Ухвала

від 04.06.2019 по справі 926/1288/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з а б е з п е ч е н н я п о з о в у

04 червня 2019 року Справа № 926/1288/19

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гончарук Олег Валентинович , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Буковина" про забезпечення позову у справі № 926/1288/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Буковина", м. Тернопіль

до Тереблечанської сільської ради, с. Тереблече Глибоцького району Чернівецької області

про визнання недійсним та скасування рішень XXX позачергової сесії VII скликання Тереблечанської сільської ради та зобов`язання вчинити дії

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Буковина" звернулося до Господарського суду Чернівецької області до Тереблечанської сільської ради з позовом, в якому просить:

- визнати недійсним та скасувати рішення XXX позачергової сесії Тереблечанської сільської ради VII скликання за №№ 88-30/18, 89-30/18, 90-30/18, 91-30/18 від 25.06.2018.

- зобов`язати Тереблечанську сільську раду розглянути заяви ТОВ "Агроцентр-Буковина" по суті та надати дозвіл на розробку технічної документації на земельні ділянки площею 0,3438 га, площею 2,5021 га та площею 7,7072 га.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/107/18 від 07.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2018, визнано недійсним рішення Тереблечанської сільської ради №155-25/17 від 08.12.2017, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельних ділянок площею 0,3438 га, площею 2,5021 га та площею 7,7072 га на яких розташовано нерухоме майно позивача.

При цьому, позов обґрунтовується обставинами, пов`язаними з тим, що оскаржуваними рішеннями відповідача від 25.06.2019 відповідач вже повторно фактично відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення та надання в оренду цих же земельних ділянок (оскільки не прийняв по суті рішення щодо заяв позивача) i прийняв рішення про їх поділ.

Така відмова відповідача, на думку позивача, є необґрунтована та суперечить вимогам статті 123 Земельного кодексу України, де передбачено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки.

Одночасно, вказівка у оспорюваних рішеннях на те, що відповідачем прийнято рішення про поділ земельних ділянок, на яких розташоване майно позивача, є неправомірною та такою, яка порушує право позивача на користування земельними ділянками для обслуговування вищезазначених приміщень та укладення договору оренди i є перешкодою у здійсненні товариством господарської діяльності.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.05.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Буковина" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі, а також повернуто без розгляду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.06.2019.

Крім того, разом із позовною заявою позивач повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (вх. № 1316), шляхом заборони відповідачеві виконувати оспорювані рішення XXX позачергової сесії Тереблечанської сільської ради VII скликання за №№ 88-30/18, 89-30/18, 90-30/18, 91-30/18 від 25.06.2018, здійснювати поділ спірних земельних ділянок та передавати їх третім особам.

Заява мотивована тим, що не вжиття заходів забезпечення позову, на думку позивача, надасть можливість відповідачеві вчиняти дії щодо поділу та передачі спірних земельних ділянок третім особам.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 137 ГПК України визначено заходи забезпечення позову. Так, частиною 1 зазначеної статті Кодексу визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними в пунктах 1-9 цієї частини (пункт 10).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як встановлено судами в межах справи за №926/107/18, у якій спірні відносини виникли між тим ж сторонами, що й у даній справі, позивач є власником нежитлових приміщень, які розташовані на земельній ділянці, загальною площею 0,3438 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності, кадастровий номер - 7321085400:01:004:0559 за адресою: Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с. Тереблече, вул. Головна; власником нежитлових приміщень, які розташовані на земельній ділянці загальною площею 2,9060 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності, кадастровий номер - 7321085400:01:004:0558 за адресою: Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с. Тереблече, вул. Головна, та власником нежилих приміщень, які розташовані на земельній ділянці загальною площею 7,8951 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності, кадастровий номер - 7321085400:01:002:0366 за адресою: Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с. Тереблече, вул. Головна.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/107/18 від 07.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2018, визнано недійсним рішення Тереблечанської сільської ради №155-25/17 від 08.12.2017, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельних ділянок площею 0,3438 га, площею 2,5021 га та площею 7,7072 га на яких розташовано нерухоме майно позивача.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії , було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В даному випадку існує спір між сторонами щодо можливої незаконності рішень відповідача, які можливо порушують права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду.

Врахувавши наведене, суд дійшов висновку, що невжиття заходів до забезпечення позовних вимог шляхом заборони відповідачу виконувати оскаржувані рішення, може у випадку задоволення позову, значно ускладнити або позбавить позивача ефективного захисту або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; вжиття такого заходу є адекватним змісту можливого порушеного права, на відновлення якого поданий позов, та, за умови його задоволення, не створить складнощів при виконанні рішення та не дозволить відповідачу вчинити дії для унеможливлення його відновлення.

За таких обставин, заява позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 144, 232, 233, 234, 235, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву позивача про забезпечення позову (вх. №1316 від 03.06.2019) задовольнити.

2. Заборонити Тереблечанській сільській раді (с. Тереблече Глибоцького району Чернівецької області, код 7321085400) виконувати оспорювані рішення XXX позачергової сесії Тереблечанської сільської ради VII скликання за №№ 88-30/18, 89-30/18, 90-30/18, 91-30/18 від 25.06.2018, здійснювати поділ спірних земельних ділянок та передавати їх третім особам.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її оголошення до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 04.06.2019.

Суддя О.В. Гончарук