Постанова

від 21.05.2019 по справі 925/1010/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2019 р. Справа№ 925/1010/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 21.05.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2019 (повний текст складено 24.01.2019)

у справі №925/1010/18 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Фермерського господарства "Рудневе"

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1

про визнання права користування земельними ділянками на умовах оренди та визнання додаткових угод до договорів оренди укладеними

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Фермерське господарство "Рудневе" (далі - позивач, ФГ "Рудневе") звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Держгеокадастру у Черкаській області (далі - відповідач, Держгеокадастр у Черкаській області) про:

1) визнання за фермерським господарством "Рудневе" права користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 25,4735 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту;

2) визнання за фермерським господарством "Рудневе" права користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 21,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , розташованої в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту;

3) визнання за фермерським господарством "Рудневе" права користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 64,4938 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , розташованої в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту;

4) визнання за фермерським господарством "Рудневе" права користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 44,3463 га, кадастровий номер НОМЕР_4 , розташованої в адміністративних межах Лісівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту;

5) визнання за фермерським господарством "Рудневе" права користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 17,5639 га, кадастровий номер НОМЕР_5 , розташованої в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту;

6) визнання за фермерським господарством "Рудневе" права користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 18,2665 га, кадастровий номер НОМЕР_6 , розташованої в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту;

7) визнання за фермерським господарством "Рудневе" права користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 25,5336 га, кадастровий номер НОМЕР_7 , розташованої в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту;

8) визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 17 червня 2014 року щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 25,4735 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту в редакції позивача, викладеній у позові;

9) визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 17 червня 2014 року щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 21,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , розташованої в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту редакції позивача, викладеній у позові;

10) визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 17 грудня 2014 року щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 64,4938 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , розташованої в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту в редакції позивача, викладеній у позові;

11) визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 16 червня 2014 року щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 44,3463 га, кадастровий номер НОМЕР_4 , розташованої в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту в редакції позивача, викладеній у позові;

12) визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 16 червня 2014 року щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 17,5639 га, кадастровий номер НОМЕР_5 , розташованої в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту в редакції позивача, викладеній у позові;

13) визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 16 червня 2014 року щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 18,2665 га, кадастровий номер НОМЕР_6 , розташованої в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту в редакції позивача, викладеній у позові;

14) визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 16 червня 2014 року щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 25,5336 га, кадастровий номер НОМЕР_7 , розташованої в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту в редакції позивача, викладеній у позові.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ФГ Рудневе посилається на те, що громадянин України ОСОБА_1 . одержав в оренду за укладеними з відповідачем договорами оренди землі від 16.06.2014, від 17.06.2014 і від 17.12.2014 сім спірних земельних ділянок для ведення фермерського господарства і згодом на основі права оренди цих земельних ділянок створив фермерське господарство "Рудневе", яке фактично і користується орендованими ОСОБА_1 . спірними земельними ділянками, несе витрати, сплачує усі обов`язкові платежі, пов`язані з користуванням землею, у тому числі орендну плату за землю, проте орендарем за договорами оренди землі залишається громадянин ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивач й звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до вказаних договорів оренди землі в частині заміни орендаря ОСОБА_1 . на фермерське господарство "Рудневе". Проте відповідач листом від 03.05.2018 №1932/0/95-18 відмовив позивачу у внесенні запропонованих ним змін до договорів оренди землі, оскільки вважає внесення таких змін за чинним законодавством неможливим. Натомість, позивач вважає відмову відповідача від внесення запропонованих ним змін до договорів оренди землі - незаконною та такою, що порушує права позивача на користування земельними ділянками, на основі яких він був створений.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.01.2019 у справі №925/1010/18 позов задоволено повністю.

Визнано за Фермерським господарством "Рудневе" право користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 25,4735 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованою в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту.

Визнано за Фермерським господарством "Рудневе" право користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 21,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , розташованою в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту.

Визнано за Фермерським господарством "Рудневе" право користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 64,4938 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , розташованою в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту.

Визнано за Фермерським господарством "Рудневе" право користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 44,3463 га, кадастровий номер НОМЕР_4 , розташованою в адміністративних межах Лісівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту.

Визнано за Фермерським господарством "Рудневе" право користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 17,5639 га, кадастровий номер НОМЕР_5 , розташованою в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту.

Визнано за Фермерським господарством "Рудневе" право користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 18,2665 га, кадастровий номер НОМЕР_6 , розташованою в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту.

Визнано за Фермерським господарством "Рудневе" право користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 25,5336 га, кадастровий номер НОМЕР_7 , розташованою в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту.

Визнано укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди від 17 червня 2014 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 25,4735 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

Визнано укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди від 17 червня 2014 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 21,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , розташованої в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту в викладеній у резолютивній частині рішення.

Визнано укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди від 17 грудня 2014 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 64,4938 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , розташованої в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

Визнано укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди від 16 червня 2014 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 44,3463 га, кадастровий номер НОМЕР_4 , розташованої в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

Визнано укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди від 16 червня 2014 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 17,5639 га, кадастровий номер НОМЕР_5 , розташованої в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

Визнано укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди від 16 червня 2014 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 18,2665 га, кадастровий номер НОМЕР_6 , розташованої в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

Визнано укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди від 16 червня 2014 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 25,5336 га, кадастровий номер НОМЕР_7 , розташованої в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

Присуджено до стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь Фермерського господарства "Рудневе" - 24 668 грн. 00 коп. (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят вісім гривень 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Прийняте рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивач як дійсний орендар земельних ділянок за чотирма договорами від 16.06.2014, двома договорами від 17.06.2014 і договором від 17.12.2014 має право на приведення останніх у відповідність з фактичними обставинами щодо орендаря, тому відмова відповідача у внесенні запропонованих позивачем змін до цих договорів означає про невизнання відповідачем права позивача на оренду спірних земельних ділянок і унеможливлює набуття ним цього права. За таких обставин з огляду на вимоги статті 30 Закону України "Про оренду землі" запропоновані позивачем зміни до чотирьох договорів від 16.06.2014, двох договорів від 17.06.2014 і договору від 17.12.2014 підлягають внесенню до них за рішенням господарського суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2019 у справі №925/1010/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Судові витрати за подачу апеляційної скарги покласти на позивача.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, в результаті чого зроблені висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду винесено з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. Зокрема, скаржник посилався на те, що судом першої інстанції допущено порушення 125, 126, 141 Земельного кодексу України, ст. ст.. 12, 19, 20 Закону України Про фермерське господарство , ст. ст. 6, 7, 8-1, 30 Закону України Про оренду землі , посилаючись на те, що з утворенням фермерського господарства наведені приписи закону не передбачають можливості переходу права оренди від фізичної особи до юридичної особи, а тому підстави для внесення змін до договорів оренди землі щодо зміни орендаря відсутні. Крім того, позивач не є стороною в договорах оренди землі, укладених між Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області та фізичною особою, а тому звертатися з пропозиціями щодо внесення змін до жодного договору він не має права.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 10.05.2019, зазначає, що як дійсний орендар земельних ділянок ФГ Рудневе має право на приведення договорів оренди землі у відповідність з фактичними обставинами, що склалися між позивачем та відповідачем. Позивач також вважає, що відмова відповідача у внесенні запропонованих позивачем змін до цих договорів вказує на невизнання ГУ Держгеокадастру в Черкаській області права позивача на оренду спірних земельних ділянок та унеможливлює набуття ним цього права. Крім того, позивач як юридична особа має право отримувати земельну ділянку в користування лише на конкурентних засадах (земельних торгах) згідно зі статтею 134 Земельного кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у справі №925/1010/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Скрипки І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2019 у справі №925/1010/18 та справу призначено до розгляду на 16.04.2019.

Представник позивача та третя особа у судове засідання, призначене на 16.04.2019, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 21.05.2019.

Суд у судовому засіданні 21.05.2019 перейшов до розгляду апеляційної скарги по суті.

Явка представників сторін

У судове засідання 21.05.2019 з`явився представник скаржника.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання, призначене на 21.05.2019, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином:

- ухвала про відкриття апеляційного провадження від 19.03.2019 вручена позивачу 25.03.2019 згідно поштового рекомендованого відправлення 20401029987704, третій особі - вручена 23.04.2019 згідно поштового рекомендованого відправлення 2040102987690;

- ухвала про відкладення розгляду справи від 16.04.2019 вручена позивачу 23.04.2019 згідно поштового рекомендованого відправлення 2040102996452, третій особі - вручена 23.04.2019 згідно поштового рекомендованого відправлення 2040102996487.

Суд апеляційної інстанції, керуючись частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку, що явка позивача та третьої особи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а отже, неявка в судове засідання представників позивача та третьої особи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи апеляційним судом - не є перешкодою для розгляду справи.

Представник скаржника у судовому засіданні 21.05.2019 підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, а у задоволенні позову відмовити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

16.06.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, як орендодавцем, та громадянином України ОСОБА_1 , як орендарем, укладено чотири окремі договори оренди землі (далі - договори від 16.06.2014), згідно з якими орендодавець надає орендарю, а останній - приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, сільськогосподарські угіддя - рілля:

площею 44,3436 га, кадастровий номер НОМЕР_4 , розташованої в адміністративних межах Лісівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту;

площею 25,5336 га, кадастровий номер НОМЕР_7 , розташованої в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту;

площею 18,2665 га, кадастровий номер НОМЕР_6 , розташованої в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту;

площею 17,5639 га, кадастровий номер НОМЕР_5 , розташованої в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту.

У п. 8 договорів від 16.06.2014 сторони передбачили, що ці договори укладені на 20 років, а саме: до 16.06.2034.

17.06.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, як орендодавцем, та громадянином України ОСОБА_1 , як орендарем, укладено два окремі договори оренди землі (далі - договори від 17.06.2014), згідно з якими орендодавець надає орендарю, а останній - приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, сільськогосподарські угіддя - рілля:

площею 25,4735 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту;

площею 21,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , розташованої в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту.

У п. 8 договорів від 17.06.2014 сторони передбачили, що ці договори укладені на 20 років, а саме: до 17.06.2034.

17.12.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, як орендодавцем, та громадянином України ОСОБА_1 , як орендарем, укладено договір оренди землі (далі - договір від 17.12.2014), згідно з яким орендодавець надає орендарю, а останній - приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства площею 64,4938 га, кадастровий номер НОМЕР_3, сільськогосподарські угіддя - рілля, розташовану за межами населеного пункту в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області.

У п. 8 договору від 17.12.2014 сторони передбачили, що цей договір укладено на 25 років, а саме: до 17.12.2039.

У п. 30 чотирьох договорів від 16.06.2014, двох договорів від 17.06.2014 та договору від 17.12.2014 сторонами узгоджено право орендаря передавати земельну ділянку в суборенду без отримання попередньої згоди орендодавця.

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 24.10.2018 вбачається, що у 2014, 2015 та у 2018 роках на підставі чотирьох договорів від 16.06.2014, двох договорів від 17.06.2014 і договору від 17.12.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1. було зареєстроване право оренди семи спірних земельних ділянок з правом передачі в піднайм (суборенду).

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру":

утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області;

реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Черкаській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області;

встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

25.04.2015 була проведена державна реєстрація Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказом Держгеокадастру України від 26.05.2015 №84 "Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області" погоджена можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області функцій і повноважень Головного управління Держземагенства у Черкаській області, що припиняється.

Таким чином, з 26.05.2015 внаслідок реорганізації Головного управління Держземагенства у Черкаській області його повноваження перейшли до правонаступника - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області і саме останнє з 26.05.2015 є фактичним орендодавцем земельних ділянок за чотирма договорами від 16.06.2014, двома договорами від 17.06.2014 і договором від 17.12.2014.

У серпні 2016 року ОСОБА_1 на підставі зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди зазначених вище земельних ділянок, заснував фермерське господарство "Рудневе" як юридичну особу, державна реєстрація якого була проведена 03.08.2016 шляхом внесення відповідного запису №1 014 102 0000 000893 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

11.08.2016, 31.08.2016 та 27.03.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за фермерським господарством "Рудневе" на підставі укладених між ОСОБА_1 , як орендодавцем, і фермерським господарством "Рудневе", як орендарем, за договорами суборенди землі було зареєстроване право оренди семи спірних земельних ділянок, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 24.10.2018.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що фактичним користувачем орендованих за чотирма договорами від 16.06.2014, двома договорами від 17.06.2014 і договором від 17.12.2014 земельних ділянок є фермерське господарство "Рудневе".

У березні 2018 року фермерське господарство "Рудневе" листом №3 запропонувало Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області внести зміни до чотирьох договорів від 16.06.2014, двох договорів від 17.06.2014 та договору від 17.12.2014 в частині заміни орендаря - ОСОБА_1. на фермерське господарство "Рудневе " в особі його голови ОСОБА_1., що діє на підставі статуту фермерського господарства. Разом з цим листом фермерське господарство "Рудневе" надало Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області сім проектів додаткових угод про внесення змін до вказаних договорів у вказаній вище редакції.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листом від 03.05.2018 №1932/0/95-18 відмовило фермерському господарству "Рудневе" у внесенні запропонованих ним змін до чотирьох договорів від 16.06.2014, двох договорів від 17.06.2014 та договору від 17.12.2014, з посиланням на неможливість внесення таких змін згідно з чинним законодавством України.

Внаслідок відмови Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у внесенні запропонованих фермерським господарством Рудневе змін до чотирьох договорів від 16.06.2014, двох договорів від 17.06.2014 та договору від 17.12.2014, стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду першої інстанції за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

У преамбулі Закону України "Про фермерське господарство" зазначено, що цей Закон визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України. Закон спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.

