р. апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2019р. по справі №915/1119/18 залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі та опис вкладення документів, що були надіслані на адресу позивача, протягом 7-ми днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

26.03.2019р. від Миколаївської міської ради до Південно-західного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду надійшли докази сплати судового збору та докази направлення копії апеляційної скарги на адресу позивача з описом вкладення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2019р. по справі №915/1119/18, встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 7 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019р. розгляд справи №915/1119/18 призначено на 22.05.2019р.

22.05.2019р. від Миколаївської міської ради до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019р. у судовому засіданні оголошено перерву до 29.05.2019р.

23.05.2019р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Буг-Центр" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату,час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що вбачається з Реєстру поштових відправлень Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019р.

У судовому засіданні 29.05.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги Миколаївської міської ради, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2014р. між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буг-Центр" (орендар) укладено договір оренди землі №10039, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення від 14.02.2013р. за №25/39 продовжує орендарю оренду земельної ділянки для будівництва культурно-оздоровчого комплексу по вул.Веселинівській ріг вул.Поштової (п.1.1 договору).

Згідно з умовами п.п.2.1, 2.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5580 кв.м (за функціональним призначенням - землі іншого призначення), без права передачі її в суборенду (кадастровий номер - 4810137200:16:017:0003). На земельній ділянці знаходиться об`єкт незавершеного будівництва.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що договір діє до 08.02.2015р. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.

Згідно з положеннями пункту 4.1 договору, за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

Рішенням Миколаївської міської ради №49/28 від 15.09.2015р. зі змінами, внесеними рішенням №9/61 від 31.10.2016р., орендарю продовжено строк оренди земельної ділянки площею 5580 кв.м на 15 років для обслуговування культурно-оздоровчого комплексу по вул.Веселинівській ріг вул.Поштової, без знесення зелених насаджень, з розміщенням сервітуту під збереження зелених насаджень на земельній ділянці площею 500 кв.м з обов`язковим узгодженням проекту землеустрою скверу "Вербочка".

20.08.2018р. на виконання вищезазначено рішення ТОВ "Буг-Центр" за вх. №10542/18 звернувся до Миколаївської міської ради з заявою про продовження (поновлення) спірного договору оренди землі на 15 років до якої додав проект додаткової угоди.

Як зазначає позивач, оскільки він як орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, а відповідач як орендодавець, не повідомив протягом місяця після закінчення строку договору про заперечення у поновленні договору оренди землі та прийняв рішення від 15.09.2015 №49/28, зі змінами внесеними рішенням відповідача від 31.10.2016р. №9/61, якими продовжив позивачу строк оренди спірної земельної ділянки на 15 років, на підставі ст.33 Закону України "Про оренду землі", договір вважається поновленим.

Позивач вказує, що жодних повідомлень від відповідача щодо відмови в поновленні договору або претензій щодо неналежного виконання орендарем умов договору позивач не отримував. Незважаючи на те, що позивачем було надано відповідачу проект додаткової угоди про продовження (поновлення) договору оренди землі, відповідь відповідача про поновлення договору оренди землі до цього часу не надійшла.

Вказані обставини стали підставою звернення ТОВ "Буг-Центр" до господарського суду з відповідним позовом.

Дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Зокрема, частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У той же час, частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Як вбачається зі змісту вказаної норми, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі у даному випадку не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" може бути здійснено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Крім того, орендодавець має право заперечити стосовно поновлення договору і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі.

Якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець у свою чергу в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, частини 1-5 та частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" містять дві окремі правові підстави для реалізації орендарем свого переваженого права на поновлення договору оренди та не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та наслідками.

Отже, для застосування частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди з підстав передбачених частинами 2-5 вказаної статті, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов`язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Буг-Центр" звернувся до Миколаївської міської ради з заявою про продовження (поновлення) спірного договору 20.08.2018р.

Разом з тим, після закінчення договору оренди землі позивач продовжив користування наданою йому земельною ділянкою, а відповідач листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі орендарю не направляв.

Натомість, Миколаївська міська рада рішенням №49/28 від 15.09.2015, зі змінами внесеними рішенням №9/61 від 31.10.2016, продовжила ТОВ "Буг-Центр" строк оренди земельної ділянки площею 5580 кв.м на 15 років для обслуговування культурно-оздоровчого комплексу по вул.Веселинівській ріг вул.Поштової, без знесення зелених насаджень, з розміщенням сервітуту під збереження зелених насаджень на земельній ділянці площею 500 кв.м з обов`язковим узгодженням проекту землеустрою скверу "Вербочка".

При цьому, як вбачається з преамбул вищезазначених рішень, вони прийняті за результатами звернень відповідних юридичних осіб та громадян.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з твердження суду першої інстанції про те, що позивач не втратив право на реалізацію свого переваженого права на поновлення договору оренди відповідно до ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Апеляційний господарський суд критично ставиться до посилань апелянта щодо неправомірності внесення додатковою угодою позивача змін до договору оренди, зокрема, щодо предмету та строку дії договору, оскільки орендодавець, з урахуванням положень ст.33 Закону України "Про оренду землі", протягом місяця із дати отримання проекту додаткової угоди мав повідомити орендареві про її невідповідність вимогам закону.

У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", заява № 63566/00, рішення від 18.07.2006).

З огляду на встановлені обставини судова колегія зазначає, що наведені Миколаївською міською радою у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2019р. по справі №915/1119/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Миколаївської міської ради - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2019р. по справі №915/1119/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови підписаний 03.06.2019р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Ярош А.І.