Рішення

від 03.06.2019 по справі 910/3031/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2019 р.Справа № 910/3031/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укруниверком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

про стягнення 100 437,11 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укруниверком" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" про стягнення 100 437,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про передачу невиняткових ліцензійних прав розповсюдження телеканалу "Боллівуд Ейч Ді".

Ухвалою суду від 18.03.2019р. позовну заяву залишено без руху, зобов`язано позивача усунути недоліки позовної заяви.

Від позивача через відділ діловодства суду надійшла позовна заява з усуненими недоліками.

Ухвалою від 01.04.2019 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

14.03.2019 р. до суду надійшло поштове повернення № 0103049447462, яким на адресу відповідача направлялась копія ухвали суду від 01.04.2019р. із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відтак, відповідач про розгляд даної справи повідомлений належним чином.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.07.2015 між Централ медіа Дістрібьюшен ТОВ (далі - ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укруниверком" (далі - ліцензіат) укладено ліцензійний договір № Л0715, відповідно до якого на умовах цього договору ліцензіар справжнім надає ліцензіату виключне право на прийом, поширення, одночасну трансляцію і показ телеканалів відповідно до переліку, зазначеному в додаткових угодах до даного договору, за допомогою систем на території протягом терміну ліцензії. Ліцензіат має невиключне право надавати субліцензії операторам на прийом, поширення, одночасну ретрансляцію і показ телеканалів на території абонентам засобами систем протягом терміну ліцензії, з урахуванням положень цього договору.

Відповідно до преамбули договору:

Телеканал (и) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач, включаючи фільми, програми, аудіовізуальні елементи, рекламу, передачу телетексту, логотип і транслюються у відповідності з сіткою мовлення: AMC, MGM HD, TiJi, Gulli, Mezzo, Mezzo Live HD, MCM Top, Bollywood HD, Fashione One, Fashion One HD, Playboy TV.

В свою чергу, 01.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укруниверком" (далі - ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (далі - оператор) укладено договір про розповсюдження каналу в кабельних мережах, відповідно до якого ліцензіар здійснює діяльність з міжнародного розповсюдження та маркетингу тематичних телеканалів і сервісів, зокрема телевізійного каналу "Bollywood HD". Оператор, який управляє мережею кабельного ТБ на території Києва, бажає поширювати канал серед абонентів мережі КТВ в тому форматі кодування, в якому ліцензіар пропонує його на всій території.

У зв`язку з чим, ліцензіар цим надає оператору і оператор приймає невиключне право розповсюджувати через кабель, канал, який передається ліцензіаром, в зоні дії систем КТВ належать оператору повністю або частково, або керованих оператором або дочірнім підприємством відповідно до умов цієї угоди.

Відповідно до ст. 2 договору, термін дії цього договору становить 3 роки, починаючи з 01.04.2017 р. Якщо угода не розірвана кожної зі сторін письмовим повідомленням, спрямованим рекомендованим листом іншій стороні не пізніше, ніж за дев`яносто днів до закінчення терміну дії договору, він автоматично пролонгується на 3 роки.

Згідно п. 6.1. Договору, за кожен календарний місяць протягом терміну дії договору оператор повинен сплачувати ліцензіару щомісячну винагороду в розрахунку за абонента каналу згідно з розцінками, зазначеними в додатку А

Пунктом 6.5. Договору визначено, що винагорода повинна бути сплачена не пізніше 10 днів після отримання відповідного рахунку шляхом банківського перекладу на банківський рахунок ліцензіара, як зазначено в додатку В. Оплата проводиться оператором у відповідності з винагородами і податками, визначеними в додатку А. Оператор також оплачує витрати на банківський переказ. Ліцензіар виставляє рахунок оператору в гривнях згідно з збільшеним на 3% курсом долара США, встановленим Національним банком України на день виставлення рахунку.

