Рішення

від 23.05.2019 по справі 906/969/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/969/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Шевчук М.М., служ. посв. № 038611 від 11.01.2016;

від позивача: не з`явився

від відповідача -1: Григоришин М.П., ордер серія ЖТ № 41172 від 04.03.2019;

від відповідача-2, Масловський І.А., ордер серія КВ № 089318 від 08.01.2019;

від третьої особи, не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до 1) Романівської районної державної адміністрації

2) Фермерського господарства "Войцехівських"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-2 - Гордіївська сільська рада Житомирської області

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки

Новоград-Волинська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулась до суду з позовом до Романівської районної державної адміністрації Житомирської області та Фермерського господарства "Войцехівських" про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Романівської районної державної адміністрації від 19.03.2018 № 96 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки між Романівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 від 13.04.2012 року", визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 в редакції від 19.03.2018, про передачу в оренду Фермерському господарству "Войцехівських" земельної ділянки площею 15,0000 га на території Гордіївської сільської ради за межами с. Гордіївка Романівського району Житомирської області в урочищі "Біля залізниці" та зобов`язання Фермерського господарства "Войцехівських" повернути до земель запасу Гордіївської сільської ради Романівського району Житомирської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 15,0000 га, що розташована на території Гордіївської сільської ради за межами с. Гордіївка Романівського району Житомирської області в урочищі "Біля залізниці".

03.12.2018 від відповідача -1 до суду надійшов відзив на позов, в якому вказано, що використовувати спірну земельну ділянку як фізична особа ОСОБА_2 не міг, оскільки це порушувало цільове призначення, визначене як в розпорядженні райдержадміністрації, так і в договорі оренди, оскільки земельна ділянка надавалася в оренду для ведення фермерського господарства. Саме тому, після смерті голови ФГ "Войцехівських" ОСОБА_2, до Романівської райдержадміністрації звернувся його син ОСОБА_3 ( на той час зареєстрований як голова фермерського господарства) із заявою про внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 в частині визначення орендарем фермерського господарства "Войцехівських", правовідносини з приводу використання вказаної земельної ділянки були приведені у відповідність до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" та ст. 31 Земельного кодексу України.

Таким чином, приймаючи розпорядження від 19.03.2018 № 96 та вносячи зміни до договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 в редакції від 19.03.2018, Романівська райдержадміністрація не порушила вимоги чинного земельного законодавства та привела правовідносини фактичного використання земельної ділянки розміром 15 га фермерським господарством "Войцехівських" у правове поле.

Ураховуючи викладене, відповідач-1 просить позивні вимоги Новоград-Волинської місцевої прокуратури залишити без задоволення.

06.12.2018 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій Новоград-Волинська місцева прокуратура зазначила, що приймаючи розпорядження від 19.03.2018 за № 96 відповідачем-1 не враховано положення ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України та Постанови КМУ від 14.01.2015 № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" відповідно до яких передача у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, здійснюється Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами - Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області.

06.12.2018 від головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності, розташованою за межами населених пунктів належить центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держгеокадастру) та його територіальним органом, зокрема, Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області. В даному випадку порушення інтересів держави полягає у перевищені повноважень Романівською РДА Житомирської області при розпорядженні земельною ділянкою державної форми власності, а саме при винесенні розпорядження від 19.03.2018 № 96, оскільки розпорядником цих земель є Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області. Так відповідачами по даній справі прямо порушені вимоги ст. 31 ЗУ "Про оренду землі" в якій вказано підстави припинення договору оренди землі , а саме смерть фізичної особи - орендаря.

Незаконне надання в оренду спірних земельних ділянок порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів. Статтею 84 Земельного кодексу України визначено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених Земельним Кодексом. Відтак, відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 208, розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення державної власності на території Житомирської області уповноважено Головне управління. Питання щодо видачі відповідних наказів щодо розробки технічної документації та передачі у власність/оренду даної категорії земель ( тобто державної форми власності, що розташовані за межами населених пунктів) в Житомирській області займається лише Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Ураховуючи викладене, головне управління Держгеокадастру у Житомирській області позов повністю підтримує та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 08.01.2019 залучено Гордіївську сільську раду, Житомирської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-2 Фермерського господарства "Войцехівських".

08.01.2019 від відповідача - 2 до суду надійшло клопотання в якому відповідач - 2 наголошує на тому, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом , і які є підставами для звернення прокурора до суду.

В даній справі таким суб`єктом владних повноважень відповідно до чинного законодавства є головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, у якого наявні повноваження щодо звернення до суду з позовами про визнання договорів недійсними. За таких обставин відповідач-2 вважає, що у цій справі відсутні підстави щодо представництва прокурором інтересів держави.

Ухвалою суду від 08.01.2019 розгляд підготовчого засідання продовжено.

30.01.2019 від відповідача -2 надійшов до суду відзив, в якому відповідач-2 вважає, що позовні вимоги заявлені Новоград-Волинською місцевою прокуратурою є безпідставними, оскільки прокурор вийшов за межі своїх повноважень, визначених в ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" і є неналежним суб`єктом звернення до суду.

19.02.2019 відповідач-2 надав суду заяву, в якій зазначається про відсутність у прокурора повноважень на представництво інтересів держави в суді.

19.02.2019 від Новоград-Волинської місцевої прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-2, в якій зазначено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області не забезпечено належного захисту інтересів держави, аналогічного позову до суду не подано та не здійснено будь-яких інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, що свідчить про неналежне виконання покладених на нього зобов`язань. Зазначена бездіяльність фактично визнана Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області у поданому до суду відзиві на позовну заяву. Порушення інтересів держави у даному випадку полягають у незаконній передачі в оренду з державної власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, недотриманні законодавчо встановленої процедури такої передачі, перевищенні власних повноважень райдержадміністрацією та безпідставному укладанні договору оренди. За таких обставин, доводи представника відповідача про те, що прокурор вийшов за межі наданих йому повноважень при пред`явленні вказаного позову є безпідставними та жодним чином не спростовують виявлені порушення, які стали підставою для його подання.

27.02.2019 відповідач-2 надав суду клопотання в якому просить зобов`язати прокурора обґрунтувати в позовній заяві визначені законом підстави ( причини) які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підстави для звернення прокурора до суду та які є підстави для свого звернення до суду, що не було зроблено останнім в розумінні ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" протягом слухання справи. Також, просить зобов`язати прокурора надати письмові докази та підстави бездіяльності або неналежного виконання покладених обов`язків суб`єктом владних повноважень, а саме Держгеокадастром, щодо захисту інтересів держави.

Протокольною ухвалою від 19.03.2019 суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідача-2.

01.03.2019 суду надано заперечення на відповідь позивача від відповідача-2, в яких вказано, що прокурором жодним чином не було зазначено про підстави звернення до суду та докази того, що ці підстави виникли саме із за того, що такий захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Таким чином, відповідач-2 вважає, що прокурор не надав суду достатніх доказів на підтвердження своїх повноважень для звернення з позовом до суду в інтересах держави, а тому не має предмету спору і позовна заява має бути повернута позивачу.

Ухвалою суду від 19.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

08.04.2019 до суду від відповідача -2 надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву з детальним вивченням судової практики та з урахуванням Висновків Верховного суду України.

13.05.2019 відповідачем -2 надано суду письмові пояснення щодо виступу в 13.05.2019 відповідачем -2 надано суду письмові пояснення щодо виступу в судового засідання прокурора та заявленого прокурором посилання на висновки Верховного суду України. судового засідання прокурора та заявленого прокурором посилання на висновки Верховного суду України.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів позов не визнають та просять суд відмовити в його задоволенні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання, в якому просить розглядати справу за його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 укладеного між Романівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар), на підставі розпорядження голови Романівської районної державної адміністрації від 14.10.2011 №931 Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства із земель запасу на території Гордіївської сільської ради за межами с. Гордіївка в урочищі "Біля залізниці".

В оренду передано земельну ділянку - рілля площею 15,0000 га терміном на 25 років з березня 2012 року по березень 2037 року.

Розпорядженням голови Романівської районної державної адміністрації від 19.03.2018 №96 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки між Романівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 від 13.04.2012 року" внесено зміни до договору оренди землі від 13.04.2012, виклавши вступну частину, пункти 4, 8, 10 та реквізити сторін у новій редакції.

Згідно нової редакції (від 19.03.2018) договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012, Романівська районна державна адміністрація (надалі Орендодавець), на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 14.10.2011 №931 надає, а ФГ "Войцехівських" (надалі - орендар), приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства із земель запасу на території Гордіївської сільської ради за межами с. Гордіївка в урочищі "Біля залізниці".

В оренду передано земельну ділянку - рілля площею 15,0000 га, термін дії договору оренди залишено незмінним - до березня 2037 року.

На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 484 656,37 грн.

