Рішення

від 03.06.2019 по справі 904/1105/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019р. Справа № 904/1105/19 За позовом: Сєвєродонецької науково-виробничої фірми Хіммаш Компресор-Сервіс товариства з обмеженою відповідальністю, м. Сєвєродонецьк

До: Приватного акціонерного товариства Дніпровський металургійний завод , м. Дніпро

Про: стягнення 570 801, 09 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

Сєвєродонецька НВФ Хіммаш Компресор-Сервіс ТОВ ( позивач) звернувся до суду з позовом до ПрАТ Дніпровський металургійний завод (відповідач) про стягнення 570 801, 09 грн. ( в т.ч.: 233 850, 00 грн. - основна заборгованість; 332 067, 00 грн. - пеня ; 3519, 44 грн. - інфляційні втрати та 1 364, 65 грн. - 3% річних) заборгованості за договором №1125/2016 від 08.07.16р. (укладеного між сторонами). Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов вищезазначеного договору щодо здійснення своєчасної оплати за товар. Також позивач просив стягнути з відповідача 31 485, 00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката Цимбалюк О.В. На підтвердження понесення цих витрат позивачем надано наступні документи: договір підряду №16 щодо надання професійної допомоги ( правової послуги ) від 02.04.19р., ордер на надання правової допомоги, акт №3 від 25.04.19р. до договору підряду щодо наданої правничої допомоги ( правової послуги ) №16 від 02.04.19р., видатковий касовий ордер від 25.04.19р., свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю №2970 від 30.07.08р. на ім`я ОСОБА_1

Ухвалою суду від 03.04.19р. відкрито провадження у справі №904/1105/19, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ПрАТ Дніпровський металургійний завод ( відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував , посилаючись на невірне нарахування позивачем розміру пені , інфляційних втрат та 3% річних та надав свій контр - розрахунок, згідно якого розмір пені склав 17 751, 21 грн., розмір інфляційних втрат - 3 507, 75 грн. Також заперечував проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Сєвєродонецька НВФ Хіммаш Компресор-Сервіс ТОВ (позивач) у відповіді на відзив заперечував проти обставин , викладених відповідачем у відзиві на позов, зазначаючи (поміж-іншим), що нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних було здійснено позивачем правильно; контр - розрахунки відповідача цих сум містять помилкові дані, не вірно визначені дати кінцевого строку оплати та початку періоду прострочення. Також повідомив суд, що 15.04.19р. відповідач здійснив часткове погашення основної заборгованості в розмірі 62 940, 00 грн. в рахунок оплати Специфікації від 12.11.18р. до договору.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

08.07.16р. між ПрАТ Євраз ДМЗ (правонаступник - ПрАТ ДМК , покупець) та Сєвєродонецька НВФ Хіммаш Компресор-Сервіс ТОВ (постачальник ) укладено договір №1125/2016 ( з урахуванням змісту протоколу розбіжностей до договору від 11.07.16р., додаткових угод №1 від 28.02.17р. , №2 від 08.09.17р., №3 від 11.09.17р., №4 від 31.05.18р., №5 від 10.12.18р., а.с.26, 28, 32, 33, 34, 37 ), відповідно до умов якого та специфікації від 12.11.18р. (а.с.36) постачальник у грудні 2018р. здійснив поставку покупцю товару на загальну суму 233 850, 00 грн. (що підтверджується відповідними видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, а.с.38-39, 41-42, 79-81, 84-88 ); а покупець відповідно до пункту 4.1. договору та п.4. специфікації від 12.11.18р. зобов`язався здійснити оплату у розмірі 100% оплата на протязі 15 (п`ятнадцяті) календарних днів з дати поставки товару.

В п.8.3. договору ( з урахуванням змісту протоколу розбіжностей до договору від 11.07.16р.) сторони погодили, що у разі порушення строків оплати товару з вини покупця , крім форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 2% від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення; сплата пені не звільняє покупця від зобов`язань по оплаті товару (а.с.22-24).

Однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань поставлений на його адресу товар у встановлений договором строк у повному обсязі не оплатив (сплачено лише після відкриття провадження у справі 62 940, 00 грн. - частину основної заборгованості, що підтверджується банківською випискою, а.с.130); у зв`язку з чим ( згідно наданого позивачем розрахунку) за відповідачем станом на 18.03.19р. рахувалась заборгованість в розмірі 233 850, 00 грн. (а.с.4) Окрім того, позивач відповідно до пункту 8.3. договору та приписів ст.625 ЦК України нарахував відповідачу: 332 067, 00 грн. - пені; 3519, 44 грн. - інфляційних втрат та 1 364, 65 грн. - 3% річних. (а.с.7-8).

Відповідно до положень ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Згідно до ст. 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). (ст.610 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ст.712 ЦК України ). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст.655 ЦК України ).

Відповідно до п.1.12 Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17.12.13р. №14 (поміж-іншим): з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контр-розрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Судом було перевірено правильність нарахувань інфляційних втрат та 3% річних , порушень не виявлено. А тому заперечення відповідача та наданий ним контр - розрахунок цих сум , суд оцінює критично.

Одночасно , суд не погоджується зі здійсненими позивачем нарахуванням пені, оскільки таке нарахуванням було здійсненне позивачем з порушенням норм чинного законодавства , виходячи з наступного. Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Так, сторонами в п.8.3. договору ( з урахуванням змісту протоколу розбіжностей до договору від 11.07.16р.) сторони погодили, що у разі порушення строків оплати товару з вини покупця , крім форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 2% від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення; сплата пені не звільняє покупця від зобов`язань по оплаті товару. В той же час , згідно до вимог ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань №543/96-ВР від 22.11.1996р. : розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.9 постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.13р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань : за приписом статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня; якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Враховуючи вищезазначені приписи чинного законодавства та рекомендації ВГСУ , суд вважає за необхідне здійснити перерахунок розміру пені , що підлягає стягненню з відповідача , обмежившись подвійною обліковою ставкою НБУ . Внаслідок здійсненого судом перерахунку розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 06.01.2019р. по 18.03.2019р. , становить 16 606, 55 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 170 910, 00 грн. -заборгованості за договором; 16 606, 55 грн. - пені ; 3 519, 44 грн. - інфляційних втрат та 1 364, 65 грн. - 3% річних. В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 315 460, 45 грн. суд вважає за необхідне відмовити з вищенаведених підстав. В іншій частині позовних вимог суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі п.2. ч.231 ГПК України - у зв`язку з відсутністю предмету спору (оскільки після відкриття провадження у справі відповідачем було частково погашено основну заборгованість за договором в загальному розмірі 62 940,00 грн. ).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат в розмірі 31 485, 00 грн. на послуги адвоката , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Позивачем в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката надано: договір підряду №16 щодо надання професійної допомоги ( правової послуги ) від 02.04.19р., ордер на надання правової допомоги, акт №3 від 25.04.19р. до договору підряду щодо наданої правничої допомоги ( правової послуги ) №16 від 02.04.19р., видатковий касовий ордер від 25.04.19р. на суму 16 999, 99 грн., платіжні доручення, свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю №2970 від 30.07.08р. на ім`я ОСОБА_1 (а.с.100-113)

В той же час, враховуючи часткове задоволення позову, незначну складність ( з правової точки зору ) справи , короткий термін розгляду справи ( оскільки справ слухається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін ) , незначну ціну позову по цій справі; суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат позивача на послуги адвоката, які підлягають стягненню з відповідача, до 10 000, 00 грн. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у додатковій постанові від 11.06.18р. по справі №923/567/17 )

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178,231, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства Дніпровський металургійний завод (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд.3; код ЄДРПОУ 05393056) на користь позивача - Сєверодонецької науково-виробничої фірми Хіммаш Компресор-Сервіс товариства з обмеженою відповідальністю ( 93400, м. Сєверодонецьк Луганської області , вул. Жовтнева, буд. 2-в; код ЄДРПОУ 21841175): 170 910, 00 грн. - заборгованості за договором; 16 606, 55 грн. - пені ; 3519, 44 грн. - інфляційних втрат; 1 364, 65 грн. - 3% річних ; 3 830, 11 грн. - витрат на сплату судового збору та 10 000, 00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 315 460, 45 грн., судові витрати в цій частині покласти на позивача.

4. В іншій частині позовних вимог - закрити провадження у справі .

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 03.06.2019р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.