Додатком А до Договору визначено, що розмір винагороди ліцензіара складає 0,09 доларів США за кожного абонента каналу, але не менше 200 доларів США на місяць (не включаючи податки) та сплачуються в гривнях за курсом НБУ плюс 3 % на момент виставлення рахунку.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання щодо оплати винагороди за договором про розповсюдження каналу в кабельних мережах від 01.04.2017, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 100 437, 11 грн. відповідно до актів передачі прав № 222 від 30.04.2017 року; № 278 від 31.05.2017 року; № 334 від 30.06.2017 року; № 395 від 31.07.2017 року; № 452 від 31.08.2017 року; № 513 від 30.09.2017 року; № 572 від 31.10.2017р., № 633 від 30.11.2017 року; № 699 від 31.12.2017 pоку ; № 61 від 31.01.2018 року; № 128 від 28.02.2018 року; №194 від 31.03.2018 року; № 260 від 30.04.2018 року; № 328 від 31.05.2018року (підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств), з урахуванням виставлених на оплату рахунків № 219 від 30.04.2017 року; № 274 від 31.05.2017 року; № 331 від 30.06.2017 року; № 389 від 31.07.2017року; № 446 від 31.08.2017 року; № 505 від 30.09.2017 року; № 564 від 31.10.17 року; № 627 від 30.11.2017 року; № 691 від 31.12.2017 року; № 60 від 31.01.2018 року; № 127 від 28.02.2018 року; № 193 від 31.03.2018 року; № 259 від 30.04.2018 року; № 325 від 31.05.2018 року; № 392 від 30.06.2018 року; № 458 від 31.07.2018 року; № 525 від 31.08.2018 року; № 591 від 30.09.2018 року; № 657 від 31.10.2018 року; № 722 від 30.11.2018 року; № 787 від 31.12.2018 року.

Листом від 01.12.2018р. № 01/12-2018 позивач звернувся до відповідача, в якому у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати винагороди, повідомив відповідача про розірвання з 01.01.2019р. договору про розповсюдження каналу в кабельних мережах від 01.04.2017р. та просив відповідача погасити заборгованість за договором, який отриманий відповідачем 07.12.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 1108 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності).

Згідно ч. 4 ст. 1108 Цивільного кодексу України, за згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об`єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).

Відповідно до ч. 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Частинами 3, 4 ст. 1109 Цивільного кодексу України визначено, що у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укруниверком" отримало невиключну ліцензію на використання об`єкта права інтелектуальної власності, зокрема телеканалу "Bollywood HD" на підставі ліцензійного договору № Л0715 від 01.07.2015 р.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час вирішення спору, відповідач визначеної договором винагороди у повному обсязі не оплатив, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 100 437, 11 грн., що підтверджується актами передачі прав з урахуванням виставлених на оплату рахунків (копії яких наявні в матеріалах справи).

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті спору не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укруниверком" (надалі - клієнт) та Адвокатським бюро "Любаренко та Партнери" (надалі - Адвокатське бюро) укладено договір № 350219 про надання професійної правничої допомоги, предметом якого є судове супроводження справи клієнта, що виникла за договором про розповсюдження телевізійного каналу "Bollywood HD" від 01.04.2017 р.

Відповідно до п. 4.1. договору, юридичну допомогу, що надається адвокатським бюро, клієнт оплачує в гривнях, в розмірі 8 000, 00 грн. за супровід справи (включаючи звернення до суду, процесуальні документи, заперечення, відзиви, скарги, представництво інтересів клієнта, тощо) за судову інстанцію.

Також, сторонами складено та підписано акт про надання правничої допомоги № 48 від 22.02.2019 на суму 8 000, 00 грн.

Позивачем здійснено оплату послуг адвокатського бюро, що підтверджується платіжним дорученням № 32 від 26.02.2019 на суму 8 000,00грн.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 є адвокатом, надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 21/1304 від 25.12.2017 року.

За таких обставин, враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги у повному обсязі, суд дійшов висновку про те, що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, також покладаються на відповідача, при цьому суд зазначає, що такі витрати є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченими ним часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27А; код ЄДРПОУ 34726705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укруниверком" (04053, м. Київ, пров. Киянівський, 3-7; код ЄДРПОУ 36125461) 100 437 (сто тисяч чотириста тридцять сім) грн. 11 коп. заборгованості, 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.І. Зеленіна