Однак, Новоград-Волинська місцева прокуратура вважає , що розпорядження голови Романівської районної державної адміністрації від 19.03.2018 № 96 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки між Романівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 від 13.04.2012 року" є незаконним та підлягає скасуванню, а договір оренди земельної ділянки від 13.04.2012 в редакції від 19.03.2018 визнанню недійсним.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

13.04.2012 був укладений договір оренди земельної ділянки між Романівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар) для ведення фермерського господарства із земель запасу на території Гордіївської сільської ради за межами с. Гордіївка в урочищі Біля залізниці .

Вказаний договір було укладено на 25 років з березня 2012 року по березень 2037 року.

19.01.2018 голова ФГ "Войцехівських" звернувся до Романівської районної державної адміністрації з клопотанням про внесення змін до договору оренди землі від 13.04.2012, а саме, у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 визначити орендодавцем фермерське господарство "Войцехівських".

Розпорядженням голови Романівської районної державної адміністрації від 19.03.2018 №96 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки між Романівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 від 13.04.2012 року" внесено зміни до договору оренди землі від 13.04.2012, виклавши вступну частину, пункти 4, 8, 10 та реквізити сторін у новій редакції.

Згідно нової редакції (від 19.03.2018) договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012, Романівська районна державна адміністрація (надалі Орендодавець), на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 14.10.2011 №931 надає, а ФГ "Войцехівських" (надалі - орендар), приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства із земель запасу на території Гордіївської сільської ради за межами с. Гордіївка в урочищі "Біля залізниці".

19.03.2018 між Романівською районною державною адміністрацією та ФГ "Войцехівських" підписаний відповідний акт прийому-передачі земельної ділянки.

Згідно ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою, цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського, призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою Цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки ( у разі продажу права оренди) шляхом укладання договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Таким органом виконавчої влади відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи. Зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.

За таких обставин, Романівська районна державна адміністрація на даний час не має повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Крім того, у договорі оренди земельної ділянки від 13.04.2012 укладеного між Романівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 . зазначено, що він укладений на підставі розпорядження голови Романівської районної державної адміністрації від 14.10.2011 №931.

Рішенням Конституційного суду України від 23.09.1997 визначено, що за своєю природою ненормативні (індивідуальні) правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, зверненні до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

З наведеного вбачається, що розпорядження голови Романівської районної державної адміністрації від 14.10.2011 №931 вичерпало свою дію фактом укладення договору оренди земельної ділянки у 2012 році із ОСОБА_2 і не може бути підставою передачі в оренду земельної ділянки 19.03.2018 ФГ "Войцехівських".

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України ,передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Статтею 134 Земельного кодексу України передбачено обов`язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах).

Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

- розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

- використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;

- використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

- будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

- надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

- надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

- розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

- надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

- надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;

- надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

- будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

- будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

- передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

- надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;

- поновлення договорів оренди землі;

- передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;

- надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;

- надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 37-1 цього Кодексу;

- надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів (ч. 1 ст. 135 ЗК України)

Під час передачі в оренду спірної земельної ділянки порушені приписи земельного законодавства в частині обов`язку проведення земельних торгів, оскільки підстави передачі земельної ділянки в оренду поза аукціоном, що визначені ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, відсутні.

Згідно вимог ч, 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Крім того, відповідачами порушені вимоги ст. 31 Закону України "Про оренду землі" в якій вказано підстави припинення договору оренди землі, а саме смерть фізичної особи - орендаря.

За договором оренди земельної ділянки від 13.04.2012 укладеного між Романівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 , останньому передано у строкове платне користування земельну ділянку площею 15,0000 га для ведення фермерського господарства із земель запасу на території Гордіївської сільської ради за межами с. Гордіївка в урочищі "Біля залізниці".

У той час, орендар ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що виконавчим комітетом Гордіївської сільської ради складено актовий запис про смерть від 22.02.2016 №3.

Однією з підстав припинення договору оренди земельної ділянки, що визначені ст. 31 Закону України "Про оренду землі", є смерть фізичної особи - орендаря.

Однак, Романівською райдержадміністрацією передано в оренду вказану земельну ділянку для ФГ "Войцехівських" без припинення права оренди за ОСОБА_2

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної, згідно ст. 125 Земельного кодексу України, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право оренди земельної ділянки площею 15,0000 га на території Гордіївської сільської ради Романівського району Житомирської області за ФГ "Войцехівських" не реєструвалося.

У той час, згідно Акту прийому-передачі земельних ділянок від 19.03.2018, орендодавець - Романівська районна державна адміністрація передала орендарю - ФГ Войцехівських , земельну ділянку загальною площею 15,0000 га із земель запасу на території Гордіївської сільської ради.

Ураховуючи викладене, розпорядження голови Романівської районної державної адміністрації від 19.03.2018 №96 Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки між Романівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 від 13.04.2012 року прийнято з перевищенням наданих законом повноважень.

У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Оскільки спірний договір оренди земельної ділянки (зі змінами від 19.03.2018), укладений між відповідачами на підставі розпорядження голови Романівської районної державної адміністрації від 19.03.2018 №96 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки між Романівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 від 13.04.2012 року" вбачається, що при внесені змін до договору оренди земельної ділянки не дотримано вимог, встановлених статтею 203 ЦК України, що є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правовий не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 в редакції від 19.03.2018 недійсним та зобов`язання фермерського господарства "Войцехівських" повернути до земель запасу Гордіївської сільської ради Романівського району Житомирської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 15,0000 га підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача-2 на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі суд зазначає наступне.

Положеннями статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 2 ЦК передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

За змістом частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 наголосив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Із позовної заяви вбачається, що в обґрунтування свого звернення з позовом керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури зазначав, що він звертається до суду в інтересах держави, порушення яких у даному випадку полягають у незаконній передачі в оренду з державної власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, недотриманні законодавчо встановленої процедури такої передачі, перевищенні власних повноважень райдержадміністрацією та безпідставному укладанні договору оренди.

При цьому в якості позивача прокурором визначено Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, оскільки згідно із вимогами ст.122 Земельного кодексу України, розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальними органами.

Проте, останнім не забезпечено належного захисту інтересів держави, аналогічного позову до суду не подано та не здійснено будь-яких інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, що свідчить про неналежне виконання покладених на нього зобов`язань. Зазначена бездіяльність визнана Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області у поданому до суду відзиві на позовну заяву, з якого вбачається, що позивач знав про вчинення відповідачами дій, щодо незаконного надання в оренду спірної земельної ділянки, що призвели до порушення інтересів держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, однак не здійснив жодних належних заходів щодо усунення цих порушень.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Невжиття уповноваженим органом належних заходів щодо усунення виявлених порушень закону і стало підставою для звернення прокуратури із даним позовом до суду.

Таким чином, прокурор, вважаючи, що оспорюваним договором порушуються державні інтереси мав не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд вважає за необхідне зазначити, що прийняття рішення про передачу в оренду землі державної чи комунальної власності з перевищенням повноважень позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права оренди на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

В питаннях оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і в питаннях наявності суспільного , публічного інтересу, також визнає за державою достатньо широку сферу розсуду , за виключенням випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах Спорронґ і Льоннорт проти Швеції , Булвес АД проти Болгарії"

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду по справі № 926/1111/15 від 26.07.2018.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів в порівну.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати незаконним та скасування розпорядження голови Романівської районної державної адміністрації від 19.03.2018 № 96 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки між Романівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 від 13.04.2012 року",

3. Визнати недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 в редакції від 19.03.2018, про передачу в оренду Фермерському господарству "Войцехівських" земельної ділянки площею 15,0000 га на території Гордіївської сільської ради за межами с. Гордіївка Романівського району Житомирської області в урочищі "Біля залізниці".

4.Зобов`язати Фермерське господарство "Войцехівських" повернути до земель запасу Гордіївської сільської ради Романівського району Житомирської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 15,0000 га, що розташована на території Гордіївської сільської ради за межами с. Гордіївка Романівського району Житомирської області в урочищі "Біля залізниці".

5. Стягнути з Романівської районної державної адміністрації ( 13001,Житомирська область, смт.Романів,,вул.С,Лялевиса,2, код ЄДРПОУ 04053536) на користь прокуратури Житомирської області (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) - 2 643,00 грн витрат зі сплати судового збору.

6. Стягнути з Фермерського господарства "Войцехівських" ( 13047, Житомирська область, Романівський район, с. Гордіївка, вул. Котовського, 16, код ЄДРПОУ 34054567) на користь прокуратури Житомирської області (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) - 2 643,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 03.06.19

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1 - в справу

2-3-4- сторонам (рек. з повід.)

5-6- Новоград-Волинській місцевій прокуратурі та прокуратурі Житомир. обл. (рек. )

7- третій особі Гордіївська сільська рада (13047, Житомирська обл., Романівський район, село Гордіївка, вул. СІЛЬСЬКА, будинок 21 А ) (рек.з пов)