Рішення

від 03.06.2019 по справі 200/5179/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 р. Справа№200/5179/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хохленкова О.В., за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

за участю: представника позивача: не з`явився; представника відповідача: Коваленко Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Азовстальбуд до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 07.03.2019 року номер Ю-4220-17 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 547046,17 грн. з єдиного внеску, стягнення судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Азовстальбуд , звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 07.03.2019 року номер Ю-4220-17 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 547046,17 грн. з єдиного внеску.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним. Відповідно до змісту п. 9-3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) штрафи та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання зобов`язань платника єдиного внеску, у період з 14 квітня 2014 року до кінця антитерористичної операції не застосовуються до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів та зборів, розташованих на території проведення АТО. Підставою такого звільнення є заява платника ЄСВ, яка подається ним до органу доходів і зборів за місцем обліку у добровільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення АТО.

Враховуючи, що м. Маріуполь є населеним пунктом, на території якого здійснювалась АТО, у позивача виникли обставини непереборної сили, які перешкоджали виконанню зобов`язань, зокрема, в частині сплати ЄСВ.

На підставі викладеного, позивач вважає оскаржуване рішення таким, що є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, просить стягнути з відповідача сплачену ним суму судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

02.05.2019 року, через канцелярію суду, відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що Президент України підписав указ, яким завершується АТО і починається операція Об`єднаних сил. Вважає, що Президент України офіційно оголосив про завершення АТО посилаючись при цьому на Указ Президента Про затвердження рішення РНБО Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей від 30.04.2018 року № 116/2018. Як далі вказує відповідач, оскільки АТО закінчилася, а позивач протягом 30 днів не надав заяву про звільнення його від сплати ЄСВ, то підстави звільнення підприємства від сплати ЄСВ, передбачені ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції №1669, відпали та з цього часу підприємство повинно сплачувати ЄСВ.

З цих підстав в позові просив відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року було закрито підготовче провадження та справа призначена к розгляду по суті на 03 червня 2019 року.

03.06.2019 року, в судове засідання представник позивача не з`явився, просив справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача з`явився в судове засідання. Наполягав на своїх запереченнях і просив в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовстальбуд» є юридичної особою, код ЄДРПОУ 40675926 та зареєстроване: 87505, Донецька область, м. Марыуполь, вул..Якова Гугеля, 3 (а.с.6-12).

Заявою № 07/31 від 22.08.2017 року ТОВ Азовстальбуд звернулося до ГУ ДФС у Донецькій області про звільнення від сплати ЄСВ згідно із вимогами ЗУ № 1669 (а.с.16).

Аналогічна заява № 07/32 від 22.08.2017 року була адресована в Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Донецькій області (а.с.17).

Відповідач прийняв вимогу від 07.03.2019 року номер Ю-4220-17 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 547046,17 грн. з єдиного внеску. З них недоїмка в сумі 355349,86 грн., штраф в розмірі 81920,53 грн. та пеня в розмірі 109775,78 грн. (а.с.13).

Не погоджуючись із вказаним рішенням ТОВ Азовстальбуд звернулась до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, прав та інтересів.

При прийнятті рішення по суті спору суд керується наступним.

За вимогами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч. 2 ст. 2 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

Стаття 4 Закону № 2464-VI визначає перелік суб`єктів, які відносяться до платників єдиного внеску.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом 1 ч 8 ст. 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 1 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Закон № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Підпунктом 8 п. 4 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підп. б розд. VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено п. 9-3 такого змісту: Платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу .

Згідно з п. 2 Закону України від 02 березня 2015 року № 219-VIII Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці , п. 9-3в редакції Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII вважати п. 9-4.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

На виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Тобто, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу, стягнення і відповідальності за порушення Закону №2464-VI.

З урахуванням абз. 3 п. 9-3 (у подальшому п. 9-4) розд. VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464-VI відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Як встановлено судом, спірне рішення органу доходів і зборів від 07 березня 2019 року № Ю-4220-17 про стягнення недоїмки, штрафу та пені зі сплати єдиного внеску прийнято стосовно позивача, як платника єдиного внеску, що перебуває на обліку в органі доходів і зборів, який розташований в місті Маріуполі Донецької області (переліком віднесений до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція), про стягнення з позивача недоїмки в сумі 355349,86 грн., штрафу 81920,53 грн. та пені в сумі 109775,78 грн., а загалом 547046,17 грн. за період з 17 листопада 2018 року по 20 лютого 2019 року, тобто в період проведення антитерористичної операції.

Щодо аргументів відповідача про подання заяви як обов`язкової підстави для звільнення від виконання обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, суд зазначає, що її подання є додатковою умовою для списання і в подальшому ненарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов`язань по єдиному внеску, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу. Платник єдиного внеску має можливість подання такої заяви протягом певного строку (тридцяти днів) після закінчення антитерористичної операції.

Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі № 2464-VI та не потребує додаткового звернення, оскільки ця норма встановлює незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій та адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

06 листопада 2018 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 812/292/18 (Пз/9901/22/18), провадження № 11-532заі18 як зразкову.

Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах за зверненням платника єдиного внеску до суду з позовом до органів доходів і зборів з вимогами скасувати рішення про стягнення недоїмки, тобто за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI.

Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги приписи ч. 3 ст. 2, ч.ч. 1-2 ст. 71 КАС України, суд дійшов висновку про те, що вимога від 07.03.2019 року № Ю-4220-17 до позивача за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 547046,17 грн. (включаючи штраф та пеню) - є неправомірною та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з тим, що даним судовим рішенням задоволені позовні вимоги позивача, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 8205,70 грн., сплачений ним відповідно до платіжного доручення № 301 від 08 квітня 2019 року, з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу яку просить стягнути з відповідача позивач.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Сума сплаченого судового збору підлягає відшкодуванню позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень з відповідача суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Згідно з п.1 ч.3 цієї же статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу

Як доказ витрат на професійну правничу допомогу позивач надав Договір про надання правової допомоги № 2018/09/10 (а.с.20-24), доручення № 7 від 01 квітня 2019 року (а.с.25) та розрахунок витрат на правову допомогу (а.с.30) згідно якого розмір правничої допомоги становить 2500 грн.

Проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Строк дії договору про надання правової допомоги № 2018/09/10 встановлений п.3.1 і є 31 грудня 2018 року, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, якщо інше не передбачено самим Договором. Тобто, правовідносини, врегульовані цим Договором повинні були виникнути до кінця його дії і тоді строк його дії продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо ж правовідносини виникли після закінчення дії Договору, вони не можуть бути врегульовані ним.

Вимога, яка предметом спору в даному випадку, була прийнята контролюючим органом 07.03.2019 року, тобто поза строком дії вказаного Договору про надання правової допомоги № 2018/09/10 (а.с.20-24) і таким чином, цей Договір не може бути прийнятим судом до уваги в якості доказів витрат на професійну правничу допомогу.

Тому, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 6, 139, 242-245, 255, 290, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Азовстальбуд до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 07.03.2019 року номер Ю-4220-17 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 547046,17 грн. з єдиного внеску, стягнення судових витрат, задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу від 07.03.2019 року номер Ю-4220-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 547046,17 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Азовстальбуд (87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул..Якова Гугеля, 3, код ЄДРПОУ 40675926) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114) суму судового збору в розмірі 8205 (вісім тисяч двісті п`ять ) гривень 70 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 03 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Хохленков О.В.