Постанова

від 23.05.2019 по справі 924/147/16

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року Справа № 924/147/16

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Дика А.І.,

представники учасників справи:

позивача- ОСОБА_1.;

відповідача- не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача- ОСОБА_2 на рішення господарського суду Хмельницької області від 31.05.2018р. , повний текст якого складено 11.06.2018 року, у справі №924/147/16 (головуючий суддя Смаровоз М.В., Гладюк Ю.В., Димбовський В.В.)

за позовом ОСОБА_2 м.Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса м.Хмельницький

про визнання частково недійсним рішення та

стягнення 360 000 грн. вартості частини майна товариства,-

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду господарського суду Хмельницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Пре-са (надалі в тексті - Товариство) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників То-вариства, оформленого протоколом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми вартості час-тини майна, що пропорційна частці учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства, та стягнення 43 114 грн. 61 коп. вартості частини майна товариства, пропорційно частці у статут-ному капіталі Товариства, в т.ч. нерозподілений прибуток.(т.1, арк.справи 4-10).

Ухвалою від 15.02.2019р. порушено провадження у справі №924/147/16.(т.1, арк.справи 1), а ухвалою від 12.04.2018р. частково задоволено заяву ОСОБА_2. про уточнення позовних вимог та вирішено розглядати позовну заяву із вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми вартості частини майна, що пропорційна частці учасника ОСОБА_2 у статутному ка-піталі товариства та про стягнення з ТзОВ Всесвіт Преса на користь ОСОБА_2 вартості частини майна, пропорційно частці у статутному капіталі Товариства (в тому числі нерозподілений прибуток) в сумі 360 000 грн.(т.7, арк.справи 34-50, 73-74).

За наслідками розгляду справи №924/147/16 господарський суд Хмельницької області рішен-ням від 31.05.2018р. відмовив у задоволенні позову в повному обсязі. Рішення вмотивоване тим, що Позивач як учасник Товариства не мав права вимагати проведення з ним розрахунків на підс-таві ринкової вартості майна з огляду на врегульованість у Статуті порядку і способу обчислення вартості частини майна та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході з Това-риства. Таким чином, на переконання місцевого суду - відсутні підстави, як для визнання недійс-ним рішення загальних зборів учасників Товариства в частині визначення суми вартості частини майна, що пропорційна частці учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства, так і для стягнення 360 000 грн. вартості частини майна, пропорційно частці у статутному капіталі Това-риства (в тому числі нерозподіленого прибутку). При цьому, станом на дату подання позову, уста-новлений законом 12-місячний строк проведення виплати вартості частини майна Товариства ще не сплив, відтак - вимога про стягнення коштів заявлена безпідставно.(т.7, арк.справи 143-148).

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подала скаргу до апеляційного господарського суду, в якій просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників То-вариства, оформленого протоколом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми вартості час-тини майна 20 228 грн. 80 коп, що пропорційна частці учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства та стягнути з ТзОВ Всесвіт Преса на користь ОСОБА_2 . 360 000 грн. вартості частини майна Товариства, пропорційно частці у статутному капіталі Товариства (в тому числі нерозподілений прибуток) та судові витрати, а також призначити у справі судову оціночно-будівельну та економічну експертизу.(т.7, арк.справи 157-172).

Обґрунтовуючи скаргу Позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку Скаржника, суд безпідставно не прийняв до уваги, що відомості взяті за основу складання проміжного балансу сформовані із грубим порушенням чинного законодавства та не відповідали дійсності, не проводилася інвентаризація перед складанням річної фінансової звітності за 2014 рік, що передував виходу Позивача із учасників Товариства. Після порушення провадження у справі Відповідач вчиняв дії по відчуженню майна. Відповідач ухилявся від проведення експертизи, а то-му виникла необхідність у проведенні ще однієї експертизи. Вважає, що суд помилково повважав, що оплата вартості частини майна має здійснюватися по балансовій, а не ринковій вартості і це по-рушує права Позивача, тому розрахунки проведені Товариством не відповідають Статуту та не мо-жуть братись до уваги при визначенні вартості частки учасника. Зазначає, що судом першої інстан-ції безпідставно відмовлено у проведенні заявленої Позивачем експертизи, оскільки для повного та всебічного дослідження обставин справи необхідні спеціальні знання з метою встановлення дій-сної вартості частки Позивача в статутному капіталі Товариства.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2018р. відкрито провад-ження за скаргою ОСОБА_2 на рішення господарського суду Хмельницької області від 31.05.2018р. у справі №924/147/16.(т.7, арк.справи 155-156).

Разом з тим, указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. ліквідовано Рівненсь-кий апеляційний господарський суд та створено Північно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмель-ницьку області, з місцезнаходженням у місті Рівному.

05.10.2018р. в газеті Голос України опубліковано оголошення про початок роботи Північ-но-західного апеляційного господарського суду.

У відповідності до наказу керівника апарату Рівненського апеляційного господарського су-ду №992 від 01.10.2018р. Про комісію для передачі судових справ та матеріалів згідно акта здачі судових справ від 02.10.2018р. до Північно-західного апеляційного господарського суду передана апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення господарського суду Хмельниць-кої області від 31.05.2018р. у справі №924/147/16.

Для розгляду справи №924/147/16 автоматизованою системою документообігу суду 22.10. 2018р. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суд-дя Розізнана І.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2018р. скаргу Пози-вача прийнято до провадження.(т.7, арк.справи 224-225).

Ухвалами від 04.12.2018р. призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.(т.7, арк.справи 231-232, 233).

03.05.2019р. на адресу апеляційного суду з експертної установи повернулися матеріали спра-ви №924/147/16 та додатково надані сторонами матеріали із висновком експерта №9287 від 25.04. 2019р.(т.8, арк.справи 166-189).

Ухвалою від 13.05.2019р. поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.05.2019р.(т.8, арк.справи 194).

За час апеляційного провадження до суду надійшли:

27.07.2018р. - відзив Відповідача, у якому він просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, а також відмовити у задоволенні клопо-тання про призначення судових експертиз.(т.7, арк.справи 182-190).

06.08.2018р. - відповідь Позивача на відзив, у якій підтримує свою апеляційну скаргу та за-перечує твердження Відповідача про відсутність у суді першої інстанції клопотання про призначен-ня судової експертизи.(т.7, арк.справи 201-203).

22.05.2019р. - клопотання Позивача про розподіл судових витрат.(т.8, арк.справи 198-199).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 23 травня 2019р. представник Позивача підтри-мав апеляційну скаргу в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Відповідач не забезпечив явку свого уповноваженого представника, однак у день судового засідання на електронну адресу суду надійшло клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.(т.8, арк.справи 207).

Колегія суддів у судовому засіданні 23.05.2019р. відхилила клопотання про відкладення роз-гляду справи, з огляду на те, що жодних доказів, які б обґрунтовували клопотання Відповідачем не надано. При цьому, відкладення розгляду справи є правом і прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу в судове засі-дання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підста-вою для відкладення. Норми чинного законодавства не обмежують представництво сторін конкрет-ними особами, відтак, у Відповідача була можливість забезпечити участь іншого представника, для захисту своїх прав, при розгляді даної справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника, вивчивши ма-теріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1.1 Статуту ТзОВ Всесвіт Преса , затверджено-го протоколом зборів засновників №1 від 11.05.2007р., Товариство створене як суб`єкт господарю-вання у формі господарського товариства шляхом перетворення Колективного підприємства Все-світ .(т.1, арк.справи 28-зворот).

Частка ОСОБА_2 в статутному капіталі Товариства складає 8,40441%, що в грошо-вому еквіваленті станом на 15.05.2013р. становить 3 529 грн. 85 коп.(т.1, арк.справи 35).

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 . 10.08.2015р. звернулась до загальних збо-рів ТзОВ Всесвіт Преса з нотаріально посвідченою заявою про вихід з Товариства, в якій, поси-лаючись на ст.148 ЦК України та ст.59 Закону України Про господарські товариства , заявила про вихід зі складу учасників ТзОВ Всесвіт Преса із виплатою належної їй частки. Датою виходу просить вважати 10.11.2015р. Також, у цій заяві ОСОБА_2 просить здійснити виплату част-ки у розмірі 8,404410% шляхом перерахунку суми коштів, пропорційних до ринкової вартості її частки в статутному фонді Товариства.(т.1, арк.справи 44).

Матеріали справи також містять заяву ОСОБА_2 про визначення вартості частки від 13.08.2015р., адресовану директору Товариства, у якій з метою визначення ринкової вартості майна ТзОВ Всесвіт Преса та частки учасника станом на 31.10.2015р. просив скликати загальні збори з внесенням даного питання до порядку денного та визначити ринкову вартість майна Товариства та частки його засновників шляхом проведення економічного дослідження та встановлення ринкової вартості активів та пасивів (основних засобів, оборотних коштів, кредиторської та дебіторської заборгованості, іншого).(т.1, арк.справи 26).

Вбачається, що у відповідь на вказану заяву Товариство повідомило, що відповідно до абз.2 ч.2 ст.148 ЦК України порядок і спосіб визначення вартості частини майна учасника товариства у статутному капіталі встановлюється статутом і законом. Такий порядок і спосіб встановлені п.4.9 статуту Товариства, де не передбачено обов`язку визначати вартість частини майна учасника при його виході з Товариства з урахуванням ринкової вартості майна.(т.1, арк.справи 27).

Відповідно до Свідоцтва (довідки), виданої 19.08.2015р. директором Товариства на ім`я ОСОБА_2 - остання дійсно є учасником ТзОВ Всесвіт Преса з часткою 8,404410% в статут-ному фонді, який складає 42 000 грн.(т.1, арк.справи 44).

Матеріали справи свідчать, що 10.11.2015р. відбулися загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом №7, на яких, зокрема, вирішено вивести (виключити) ОСОБА_2 зі складу учасників ТзОВ Всесвіт Преса та провести виплату вартості частини майна, пропорційну частці ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ Всесвіт Преса , що становить 8,404410% від статутного капіталу товариства, в порядку, строки та в спосіб, встановлені статутом відповідно до вимог закону.(т.1, арк.справи 39-42).

Наказом директора Товариства №112 від 14.11.2015р. передбачено провести розрахунок вар-тості частини майна, що пропорційна часткам учасників товариства (у тому числі ОСОБА_2 ) в статутному капіталі, надати вказаний розрахунок на розгляд загальних зборів Товариства. На головного бухгалтера та заступника директора Товариства покладено обов`язок здійснити роз-рахунок розміру частки Позивача у майні ТзОВ Всесвіт Преса . Вбачається, що на виконання на-казу здійснено розрахунок вартості частини майна, що пропорційна частці учасника Товариства - ОСОБА_2 в статутному капіталі ТзОВ Всесвіт Преса , яка складає 20 228 грн. 80 коп.(т.1, арк.справи 37, 38).

Матеріали справи свідчать, що 16.11.2015р. ОСОБА_2 звернулась до ТзОВ Все-світ Преса із заявою про проведення інвентаризації, оцінки майна та складання окремого балансу на дату її виходу з Товариства.(т.1, арк.справи 45).

Як вбачається із витягу з протоколу №8 загальних зборів учасників ТзОВ Всесвіт Преса від 14.12.2015р. вирішено: визначити суму вартості частини майна, що підлягає виплаті ОСОБА_2. у зв`язку із виходом з учасників ТзОВ Всесвіт Преса в розмірі 20 228 грн. 80 коп.; вип-лату вказаної суми здійснити згідно статуту Товариства після затвердження звіту за рік і в строк до 12 місяців з дня виходу ОСОБА_2. з ТзОВ Всесвіт Преса .(т.1, арк.справи 51).

Матеріали справи також містять:

- рішення господарського суду Хмельницької області від 20.10.2015р.справі №924/1579/15, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТзОВ Всесвіт преса про зобов`язання останнього визначити ринкову вартість частини майна, що пропорційна частці учасника Товариства у статутному капіталі та яка належить ОСОБА_2 .(8,404410%) протягом 60 календарних днів, початком відліку якого є день виходу тобто 10.08.2015р.(т.1, арк. справи 107-110);

- висновок експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 28.09. 2017р. №1436/16-26, у якому зазначено, що станом на дату виходу ОСОБА_2 із складу учасників Товариства 10.11.2015р. - ринкова вартість належних Товариству транспортних засобів могла складати 121 711 грн. 20 коп.(т.5, арк.справи 125-133).

- повідомлення експертів Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інсти-туту судових експертиз від 19.12.2017р. про неможливість надання висновку №1434/16-26, №1435/ 1437/16-26.(т.5, арк.справи 162-164, 165-169).

- висновок судового експерта Чередніченко П.В. №9287 за результатами проведеної судової експертизи від 25.04.2019р., яка призначена під час провадження в суді апеляційної інстанції. На вирішення експерту було поставлено питання: Яка дійсна ринкова вартість усього майна Товарист-ва з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса (м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 73, код ЄДРПОУ 14152340) станом на 31.10.2015р. з урахуванням зобов`язань підприємства та нерозподі-леного прибутку? . За результатами проведення експертизи судовий експерт надав висновок, що дійсна ринкова вартість усього майна Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса (м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 73, код ЄДРПОУ 14152340) станом на 31.10.2015р. з ураху-ванням зобов`язань підприємства та нерозподіленого прибутку становить 3 573 302 грн. 85 коп.(т.8, арк.справи 166-189).

Як зазначалося вище, рішенням від 31.05.2018р. у справі №924/147/16 господарський суд Хмельницької області відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.(т.7, арк.справи 143-148).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга частково обґрунтована, а рішення підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне:

Статтею 15 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) закріплено право кож-ної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту права встановлені статтею 16 ЦК України та статтею 20 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України).

Предметом даного спору є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників това-риства та стягнення вартості частини майна.

При цьому, враховуючи, що спірні правовідносини виникли у грудні 2015 року, колегія суд-дів розглядає спір керуючись нормами цивільного законодавства чинними та той час - Глава 8 Ци-вільного кодексу України, Закон України Про господарські товариства (надалі в тексті - Закон), Глава 18 Господарського кодексу України, а також зважаючи на корпоративний характер спору - положеннями Статуту ТзОВ Всесвіт Преса , затвердженого протоколом зборів засновників ТОВ Всесвіт Преса №1 від 11.05.2007р.(надалі в тексті - Статут)

Звертаючись із позовом та апеляційною скаргою ОСОБА_2 зазначає, що рішення за-гальних зборів Товариства від 14.12.2015р., оформлене протоколом №8 порушує її корпоративні права, оскільки частку майна, яка належить їй до виплати, визначено Товариством не за ринковою вартістю майна, а на основі проміжного балансу.

Переглядаючи оскаржуване рішення колегія суддів зауважує, що рішення загальних зборів учасників товариства є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, що спрямовані на регулювання господарських відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України Про господарські товарист-ва - учасник товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою відповідаль-ністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов`язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв`язку з цим моментом виходу учас-ника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв`язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У зв`язку з цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Оцінюючи факт наявності або відсутності порушення права або охоронюваного законом ін-тересу Позивача, на захист яких подано позов, а також доводи Позивача щодо вартості належного йому до виплати майна, колегія суддів враховує таке.

За приписами статті 10 Закону України Про господарські товариства учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установ-чих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі при-бутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства.

На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні балан-си, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у ста-тутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодав-ством і установчими документами товариства.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.(ч.1 ст.58 Закону).

Позивач зазначає, що вартість майна Товариства, пропорційна його частці в статутному ка-піталі, яка затверджена виходячи з оцінки майна згідно з проміжним балансом Товариства, а не з ринкової вартості майна, є порушенням його прав та інтересів.

Так, згідно з частиною 3 статті 148 ЦК України (в редакції чинній на дату виходу) спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

З матеріалів справи вбачається, що 10.08.2015р. Позивачем складено та нотаріально посвід-чено заяву про вихід з Товариства та здійснення виплати частки у розмірі 8,404410% шляхом пе-рерахунку суми коштів, пропорційних до ринкової вартості її частки в статутному фонді Товарист-ва.

Згідно з положеннями п.4.9 Статуту - учасник має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу. Зазначене повідомлення здійснюється у формі нотаріально посвідченої заяви. У разі виходу з товариства учасник має право одержати гро-шові кошти у розмірі вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капталі. При цьому, за домовленістю між учасником і товариством така виплата може бути заміне-на переданням майна в натурі. Така заміна може бути ініційована як товариством, так і учасником товариства. Рішення про таку заміну приймається загальними зборами учасників товариства. Заз-начені виплата або передання майна в натурі здійснюється тільки після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства і в строк до 12 місяців з дня його виходу. Для реалізації сво-го права на одержання вартості частини майна учасник, який має намір вийти з товариства, пови-нен подати товариству нотаріально засвідчену заяву про це, яка є підставою для зазначених розра-хунків. В цій заяві повинна бути зазначена дата виходу з товариства.

Директором товариства протягом місяця, наступного за місяцем, в якому учасник вийшов з товариства, видається наказ про визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учас-ника товариства у статутному капіталі. Ця частка визначається протягом 60-ти календарних днів з дня виходу учасника з товариства на підставі балансу товариства станом на: останній день місяця, який передує місяцю, в якому вийшов учасник з товариства, якщо день виходу припадає на період з 1-го по 15-те число місяця (включно); останній день місяця, в якому вийшов учасник з товариства, якщо день виходу припадає на період з 16-го числа по останній день цього місяця (включно). У ра-зі неспівпадання останнього дня місяця з 31 грудня, з 31 березня, 30 червня, 30 вересня товариством для визначення вартості частини майна складається відповідний проміжний баланс товариства.

Для цілей визначення вартості частини майна при виході учасника з товариства вартістю майна товариства вважається сума власного капіталу товариства на дату складання балансу або проміжного балансу.

Сума вартості частини майна (СВЧМ), що підлягає виплаті при виході учасника з товариств-ва, визначається у такий спосіб : СВЧМ = СВК х (Ч:100), де:

СВК - сума власного капіталу товариства на відповідну дату у гривнях (код рядка 380 по графі 4 додатку до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2);

Ч - частка у статутному капіталі учасника товариства, що вийшов з товариства, %;

100 - константа.

У разі, коли розмір вищевказаної суми вартості частини майна становить менше суми внеску учасника товариства до статутного капіталу товариства, вартість частини майна при виході учасника товариства визначається на рівні зазначеної суми внеску.

Як вже зазначалося, статтями 116 ЦК України та 10 Закону передбачено, що учасники това-риства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.

Частинами 1 та 2 статті 148 ЦК України (в редакції, чинній на дату виходу) встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши то-вариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержа-ти вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домов-леністю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути за-мінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом пе-редання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати вина-городи. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що право на вихід з товариства та отримання вартості майна товариства (пропорційно його участі) є безумовним суб`єктивним правом учасни-ка, яке не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.

Відповідно до ст.54 Закону України Про господарські товариства при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учас-нику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повер-тається в натуральній формі без винагороди.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом частини 1 статті 66 та статті 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартос-ті активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначен-ня вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахун-ків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою во-льовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України в чинній редакції). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.04.2018р. у справі №925/1165/14. Крім того, на праві учасника товариства, який виходить з ньо-го, вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товарист-ва зосереджує увагу ВГСУ, закріпивши це у п.4.20 постанови Пленуму №4 від 25.02.2016р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин .

Обрання того чи іншого способу виділення учаснику товариства, що виходить з його числа, належної йому частки статутного капіталу, залежить саме від вибору самого учасника (тобто споро-бу, вказаного у заяві). Дане твердження підтверджується умовами ст.148 ЦК України (Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом). При цьому, Статут перед-бачає на вибір два способи виділення частки статутного капіталу - шляхом передання майна в на-турі або виплати грошових коштів у розмірі вартості частини майна пропорційної частці в статут-ному капіталі.

Матеріалами справи стверджується, що звертаючись із заявою 10.08.2015р. Позивач просив провести з ним розрахунки та виплатити частку у розмірі 8,404410% шляхом перерахунку суми коштів, пропорційних до ринкової вартості її частки в статутному фонді Товариства.

Таким чином, подаючи заяву про вихід з числа учасників Товариства, Позивач просив про виплату йому саме дійсної (ринкової) вартості майна Товариства, тобто - обрав спосіб виділення йо-му частки статутного капіталу шляхом перерахування йому коштів у розмірі вартості частини майна пропорційної частці в статутному капіталі. При цьому, обравши саме такий спосіб, Позивач, розра-ховував на отримання вартості майна (грошей), яке оцінюється не згідно проміжного балансу Това-риства, а визначається реальними (ринковими) цінами.

Проте, як вбачається з протоколу №8 від 14.12.2015р. загальних зборів учасників ТзОВ Все-світ Преса - останніми вирішено визначити на підставі проміжного балансу вартість частини май-на, що пропорційна частці 8,40441% учасника у статутному капіталі Товариства в сумі 20 228 грн. 80 коп., яка підлягає виплаті ОСОБА_2 .

З огляду на зазначені обставини, обрання загальними зборами не того способу виділення час-тки учасника Товариства, про який він просив у заяві (поданій у відповідності до вимог закону) спричинило затвердження вартості майна (що підлягає виплаті) не в тій сумі, яку просив Позивач, маючи на увазі дійсну (ринкову) вартість майна, а не балансову, яка є односторонньою вольовою дією Товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна.

Звернення з даним позовом зумовлено тим, що Позивач розраховував саме на відновлення свого порушеного права, шляхом визнання недійсним частини оспорюваного рішення, яким затвер-джено вартість належного йому майна у розмірі, який суттєво відрізняється від дійсної (ринкової) вартості. При цьому, отримавши заяву Позивача про вихід з числа учасників Товариства, з відповід-ним проханням про виплату вартості його частки у майні Товариства - загальні збори повинні були виконати свій обов`язок з виплати такої частки, виходячи із способу обрахунку її вартості, обрано-го Позивачем.

Тому, для визначення дійсної ринкової вартості всього майна Товариства станом на дату ви-ходу Позивача судом апеляційної інстанції і призначено судову експертизу. За результатами про-ведення експертизи судовий експерт дійшов висновку, що дійсна ринкова вартість усього майна ТзОВ Всесвіт Преса станом на 31.10.2015р. з урахуванням зобов`язань підприємства та нероз-поділеного прибутку складає 3 573 302 грн. 85 коп.(т.8, арк.справи 166-189).

При цьому, здійснивши розрахунок 8,40441% частки учасника у статутному капіталі Това-риства від загальної суми ринкової вартості усього майна, колегія суддів встановила, що частка Позивача станом на 31.10.2015р. у грошовому еквіваленті становить 300 315 грн. 02 коп. разом з тим, оспорюваним рішенням визначено, що до виплати Позивачеві належить 20 228 грн. 80 коп.

Таким чином, оспорюване рішення, в частині, яку Позивач просить визнати недійсною, по-рушує його право на отримання частки в статутному капіталі Товариства в належному розмірі, а тому є однією з підстав визнання такого рішення недійсним.

За таких обставин, доводи Позивача в цій частині є обґрунтованими і такими, що підляга-ють задоволенню, а рішення загальних зборів учасників ТзОВ Всесвіт Преса , оформлене прото-колом №8 від 14.12.2015р. - визнанню недійсним в частині визначення вартості частини майна в сумі 20 228 грн. 80 коп., що пропорційна частці учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства, яка складає 8,40441%, що не було враховано судом першої інстанції, а тому рішення господарського суду Хмельницької області в цій частині підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги Позивача про стягнення вартості частки майна, колегія суддів зауважує, що вихід особи зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю дає такій особі право одержати вартість частини майна, пропорційну її частці у статутному капіталі товариства.

Водночас, як вже зазначалось, згідно з ч.2 ст.148 ЦК України - учасник, який виходить із то-вариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорцій-ну його частці у статутному капіталі товариства. Згідно з ч.1 ст.54 Закону України Про господар-ські товариства , при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачу-ється вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 міся-ців з дня виходу. Аналогічно визначено строк проведення оплати частки і в пункті 4.9 Статуту.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавст-вом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та закона-ми України.

Таким чином, вимоги закону зобов`язують Відповідача виплатити Позивачеві вартість части-ни майна протягом 12 місяців з дня виходу Позивача з Товариства, тоді як ні законом, ні Статутом не передбачено зобов`язання здійснити розрахунок раніше зазначеного строку.

Переглядаючи рішення в цій частині, колегія суддів зауважує, що на дату звернення Позива-ча з позовом у цій справі 12.02.2016р. дванадцятимісячний строк, встановлений ч.1 ст.54 Закону України Про господарські товариства та п.4.9 Статуту для виплати вартості частини майна Това-риства, пропорційної його частці у статутному капіталі - не сплинув згідно з поданою Позивачем 10.08.2015р. заявою про вихід.

Реалізуючи передбачене ст.55 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи ін-тересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний по-зивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підс-тавою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Законодавчо визначенні способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосу-ванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Так, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або ос-порюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушен-ня відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право , а не те, яке може бути пору-шено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, останній встанов-лює наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охороню-ваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.

У даному випадку, звертаючись до суду з позовом, Позивач просив здійснити захист його права, зокрема, шляхом стягнення у судовому порядку вартості його частки в майні Товариства. Водночас законом і Статутом встановлено зобов`язання Товариства протягом 12 місяців з дня ви-ходу здійснити виплату учаснику вартості частини майна Товариства.

Враховуючи, що захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого не відомо, буде воно порушено чи ні. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про правомірність відмови судом першої інстанції у задоволенні позову в цій час-тині, оскільки на момент звернення - 12 місячний строк виплати частки ще не минув.

Разом з тим, передчасне звернення до господарського суду з даною вимогою не позбавляє Позивача права звернутися з відповідним позовом до суду після спливу дванадцятимісячного стро-ку, встановленого ч.1 ст.54 Закону України Про господарські товариства , у випадку невиконання Товариством обов`язку з виплати належної йому вартості частини майна Товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі.

Аналогічна правова позиція щодо передчасності звернення із позовом відображена у поста-нові Верховного суду від 28.02.2018р. у справі №910/21160/16.

Разом з тим, статтею 129 ГПК України передбачено порядок розподілу судових витрат. Так, зокрема, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`я-зані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґ-рунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідс-тавне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом спра-ви, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповід-ну заяву.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд, згідно п.9 ст.129 ГПК України, має право пок-ласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.(п.14 ст.129 ГПК України).

Таким чином, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, а для виз-начення ринкової вартості майна Товариства судом апеляційної інстанції призначалась судова екс-пертиза, оплату вартості якої здійснив Позивач - колегія суддів дійшла висновку, що 42 109 грн. витрат на проведення експертизи належить покласти на Відповідача.

При цьому з урахуванням часткового задоволення позову та часткового скасування рішення суду першої інстанції витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомо-гу підлягають частковому стягненню з Відповідача на користь Позивача. Так, з урахуванням задо-волення позову в частині немайнової вимоги з ТзОВ Всесвіт Преса на користь ОСОБА_2 належить стягнути 1 378 грн. витрат зі сплати судового збору та 2 067 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також 50% від заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, що становить 2 500 грн.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

З мотивів зазначених вище, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задо-волення апеляційної скарги та часткового скасування рішення суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції встановленими обставин, що мають значення для справи, які не були дове-деними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення частково незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуаль-ного кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Хмельницької області від 31.05.2018р. у справі №924/147/16 задоволити частково.

2 . Рішення господарського суду Хмельницької області від 31.05.2018р. у справі №924/147/ 16 скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса , оформленого прото-колом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми вартості частини майна, що пропорційна частці учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства.

3 . Ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса , оформленого протоколом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми 20 228 грн. 80 коп. вартості частини майна, що про-порційна частці учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства, яка складає 8,40441%.

4 . В решті рішення господарського суду Хмельницької області від 31.05.2018р. у справі №924/147/16 залишити без змін.

5 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса (29000, м.Хмель-ницький, вул.Проскурівська, буд.73; ідентифікаційний код юридичної особи 14152340) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ІНФО НОМЕР_1) 1378 грн. витрат зі сплати судового збору, 2 067 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, 42 109 грн. витрат на проведення судової експертизи та 2 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

6 . Надати доручення місцевому господарському суду про видачу відповідного наказу.

7 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

8. Матеріали справи №924/147/16 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.