Постанова

від 28.05.2019 по справі 910/14845/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2019 р. Справа№ 910/14845/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорної Л.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

сторони явку своїх представників не забезпечили

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11 березня 2019 року (повний текст складено 11.03.2019 р.)

у справі № 910/14845/18 (суддя Джарти В.В. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабудпроект"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 310 201,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1 короткий зміст позовних вимог:

1.1.1. ТОВ "Мегабудпроект" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 310 201,33 грн. з яких 59277,53 грн. 3% річних та 250923,80 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 19.04.2017 р. по 30.05.2018 р.(а.с.10-16)

1.1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.05.2017 Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі № 910/25268/15, частково змінене постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017, яким присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором підряду № ПЗ/МЦРЗ-131295/НЮ від 17.06.2013 в розмірі 1 776 158,95 грн., а також пеню в розмірі 428 754,81 грн., 127 580,48 грн .3% річних, 1 316 998,07 грн. - інфляційних втрат та 54 742,38 грн. судового збору. Санкції у вказаній справі нараховано позивачем за період з 2014 р. по 18.04.2017 р. Проте, відповідачем сплачено зазначену суму лише 30.05.2018, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за період невиконання відповідачем рішення суду.

1.2 короткий зміст рішення суду першої інстанції:

1.2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 березня 2019 року у справі № 910/14845/18 позов задоволено частково. Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Мегабудпроект" 59 270,18 грн. - 3% річних, 232 842,79 грн. - інфляційних втрат та 4 381,69 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.133-136).

1.3 короткий зміст вимог апеляційної скарги:

1.3.1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11 березня 2019 року у справі № 910/14845/18, в якій просить "Скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 11.03.2019 у справі № 910/14845/18 та ухвалити нове рішення, товариству з обмеженою відповідальністю "Мегабудпроект" у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання:

2.1.1. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 квітня 2019 року, апеляційна скарга АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" у судовій справі № 910/14845/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Чорна Л.В., Скрипка І.М.

2.1.2. 12 квітня 2019 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Чорна Л.В., Скрипка І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 р. Справу № 910/14845/18 призначено до розгляду на 25 квітня 2019 року

2.1.3. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2019 року, у зв`язку з перебуванням судді Скрипки І.М., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 25.04.2019 у відпустці, для розгляду справи № 910/14845/18 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Чорна Л.В., Агрикова О.В.

2.1.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25 квітня 2019 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 р. у справі № 910/14845/18 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Чорна Л.В., Агрикова О.В. та призначено до розгляду на 28.05.2019 р.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

2.2.1. Відповідач вказує, що ПАТ "Українська залізниця" не є правонаступником Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-західна залізниця" у договірному зобов`язанні за договором №ПЗ/МЦРЗ-131295/НЮ від 17.06.2013 та не несе відповідальністю за прострочення останнім виконання зобов`язань по вказаному договору.

2.2.2. В ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.01.2018 р. у справі №910/25268/16 зазначено що ПАТ "Укрзалізниця" є правонаступником ДТГО "Південно-західна залізниця", як боржника у виконавчому провадженні з 17.05.2018 р. на момент розгляду даної справи ДТГО "Південно-західна залізниця" є юридичною особою, яку не припинено. На переконання відповідача, моментом переходу права до правонаступника є момент внесення запису про припинення юридичної особи щодо якої таке правонаступництво здійснюється.

2.2.3. Також відповідач посилається на завищення позивачем вартості виконаних за договором робіт.

2.3 узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

2.3.1 Позивач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

2.4 інші процесуальні дії у справі:

2.4.1. Представники ТОВ "Мегабудпроект" та АТ "Українська залізниця" у судове засідання 28 травня 2019 року не з`явились, про причини неявки колегію суддів не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у розумінні ст.ст. 120, 242 ГПК України та ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень за ідентифікаторами 0411627666560 та 0411627666578.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

2.4.2. Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов`язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини ;

3.1.1. 17.06.2013 між Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-західна залізниця" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегабудпроект" (підрядник) було укладено договір підряду № ПЗ/МЦРЗ-131295/НЮ від 17.06.2013, відповідно до пункту 1.1. якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати у встановлений строк загально-будівельні роботи з реконструкції корпусу №1 МЦРЗ м.Хмільник, а замовник зобов`язується надати підрядникові фронт робіт, прийняти та оплатити виконані роботи.

3.1.2. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, ТОВ "Мегабудпроект" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-західна залізниця" заборгованості за зазначеним договором, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 27.08.2014 по 18.04.2017.

3.1.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі №910/25268/18 позовні вимоги ТОВ "Мегабудпроект" задоволено частково та присуджено до стягнення з Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-західна залізниця" 1078985,28 грн. основного боргу, 331 689,90 грн. пені, 77205,01 грн. 3% річних та 738 617,23 грн. інфляційних втрат, а також 33 397,75 грн. судового збору (т.І, а.с. 23-40).

3.1.4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2017, вищевказане рішення суду першої інстанції змінено частково та присуджено до стягнення з Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-західна залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабудпроект" 1 776158,95 грн. основного боргу, 428 754,81 грн. пені, 127 580,48 грн. 3% річних та 1316998,97 грн. інфляційних втрат, а також 54742,38 грн. судового збору (а.с. 41-52, 53-62).

3.1.5. З метою примусового виконання рішення у справі № 910/25268/18 Шевченківським районним відділом Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 54945231.

3.1.6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2018 у справі №910/25268/15, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 та постановою Верховного Суду від 13.08.2018, Державне територіально-галузеве об`єднання "Південно-західна залізниця" замінено правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (а.с. 63-65, 66-71, 72-79).

3.1.7. 01.06.2018 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві виконавче провадження № 54945231 з примусового виконання рішення у справі № 910/25268/15 закінчено у зв`язку з погашенням боргу в повному обсязі, який відповідно до платіжних доручень № 8757, № 8756, № 8758 та № 8759 було перераховано 30.05.2018 на рахунок стягувача (ТОВ "Мегабудпроект").

3.1.8. Оскільки відповідачем сплачено заборгованість 30.05.2018, позивач просить стягнути з відповідача 59 277,53 грн. 3% річних та 250 923,80 грн. інфляційних втрат, розрахованих за період з 19.04.2017- по 30.05.2018.

3.2 обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначених відповідно до них правовідносин;

3.2.1. Спір у справі виник у зв`язку з несвоєчасним виконанням Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-західна залізниця", правонаступником якого є відповідач, зобов`язань з оплати за договором №ПЗ/МЦРЗ-131295/НЮ, заборгованість за яким також підтверджено рішенням суду у справі №910/25268/15.

3.3. доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;

3.3.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до відповідача передбачених ч. 2. Ст625 ЦК України наслідків прострочення грошового зобов`язання у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат.

3.3.2. Позивач, звертаючись із даним позовом здійснив нарахування сум 3% річних та інфляційних втрат за період з 19.04.2017 по 30.05.2018.

3.3.3. Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що остаточно заборгованість погашено 30.05.2018 р. Отже останнім днем існування заборгованості було 29.05.2018 р. У зв`язку із цим, період за який нараховуються компенсаційні платежі має закінчуватись 29.05.2018.

3.3.4. Таким чином період нарахування 3% річних та інфляційних втрат в межах даної справи становить 19.04.2017-29.05.2018.

3.3.5. Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інтонації про те, що за перерахунком, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 59 270,18 грн. та інфляційні втрати в сумі 232 842,79 грн.

3.4. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду:

3.4.1. Матеріалами справи підтверджено факт порушення особою, правонаступником щодо прав та обов`язків якої є відповідач прав позивача щодо своєчасного отримання плати за договором № ПЗ/МЦРЗ-131295/НЮ.

ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

4.1.1. Враховуючи те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано існування заборгованості з оплати за договором № ПЗ/МЦРЗ-131295/НЮ, яку в т.ч. підтверджено судовим рішенням у період з 19.04.2017 по 29.05.2018 р., що є простроченням виконання грошового зобов`язання, за яке ст. 625 ЦК України передбачено відповідальність у вигляді 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

4.2.1. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

4.2.2. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

4.2.3. Згідно приписів частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

4.2.4. Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

4.2.5. Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, стаття 599 цього Кодексу визначає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.2.6. Зважаючи на відсутність у зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов`язання як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 12.09.2011 у справі № 3-73гс11, від 24.10.2011 у справі №3-89гс11, від 14.11.2011 у справі № 3-116гс11, від 23.01.2012 у справі № 3-142гс11, крім того, аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.10.2018 по справі № 910/19094/17.

4.2.7. Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

У розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

4.2.8. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 20.12.2010 у справі № 3-57гс10, від 04.07.2011 у справі № 3-65гс11, від 12.09.2011 у справі № 3-73гс11, від 24.10.2011 у справі № 3-89гс11, від 14.11.2011 у справі № 3-116гс11, від 23.01.2012 у справі № 3-142гс11.

Тобто, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

4.2.9. Відповідно до положень статті 11 ЦК України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов`язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, тобто за наявності прямої вказівки про це в законі.

За загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує такого зобов`язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов`язують виникнення зобов`язання саме з набранням законної сили рішенням суду. Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 23.10.2018 по справі № 913/70/18.

При цьому, прийняття рішення та видача наказу не змінює строку виконання зобов`язання та моменту виникнення заборгованості, оскільки таким рішенням лише вноситься визначеність у правовідносини сторін.

Отже чинне законодавство не пов`язує наявність судових рішень про стягнення заборгованості з припиненням грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України в справі №6-1206цс15 та постанові Верховного Суду від 18.01.2018 в справі №309/4208/13-ц.

4.2.10. У розумінні ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України та ст. 19 Закону України "Про господарські товариства", у результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

4.2.11. Відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

4.2.12. Стаття 59 Господарського кодексу України визначає, що реорганізація може проводитися, шляхом: злиття, приєднання, поділу, перетворення.

4.2.13. У разі злиття суб`єктів господарювання усі майнові права та обов`язки кожного з них переходять до суб`єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

4.2.14. Відповідно до статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

4.2.15. При цьому, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. Оприлюднення затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється Товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб`єктів господарювання.

4.2.16. На виконання цього Закону та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 утворено ПАТ "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

5.1.1. У додатку № 1 до Постанови КМУ № 200 від 25.06.2014 переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", значиться, зокрема, ДТГО "Південно-західна залізниця".

Відповідно до п. 1 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, остання є юридичною особою, що утворена відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Згідно з пунктом 2 зазначеного статуту ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Державну реєстрацію ПАТ "Українська залізниця" здійснено 21 жовтня 2015 року, про що свідчить відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДТГО "Південно-західна залізниця" перебуває в стані припинення, запис про припинення в реєстрі відсутній.

Натомість у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться дані про юридичних осіб, правонаступником яких є АТ "Українська залізниця", серед яких зазначено ДТГО "Південно-західна залізниця" (т.ІІ, а.с. 91-113).

Враховуючи те, вказані відомості розміщені на офіційних сайтах органів законодавчої та виконавчої влади у вільному доступі, отже загальновідомими та не потребують доказуванню в силу ч. 3 ст. 75 ГПК України.

Враховуючи відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, положення статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" та приписи частини 1 статті 104, частини 2 статті 107 Цивільного кодексу України, частини 6, 7 статті 2 Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", пункту 1 постанова Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2014 № 200, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що АТ "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов`язків Державного підприємства "Укртрансформація", та як наслідок, до АТ "Українська залізниця" перейшли всі права та обов`язки Державного підприємства "Укртрансформація".

Аналогічні висновки відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 910/24431/16, від 10.08.2018 у справі №910/5955/17, від 20.09.2018 у справі № 910/7086/17, від 20.09.2018 р. у справі №910/7086/17, від 13.08.2018 р. у справі №910/25268/15, від 20.06.2018 у справі №910/5809/15-г, від 09.11.2018 р. у справі №910/5871/17.

5.1.2. Крім того, суд першої інстанції Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2018 у справі №910/25268/15, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 та постановою Верховного Суду від 13.08.2018, Державне територіально-галузеве об`єднання "Південно-західна залізниця" замінено правонаступником - ПАТ "Українська залізниця".

5.1.3. Вказаними судовими рішеннями встановлено наступні обставини:

"Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", встановлено, що Товариство, тобто ПАТ "Українська залізниця", є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту (частина 6 статті 2 Закону).

Універсальне правонаступництво зафіксовано також в частині 2 пункту 2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою КМУ від 02.09.2015: товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, враховуючи додаток № 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Питання моменту правонаступництва має вирішуватись з урахуванням моменту передання майна, прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника. У вирішенні питань, пов`язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов`язків на майно (майнові права) (висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі № 910/1879/17)".

Судом апеляційної інстанції встановлено фактичну обставину про те, що: "відбулася передача майна, прав та обов`язків Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" до ПАТ "Укрзалізниця".

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи встановлену фактичну обставину про те, що відбулася передача майна, прав та обов`язків Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" до ПАТ "Укрзалізниця", а також беручи до уваги висновок щодо застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі № 910/1879/17, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.08.2018 дійшов висновку щодо правомірності заміни Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-західна залізниця" саме правонаступником - ПАТ "Українська залізниця" в межах вирішення спору по справі № 910/25268/15.

5.1.4. Викладеним спростовуються твердження скаржника про те, що він не є правонаступником щодо ДТГО "Південно-західна залізниця".

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

6.1.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

6.1.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 р. у справі №910/14845 /18 підлягає залишенню без змін.

6.1.3. Апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 р. у справі № 910/14845 /18 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду м. Києва від 11 березня 2019 року у справі №910/14845/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11 березня 2019 року у справі №910/14845/18 залишити без змін.

3. Судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця".

4. Справу №910/14845/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 29.05.2019 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

Л.В. Чорна