ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" травня 2019 р. Cправа № 902/8/19
Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус", м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Енержі", с.Куна Гайсинського району Вінницької області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2
про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 11489720,00 грн.
Представники сторін в судове засідання не з`явилися.
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Енержі" безпідставно набутих коштів у сумі 11489720,00 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, поміж іншого зазначав, що за відповідачем рахувалася заборгованість в розмірі 13 244 412,44 грн., у зв`язку із неналежним виконанням останнім умов кредитного договору № 46-ЮКЛ-14 від 19.09.2014. В ході судового розгляду справи № 902/369/17 за позовом ПАТ "КБ "Глобус" про стягнення вказаних коштів, апеляційною інстанцією в постанові від 23.07.2018 встановлено той факт, що кошти, які надані банком як кредитний транш 05.09.2016 в розмірі 11489720,00 грн, є безпідставно отриманими коштами. Таким чином, вказані кошти, на переконання позивача, підлягають поверненню відповідачем на підставі ст. 1212 ЦК України.
За вказаним позовом, ухвалою суду від 08.01.2019 відкрито провадження у справі №902/8/19, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
11.03.2019 від відповідача надійшло клопотання №19/3-11 від 11.03.2019 про зупинення провадження у справі, яке розглянуто в ухвалі суду від 11.03.2019. При цьому суд зазначає, що в тексті даного клопотання, останній вказав, що обставини зазначені в даному клопотанні, та докази, надані відповідачем разом із відзивом в сукупності свідчать про те, що грошові кошти, які просить стягнути з відповідача позивач, були зараховані та списані з рахунку відповідача без волі та участі останнього. Крім того, відповідач зазначив, що таких коштів у розпорядженні ТОВ "Велес Енержі" немає, їх повернення безпосередньо пов`язано з кримінальним провадженням.
Водночас, до матеріалів справи відзив відповідача по даній справі не надходив, що слідує зокрема з відомостей БД "Діловодство спеціалізованого суду".
Так, відповідно до п.2.1.1. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 2 (далі по тексту також - Інструкція), позовні заяви, апеляційні, касаційні скарги, судові справи, а також інші документи і матеріали, що стосуються розгляду справ у суді, приймає та реєструє в автоматизованій системі канцелярія суду відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Пунктом 1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 визначено, що вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами АСДС відповідно до їх функціональних обов`язків та реєструється в АСДС в день її надходження.
При цьому, згідно пп.2 п.2 вказаного Положення, скорочення АСДС - автоматизована система документообігу суду.
Одночасно слід зазначити, що як слідує із змісту пп. 4 п. 1.5.4. Інструкції, також підлягає реєстрації електронні документи, отримані електронною поштою.
Таким чином, за відсутності відзиву на позовну заяву, суд враховує викладену відповідачем позицію щодо позовних вимог у клопотанні №19/3-11 від 11.03.2019.
Ухвалою суду від 28.03.2019 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу для судового розгляду по суті.
07.05.2019 від представника третьої особи ОСОБА_1 надійшло пояснення по справі, в якому останній поміж іншого зазначав, що з 03.11.2015 по 05.09.2016 ТОВ "Велес Енержі" здійснено погашення заборгованості перед ОСОБА_3 за договором поруки в порядку регресу, що підтверджується банківською випискою. Окрім того, останній пояснив, що у відповідь на звернення ОСОБА_1 про сплату залишку заборгованості, ТОВ "Велес Енержі" повідомило про перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 05.09.2016. При цьому, відповідач не звертався до третьої особи з вимогою про повернення платежів, здійснених на рахунок поручителя як таких, що вчинені без волі ТОВ "Велес Енержі". Таким чином, на переконання представника третьої особи ОСОБА_1, позов підлягає задоволенню.
Також 07.05.2019 від представника третьої особи ОСОБА_2. надійшло пояснення аналогічного змісту, в якому останній з підстав наведених вище вказує, що позов підлягає задоволенню.
За результатами судового засідання 07.05.2019 судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 23.05.2019, з метою забезпечення сторонам та третім особам можливості реалізувати надані їм Господарським процесуальним кодексом України права, зокрема на участь в судовому засіданні.
На визначену судом дату 23.05.2019, представники сторін та третіх осіб не з`явилися, хоча про місце, дату та час судового розгляду останні повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень відносно позивача та третіх осіб (а.с. 162, 162). При цьому, відповідач та представник третіх осіб додатково повідомлені шляхом оформлення відповідних телефонограм (а.с.160, 161). Зазначений спосіб повідомлення узгоджується із приписами п.6 ст. 120 ГПК України.
Водночас, 22.05.2019 від відповідача надійшло клопотання № 19/5 від 20.05.2019, за підписом директора ТОВ "Велес Енержі" Юрченко В.А. про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю з`явитися в судове засідання у зв`язку із хворобою його матері, яка потребує постійного (цілодобового) догляду. При цьому, останній зазначає про відсутність фінансової можливості для залучення до участі у справі адвоката.
Дослідивши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Так, відповідно до п.1 ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, як перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
При цьому, відповідно до положення п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Так, судом встановлено, що протягом підготовчого та судового розгляду справи судом було проведено п`ять судових засідань, на чотири з яких, відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання.
Окрім того, 23.05.2019 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, яке мотивоване неможливістю взяти участь в судовому засіданні, у зв`язку з тим, що визначене ухвалою суду від 07.05.2019 приміщення в Голосіївському районному суді міста Києва для проведення судового засіданні в режимі відеоконференції використовується вказаним судом для розгляду іншої справи, що унеможливило розгляд справи № 902/8/19.
З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що сторони належним чином були повідомлені про дане судове засідання. Неявка останніх є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
19.09.2014 між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Велес Енержі" (позичальник) укладено кредитний договір №46/ЮКЛ-14 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) (далі по тексту також - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору, банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти в сумі 14000000,00 грн. під 22 % річних, строком з 19.09.2014 по 16.09.2016 включно.
В забезпечення виконання зобов`язань позичальника між ПАТ "Комерційний банк "Глобус" та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договори поруки та договір застави, за якими останні поручилися перед банком за виконання ТОВ "Велес Енержі" зобов`язань за кредитним договором.
03.06.2015 між ПАТ "Комерційний банк "Глобус" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №46-4/ЮПОР-15. За вказаними договорами поруки ОСОБА_2 поручився перед позивачем за виконання перед відповідачем зобов`язань за кредитним договором. Зобов`язання поручителя за вказаним договором поруки обмежено 132000,00 доларів США.
05.06.2015 між ПАТ "Комерційний банк "Глобус" та ОСОБА_2 укладено договір поруки №46-5/ЮПОР-15. За вказаним договором поруки ОСОБА_2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором. Зобов`язання поручителя за вказаним договором обмежено 72000,00 доларів США.
27.05.2015 між ПАТ "Комерційний банк "Глобус" та ОСОБА_2 укладено договір застави майнових прав №461ЮЗКД-15 за договором банківського вкладу. За вказаним договором застави майнових прав ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов`язань відповідача за кредитним договором перед позивачем надав в заставу майнові права за договором банківського вкладу для фізичних осіб "ЕЛІТ" №127622 від 26.12.2014 в сумі 372909,00 дол. США.
Також 05.06.2015 між ПАТ "Комерційний банк "Глобус" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №46-3/ЮПОР-15, за яким ОСОБА_1 поручився перед позивачем за виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором. За вказаним договором поруки зобов`язання поручителя обмежені сумою у 85000,00 дол. США.
05.09.2016 ПАТ "КБ "Глобус" було надано ТОВ "Велес Енерджі" кредитний транш в розмірі 11489720,00 грн., який відповідач не повернув, у зв`язку із чим вказана заборгованість була предметом судового розгляду у справі 802/369/17 за первісним позовом ПАТ "КБ "Глобус" до ТОВ "Велес Енерджі". При цьому, в межах вказаної справи також було розглянуто зустрічний позов ТОВ "Велес Енерджі" до ПАТ "КБ "Глобус" про визнання кредитного договору №46/ЮКЛ-14 від 19.09.2014 припиненим.
В межах вказаного судового розгляду, судом було встановлено, що кошти з рахунку, який належить ТОВ "Велес Енержі" в розмірі 11489720,00 грн, були перераховані поручителям по кредитному договору №46/ЮКЛ-14. Зокрема, ОСОБА_2 за договорами поруки та застави в порядку регресу на суму 10913272,65 грн та ОСОБА_1 за договором поруки в порядку регресу на суму 576438,11 грн, внаслідок чого заборгованість перед поручителями була погашена.
Так, рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.04.2018 первісний позов задоволено в повному обсязі та вирішено стягнути з ТОВ "Велес Енержі" на користь ПАТ "КБ "Глобус" 11497259,04 грн простроченої заборгованості по кредиту, 1073512,17 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 45522,49 грн пені за несвоєчасну сплату процентів та 189244,41 грн судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 вказане рішення суду скасовано та прийнято нове рішення, згідно якого, в позові ПАТ "КБ "Глобус" до ТОВ "Велес Енержі" про стягнення 13 244 412,44 грн. заборгованості за кредитним договором було відмовлено. Зустрічний позов ТОВ "Велес Енержі" до ПАТ "КБ "Глобус" про визнання кредитного договору припиненим задоволено. Визнано припиненим кредитний договір №46/ЮКЛ-14 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.09.201, укладений між ПАТ "КБ "Глобус" та ТОВ "Велес Енержі". При цьому, апеляційна інстанція встановила той факт, що кошти, які надані банком як кредитний транш 05.09.2016 в розмірі 11489720,00 грн, є безпідставно отриманими коштами.
Таким чином, з метою повернення вказаних коштів, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд відзначає наступне.
Відповідно до частини першої, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України вільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 525, 526 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначено статтею 1212 ЦК України.
Так, за приписами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частиною 1 статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
При вирішенні даної справи суд враховує, що обставини встановлені у раніше згаданій постанові апеляційної інстанції по справі № 902/369/17 від 23.07.2018 щодо безпідставного отримання ТОВ "Велес Енержі" перерахованих ПАТ "КБ "Глобус" коштів в розмірі 11489720,00 грн, в силу ч.4 ст.75 ГПК України, є преюдиціальними для розгляду цієї справи, а тому повторного доведення не потребують.
При цьому, щодо заперечень відповідача відносно позовних вимог, які ґрунтуються на зарахуванні та списанні коштів з рахунку відповідача без волі та участі останнього, слід зазначити, що вказаній обставині, апеляційною інстанцією в постанові по справі № 902/369/17 від 23.07.2018 надано відповідну оцінку.
Саме встановлена обставина, що грошові кошти в розмірі 11 489 720,00 грн, перераховані позивачем 05.09.2016 на рахунок відповідача не на умовах, встановлених та закріплених сторонами в пунктах 2.1., 2.6. кредитного договору, а саме не на підставі заявки уповноваженої особи, стала підставою для висновку, що дані кошти не можуть вважатися кредитними та такими, на які поширюються умови кредитного договору, та не можуть бути підставою для виникнення у відповідача - ТОВ "Велес Енержі" цивільних обов`язків, визначених умовами такого кредитного договору. Відтак, грошові кошти в розмірі 11 489 720,00 грн. не є кредитними коштами, а є безпідставно отриманими.
Окрім того, в ході судового розгляду справи № 902/369/17 судом було встановлено, що кошти в розмірі 11 489 720,00 грн з рахунку, який належить ТОВ "Велес Енержі", були перераховані поручителям за кредитним договором, внаслідок чого заборгованість перед поручителями була погашена.
Водночас, під час розгляду даної справи (№ 902/8/19) судом встановлено, що відповідачем не вживалося заходів для повернення перерахованих коштів поручителям.
Викладене дає підстави суду для обґрунтованого висновку про те, що відповідач використав грошові кошти, які були перераховані позивачем для задоволення власних потреб, а саме з метою виконання зобов`язань по договорам поруки в порядку регресу.
Таким чином, відсутність отриманих від ПАТ "КБ "Глобус" коштів у розмірі 114897200,00 грн, у зв`язку із їх використанням для припинення зобов`язань по правочинам ТОВ "Велес Енержі", не звільняє останнього від виконання кондикційної вимоги ПАТ "КБ "Глобус".
Так, характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.
Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:
1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);
2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Таким чином, з огляду на викладене та враховуюче відсутність між сторонами договірних правовідносин, направлених на отримання відповідачем від позивача грошових коштів, а також враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем безпідставно отриманих коштів, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача коштів у розмірі 11 489 720,00 грн обгрунтованою.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог. За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку, визначеному ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76-80, 86, 91, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Енержі" (23714, Вінницька область, Гайсинський район, с.Куна, вул.Тваринників, буд.4; код ЄДРПОУ 39127325) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м.Київ, Куренівський провулок, 19/5; код ЄДРПОУ 35591059) 11 489 720,00 грн безпідставно набутих коштів та 172345,80 грн судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 03 червня 2019 р.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу (Куренівський провулок, 19/5, м.Київ, 04073);
3 - відповідачу (вул.Тваринників, буд.4, с.Куна, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 23714);
4 - ОСОБА_2 . ( АДРЕСА_1 );
5 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2019 |
Оприлюднено | 04.06.2019 |
Номер документу | 82158467 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Нешик О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні