Ухвала

від 28.05.2019 по справі 5/198-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

28 травня 2019 р. Справа № 5/198-06

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий cуддя Тісецький С.С. , секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за заявою : Приватного підприємства "Ферокс ТМ" (проспект Перемоги, буд. 68/1, офіс 62, м. Київ, 03113)

до : Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" (вул. Радянська, 20, м. Бершадь, Вінницька область, 24400)

про банкрутство

за участю :

арбітражний керуючий (ліквідатор) Голубенко О.В.

від ПП "Ферокс ТМ": Бойко О.О., за ордером

від ТОВ "Авто-Альянс": Цвик А.О., за ордером

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 5/198-06 за заявою ПП "Ферокс ТМ" про банкрутство ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс".

08.08.2006 року судом прийнято постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у даній справі.

Ухвалою суду від 14.08.2018 року ліквідатором ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" у справі № 5/198-06 призначено арбітражного керуючого Голубенко О.В..

Також, ухвалою суду від 23.04.2019 року продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута - ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Голубенко О.В. по справі № 5/198-06 до 20.08.2019 року та призначено справу 5/198-06 до розгляду в судовому засіданні на 20.08.2019 року.

Окрім того, ухвалою суду від 17.04.2019 року призначено до розгляду заяву ТОВ "Авто-Альянс" б/н від 14.03.2019 року (вх. № 02.1-36/210/19) про визнання грошових вимог до боржника та включення до складу кредиторів у даній справі на 28.05.2019 року.

На визначену дату в судове засідання з`явилися представники ПП "Ферокс ТМ", ТОВ "Авто-Альянс" та ліквідатор боржника.

При цьому, судом встановлено, що 14.05.2019 року від арбітражного керуючого (ліквідатора) Голубенко О.В. до суду надійшло повідомлення № 02-03/235 від 14.05.2019 року про результати розгляду кредиторських вимог ТОВ "Авто-Альянс".

24.05.2019 року від арбітражного керуючого (ліквідатора) Голубенко О.В. до суду надійшло пояснення № 02-03/242 від 24.05.2019 року по справі № 5/198-06.

28.05.2019 року від ПП "Ферокс ТМ" до суду надійшли наступні документи : заперечення б/н від 27.05.2019 року щодо заяви ТОВ "Авто-Альянс" від 14.03.2019 року про включення до складу кредиторів; заява б/н від 27.05.2019 року про застосування позовної давності до вимог ТОВ "Авто-Альянс" від 14.03.2019 року; пояснення б/н від 27.05.2019 року щодо наявності/відсутності конфлікту, зважаючи на представництво адвокатом Кожевніковим І.О. інтересів ПП "Ферокс ТМ" та ТОВ "Медінком" у справі №5/198-06.

Суд оглянувши подані документи, долучив їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представником ПП "Ферокс ТМ" надано суду пояснення по суті обставин, викладених у поясненнях б/н від 27.05.2019 року щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів.

В свою чергу, ліквідатор боржника та представник ТОВ "Авто-Альянс" повідомили про відсутність зауважень стосовно конфлікту інтересів присутнього в судовому засіданні представника ПП "Ферокс ТМ".

Також, представником ПП "Ферокс ТМ" підтримано заперечення б/н від 27.05.2019 року та надано суду пояснення щодо обставин, викладених у заяві б/н від 27.05.2019 року про застосування позовної давності до вимог ТОВ "Авто-Альянс".

Представник ТОВ "Авто-Альянс" заперечив стосовно задоволення зазначеної вище заяви б/н від 27.05.2019 року та підтримав заяву б/н від 14.03.2019 року про визнання грошових вимог до боржника та включення до складу кредиторів.

Ліквідатор боржника заперечила щодо заяви про застосування позовної давності та визнала кредиторські вимоги ТОВ "Авто-Альянс" з підстав, викладених у повідомленні №02-03/235 від 14.05.2019 року.

Суд заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши кредиторську заяву ТОВ "Авто-Альянс" б/н від 14.03.2019 року та наявні матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається із змісту заяви та наданих доказів, 14.07.2006 року між Приватним підприємством "Екатерина" (Кредитор) та Закритим акціонерним товариством "Науково-виробничим підприємством "Медінжсервіс" (Позичальник) було укладено договір позики на таких умовах :

Кредитор надав Позичальнику безвідсоткову позику, а останній зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути позику у визначений даним договором строк (п. 1.1).

Мета надання позики Позичальнику: забезпечення вирішення юридичних питань, пов`язаних з захистом майна підприємства (п. 2.1).

Сума позики становить за даним договором 500 (п`ятсот) тисяч доларів США (п. 3.1).

Позика надана готівкою в момент підписання даного договору (п. 4.1).

Строк надання позики Позичальнику становить дванадцять років з моменту підписання даного договору, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2018 року. Строк, вказаний у п.5.1 даного договору, може бути продовжений за згодою сторін (п. 5.1, п. 5.2).

По закінченні строку, вказаного в п. 5.1 даного договору, Позичальник зобов`язується протягом п`яти днів повернути суму позики готівкою або на рахунок Кредитора (п. 6.1).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання, проте у будь-якому випадку до 31 грудня 2018 року (п. 7.1).

В подальшому, 01.07.2012 року між Приватним підприємством "Екатерина" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Альянс" (Набувач) укладено угоду про поступку права на вимогу, якою передбачено наступне.

Кредитор передав, а Набувач прийняв на себе право вимоги першого і стає кредитором по договору позики від 14 липня 2006 року, укладеного між Кредитором та Закритим акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" (код ЄДРПОУ 01338362) (надалі Боржником) в частині заборгованості на суму 500 (п`ятсот) тисяч доларів США (п. 1).

За даною угодою Набувач одержує право (замість Кредитора) вимагати від Боржника належного виконання зобов`язання по поверненню наданої Кредитором позики на загальну суму 500 (п`ятсот) тисяч доларів США (п. 2).

Боржник попереджений Кредитором про здійснення сторонами даної угоди поступку права на вимогу по заборгованості на суму 500 (п`ятсот) тисяч доларів США про зобов`язання провести розрахунок з Набувачем в строк до 31 грудня 2018 року (п. 3).

У строк 5 днів Кредитор зобов`язується передати Набувачу всю інформацію, з якої випливають права вимоги першого, що є предметом даної Угоди (п. 4).

Дана Угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами і діє до повного виконання Боржником своїх зобов`язань (п. 5).

Також, у заяві повідомляється, що після закінчення строку користування позикою, боржник свої договірні зобов`язання не виконав, позичені кошти не повернув.

При цьому, заявник у заяві посилається на ч. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно якої ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Оскільки таке повідомлення кредитор від ліквідатора не отримував, а про існування провадження у справі про банкрутство боржника дізнався після з`ясування обставин невиконання взятих ним на себе зобов`язань по поверненню позики, заявник просить суд включити ТОВ "Авто-Альянс" до реєстру вимог кредиторів Боржника із сумою вимог в розмірі 500 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 12.03.2019 року складає 13 156 000 грн.

Водночас, за змістом повідомлення арбітражного керуючого (ліквідатора) Голубенко О.В. № 02-03/235 від 14.05.2019 року про результати розгляду кредиторських вимог ТОВ "Авто-Альянс", в судовому засіданні 17.04.2019 року керівником ТОВ "Авто-Альянс" пред`явлено для огляду оригінали документів, які підтверджують заявлені вимоги: договір позики та договір про поступку права вимоги. Зі сторони Позичальника договір підписаний ОСОБА_1 як керівником ЗАТ "НВП "Медінжсервіс".

Проте, кредитором не пред`явлені первинні бухгалтерські документи, що фіксують факт надання позики.

Разом з тим, ліквідатор боржника вказує, що рішенням Києво-Святошинського районного сулу від 26 квітня 2005 року по справі № 2-58/05, визнані недійсними збори акціонерів ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" від 12.04.2004 року (про відкликання та обрання членів виконавчого органу товариства). Згаданим рішенням Києво-Святошинського суду визнано недійсною проведену Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 30 квітня 2004 року державну реєстрацію змін до установчих документів товариства та зобов`язано Печерську районну у місті Києві державну адміністрацію скасувати державну реєстрацію змін, визнано недійсними картки зі зразками підписів ОСОБА_3 , які надавали останньому право підписувати угоди від імені ЗАТ "НВП "Медінжсервіс".

Отже, судом скасовано рішення зборів акціонерів ЗАТ НВП "Медінжсервіс" про відкликання з посади керівника товариства ОСОБА_1 та призначення керівником ОСОБА_3, тому ліквідатором критично оцінюються документи, підписані ОСОБА_3 . та наявні в матеріалах справи, серед яких, в тому числі, звіти про фінансові результати ЗАТ "НВП "Медінжсервіс".

При цьому, уповноважені представники ЗАТ НВП "Медінжсервіс" заявляють про те, що підприємство продовжує здійснювати діяльність за адресою: місто Київ, вулиця Рибальська, 2, та мають місце сплановані дії, спрямовані на захоплення майна банкрута (касаційна скарга ЗАТ НВП "Медінжсервіс" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31.08.2006 року, від 18.02.2008 року).

В зв`язку з цим, після 12 квітня 2004 року та протягом значного періоду часу в майбутньому підприємство - банкрут існувало в умовах ведення паралельної бухгалтерії, що обґрунтовано подіями, описаними вище. З огляду на наведені обставини, матеріали справи та звіти про фінансові результати діяльності банкрута підготовлені бухгалтерією ОСОБА_3 як керівника, не відображають інформацію про отримання позики. При цьому, з моменту призначення (01 березня 2000 року) по 15 листопада 2006 року ОСОБА_1 мав законні повноваження керівника ЗАТ НВП "Медінжсервіс".

Наведені обставини не дають підстав ліквідатору ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" не визнавати вимоги ТОВ "Авто-Альянс".

За змістом заперечень ПП "Ферокс ТМ" б/н від 27.05.2019 року щодо заяви ТОВ "Авто-Альянс" про включення до складу кредиторів, викладені такі обставини.

ПП "ФЕРОКС ТМ" заперечує проти заявлених ТОВ "Авто-Альянс" грошових включення у справі № 5/198-06 та не визнає відповідні вимоги, оскільки : ТОВ "Авто-Альянс" не надано жодних первинних бухгалтерських документів, що підтверджують передачу суми Позики від ПП "Екатерина" на користь ЗАТ "НВП "Медінжсервіс"; отримання ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" позики не підтверджується матеріалами справи №5/198-06 - відомості про договір відсутні у ліквідаційному балансі "Медінжсервіс" від 23.08.2006 року; укладення договору, визначення в договорі суми позики в іноземній валюті та передача суми позики за договором в іноземній валюті між юридичними особами - України є порушенням валютного законодавства України; укладення договору та передача позики за договором в готівковій формі є порушенням законодавства України у сфері касових розрахунків між юридичними особами.

Окрім того, відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження передачі суми позики на користь Боржника . При цьому, ТОВ "Авто-Альянс" не надано жодних доказів на підтвердження того, що договір дійсно було укладено, а грошові кошти дійсно були передані.

Також, з огляду на те, що строк повернення Позики у наданому Заявником договорі складає 12 років, відомості про нього були б внесені до ліквідаційного балансу. Проте, матеріалами справи вказаний факт не підтверджується.

Отже, твердження ТОВ "Авто-Альянс" про передачу суми позики від ПП "Екатерина" на користь ЗАТ "НВП "Медінжсервіс", на думку ініціюючого кредитора, не підтверджується матеріалами справи № 5/198-06.

Враховуючи викладене, ініціюючий кредитор просить суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Авто-Альянс" про включення до складу кредиторів від 14.03.2019 року повністю.

З огяду на встановлені обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В силу ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Як встановлено судом, 14.07.2006 року між Приватним підприємством "Екатерина" (Кредитор) та Закритим акціонерним товариством "Науково-виробничим підприємством "Медінжсервіс" (Позичальник) було укладено договір позики, предметом якої є надання безвідсоткової позики для забезпечення вирішення юридичних питань, пов`язаних з захистом майна підприємства в сумі 500 000,00 доларів США.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Слід зазначити, що як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Відповідний правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року N 373/2054/16-ц; N 14-446цс18.

Суд звертає увагу на те, що в силу ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 4.1 вищевказаного договору позики, сторони обумовили, що позика надана готівкою в момент підписання даного договору.

Слід відзначити, що укладений договір позики є доказом не лише факту укладення відповідного договору, а й передачі грошової суми.

Отже, зазначеним вище пунктом договору позики, сторони визначити факт передачі Кредитором грошової суми Позичальнику у готівковій формі.

Разом з тим, судом встановлено, що 01.07.2012 року між Приватним підприємством "Екатерина" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Альянс" (Набувач) було укладено угоду про поступку права на вимогу за договором позики від 14.07.2006 року, укладеного між Кредитором та Закритим акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" в частині заборгованості на суму 500000,00 доларів США.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 Цивільного кодексу України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пункт 51 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18 грудня 2009 року N 15 передбачає, що статтею 512 ЦК встановлено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, в тому числі й грошовому. Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов`язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов`язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов`язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов`язанні не впливає на права та обов`язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.

За змістом ухвали суду від 17.04.2019 року по справі № 5/198-06 представником заявника надано суду для огляду оригінали договору позики від 14.07.2006 року та угоди про поступку права вимоги від 01.07.2012 року.

Таким чином, наведені вище обставини підтверджують факт укладення зазначених вище правочинів та набуття ТОВ "Авто-Альянс" прав кредитора за договором позики від 14.07.2006 року.

Водночас, суд звертає увагу на заяву ПП "Ферокс ТМ" б/н від 27.05.2019 року про застосування позовної давності до вимог ТОВ "Авто-Альянс" від 14.03.2019 року.

Подана заява мотивована тим, що на дату укладення 01.07.2012 року між заявником ТОВ "Авто-Альянс" (новим кредитором) та ПП "Екатерина" (первісним кредитором) угоди про поступку права вимоги до боржника ЗАТ "НВП "Медінжсервіс": строк виконання всіх грошових зобов`язань ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" вже вважався таким, що настав, в силу постанови Господарського суду Вінницької області від 08.08.2006 у даній справі про визнання боржника банкрутом (в тому числі, щодо вимог, які випливають з вищевказаного договору позики); ТОВ "Авто-Альянс" не міг не знати про те, що стосовно ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" ведеться провадження у справі про банкрутство та, що ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" вже визнано банкрутом, оскільки відповідні записи на 01.07.2012 р. вже містилися у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; в розумінні частини першою статті 261 Цивільного кодексу України станом на 01.07.2012 р., ТОВ "Авто-Альянс" міг знати (більше того, повинен був знати та не міг не знати), про порушення свого права за договором позики; позовна даність, у межах якої ТОВ "Авто-Альянс" могло звернутися з вимогою до ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" за договором та угодою, почалась з 02.07.2012 р. та спливла 01.07.2015 р. згідно зі статтями 253, 254 Цивільного кодексу України.

За наведених обставин, ініціюючий кредитор просить суд застосувати позовну давність до вимог ТОВ "Авто-Альянс" та відмовити у задоволенні відповідної заяви від 14.03.2019 року.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч. 1 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В силу ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1, ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Судом встановлено, що за умовами п. 5.1, п. 6.1 договору позики від 14.07.2006 року, строк надання позики Позичальнику становить дванадцять років з моменту підписання даного договору, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2018 року. По закінченні строку, вказаного в п. 5.1 даного договору, Позичальник зобов`язується протягом п`яти днів повернути суму позики готівкою або на рахунок Кредитора.

При цьому, згідно п. 1, п. 3 угоди про поступку права вимоги від 01.07.2012 року, ТОВ "Авто-Альянс" набув права кредитора по договору позики від 14.07.2006 року та Боржник попереджений Кредитором про здійснення сторонами даної угоди поступку права на вимогу по заборгованості на суму 500 000,00 доларів США про зобов`язання провести розрахунок з Набувачем в строк до 31.12.2018 року (п. 3).

Беручи до уваги, умови вищевказаних правочинів, останнім днем виконання зобов`язання ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" щодо повернення позики ТОВ "Авто-Альянс" є 05.01.2019 року.

Отже, згідно наведених вище приписів Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що строк позовної давності щодо зобов`язання ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" повернути позику ТОВ "Авто-Альянс", розпочав свій перебіг 06.01.2019 року та закінчується 06.01.2022 року, в зв`язку з чим, позовна давність щодо звернення ТОВ "Авто-Альянс" із грошовою вимогою до ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" не спливла.

З огляду на викладене, заява ПП "Ферокс ТМ" б/н від 27.05.2019 року про застосування позовної давності до вимог ТОВ "Авто-Альянс" від 14.03.2019 року задоволенню не підлягає.

Окрім того, згідно п. 1-1 ч.1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19.01.2013 року), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Беручи до уваги, що провадження у справі № 5/198-06 порушено та постанову про визнання боржника банкрутом прийнято до набрання чинності даного Закону в редакції чинній з 19.01.2013 року, в зв`язку з чим застосуванню підлягають норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній до 19.01.2013 року.

Як вказувалося вище та встановлено судом, кредиторські вимоги ТОВ "Авто-Альянс" до ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс", виникли після порушення провадження у даній справі, а тому відповідні вимоги є поточними.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року), грошове зобов`язання - зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Пригідно, суд звертає увагу на те, що норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року) не передбачають строку на подання до господарського суду поточними кредиторами власних кредиторських заяв.

Разом з тим, згідно матеріалів справи ухвалою суду від 27.06.2006 року було порушено провадження по справі № 5/198-06, відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року).

Частиною 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року) передбачено, що ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 192 Цивільного кодексу України, законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

За змістом ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Судом встановлено, що боржником - ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" не виконано зобов`язання щодо повернення грошових коштів за договором позики від 14.07.2006 року.

Водночас, Верховний Суд у своїй постанові від 07.04.2018 року по справі №916/1435/17 зазначив наступне : місцевий господарський суд, рішення якого підтримав апеляційний господарський суд, вірно врахував, що в договорі визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, а у ст. 533 Цивільного кодексу України передбачено, що сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, проте фактично такий платіж ще не здійснено, оскільки боржник не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором, у зв`язку з чим, суди дійшли висновків про часткове задоволення позову в частині стягнення основної суми заборгованості 3 126,38 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 15.06.2017 (дата направлення позовної заяви до господарського суду), складає 81 335,68 грн..

Судом з`ясовано, що матеріали справи не містять письмового повідомлення ТОВ "Авто-Альянс" ліквідатором боржника про визнання судом ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" банкрутом, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про визначення розміру кредиторських вимог ТОВ "Авто-Альянс" на момент направлення останнім до суду відповідної заяви.

Як вказувалося вище, ТОВ "Авто-Альянс" заявлені кредиторські вимоги до боржника по даній справі станом на 12.03.2019 року у еквіваленті 13 156 000,00 грн. до суми 500 000,00 доларів США.

Разом з тим, згідно поштового штемпеля на конверті та відомостей на офіційному сайті "Укрпошта" за трек-номером поштових відправлень, а саме 2432101229356, кредиторська заява ТОВ "Авто-Альянс" б/н від 14.03.2019 року була направлена до суду 15.03.2019 року.

Згідно даних комп`ютерної програми "Ліга : Закон", курс долара США станом на 15.03.2019 року становив 2671,6488 (грн. за 100 од.).

Отже, за курсом валют станом на 15.03.2019 року, 500 000,00 доларів США складає суму 13 355 000,00 грн., яка є більшою ніж заявлено ТОВ "Авто-Альянс" у поданій заяві.

За наведених обставин та беручи до уваги, що заявлення кредитором своїх грошових вимог у справі про банкрутство є волевиявленням останнього, суд, перевіривши вимоги ТОВ "Авто-Альянс", дійшов висновку, що задоволенню підлягають кредиторські вимоги у заявленому розмірі, а саме 13 156 000,00 грн.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Альянс" в сумі 13 156 000,00 грн. є поточними, підтверджені належними письмовими доказами та підлягають визнанню у повному обсязі.

Також, визнанню підлягають вимоги кредитора в розмірі 3 842,00 грн. - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви.

Керуючись ст. ст. 1, 5, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року), ст. ст. 2, 3, 12 (ч. 6), 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задоволити заяву ТОВ "Авто-Альянс" б/н від 14.03.2019 року (вх. № 02.1-36/210/19) про визнання грошових вимог до боржника та включення до складу кредиторів у справі №5/198-06 повністю.

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Альянс" (вул. Базарна, 11, м. Ладижин, Вінницька область, 24320, код ЄДРПОУ 32704323) до Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" (вул.Радянська, 20, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код ЄДРПОУ 01338362) по справі № 5/198-06 у розмірі 13 156 000,00 грн. та у розмірі 3 842,00 грн. - витрати на сплату судового збору за подання кредиторської заяви.

3. Арбітражному керуючому (ліквідатору) Голубенко О.В. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс".

4. Копію ухвали направити згідно переліку рекомендованим листом.

Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи;

2 - ПП "Ферокс ТМ" - вул. Феодори Пушиної , буд. 13, м. Київ, 03115;

3 - ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" - вул. Радянська, 20, м. Бершадь, Вінницька обл., 24400;

4 - Арбітражному керуючому Голубенко О.В. - вул. Р. Скалецького, 7, офіс 403, м. Вінниця, 21018;

5 - ТОВ "Авто-Альянс" - вул. Базарна, 11, м. Ладижин, Вінницька обл., 24320.