Статтею 1 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Стаття 5 Закону України "Про фермерське господарство" передбачає, що право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Згідно з статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Статтею 8 Закону України "Про фермерське господарство" встановлено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Згідно з пунктом "а" частини 3 статті 12 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Зміст частини 1 статті 31 Земельного кодексу України "Землі фермерського господарства" є аналогічний змісту частини 1 статті 12 Закону України "Про фермерське господарство".

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" в 2016 році і на даний час визначені такі істотні умови договору оренди землі:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до таких висновків.

Закон України "Про фермерське господарство" передбачав і передбачає право громадянина України ОСОБА_1 на базі орендованих ним за чотирма договорами від 16.06.2014, двома договорами від 17.06.2014 та договором від 17.12.2014 земельних ділянок заснувати відповідне фермерське господарство, що і було ним здійснено шляхом заснування ФГ Рудневе , зокрема і задля забезпечення раціонального використання і охорони земель. При цьому наявність у користуванні громадянина України ОСОБА_1 орендованих ним за чотирма договорами від 16.06.2014, двома договорами від 17.06.2014 та договором від 17.12.2014 земельних ділянок в силу статті 8 Закон України "Про фермерське господарство" - є обов`язковою умовою державної реєстрації фермерського господарства "Рудневе".

З аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" випливає висновок, що після укладення громадянином як орендарем договору оренди земельної ділянки, що є необхідним для створення фермерського господарства, і реєстрації в установленому законом порядку заснованого цим громадянином фермерського господарства як юридичної особи обов`язки землекористувача земельною ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

При цьому, відповідно до частини 4 статті 236, статті 276 Господарського процесуального кодексу України при застосуванні вказаних вище норм Закону України "Про фермерське господарство" до спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції також враховує висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування цих норм права, викладений у постанові від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц, провадження №14-15цс18.

З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що внаслідок заснування ОСОБА_1 фермерського господарства "Рудневе" змінилася форма підприємницької діяльності вказаного громадянина щодо використання ним орендованих за чотирма договорами від 16.06.2014, двома договорами від 17.06.2014 і договором від 17.12.2014 земельних ділянок на фермерське господарство.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" і частиною 1 статті 31 Земельного кодексу України до земель фермерського господарства не відносяться земельні ділянки, що використовуються громадянами - членами фермерського господарства на умовах оренди, зате відносяться земельні ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі та/або громадянам - членам фермерського господарства, а також земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Таким чином, зі зміною ОСОБА_1 форми підприємницької діяльності щодо використання орендованих за чотирма договорами від 16.06.2014, двома договорами від 17.06.2014 і договором від 17.12.2014 земельних ділянок на фермерське господарство "Рудневе", фактично до останнього перейшли права і обов`язки орендаря за цими договорами, а у ОСОБА_1 відповідні права припинилися, а тому запропоновані фермерським господарством "Рудневе" зміни до чотирьох договорів від 16.06.2014, двох договорів від 17.06.2014 і договору від 17.12.2014 відповідають фактичним обставинам, що наразі склалися у відносинах сторін і третьої особи щодо оренди земельних ділянок за вказаними договорами.

Твердження відповідача про те, що позивач має право на отримання в оренду вказаних у договорах від 16.06.2014, від 17.06.2014 і від 17.12.2014 земельних ділянок на загальних підставах у встановленому статтею 134 Земельного кодексу України порядку - на конкурентних засадах (земельних торгах) - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки у статті 134 Земельного кодексу України мова йде про надання в користування нових земельних ділянок для ведення уже створеного фермерського господарства, а не земельних ділянок, на основі яких таке фермерське господарство було створено.

Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку, що позивач як дійсний орендар земельних ділянок за чотирма договорами від 16.06.2014, двома договорами від 17.06.2014 і договором від 17.12.2014 має право на приведення останніх у відповідність з фактичними обставинами щодо орендаря, тому відмова відповідача у внесенні запропонованих позивачем змін до цих договорів означає про невизнання відповідачем права позивача на оренду спірних земельних ділянок і унеможливлює набуття ним цього права.

За таких обставин, з огляду на вимоги статті 30 Закону України "Про оренду землі", запропоновані позивачем зміни до чотирьох договорів від 16.06.2014, двох договорів від 17.06.2014 і договору від 17.12.2014 підлягають внесенню в судовому порядку.

За таких обставин наявні обумовлені законом підстави для задоволення заявлених у даній справі позовних вимог, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції з приводу цього є обґрунтованими.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі "Серявін проти України" від 10 травня 2011 року, пункт 58).

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позову.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги позивача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2019 у справі №925/1010/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2019 у справі №925/1010/18 залишити без змін.

Матеріали справи №925/1010/18 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.06.2019.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка