Ухвала

від 03.06.2019 по справі 160/4751/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

03 червня 2019 р.Справа №160/4751/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши заяву Приватного підприємства "Аудиторська фірма "АМК-СЕРВІС" про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою Приватного підприємства "Аудиторська фірма "АМК-СЕРВІС" до Міністерства фінансів України про визнання протиправним та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2019 року Приватне підприємство "Аудиторська фірма "АМК-СЕРВІС" (адреса: вул.К.Лібкнехта, 9/3, м.Дніпро, 49000) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства фінансів України (адреса: вул.М.Грушевського, 12/2, м.Київ, 01008), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Міністерства фінансів України №66 від 24.04.2019 року про застосування штрафу до Приватного підприємства "Аудиторська фірма "АМК-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ: 24231715, місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, вул. Карла Лібкнехта, буд.9, кв.3) в сумі 34000,00 грн.

Позовну заяву зареєстровано в суді та присвоєно номер адміністративної справи №160/4751/19.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/4751/19 передана судді Віхровій В.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року позовну заяву Приватного підприємства "Аудиторська фірма "АМК-СЕРВІС" прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

31.05.2019 року через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить:

в порядку забезпечення позову - до винесення судом рішення по справі №160/4751/19 та набрання судовим рішенням законної сили: заборонити Міністерству фінансів України вчиняти будь-які дії, направлені на реалізацію постанови Міністерства фінансів України №66 від 24.04.2019 року про застосування штрафу до Приватного підприємства "Аудиторська фірма "АМК-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 24231715, місцезнаходження: 49000 м. Дніпро, вул. Карла Лібкнехта, буд. 9, кв.3) в сумі 34000,00 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає наступне. Постанова №66 від 24.04.2019 р. прийнята Міністерством фінансів України з грубим порушенням норм законодавства України, а саме відповідачем застосовано штрафну санкцію за те, що позивач, під час надання послуг з аудиту, не став на облік у Держфінмоніторингу як суб`єкт фінансового моніторингу, не подав інформацію необхідної для взяття на облік та не призначив відповідального працівника суб`єкта первинного фінансового моніторингу. ПП АФ АМК-СЕРВІС не було задіяне у фінансових операціях для своїх клієнтів щодо фінансових операцій, зазначених в ч.1 ст.8 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму , а тому у позивача при наданні послуг з аудиту не виникають обов`язки як суб`єкту первинного фінансового моніторингу, в тому числі ставати на облік у Держфінмоніторингу як суб`єкт фінансового моніторингу, подавати інформацію необхідної для взяття на облік та призначати відповідального працівника суб`єкта первинного фінансового моніторингу. Крім того, виходячи із визначення аудиторських послуг та аудиту, надання послуг з аудиту взагалі не передбачає участь аудитора у фінансових операціях пов`язаних з активами клієнта та не забезпечує діяльності юридичної особи згідно умов ч.1 ст.8 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму . На думку позивача, відповідачем застосовано штрафні санкції за невиконання підприємством обов`язку, яке у нього навіть не виникало. Таким чином, застосування штрафних санкцій без наявності самого правопорушення, грубо порушує права та законні інтереси ПП АФ АМК-СЕРВІС . У зв`язку з чим, на думку заявника, очевидні ознаки протиправності прийняття оскаржуваної постанови, оскільки відповідач діяв не на підставі та не у спосіб передбачені законодавством України. Крім того, позивач звертає увагу суду, що ніяким чином не намагається зупинити виконання постанови про накладення штрафу і на підтвердження цього надає платіжне доручення №1626 від 21.05.2019 року про оплату штрафу. Факт оплати штрафу в даному випадку не свідчить про згоду із постановою відповідача, а є вимушеною дією, оскільки така постанова є виконавчим документом і незважаючи на її оскарження може бути пред`явлена до виконання в примусовому порядку. Однак, на підставі вказаної постанови, не зважаючи на її оскарження, позивач вимушений усунути усі порушення, встановлені Актом перевірки, а саме: стати на облік у Державній службі фінансового моніторингу України як суб`єкта первинного фінансового моніторингу, призначити відповідального працівника суб`єкта первинного фінансового моніторингу, а також виконувати всі інші обов`язки суб`єкта первинного фінансового моніторингу визначені Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму . Проте, якщо позивач до завершення розгляду справи стане на облік у Держфінмоніторингу як суб`єкт первинного фінансового моніторингу і призначить відповідального працівника суб`єкта первинного фінансового моніторингу, то у разі задоволення цього позову про скасування постанови про накладення штрафу вже буде унеможливлений ефективний спосіб поновлення порушених прав Позивача, оскільки Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму не передбачено випадків виключення з обліку у Державній службі фінансового моніторингу України як суб`єкта первинного фінансового моніторингу, навіть якщо такий суб`єкт помилково став на облік. Таким чином, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову фактично унеможливить поновлення його порушених прав, оскільки він буде позбавлений можливості відновити становище, що існувало до моменту постановки на облік у Держфінмоніторингу як суб`єкта первинного фінансового моніторингу, якщо адміністративний позов буде задоволений. У зв`язку з цим, вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, є вимушеним заходом, оскільки наявні ознаки очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по цій справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову з мотивів, означених заявою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено у Главі 10 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).

Відповідно до ст.151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Приписами ч.2 ст.151 КАС України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України (як суду касаційної інстанції до 15.12.2017) Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ від 29.09.2016 року №14 забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

З аналізу вищенаведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно, суд може забезпечити позов лише за наявності двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

Досліджуючи заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, суд вважає, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, або унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.

Також, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Оскаржуваною постановою Міністерством фінансів України визначено про те, що встановивши порушення позивачем законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме: під час надання послуг з аудиту, позивач не став на облік у Держфінмоніторингу як суб`єкт фінансового моніторингу, не подав інформацію необхідної для взяття на облік та не призначив відповідального працівника суб`єкта первинного фінансового моніторингу (Акт №88 від 26.03.2019 р.), у зв`язку із чим до нього застосовано штрафну санкцію.

Постанова може бути пред`явлена до виконання (примусового) у строк до 23.07.2019 р.

Доказів звернення постанови до виконання в матеріалах справи відсутні.

Тобто, межами даної постанови, на позивача жодних обов`язків та/або зобов`язань, окрім сплати штрафних санкцій, не прокладені.

Обґрунтуванням заяви про забезпечення позову, по суті, є обґрунтуванням позовних вимог.

За таких обставин, доводи заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову фактично унеможливить поновлення його порушених прав, оскільки він буде позбавлений можливості відновити становище, що існувало до моменту постановки на облік у Держфінмоніторингу як суб`єкта первинного фінансового моніторингу, якщо адміністративний позов буде задоволений, є такими, що не мають підтвердження.

Подання позовної заяви, предметом якого є визнання рішення суб`єкта владних повноважень протиправним, не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень.

Посилання заявника на рішення судів у справі №820/5727/14, суд вважає необґрунтованими, оскільки відносини ними обумовлені виникли не з аналогічних підстав, в рамках даної справи питання про забезпечення позову з аналогічних мотивів не розглядалось.

На переконання суду, заборона вчиняти неконкретизованого переліку дій щодо реалізації спірної постанови, у даному випадку не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Фактично негативні наслідки дії постанови відносно позивача, про які він вказує, не виникли, тому задоволення даної заяви матиме наслідком формування висновків звернених на майбутнє.

Згідно ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).

У відповідності до ч.2 ст.76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що станом на час розгляду даної заяви, наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.77, 150-154, 241-243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного підприємства "Аудиторська фірма "АМК-СЕРВІС" про забезпечення позову у справі за позовною заявою Приватного підприємства "Аудиторська фірма "АМК-СЕРВІС" до Міністерства фінансів України про визнання протиправним та скасування постанови, - відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Ухвала не набрала законної сили 03.06.19 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун