Постанова
від 30.05.2019 по справі 910/21090/17
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року

м. Київ

cправа № 910/21090/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗКОНСАЛТИНГ",

представник позивача - Мельнікова І.Г., адвокат (договір від 30.10.2017 № 30/10/2017, ордер від 23.11.2018 № 722484, свідоцтво від 19.12.2011 № 874),

відповідач-1 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Левінець Валентина Юріївна,

представник відповідача-1 - не з`явився,

відповідач-2 - Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби,

представник відповідача-2 - не з`явився,

третя особа - публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз",

представник третьої особи - Кравченко С.В., адвокат (довіреність від 29.12.2018 № 1-399, свідоцтво від 25.07.2012 № 4430),

третя особа-1 - товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп",

представник третьої особи-1 - не з`явився,

третя особа-2 - приватне акціонерне товариство "Креатив",

представник третьої особи-2 - не з`явився,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗКОНСАЛТИНГ"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 (головуючий Хрипун О.О., судді: Агрикова О.В. і Чорногуз М.Г.)

у справі № 910/21090/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗКОНСАЛТИНГ" (далі - Позивач)

до: 1) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левінець Валентини Юріївни (далі - Відповідач-1);

2) Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби (далі - Відповідач-2),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - Третя особа),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп" (далі - Третя особа-1);

2) приватне акціонерне товариство "Креатив" (далі - Третя особа-2),

про визнання недійсним акта про проведення аукціону від 12.09.2013 № 36388612/14; визнання недійсними результатів аукціону з продажу арештованого майна, а саме природного газу обсягом 1 500 544 м 3 , здійсненого 2013 року в рамках виконавчого провадження № 36388612; визнання недійсним протоколу від 30.08.2013 № 13/32/1 про проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, яке належить Позивачу, та свідоцтва від 20.09.2013, зареєстрованого в реєстрі за № 484 про право власності на природний газ, обсягом 1 500 455 м 3 .

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача-1 та Відповідача-2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Третьої особи та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Третьої особи-1 та Третьої особи-2, про визнання недійсним акта про проведення аукціону від 12.09.2013 № 36388612/14; визнання недійсними результатів аукціону з продажу арештованого майна, а саме природного газу обсягом 1 500 544 м 3 , здійсненого 2013 року в рамках виконавчого провадження № 36388612, визнання недійсними протоколу № 13/32/1 проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, яке належить Позивачу, від 30.08.2013 та свідоцтва про право власності на природний газ, обсягом 1 500 544 м 3 , від 20.09.2013, зареєстрованого в реєстрі за № 484.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що аукціон з продажу природного газу відбувся з порушенням вимог чинного законодавства щодо продажу майна, на яке накладено арешт в іншій справі № 5011-71/16789-2012 відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 11.12.2012, який призвів до протиправного позбавлення Позивача належної йому власності. Видача свідоцтва про право власності на майно за результатами прилюдних торгів є похідною від законності самих торгів, тому слід також визнати недійсним і свідоцтво про право власності на природний газ, обсягом 1 500 544 м 3 , від 20.09.2013, зареєстрованого в реєстрі за № 484.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.07.2018 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним акт про проведення аукціону від 12.09.2013 № 36388612/14 у частині реалізації природного газу обсягом 1 222 708 м 3 . Визнано недійсними результати аукціону з продажу арештованого майна, а саме природного газу обсягом 1 500,544 м 3 , здійсненого 2013 року в рамках виконавчого провадження № 36388612 в частині реалізації природного газу обсягом 1 222 708 м 3 . Визнано недійсним в частині реалізації природного газу обсягом 1 222 708 м 3 протокол № 13/32/1 проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, яке належить Позивачу, від 30.08.2013. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на природний газ, обсягом 1 500 544 м 3 , від 20.09.2013, зареєстрованого в реєстрі за № 484 в частині природного газу обсягом 1 222 708 м 3 . В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що реалізація газу належного Позивачу на аукціоні з реалізації арештованого рухомого майна, який відбувся 30.08.2013, тобто до моменту зняття заборони накладеної постановою державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 14.01.2013 у межах виконавчого провадження № 35969109 відкритого на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 11.12.2012 у справі № 5011-71/16789-2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 оскаржуване рішення скасовано в частині задоволення позовних вимог та в скасованій частині прийнято нове рішення, яким у цій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2018 залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Позивачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено порушення своїх прав або охоронюваних законом інтересів Відповідачами під час проведення аукціону з примусового продажу природного газу обсягом 1 500 544 м 3 , здійсненого у 2013 році в межах виконавчого провадження № 36388612, та оформлення цього правочину протоколом № 13/32/1 проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна від 30.08.2013 та свідоцтвом про право власності на природний газ.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019, а рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2018 залишити в силі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

- реалізація газу належного Позивачу на аукціоні з реалізації арештованого рухомого майна відбулася 30.08.2013, тобто до моменту зняття заборони накладеної постановою державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 14.01.2013 у межах виконавчого провадження № 35969109 відкритого на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 11.12.2012 у справі № 5011-71/16789-2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження суперечить вимогами законодавства;

- суд апеляційний інстанції дійшов помилкового висновку про не доведеність Позивачем порушення його прав або охоронюваних законом інтересів Відповідачами під час проведення аукціону з примусового продажу природного газу обсягом 1 500 544 м 3 , здійсненого у 2013 році в межах виконавчого провадження № 36388612, та оформлення цього правочину протоколом № 13/32/1 проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна від 30.08.2013 та свідоцтвом про право власності на природний газ.

Третя особа подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від Відповідача-1, Відповідача-2, Третьої особи-1 та Третьої особи-2 відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.05.2019 № 29.3-02/633 у зв`язку з відпусткою судді Селіваненка В.П. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/21090/17, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Малашенкової Т.М.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 28.05.2019 № 29.3-02/670 у зв`язку із запланованим відрядженням судді Малашенкової Т.М. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/21090/17, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Колос І.Б.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників Позивач та Третьої особи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що на зберіганні Третьої особи перебував природний газ Позивача на підставі договору від 16.05.2012, укладеного дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (виконавець) та Позивачем (замовник) на зберігання природного газу до 100 000,00 тис.м 3 - обсяг газу, що закачується в підземні газосховища (далі - ПСГ) у поточному сезоні зберігання (період з 16.04.2012 по 15.04.2013); до 100 000,00 тис.м 3 - обсяг газу в ПСГ, на який замовник набуває право власності в ПСГ.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2012 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 5011-71/16789-2012 за заявою ДП "Укрспирт" накладено арешт на природний газ обсягом 1 222,708 тис.м 3 , що знаходиться у ПГС за договором зберігання природного газу від 16.05.2012, укладеного дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України") та Позивачем. 14.01.2013 обтяження було зареєстровано.

Вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2012 у справі № 5011-71/16789-2012 заходи забезпечення позову були скасовані ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014 у зв`язку з тим, що потреба у забезпеченні позову відпала. Судом встановлено, що рішенням суду від 13.10.2014 провадження у справі № 5011-71/16789-2012 у частині позовних вимог ДП "Укрспирт" щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження 3 097,910 тис.м 3 газу припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній до 15.12.2017) за відсутністю предмета спору, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.

Судами попередніх інстанцій у даній справі встановлено, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2012 у справі № 5013/1484/12 було стягнуто з Позивача на користь Третьої особи-2 суму заборгованості.

05.02.2013 було відкрито виконавче провадження № 36388612 з виконання наказу № 5013/1484/12 від 10.01.2013. Під час проведення виконавчих дій 12.03.2013 державним виконавцем була прийнята постанова про арешт 1 500,544 тис.м 3 газу Позивача, що знаходиться на зберіганні Третьої особи за договором від 16.05.2012 (весь наявний залишок) . У подальшому арештоване майно - природний газ обсягом 1 500,544 тис.м 3 - було оцінено та передано на реалізацію. За результатом проведеного 30.08.2013 ПП " Нива-В.Ш ." аукціону арештоване майно було реалізоване.

Плата за рухоме майно згідно з протоколом від 30.08.2013 № 13/32/1 від Третьої особи-1 надійшла на рахунок ДВС України, про що свідчить виписка з рахунку від 09.09.2013. Третя особа-2 підтверджує надходження коштів на виконання рішення суду Кіровоградської області від 21.12.2012 у справі № 5013/1484/12.

12.09.2013 на підставі протоколу проведення аукціону від 30.08.2013 № 13/32/1 лоту № 1 з продажу майна, що належить Позивачу, складеного ліцитатором ПП "Нива-В.Ш.", був виданий акт державного виконавця про проведення аукціону, що засвідчує продаж рухомого майна (природний газ, що знаходиться в ПГС на зберіганні Третьої особи) у ході проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна за ціною 4 560 000,00 грн. Третій особі-1.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/2128/17 зобов`язано Третю особу передати Третій особі-1 газ, що зберігається у ПГС, та був придбаний за результатом аукціону про що свідчить свідоцтво про право власності, посвідчене приватним нотаріусом 20.09.2013. Судом у справі № 910/2128/17 встановлено, що Третя особа-1 набула право власності на природний газ обсягом 1 500 544 м 3 , що підтверджено актом державного виконавця про проведення аукціону від 12.09.2013 № 36388612/14 та свідоцтвом про право власності, посвідченим 20.09.2013 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Левінець В.Ю., зареєстрованим у реєстрі за № 484.

Таким чином, природний газ обсягом 1 500 544 м 3 , що зберігався Третьою особою у ПГС та належав Позивачу перейшов у власність Третьої особи-1 у зв`язку з його продажем для погашення заборгованості Позивача перед Третьою особою-2 на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2012 у справі № 5013/1484/12 у межах виконавчого провадження № 36388612.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним акта про проведення аукціону від 12.09.2013 № 36388612/14; визнання недійсними результатів аукціону з продажу арештованого майна, а саме природного газу обсягом 1 500 544 м 3 , здійсненого 2013 року в рамках виконавчого провадження № 36388612, визнання недійсними протоколу № 13/32/1 проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, яке належить Позивачу, від 30.08.2013 та свідоцтва про право власності на природний газ, обсягом 1 500 544 м 3 , від 20.09.2013, зареєстрованого в реєстрі за № 484.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2012 у справі № 5013/1484/12 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Позивача на користь Третьої особи-2 заборгованість у розмірі 10 503 403,56 грн., з яких 10 211 332,76 грн. сума основного боргу, 243 393,41 грн. пеня, 48 678,68 грн. 3% річних, а також 64 380,00 грн. судового збору.

На виконання зазначеного рішення 10.01.2013 видано наказ.

05.02.2013 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Б . О . прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 36388612 на підставі наказу господарського суду Кіровоградської області від 10.01.2013 у справі № 5013/1484/12 про примусове виконання рішення та стягнення з Позивача на користь Третьої особи-2 заборгованості у розмірі 10 503 403, 56 грн.

12.03.2013 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Б . О . прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на природний газ обсягом 1 500,544 тис.м 3 , який знаходиться на зберіганні Третьої особи у ПГС та належить боржнику (Позивачу), заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (Позивачу).

На підставі зазначеної постанови до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 12.03.2013 було внесено запис про публічне обтяження - арешт рухомого майна на природний газ обсягом 1 500, 544 тис.м 3 , що знаходиться на зберіганні Третьої особи у ПГС. Наявність запису про обтяження підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 12.03.2013 № 40105101.

03.04.2013 у приміщенні Третьої особи державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна за виконавчим провадженням № 36388612 та накладено арешт на природний газ обсягом 1 500, 544 тис.м 3 , що знаходиться на зберіганні Третьої особи у ПГС за договором на зберігання природного газу від 16.05.2012 № 1205000384.

У зауваженнях до акта представником Третьої особи здійснено запис, що постановою державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у місті Києві накладено арешт на газ у обсязі 1 222,708 тис.м 3 на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 11.12.2012 у справі № 5011-71/16789-2012, також зазначено про отримання вказаної постанови державним виконавцем.

12.07.2013 Відповідачем-2 та ПП " Нива -В.Ш." було укладено договір № 13/32 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, на підставі якого ПП "Нива-В.Ш." було проведено аукціон та реалізовано арештоване майно (природний газ обсягом 1 500, 544 тис.м 3 ) Третій особі-1 за ціною 4 560 000, 00 грн. без ПДВ.

На підставі акта про проведення аукціону, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 03.09.2013, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левінець В.Ю. видано свідоцтво від 12.09.2013, яким посвідчено, що Третій особі-1 належить на праві власності майно, що складається з природного газу обсягом 1 500 544 тис.м 3 , який знаходиться на зберіганні Третьої особи у ПГС вартістю 4 557 840, 00 грн. без ПДВ.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2012 у справі № 5011-71/16789-2012 задоволено частково заяву ДП "Укрспирт" про вжиття заходів забезпечення позову. Накладено арешт на природний газ обсягом 1 222,708 тис.м 3 , який знаходиться на зберіганні у ПГС за договором на зберігання природного газу від 16.05.2012 № 1205000384, укладеного ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 30019801) та Позивачем (ідентифікаційний код: 38103984).

На виконання зазначеної ухвали головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Марченко О.А. було прийнято постанову від 14.01.2013 у межах виконавчого провадження № 35969109 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було вирішено, зокрема, накласти арешт на природний газ обсягом 1 222, 708 тис.м 3 , що знаходиться на зберіганні у ПГС за договором на зберігання природного газу від 16.05.2012 № 1205000384.

14.01.2013 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис про публічне обтяження - арешт рухомого майна на природний газ обсягом 1 222, 708 тис.м 3 , що знаходиться на зберіганні у ПГС за договором на зберігання природного газу від 16.05.2012 № 1205000384, укладеного ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та Позивачем. Наявність запису про обтяження підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14.01.2013 № 39746324.

Таким чином, під час арешту 12.03.2013 та опису 03.04.2013 газу в загальному обсязі 1 500,544 тис.м 3 у виконавчому провадженні № 36388612, за наслідками якого було складено відповідний акт від 03.04.2013, на частину газу - 1 222,708 тис.м 3 , на який 14.01.2013 постановою державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві було накладено арешт та заборонено відчуження в межах іншого виконавчого провадження № 35969109.

Частиною другою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на дату накладення арешту) передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на дату накладення арешту) постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту.

Таким чином, у разі прийняття державним виконавцем постанови про накладення арешту на майно, у подальшому забороняється здійснювати реалізацію такого майна, до зняття відповідної заборони.

Водночас заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Києва від 11.12.2012 у справі №5011-71/16789-2012, а саме накладення арешту на природний газ обсягом 1 222,708 тис.м 3 , який знаходився на зберіганні у ПГС за договором на зберігання природного газу від 16.05.2012 № 1205000384, укладеним ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та Позивачем були скасовані ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014 у справі № 5011-71/16789-2012, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014.

Згідно із статтею 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 5 частини першої статті 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що до публічних обтяжень належать: накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п`яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов`язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу.

Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.

Згідно з частинами другою, третьою статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент проведення аукціону 30.08.2013, а також на момент складання акта державного виконавця про проведення аукціону від 12.09.2013 № 36388612/14, у Державну реєстрі вже було зареєстровано відповідне обтяження рухомого майна, а саме арешт природного газу обсягом 1 222, 708 тис.м 3 , який знаходився на зберіганні у ПГС за договором на зберігання природного газу від 16.05.2012 № 1205000384, укладеним ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та Позивачем та встановлено заборону на відчуження.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що реалізація газу належного Позивачу на аукціоні з реалізації арештованого рухомого майна, який відбувся 30.08.2013, тобто до моменту зняття заборони накладеної постановою державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 14.01.2013 у межах виконавчого провадження № 35969109 відкритого на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 11.12.2012 у справі № 5011-71/16789-2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, є незаконною, а тому вимоги Позивача щодо визнання недійсним акта про проведення аукціону від 12.09.2013 № 36388612/14; визнання недійсними результатів аукціону з продажу арештованого майна, а саме природного газу обсягом 1 500 544 м 3 , здійсненого 2013 року в рамках виконавчого провадження № 36388612; визнання недійсним протоколу від 30.08.2013 № 13/32/1 проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, яке належить Позивачу та свідоцтва про право власності на природний газ, обсягом 1 500,544 тис.м 3 , від 20.09.2013, зареєстрованого в реєстрі за № 484 підлягають задоволенню в частині реалізації природного газу обсягом 1 222,708 тис.м 3 . В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, суд першої інстанції не погоджується з твердженням Відповідача-2 про те, що не можливо ідентифікувати рухоме майна, а саме природний газ та встановити, що державним виконавцем у межах виконання виконавчого провадження № 3638812 передано на реалізацію саме той природний газ, на який накладено обтяження відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, оскільки, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 03.06.2013 Третьою особою надано старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України: договір від 16.05.2012 № 1205000384 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу та акти прийому-передачі природного газу в ПСГ Третьої особи за період з 12.06.2012 по 15.10.2012, з яких вбачається, що загальна вартість обсягу газу Позивача станом на 01.03.2013, який зберігається в ПСГ становить 1 500,544 тис.м 3 .

Що ж до заяви Третьої особи про застосування позовної давності, то судом першої інстанції встановлено, що відповідно до частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Частиною першою статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Враховуючи, що публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" у даній справі є третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, тобто учасником справи, а не стороною, тому суд першої інстанції заяву про застосування позовної давності не прийняв до розгляду.

З такими висновками суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).

Оскільки право на рухоме майно вже оформлено на покупця, то, на думку суду апеляційної інстанції, ефективним способом захисту прав боржника є пред`явлення до суду позову із залученням покупця і державного виконавця як відповідачів, а не приватного нотаріуса, який цей правочин посвідчив, видавши свідоцтво про право власності на природний газ, обсягом 1 500 455 м 2 , від 20.09.2013, зареєстроване в реєстрі за № 484.

Апеляційним судом встановлено, що на час розгляду даної справи господарську діяльність ПП " Нива-В.Ш ." та Третьої особи-1 припинено.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Тобто обов`язковою умовою для визнання оспорюваного правочину недійсним є доведення позивачем порушення цим правочином своїх прав або охоронюваних законом інтересів.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що продаж майна з аукціону був здійснений в період чинності заходів забезпечення позову ДП "Укрспирт", в задоволенні якого в подальшому було відмовлено, і зазначені заходи не стосувались охоронюваних законом інтересів Позивача.

Факт продажу майна з аукціону згідно із Закону України "Про виконавче провадження" та передача виручених від продажу арештованого майна коштів для погашення боргу Позивача перед Третьою особою-2 на виконання рішення суду в межах виконавчого провадження спростовує твердження Позивача щодо протиправного позбавлення його належної йому власності, оскільки відповідно до статті 319 ЦК України здійснення права власності може бути припинене у випадку і порядку, встановленому Законом.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб, є заходом примусового виконання рішень. Згідно із статтею 52 зазначеного Закону звернення стягнення на майно боржника якраз і полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що Позивачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено порушення своїх прав або охоронюваних законом інтересів відповідачами під час проведення аукціону з примусового продажу природного газу обсягом 1 500 544 м 3 , здійсненого у 2013 році в межах виконавчого провадження № 36388612, та оформлення цього правочину протоколом № 13/32/1 проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна від 30.08.2013 та свідоцтвом про право власності на природний газ.

Однак Касаційний господарський суд, у свою чергу, з такими висновками суду апеляційної інстанції не може погодитись, оскільки судом апеляційної інстанції з посиланням на те, що продаж майна з аукціону був здійснений в період чинності заходів забезпечення позову ДП "Укрспирт", в задоволенні якого в подальшому було відмовлено, і зазначені заходи не стосувались охоронюваних законом інтересів Позивача, тобто, що Позивачем не доведено порушення своїх прав або охоронюваних законом інтересів, не зазначено, якими нормами законодавства передбачено право державного виконавця повторного накладання арешту на одне й теж саме майно, на яке вже було накладено обтяження (заборона відчуження) у іншому виконавчому провадженні та подальша реалізація такого майна під час дії обтяження, яке було накладено та зареєстроване раніше.

Тобто судом апеляційної інстанції не спростовано встановлені судом першої інстанції обставини у даній справі, а саме, що на момент проведення аукціону 30.08.2013, а також на момент складання акта державного виконавця про проведення аукціону від 12.09.2013 № 36388612/14, у Державну реєстрі вже було зареєстровано відповідне обтяження рухомого майна, а саме арешт природного газу обсягом 1 222, 708 тис.м 3 , який знаходився на зберіганні у ПГС за договором на зберігання природного газу від 16.05.2012 № 1205000384, укладеним ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та Позивачем та встановлено заборону на відчуження.