Постанова

від 23.04.2019 по справі 924/1062/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 924/1062/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - фізична особа-підприємець Масалкін Олексій Анатолійович,

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко",

кредитор - Публічне акціонерне товариство "ОМЕГА БАНК",

ліквідатор - арбітражний керуючий Тихончук Леся Хотіївна, особисто

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 28.11.2018

у складі колегії суддів: Саврій В.А. (головуючий), Дужич С.П., Савченко Г.І.

та ухвалу Господарського суду Хмельницької області

від 19.06.2018

у складі колегії суддів: Крамар С.І. (головуючий), Вибодовський О.Д., Смаровоз М.В.

про розгляд заяви про заміну кредитора правонаступником

у справі №924/1062/13

за заявою фізичної особи-підприємця Масалкіна Олексія Анатолійовича

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 02.01.2019, поштовим відправленням, направленим на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2018 про розгляд заяви про заміну кредитора правонаступником у справі №924/1062/13 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №924/1062/13 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2019.

3. Ухвалою від 26.02.2019 Верховний Суд поновив Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження у справі №924/1062/13 Господарського суду Хмельницької області за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2018, призначив розгляд касаційної скарги на 23.04.2019.

4. Від арбітражного керуючого Тихончук Л.Х. надійшов відзив на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", скаржник).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

5. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.09.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Городокконсервмолоко" (код ЄДРПОУ 33177611), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Тихончук Л.Х.

5.1. Ухвалою місцевого суду від 02.12.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 71 877 357, 60 грн., в тому числі забезпечені заставою вимоги ПАТ "Омега Банк" на суму 17 705 331, 61 грн.

5.2. Постановою місцевого суду від 26.05.2014 визнано банкрутом ТОВ "Городокконсервмолоко", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Тихончук Л.Х.

5.3. 14.02.2018 на адресу суду першої інстанції від ПАТ "Дельта Банк" надійшла заява про заміну сторони правонаступником, а саме кредитора ПАТ "Омега Банк" на його правонаступника - ПАТ "Дельта Банк". До заяви додано копію Договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.08.2014, копію Витягу з Додатку №1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.08.2014, копію акта прийому-передачі прав вимоги до зазначеного договору. Крім цього, на адресу Господарського суду Хмельницької області 29.05.2018 ПАТ "Дельта Банк" надійшло клопотання №23.1/2244 від 24.05.2018 про залучення до участі у справі №924/1062/13 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якості учасника у справі про банкрутство.

6. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2018 у справі №924/1062/13 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" від 14.02.2018 про заміну кредитора - ПАТ "Омега Банк" у справі №924/1062/13 його правонаступником - ПАТ "Дельта банк" та у задоволенні клопотання ПАТ "Дельта Банк" №23.1/2244 від 24.05.2018 про залучення до участі у справі №924/1062/13 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якості учасника у справі про банкрутство.

6.1. Місцевим судом встановлено, що ухвалою суду від 21.11.2013 визнано грошові вимоги ПАТ "Омега Банк" до ТОВ "Городокконсервмолоко" на суму 17 706 478, 61 грн. та зобов`язано розпорядника майна включити вимоги ПАТ "Омега Банк" до реєстру вимог кредиторів боржника відповідно до черговості, визначеної статтею 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ухвалою суду від 02.12.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Городокконсервмолоко", до якого включено і вимоги ПАТ "ОменаБанк" на суму 17 705 331, 61 грн.

6.2. Судом встановлено, що заборгованість ТОВ "Городокконсервмолоко" відповідно до кредитного договору від 15.04.2008 становить 17 705 331, 61 грн. та відноситься до забезпечених вимог, що підтверджується кредитним договором №05-10/05-КЛ від 15.04.2008, додатковою угодою №1 від 25.07.2008, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2010, наказом Господарського суду міста Києва від 09.08.2010, постановою про відкриття виконавчого провадження від 29.10.2010, протоколами №12/12/1 та №12/13/1 від 14.11.2012, розрахунком заборгованості від 23.08.2013, іпотечними договорами №05-10/05-КЛ-І-2, №05-10/05-КЛ-І-3 від 15.04.2008, договором застави №05-10/05-КЛ-2-2 від 15.04.2008, копії яких наявні в матеріалах справи. Крім того, зазначено, що оскільки ПАТ "Омега Банк" не подало заяви про відмову від забезпечення, а також не довів, що вимоги на суму 15 788 023, 40 грн. є не забезпеченими, суд дійшов висновку про визнання грошових вимог ПАТ "Омега Банк" на суму 17 705 331, 61 грн. та віднесення їх до вимог, що підлягають задоволенню у позачерговому порядку, за рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута. Також, місцевим судом встановлено, що 19.08.2014 між ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до пункту 2.1. якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити. При цьому, в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі прав вимоги від 19.08.2014 до договору купівлі-продажу прав вимоги, який підписаний та скріплений печатками сторін.

6.3. Судом враховано, а також підтверджено постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2016 у справі №910/459/16, яка має преюдиційне значення, що відповідно до додатка до акта приймання-передачі прав вимоги від 19.08.2014 жодного іпотечного договору, договору застави, укладених в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Городокконсервмолоко" перед ПАТ "Омега Банк" ПАТ "Дельта Банк" передано не було, відтак, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави вважати, що ПАТ "Дельта Банк" набуло право вимоги до ТОВ "Городокконсервмолоко" та є забезпеченим кредитором у справі про банкрутство останнього, а ПАТ "Дельта Банк" не доведено, що воно є правонаступником забезпеченого кредитора - ПАТ "Омега Банк" у справі про банкрутство ТОВ "Городокконсервмолоко".

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

7. Постановою від 28.11.2018 Північно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2018 залишив без змін.

7.1. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до додатка до акта приймання-передачі прав вимоги від 19.08.2014 жодного іпотечного договору, договору застави укладених в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Городокконсервмолоко" перед ПАТ "Омега Банк", ПАТ "Дельта Банк" передано не було. Зазначене також підтверджено постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2016 у справі №910/459/16 при розгляді спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги 19.08.2014 між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Омега Банк". Апеляційний суд вважав обґрунтованими висновки місцевого суду про те, що доводи заявника спростовуються матеріалами справи, правові підстави вважати, що ПАТ "Дельта Банк" набуло права вимоги до ТОВ "Городокконсервмолоко" як забезпечений кредитор у справі про банкрутство останнього відсутні.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ПАТ "Дельта Банк")

8. Скаржник доводив, що судами попередніх інстанцій, в порушення статей 512, 554 ЦК України, не надано оцінки та залишено поза увагою те, що підставою для визнання вимог та в подальшому внесення їх до відповідної черги є заборгованість за кредитним договором №05-10/05-КЛ від 15.04.2008.

8.1. Скаржник, з посиланням на статті 1, 3, 24 Закону України "Про іпотеку" та статті 1, 13 Закону України "Про заставу", доводив, що при переході права вимоги від первісного кредитора до нового за основними зобов`язаннями, до останнього автоматично переходять і права, які забезпечують виконання основного зобов`язання. Зазначена обставина, на думку скаржника, відбудеться якщо не буде доведено інше. Також, скаржник зазначив, що умови договору купівлі-продажу не містять окремого правочину про купівлю-продаж (відступлення) права вимоги за договорами іпотеки, а лише констатують той факт, що разом з правами вимоги за кредитними договорами до покупця (нового кредитора) переходять всі права вимоги до осіб, які надали забезпечення за відповідними договорами. Тобто, на думку скаржника, такий перехід відбувається не за окремими правочинами, а на підставі вимог закону.

8.2. Скаржник аргументував, що факти, зазначені у постанові Вищого господарського суду України 12.12.2016 у справі №910/459/16, є оцінкою доказів попередніх судів при розгляді справи та не стосуються спірних правовідносин, які є предметом дослідження у даній справі. При цьому, скаржник зазначив, що висновки касаційного суду згідно з Постановою ВГСУ не можуть мати преюдиційного значення, а є лише правовою позицією суду, заснованою на тлумаченні норм права.

8.3. Скаржник зазначив, що судами, в порушення статті 86 ГПК України, не надано оцінки акту прийому-передачі прав вимоги від 19.08.2014 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.08.2014, який підтверджує передання прав вимоги до нового кредитора за кредитним договором, що неминуче тягне передачу всіх забезпечувальних зобов`язань, зокрема, іпотеки.

Доводи інших учасників справи

9. У відзиві арбітражного керуючого Тихончук Л.Х зазначено, що акт приймання-передачі прав вимоги від 19.08.2014 до договору купівлі-продажу прав вимоги не містить інформації про передачу іпотечного договору, договору застави, укладених в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Городокконсервмолоко" перед ПАТ "Омега Банк" до ПАТ "Дельта Банк", відтак, правові підстави вважати, що ПАТ "Дельта Банк" набуло право вимоги до боржника та є забезпеченим кредитором у справі про банкрутство останнього відсутні. Крім того, судами попередніх інстанцій враховано обставини, встановлені судами у справі №910/459/16.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

10. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 512 - кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини 1 цієї статті).

Частина 2 статті 512 - кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Частина 3 статті 512 - кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 513 - правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частина 2 статті 513 - правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 514 - до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 515 - заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Частина 1 статті 516 - заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 516 - якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частина 1 статті 517 - первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Частина 2 статті 517 - боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

11. Закон України "Про іпотеку"

Стаття 1 - у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці і невід`ємно пов`язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об`єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом;

- іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

- основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Частина 1 статті 3 - іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 статті 3 - взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону .

Частина 5 статті 3 - іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Частина 1 статті 24 - відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Частина 2 статті 24 - іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням.

Частина 3 статті 24 - правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

12. Закон України "Про заставу"

Частина 1 статті 1 - застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 статті 1 - в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Частина 3 статті 1 - застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частина 2 статті 13 - у випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об`єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об`єктів - за місцем реєстрації цих об`єктів.

Частина 1 статті 27 - застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Частина 2 статті 27 - застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

13. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Частина 1 статті 21 - у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.

Частина 1 статті 23 - конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Абзац 11 частини 2 статті 25 - внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва

14. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 79 - достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частина 2 статті 79 - питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частина 1 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

15. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 512, 554 ЦК України, статей 1, 3, 13 Закону України "Про заставу", статей 1, 3, 24 Закону України "Про іпотеку", статті 86 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

16. Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний Суд звертає увагу, що враховуючи положення статті 656 ЦК України, статті 180 ГК України, укладаючи договір купівлі-продажу прав вимоги, сторони повинні чітко визначити предмет такого договору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.08.2014 між ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до пункту 2.1. якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, визначені в Додатку №1 до договору, прийняти їх і сплатити. Додатком №1 (Перелік договорів та Купівельна ціна за права вимоги) до зазначеного договору підтверджується включення до зазначеного переліку кредитного договору №05-1005-КЛ від 15.04.2008, укладеного ТОВ "Городокконсервмолоко". Актом приймання-передачі прав вимоги від 19.08.2014 до договору купівлі-продажу прав вимоги 19.08.2014, доданим до матеріалів справи, підтверджено факт передачі прав вимоги за кредитним договором, однак, дані про передачу прав за договорами іпотеки №05-10/05-КЛ-І-2, №05-10/05-КЛ-І-3 від 15.04.2008 чи застави новим кредитором до заяви про заміну кредитора надано не було та відсутні в переліку відступлених прав вимоги, який є додатком №1 до договору купівлі-продажу прав вимоги 19.08.2014 (т. 19, а.с. 117-155) .

17. Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про іпотеку", правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Отже, належними доказами в обґрунтування відступлення саме прав іпотекодержателя є докази укладення нотаріально посвідченого договору іпотеки та його державної реєстрації у відповідному державному реєстрі.

18. Згідно з частиною 1 статті 21 Закону про банкрутство, кредитор у справі про банкрутство, незалежно від його статусу (конкурсний, заставний, поточний) може відступити свої права іншій особі і така заміна кредитора здійснюється на будь-якій стадії процедури банкрутства. Відповідно до частини 1 статті 23 Закону про банкрутство, тягар доказування обґрунтованості вимог кредитора покладається у справі про банкрутство на такого кредитора. Отже, у випадку відступлення (продажу) прав вимоги кредитора-заставодержателя, включеного до реєстру вимог кредиторів боржника, на нового кредитора покладається обов`язок доведення обґрунтованості його вимог за іпотечним (заставним) договором належними доказами. Наявність певної сукупності доказів в обґрунтування набуття прав кредитора-заставодержателя може бути підставою заміни такого кредитора у реєстрі вимог кредиторів відповідно до абзацу 11 частини 2 статті 25 Закону про банкрутство.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, кредитором ПАТ "Дельта Банк" не було додано до заяви про заміну кредитора правонаступником такої сукупності доказів, які підтверджують належне набуття прав іпотекодержателя за іпотечними договорами №05-10/05-КЛ-І-2, №05-10/05-КЛ-І-3 від 15.04.2008, що були підставою визнання вимог первісного кредитора ПАТ "Омега Банк", окремо, як заставних, за ухвалою суду від 02.12.2013 у даній справі. З огляду на таке, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову новому кредитору у включенні його до реєстру вимог кредиторів виключно за наслідком укладення договору купівлі-продажу прав вимоги.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з такими висновками та вважає їх прийнятими з правильним застосуванням зазначених норм законодавства про банкрутство та частини 3 статті 24 Закону України "Про іпотеку", яка є спеціальною та повинна застосовуватись переважно щодо загальних приписів частини 2 статті 27 Закону України "Про заставу".

19. Верховний Суд звертає увагу на те, що статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Разом з тим, на сторони покладено обов`язок доказування тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи з положень частин 1, 3, 4 статті 74 ГПК України, а суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Оскільки, скаржником як під час розгляду справи місцевим судом, так і в суді апеляційної інстанції не надано сукупності доказів відступлення прав заставних вимог від первісного кредитора ПАТ "Омега Банк" до ПАТ "Дельта Банк", Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про неповноту оцінки поданих доказів з врахуванням особливостей провадження та подання доказів кредиторами у межах справи про банкрутство.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

20. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 8-8.3. описової частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 16-19 мотивувальної частини даної постанови. Також, необґрунтованими є доводи скаржника про неналежну оцінку доказів, оскільки статтею 300 ГПК України компетенція касаційного суду не поширюється на оцінку та переоцінку доказів у справі, яким уже надана відповідна оцінка місцевим та апеляційним судом. Суд вважає помилковим висновок апеляційного суду про можливість встановлення преюдиційних обставин згідно з постановою від 12.12.2016 касаційного суду у справі №910/459/16, оскільки власного рішення судом не приймалося, а висновки касаційного суду ґрунтувалися на встановленні обставин судами першої та апеляційної інстанцій. Однак, така процесуальна помилка апеляційного суду не впливає в цілому на правильність прийнятого ним рішення, а тому не є підставою для його скасування.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. З огляду на зазначене та керуючись статтею 309 ГПК України, згідно якої не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення без змін постанови апеляційного суду та ухвали суду першої інстанції.

В. Судові витрати

22. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2018 у справі №924/1062/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк