Постанова

від 29.05.2019 по справі 520/1071/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 р.Справа № 520/1071/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представник позивача Мехтієв Д.Б. огли

представник відповідача Деркач А .А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 22.02.19 року по справі № 520/1071/19

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП"

про накладення арешту на кошти,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" (далі по тексту - ТОВ "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП", відповідач), в якому просив суд: накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "Українська будівельна компанія РВ Груп" (податковий номер 38157249), відкритих в банківських установах.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року по справі 520/1071/19 в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" (61146, м. Харків, пров. Кравцова, буд. 3) про накладення арешту на кошти - відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись незаконність та необґрунтованість судового рішення, невірне застосування судом першої інстанції приписів чинного законодавства, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року по справі 520/1071/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ГУ ДФС у Харківській області у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що ГУ ДФС у Харківській області звернулось до суду з позовною заявою, а не із заявою в порядку ст.283 КАС України, тому в даному випадку повинна застосовуватись загальна процедура, яка не висуває вимог до строку, встановленого для визнання арешту обґрунтованим, що передбачено п.94.10 Податкового кодексу України. Також, вказав на те, що ТОВ "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" було визнано, що працівниками контролюючого органу не порушено порядок, передбачений ст.81 ПК України, зокрема, посадовою особою ГУ ДФС у Харківській області Іващенко Ю.М. було надано службове посвідчення представнику відповідача. Також, працівником контролюючого органу Жуковою А.О. разом із довідкою від 15.08.2018 року представнику відповідача було надано паспорт громадянина України. Крім того, ТОВ "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" не заявило інших заперечень та порушень порядку з боку контролюючого органу, визначеному ст.81 ПК України, окрім незаконності виданого наказу №804 від 02.11.2018 року, що підтверджується підписом представника відповідача в акті про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 05.11.2018 року. Також, зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року по справі №520/9980/18 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" щодо скасування наказу №804 від 02.11.2018 року та визнано дії посадових осіб контролюючого органу під час виходу на перевірку законними та такими, що відповідають вимогам ст.81 ПК України. Отже, з викладених підстав, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу стверджує, що з огляду на відсутність службового посвідчення, були відсутні законні підстави допустити службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, а отже і відсутні підстави для застосування арешту. Також, посилаючись на позицію Верховного Суду, вказав на те, що за своїм характером та правовим змістом строк у 96 годин, передбачений положеннями ст.94 ПК України, є присікальним і поновленню чи продовженню не підлягає. Зокрема, звертає увагу на те, що сплив строк дії наказу №804 від 02.11.2018 року і неприйняття контролюючим органом рішення про зупинення призначеної цим наказом перевірки призводить до відсутності правових підстав для застосування арешту коштів платника на рахунку у банку, адже такий арешт буде тривати у часі безперервно та нескінченно. Зауважив, що відповідно до фактичних обставин та норм чинного законодавства України, адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" припинився у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного в п.94.10 ПК України, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим, а повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту прямо заборонено нормами ПК України.

Представник позивача в судовому засіданні, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Будівельна Компанія РВ Груп", зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку як платник податків.

На адресу відповідача засобами поштового зв`язку позивачем направлено письмовий запит №3041/10-20-40-14-05-14 від 28.03.2017 року про надання інформації, (пояснень та їх документального підтвердження), в якому зазначено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області отримано інформацію, що свідчить про порушення ТОВ "Українська будівельна компанія РВ Груп" податкового та іншого законодавства за період декларування ПДВ за травень 2016 року на суму податкового кредиту 393752,24 грн. по взаємовідносинам з постачальником ТОВ "Лордфілк" (40103941).

Підприємством відповідача було отримано зазначений лист та надано відповідь за №10 від 24.04.2017 року (вх. №4709/10 від 24.04.2017 p.), в якому ТОВ "Українська будівельна компанія РВ Груп" відмовило позивачу в наданні документів.

У зв`язку з ненаданням підприємством "Українська будівельна компанія РВ Груп" (податковий номер 38157249) у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий вищезазначений запит ГУ ДФС у Харківській області, керівником контролюючого органу винесено наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 02.11.2018 №8204, відповідно до якого призначено проведення з 05.11.2018 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Українська Будівельна Компанія РВ Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчастності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "ЛОРДФІЛК" (код ЄДРПОУ 40103941) за період травень 2016 року та подальшого ланцюга постачання, тривалістю 5 робочих днів

На підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 02.11.2018 №8204 та направлень на перевірку від 02.11.18 № 11045 , № 11046 , посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області здійснено вихід за податковою адресою платника податків "Українська будівельна компанія РВ Груп" (податковий номер 58157249), а саме: 61145, м. Харків, пров. Кравцова. буд. 3. При виході було пред`явлено службове посвідчення та запропоновано представнику ТОВ "Українська будівельна компанія РВ Груп" Овчаренко Ярославі Олександрівни (довіреність від 08.10.2018 року), отримати копію вищевказаного наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Українська будівельна компанія РВ Груп" (податковий номер 38157249) від 02.11.2018 №8204 та направлення на перевірку від 02.11.18 № 11045 , № 11046 , для розпису в них із зазначенням свого прізвища, ім`я, по батькові, посади, дати та часу ознайомлення.

На підтвердження своїх повноважень головним державним інспектором відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Іващенко Ю. М. було пред`явлено службове посвідчення ХР № 000209 .

Головним державним інспектором відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Жуковою А. О. було пред`явлено довідку № 240/ж/20-40-04-01-13 від 15.08.2018 року замість службового посвідчення.

Після ознайомлення з вищевказаними документами представником ТОВ "Українська будівельна компанія РВ Груп" (податковий номер 38157249) Овчаренко Я.О. було отримано копію наказу ГУ ДФС у Харківській області від 02.11.2018 №8204 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Українська будівельна компанія РВ Груп" (податковий номер 38157249), однак зазначена уповноважена особа відповідача відмовилась розписуватись у направленнях на перевірку від 02.11.18 № 11045, №11046.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України працівником контролюючого органу за місцем проведення перевірки, а саме: 61145 , м. Харків, пров. Кравцова. буд. 3, було складено акт від 05.11.2018 року № 8896/20-40-14-05-19/38157249.

06.11.2018 року на підставі п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області було прийнято Рішення № 46170 про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "Українська Будівельна Компанія РВ Груп" у зв`язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до суду з даним позовом про накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "Українська будівельна компанія РВ Груп" (податковий номер38157249), відкритих в банківських установах.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність правових підстав для накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "Українська Будівельна Компанія РВ Груп", відкритих в банківських установах, а головним державним інспектором відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Жуковою А. О. було порушено процедуру проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "Українська будівельна компанія РВ Груп" (податковий номер38157249), відкритих в банківських установах.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до п.п.20.1.33 п. 20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з п.94.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

За змістом пункту 94.10. статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

З огляду на зазначене, колегія суддів звертає увагу на те, що вимогами п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України не встановлено вимоги щодо обов`язкового звернення контролюючого органу з позовною заявою в межах строку 96 годин, від дати прийняття рішення про накладення адміністративного арешту. Так, зазначений строк встановлений для суду, а не для контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у Харківській області звернулось до суду з позовною заявою, а не заявою в порядку 283 КАС України, тому в даному випадку застосовується загальна процедура, яка не висуває додаткових вимог щодо вищезазначеного строку.

Таким чином, посилання суду першої інстанції та відповідача по справі на положення пункту 94.10. статті 94 Податкового кодексу України щодо спливу 96 годин, протягом яких обґрунтованість рішення має бути перевірена судом, колегія суддів вважає хибними з огляду на те, що провадження у справі здійснюється за позовом податкового органу за загальною процедурою.

Так, положеннями ст. 94 Податкового кодексу України та положеннями ст. 122 КАС України не встановлено спеціальних вимог для звернення контролюючого органу до суду щодо накладення адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що строк, визначений у п.94.10 Податкового кодексу України не застосовується при зверненні Головного управління ДФС у Харківській області з позовною заявою в загальному порядку, встановленому КАС України.

В силу приписів ч.5 ст. 242 КАС України, суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду від 05.02.2019 по справі №820/5122/18, в якій викладено аналогічну правову позицію.

Висновок суду першої інстанції про те, що посадовою особою контролюючого органу було порушено процедуру проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки замість службового посвідчення було пред`явлено довідку №240/ж/20-40-04-01- 13 від 15.08.2018 року, колегія суддів вважає хибним з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 02.11.2018 №8204 та направлень на перевірку від 02.11.18 № 11045 , № 11046 , посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області здійснено вихід за податковою адресою платника податків "Українська будівельна компанія РВ Груп" (податковий номер 58157249), а саме: 61145, м. Харків, пров. Кравцова. буд. 3. При виході головним державним інспектором відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Іващенко Ю. М. було пред`явлено службове посвідчення ХР № 000209, а головним державним інспектором відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Жуковою А. О. було пред`явлено довідку № 240/ж/20-40-04-01-13 від 15.08.2018 року замість службового посвідчення.

Так, відсутність службового посвідчення у інспектора Жукової А. О . слугувало підставою для відмови у допуску до проведення перевірки ТОВ "Українська будівельна компанія РВ Груп".

Проте, колегія суддів зауважує, що ст.ст. 75. 78. 81 Податкового кодексу України, а також Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, які затверджені наказом ДФС України від 31 липня 2014 року №22, не встановлено обов`язку контролюючого органу щодо пред`явлення встановленої кількості службових посвідчень.

При цьому, посадовою особою ГУ ДФС у Харківській області Іващенко Ю.М. було надано службове посвідчення представнику ТОВ "Українська будівельна компанія РВ Груп", що відповідачем не заперечувалось ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що довідка №240/ж/20-40-04-01-13 від 15.08.2018 є тимчасовим посвідченням відповідно до Наказу ДФС України від 23.10.2014 №207 Про службові посвідчення працівників органів Державної фіскальної служби , та була пред`явлена працівником контролюючого органу Жуковою А . О .

Матеріали справи не містять доказів того, що Жуковою А.О. не було надано паспорт громадянина України та не надана реальна можливість ознайомитись з ними представникам Товариства з обмеженою відповідальністю Українська будівельна компанія РВ Груп .

Зокрема, в Акті про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 05.11.2018 №8896/20-40-14-05-19/38157249, у своїх поясненнях представником ТОВ Українська будівельна компанія РВ Груп не заявлено інших заперечень та порушень порядку з боку контролюючого органу, визначеному ст. 81 Податкового кодексу України, окрім незаконності виданого наказу №8204 від 02.11.2018 року та відсутності підстав для проведення перевірки.

Більше того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 по справі №520/9980/18 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Українська будівельна компанія РВ Груп про визнання протиправним та скасування наказу ТУ ДФС у Харківській області від 02.11.2018 №8204

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 року по справі 520/9980/18 апеляційну скаргу ТОВ "Української будівельної компанії РВ Груп" залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року по справі № 520/9980/18 залишено без змін.

Таким чином, судовими рішеннями встановлено законність видачі наказу від 02.11.2018 №8204, на підставі якого, посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області здійснено вихід за податковою адресою платника податків "Українська будівельна компанія РВ Груп".

З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає в даному випадку порушення процедури проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача.

З приводу доводів відповідача щодо спливу строку дії наказу контролюючого органу, який вичерпав свою дію у часі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів п. 82.4 ст. 82 Податкового кодексу України проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника контролюючого органу, що оформляється наказом. Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надіслання платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України, копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.

Положення даної статті застосовуються у випадку, коли контролюючий орган не може вийти та здійснити перевірку у межах строків, визначених наказом про її проведення та застосовуються щодо великого платника податків.

Колегія суддів зауважує, що вихід на перевірку здійснений у межах строків, визначених наказом, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Також, ТОВ Українська будівельна компанія РВ Груп (податковий номер 38157249), згідно податкової інформації та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не взяте на облік у Офісі великих платників податків, а перебуває на обліку ГУ ДФС у Харківській області, Центральному управлінні ДПІ м. Харкова.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку положення п. 82.4 ст. 82 Податкового кодексу України не підлягають застосуванню, а дія наказу від 02.11.2018 №8204 не могла бути зупинена.

Також, колегія суддів вважає хибними висновки суду першої інстанції про те, що застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, тому, з огляду на те, що на час розгляду справи рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Українська Будівельна Компанія РВ Груп" від 06.11.2018 № 46170 не підтверджено судом, у даних спірних правовідносинах відсутні підстави для застосування арешту коштів на рахунках відповідача, оскільки такий арешт є складовою загального арешту майна.

Колегія суддів звертає увагу на те, що загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Із системного тлумачення положень статті 94 Податкового кодексу України вбачається, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість, приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Не підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.

Аналіз вищевказаних норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

До аналогічного висновку щодо застосування наведених положень Податкового кодексу України Верховний Суд дійшов під час вирішення справи № 820/1929/17, постанова від 27 листопада 2018 року, провадження № К/9901/40847/18, а також справи №820/2564/17, постанова від 12 квітня 2019 року, адміністративне провадження №К/9901/31327/18, що в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом апеляційної інстанції.

Таким чином, посилання суду першої інстанції як на підставу для відмови у задоволенні позовної вимоги про накладення арешту на кошти ТОВ "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП", на відсутність діючого рішення про застосування адміністративного арешту майна відповідача, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи ГУ ДФС у Харківській області у спірних правовідносинах діяли у спосіб, який передбачений нормами чинного законодавства України, у межах своїх повноважень.

Враховуючи встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог ГУ ДФС у Харківській області про накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "Українська будівельна компанія РВ Груп" (податковий номер38157249 ), відкритих в банківських установах, які підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог

.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року по справі № 520/1071/19 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "Українська будівельна компанія РВ Груп" (податковий номер 38157249), відкритих в банківських установах.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 03.06.2019 року