Постанова

від 02.03.2010 по справі 54/165-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 р. № 54/165-09

Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Бене дисюк І.М. - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.,

розглянувши матеріали кас аційної скарги товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Берліо-Інтер-Кард", м. Київ (д алі - ТОВ "Берліо-Інтер-Кард")

на постанову Харківськ ого апеляційного господарсь кого суду від 22.12.2009

зі справи № 54/165-09

за позовом ТОВ "Берліо-Ін тер-Кард"

до фізичної особи - під приємця ОСОБА_2, м. Ха рків (далі - ПП ОСОБА_2)

про стягнення 18791,40 грн.,

Судове засідання проведен о за участю представників ст орін:

позивача - Богодяжа О.І. , Златіна С.В., Герман М. М.,

відповідача - не з' яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий гос подарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року то вариство з обмеженою відпові дальністю "Берліо-Інтер-Кард " звернулося з позовом до фізи чної особи - підприємця ОС ОБА_2 про стягнення 13679,34 грн. ос новного боргу, 2767,84 грн. пені, 1994,55 г рн. інфляційних та 349,67 грн. річн их.

Рішенням господарського суду Харківської області ві д 28.09.2009 (суддя Хачатрян В.С.) позов задоволено. Стягнуто з ПП О СОБА_2 на користь ТОВ "Берліо -Інтер-Кард" 13679,34 грн. основного боргу, 2767,84 грн. пені, 1994,55 грн. інфляційних та 349,49 грн. річних.

Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 22.12.2009 (колегія суддів у складі: суддя Істоміна О.А. - головуючий, судді Барбашова С.В. і Такмаков Ю.В.) зазначе не рішення скасовано та прий нято нове рішення, яким в позо ві відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищ ого господарського суду Укра їни позивач просить скасуват и постанову Харківського апе ляційного господарського су ду від 22.12.2009, а рішення господар ського суду Харківської обла сті від 28.09.2009 залишити в силі. Св ої вимоги скаржник мотивує т им, що судом при прийнятті пос танови порушено норми процес уального та матеріального пр ава, зокрема, ст. 33 ГПК України, ст.ст. 6, 525, 526, 627 ЦК України.

У відзиві на касаційну ска ргу відповідач просить поста нову апеляційного суду залиш ити без змін, а касаційну скар гу позивача - без задоволенн я.

Перевіривши повноту вста новлення попередніми судови ми інстанціями обставин спра ви і правильність застосуван ня ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України в важає касаційну скаргу такою , що підлягає задоволенню час тково.

Даного висновку суд дійшо в на підставі такого.

Як встановлено судами поп ередніх інстанцій, 01.07.2008 сторон ами у справі був укладений до говір № 08-64 по обслуговуванню в ідповідача по електронним ка рткам "Berlio Card" для отримання пози вачем від свого імені, за дору ченням та за рахунок відпові дача, в торгових пунктах нафт опродуктів, інших товарів та наданих послуг для забезпеч ення обслуговування автотра нспортних засобів відповіда ча на території України та за межами митної території Укр аїни.

Згідно з умовами вказаного договору позивач зобов' яза вся надати можливість обслуг овування автотранспортних з асобів відповідача на терито рії України та за межами митн ої території України по елек тронним карткам "Berlio Card" в мережі "Berlio Card", а відповідач зобов' яза вся своєчасно оплатити отрим ані по електронним карткам "Ber lio Card" в мережі "Berlio Card" нафтопродукт и, інші товари та надані послу ги.

Відповідно до акта передач і-приймання обладнання по до говору № 08-64 від 01.07.2008 позивач вид ав відповідачу електронні пл атіжні картки для забезпечен ня обслуговування автотранс порту відповідача.

Крім того, пунктом 3.1 договор у сторонами передбачена щомі сячна сплата відповідачем ав ансового платежу на рахунок позивача в розмірі, який визн ачається самостійно. Крім то го, цим же пунктом договору пе редбачені порядок та строки сплати заборгованості після отримання відповідачем щоти жневої виписки з рахунку.

Пунктом 3.5 спірного договор у сторонами обумовлено, що по зивач та відповідач щомісячн о проводять звірку взаємороз рахунків з підписанням відпо відно акту. За відсутності на протязі п' яти банківських днів з моменту отримання акт а письмової заяви відповідач а з зазначенням причин немож ливості підписання акта або заперечень по акту, послуги п озивача по договору вважають ся прийнятими відповідачем у повному обсязі, вказаному в а кті та без будь-яких зауважен ь.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач обґрунт овував його тим, що відповіда ч не виконав взяті на себе зоб ов' язання в частині оплати за поставлений товар.

Скасовуючи рішення суду пе ршої інстанції про задоволен ня позову та відмовляючи у за доволенні позовних вимог в п овному обсязі, апеляційний с уд виходив з того, що позивач н е довів надання ним продукці ї та послуг відповідачу на за явлену в позові суму.

З такими висновками погод итись не можна.

Як вбачається із змісту пос танови апеляційного суду, ос танній, відхиляючи наданий п озивачем акт звірки як такий , що не має доказового значенн я, послався на те, що він був ск ладений 16.06.2008, а тобто раніше ні ж довідки про реалізацію тов арів та послуг відповідачу, щ о не могло мати місця в дійсно сті, оскільки акт звірки є під сумковим документом.

Такий висновок суду не відп овідає дійсності, оскільки з матеріалів справи випливає, що в них є наявним акт звірки від 16.06.2009, який відображає у соб і відомості щодо заборговано сті відповідача за липень та серпень 2008 року, про існування якої стверджує позивач.

Вказуючи, що довідки про реа лізацію позивачем нафтопрод уктів відповідачу у період з липня по серпень 2008 року також не можуть бути прийняті до ув аги, оскільки вони є внутрішн іми документами позивача, ап еляційний суд не прийняв до у ваги, що, відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд у визначеному законом порядк у встановлює наявність чи ві дсутність обставин, на яких ґ рунтуються вимоги і заперече ння сторін, а також інші обста вини, які мають значення для п равильного вирішення господ арського спору.

З огляду на вищенаведену пр оцесуальну норму, апеляційно му суду, якщо подані позиваче м докази викликали у нього су мнів з точки зору достовірно сті відображеної в них інфор мації, належало перевірити ї х, витребувавши у позивача ві дповідні дані щодо кількості та вартості реалізованої ві дповідачу продукції, тим біл ьше, що в даному випадку, як це вбачається з матеріалів спр ави, позивач посилався на те, щ о продукція відпускалась від повідачу за виданими йому но мерними електронними картка ми, а отже у суду існувала можл ивість для здійснення такої перевірки.

У цьому ж зв' язку апеляцій ному суду слід було звернути увагу на те, що за умовами укл аденого договору, який є наяв ним в матеріалах справи, стор они домовились про те, що варт ість отриманих відповідачем товарів та послуг по електро нній картці списується позив ачем на підставі інформації про здійснені відповідачем о перації, яка мала надходити б езпосередньо від торгових то чок. Згідно цього ж договору с торони також узгодили, що поз ивач відкриває відповідачу о собовий рахунок, в якому відо бражаються обсяги отриманих відповідачем товарів та пос луг і який є підставою для виз начення і проведення фінансо вих взаєморозрахунків між ст оронами.

Наведене дає можливість д ійти висновку про те, що обста вини справи були досліджені апеляційним судом неповно. У цьому ж зв' язку оскаржуван а за справою постанова підля гає скасуванню.

Суд першої інстанції, який з а результатами розгляду спра ви дійшов інших висновків, ро зглянув справу за відсутност і сторін і, в свою чергу, також не з' ясував належним чином обґрунтованості вимог позив ача та заперечень відповідач а проти позову, а свої висновк и щодо можливості прийняти п одані позивачем докази до ві дома, всупереч вимогам ст. 84 ГП К України, не мотивував.

Таким чином в ході розгляд у справи судом першої інстан ції також була допущена непо внота у з' ясуванні зазначен их вище питань, а отже скасува нню підлягає і постановлене ним рішення з передачею спра ви на новий розгляд.

У ході такого розгляду суд у належить врахувати наведен е, на підставі поданих, а за не обхідності і додатково витре буваних доказів встановити ф актичні обставини справи і в залежності від встановленог о прийняти таке рішення, яке з находилося б у повній відпов ідності з нормами матеріальн ого і процесуального права.

Керуючись статтями 1117 - 11112 ГП К України, Вищий господарськ ий суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу тов ариства з обмеженою відповід альністю "Берліо-Інтер-Кард" з адовольнити частково.

2. Рішення господарського су ду Харківської області від 28.0 9.2009 та постанову Харківського апеляційного господарськог о суду від 22.12.2009 зі справи № 54/165-09 ск асувати.

Справу передати на новий ро згляд до господарського суду Харківської області.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко