Ухвала

від 31.05.2019 по справі 520/12037/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/12037/19

Провадження № 2-о/520/249/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Луняченка В.О.

при секретарі Нефедової Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про встановлення факту смерті за участю заінтересованої особи Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області ,-

ВСТАНОВИВ:

30.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті, в якій просить встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Раївка Слов`яносербського району Луганської області України у віці 77 років, яка проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Луганськ по причині : ракова інтоксикація, злоякісне новоутворення ректосігмоідного з`єднання.

До судового засідання заявник ОСОБА_1 надав заяву в якій вимоги щодо встановлення факту смерті на окупованій території підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити і розглядати справу за його відсутністю.

Представник заінтересованої особи Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про можливість задоволення заяви ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Раївка Слов`яносербського району Луганської області) є матір`ю ОСОБА_1 . На підтвердження родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суду надано свідоцтво про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НОМЕР_2 видане 03.04.1975 року Жовтневим відділом РАГС м.Ворошиловград, в якому матір`ю зазначена ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 на тимчасово окупованій території України, а саме у м. Луганськ, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 видане 28.12.2018 року, але відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України останнє не є документами, що створюють на території України правових наслідків.

Також лікарським свідоцтвом про смерть № 696 від. 21.12.2018 року підтверджено факт смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 смерть наступила за місцем проживання. ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 .

У заявника існують перешкоди в оформленні спадкових прав, та встановлення факту смерті його матері останньому необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть встановленого українським законодавством зразка, оскільки свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 видане 28.12.2018 року Жовтневим відділом записів актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки - органом не підконтрольним державі, на тимчасово окупованій території, є недійсним і не створює правових наслідків на території України.

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, у зв`язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та на тимчасово окупованих територіях, та території проведення АТО, проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, анулювання здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території за місцем звернення заявника.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5, визначені підстави для державної реєстрації смерті, однією з підстав є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Зі змісту ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з п.5 ч.3 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

За таких обставин, встановлення факту смерті породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих чи майнових прав заявника; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт смерті, що має юридичне значення для послідуючого отримання документів для прийняття спадщини, отримання належних соціальних виплат на поховання.

У відповідності з ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Верховної ради України від 17.03.2015р. №254-VІІІ Про визнання окремих районів міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями , м. Луганськ на сьогодні є тимчасово окупованою територією.

Частиною 2 ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно зі ст. 18 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та режим на тимчасово окупованій території України , громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ст.17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану (за внесеними змінами від 05.04.2015 року), підставою для проведення державної реєстрації документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану (за внесеними змінами від 05.04.2015 року) про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво. Бланки свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану виготовляються за затвердженими Кабінетом Міністрів України зразками та їх описами.

Пунктом а статті 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, є зокрема лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.

При відсутності підстав для державної реєстрації смерті, визначених у цьому пункті державна реєстрація факту смерті, встановленого у судовому порядку, проводиться за заявою осіб, що були позивачами при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Згідно з ч.2 ст.319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення заяви про встановлення факту смерті особи в певний час (п.7 ст.273 ЦПК України) приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

При зверненні заявником до Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на особистому прийомі останній було роз`яснено та рекомендовано з приводу реєстрації факту смерті звернутись до суду з відповідною заявою.

Судом при наданні оцінки свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , серії НОМЕР_3 , виданого 28.12.2018 року Жовтневим відділом записів актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки - органом не підконтрольним державі,як доказу приймається до уваги, що хоча такий документ не є юридично дійсним, але він може підтверджувати, що певна установа, яка не діє у відповідності з українським законодавством, але de facto існує на окупованій території, зареєструвала факт смерті певної особи. Європейський суд з прав людини, наприклад, у справах Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), зазначає, що "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать .

При цьому, за логікою вищезазначених рішень, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

За таких обставин, суд вважає, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про наявність підстав для встановлення факту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Луганськ.

Відповідно до вимог ч.2 ст.319 ЦПК України дане рішення є підставою для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з вимогами ч.4 ст.316 ЦПК України дане рішення підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст.293,315-319,352, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ) про встановлення факту смерті за участю заінтересованої особи Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області ( код ЄДРПОУ 37947454 м.Одеса, вул. Середньофонтанська, 30 б )- задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 ( громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцем народження якої є с.Раївка Слов`яносербського району Луганської області ) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на окупованій території України в м. Луганськ.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підлягає до негайного виконання.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя Луняченко В. О.