Рішення

від 03.06.2019 по справі 917/458/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019 Справа № 917/458/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О.І., розглянувши справу № 917/458/19

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" вул. Європейська, 66, кв.188, м. Полтава, Полтавська область,36002

до відповідача Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (36022, м. Полтава, вул. Небесної Сотні,69) в особі Філії "Хлібна база № 88" вул. Першотранева, 9а, смт. Скороходове (Артемівка), Чутівський район, Полтавська область,38813

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тристарс" (провулок Шкільний,4 , кім. 24, м. Полтава, 36003).

про витребування з Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі Філії "Хлібна база № 88" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" 12,447 т. кукурудзи 3 класу, що зберігається на зерновому складі відповідача, шляхом примусового вилучення

Без виклику учасників справи

Обставини справи: 20.03.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" до відповідача Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі Філії "Хлібна база № 88" про витребування з Філії "Хлібна база № 88" Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" 12,447 т. кукурудзи 3 класу, що зберігається на зерновому складі відповідача, шляхом примусового вилучення.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області суду від 21.03.2019 року на підставі ст. 174 ГПК України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків.

29.03.2019 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Суд ухвалою від 02.04.2019 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/458/19 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23.04.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. с. 83-86), в поданому відзиві відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що на підтвердження заборгованості в сумі 58 684,00 грн. позивачем надано до суду копію висновку про ринкові ціни на зернові культури урожаю 2014 року, відповідно до якої ціна кукурудзи 3 класу врожаю 2014 року по Полтавській області складає 4703,30 грн. за тонну. Даний висновок не є належним доказом оскільки у висновку про ринкову вартість вказані ціни на зернові культури врожаю 2018/2019 років, тоді як в позовній заяві позивач вказує, що передав на зберігання зернові культури - кукурудзу 3 класу врожаю 2014 року.

Крім того, відповідач вказує на те, що відповідно до п. 4.7. договору складського зберігання зерна №94/14 - хб переоформлення зерна на нового власника здійснюється тільки після повної оплати поклажодавцем всіх послуг зернового складу. Отже, ТОВ Тристарс , на думку відповідача, не могло зробити переуступку права вимоги позивачу, так як не було проведено повного розрахунку із зерновим складом за зберігання зерна.

25.04.2019 року від третьої особи надійшли письмові пояснення (акр. с. 92-94).

26.04.2019 року від позивача до суду надійшла заява про збільшення (уточнення) позовних вимог про витребування безпідставно набутого майна. В даній заяві позивач окрім вимоги про витребування з Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі Філії "Хлібна база № 88" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" 12,447 т. кукурудзи 3 класу, що зберігається на зерновому складі відповідача, шляхом примусового вилучення позивач заявляє, ще дві вимоги про:

- зобов`язання Державне підприємство "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі Філії "Хлібна база № 88" внести запис до книги реєстрації складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання та до реєстру зернового складу, про наявність права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" на зерно кукурудзи 3 класу, кількістю 552 тони;

- видання Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" складських свідоцтв на зерно.

Суд ухвалою від 06.05.2019 року відмовив у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" про збільшення (уточнення) позовних вимог про зобов`язання Державне підприємство "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі Філії "Хлібна база № 88" внести запис до книги реєстрації складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання та до реєстру зернового складу, про наявність права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" на зерно кукурудзи 3 класу, кількістю 552 тони; видання Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" складських свідоцтв на зерно.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

04.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тристарс" (третя особа, продавець, первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" (позивач, покупець, новий кредитор) було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги з додатком №1 (арк. с. 14-18) за умовами якого Первісний кредитор надає Новому кредитору право вимоги по всіх умовах за укладеним між "Хлібна база № 88" ДП Полтавського КХП та ТОВ Тристарс договору № 94/14-хб складського зберігання зерна від 03.10.2014 року.

18.06.218 року до договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.06.2018 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі вимоги (арк. с. 19).

Факт передачі ТОВ Тристарс (третя особа) відповідачу на зберігання зерна на виконання умов договору зберігання № 94/14-хб від 03.10.14 р. (п. 1.1. договору) підтверджується складськими квитанціями на зерно виданими відповідачем: № 1300 від 05.10.2014р., № 1232 від 04.10.2014р., №1379 від 06.10.2014р., № 1511 від 09.10.2014р., № 1426 від 08.10.2014р., № 1481 від 09.10.2014р., № 1627 від 11.10.2014р., № 1650 від 12.10.2014р., № 1645 від 12.10.2014р., № 1644 від 12.10.2014р., № 1628 від 11.10.2014р. (арк. с. 22-32).

Як вказує позивач, ним 24 вересня 2018 року було повідомлено відповідача про факт переуступки права вимоги ТОВ Трисатарс (третя особа) та надано відповідачу копію договору переуступки права вимоги. В зв`язку з тим, що представники відповідача відмовились отримувати копію повідомлення про переуступку вимоги, позивачем було складено відповідний акт (арк. с. 20).

На підставі рахунку фактури №72 від 31.08.2018р. позивачу стало відомо, що об`єм товарного залишку складає 12,447 т. кукурудзи, що обліковується та зберігається на зерновому складі.

Також факт отримання зерновим складом (відповідачем) майна та його залишку підтверджується відповіддю на вимогу отриману позивачем від відповідача за вих. № 21 від 18.02.2019 року, в котрій зазначено, про підтвердження укладення договору зберігання, факт отримання майна та залишку зерна кукурудзи в об`ємі 12,477 тон. (арк. с. 21).

З моменту уступки права вимоги позивач намагався отримати зерно передане відповідачу на зберігання згідно договору № 94/14-хб складського зберігання зерна від 03.10.2014 року. Однак відповідач відмовляється повернути позивачу майно, а саме 12,447 т. кукурудзи.

Позивач вважаючи свої права порушеними звернувся до суду з вимогами про витребування 12,447 т. кукурудзи 3 класу, що зберігається на зерновому складі відповідача, шляхом примусового вилучення.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Як слідує з викладеного, спір у даній справі виник з приводу повернення відповідачем (як Зерновим складом) прийнятого зерна на користь його володільця, а відтак спірні правовідносини підпадають під правове регулювання Глави 66 Цивільного кодексу України та Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

У відповідності до ч. 1 ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

За змістом ч. 1 ст. 961 Цивільного кодексу України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Статтею 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, зерновий склад зобов`язаний виписувати окремі складські документи на зерно на будь-які частини зданого на зберігання зерна. Нові складські документи на зерно видаються в обмін на раніше виписані.

Згідно пункту 24 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Як встановлено судом, 03.10.2014 року між "Хлібна база № 88" ДП Полтавського КХП (відповідач, зерновий склад) та ТОВ Тристарс (третя особа, поклажодавець) було укладено договір № 94/14-хб складського зберігання зерна.

На виконання умов даного договору ТОВ Тристарс (третя особа) передав на зберігання відповідачу зерно кукурудзи, що підтверджується складськими квитанціями на зерно виданими відповідачем № 1300 від 05.10.2014р., № 1232 від 04.10.2014р., №1379 від 06.10.2014р., № 1511 від 09.10.2014р., № 1426 від 08.10.2014р., № 1481 від 09.10.2014р., № 1627 від 11.10.2014р., № 1650 від 12.10.2014р., № 1645 від 12.10.2014р., № 1644 від 12.10.2014р., № 1628 від 11.10.2014р. (арк. с. 22-32).

04.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тристарс" (третя особа, продавець, первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" (позивач, покупець, новий кредитор) було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги з додатком №1 (арк. с. 14-18) за умовами якого Первісний кредитор надає Новому кредитору право вимоги по всіх умовах за укладеним між "Хлібна база № 88" ДП Полтавського КХП та ТОВ Тристарс договору № 94/14-хб складського зберігання зерна від 03.10.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом ст. 514 ЦК України.

Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

24 вересня 2018 року позивачем було повідомлено відповідача про факт переуступки права вимоги між ним та ТОВ Трисатарс (третя особа) та надано копію договору переуступки права вимоги. В зв`язку з тим, що представники відповідача відмовились отримувати копію повідомлення про переуступку позивачем було складено відповідний акт (арк. с. 20).

На підставі рахунку фактури №72 від 31.08.2018р. позивачу стало відомо, що об`єм товарного залишку складає 12,447 т. кукурудзи, що обліковується та зберігається на зерновому складі.

Також факт отримання зерновим складом (відповідачем) майна та його залишку підтверджується відповіддю на вимогу отриману позивачем від відповідача за вих. № 21 від 18.02.2019 року, в котрій зазначено, про підтвердження укладення договору зберігання, факт отримання майна та залишку зерна кукурудзи в об`ємі 12,477 тон. (арк. с. 21).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей ст. 949 ЦК України.

Одночасно положення ст. 953 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

За приписами ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов`язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився.

Отже, згідно наведених законодавчих норм у відповідача наявний обов`язок повернути зерно зі зберігання за вимогою позивача.

Як свідчать обставини справи, позивач 24 вересня 2018 року повідомляв відповідача про факт переуступки права вимоги між ним та ТОВ Трисатарс (третя особа) та надавав відповідачу копію договору переуступки права вимоги.

Умови договору складського зберігання зерна №94/14-хб від 03.10.2014 року передбачено, що зерновий склад забезпечує доступ поклажодавця до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання (п. 2.1.11. договору).

Крім того, зерновий склад за розпорядженням поклажодавця зобов`язаний здійснювати переоформлення та відвантаження зерна (п. 2.1.7 договору).

Однак, 12,447 т. кукурудзи 3 класу так і не були повернуті позивачу зі зберігання відповідачем.

В силу положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

За таких обставин, невиконання відповідачем покладених на нього зобов`язань за договором складського зберігання зерна дає позивачу право на захист порушених прав позивача шляхом спонукання відповідача до виконання обов`язку відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором складського зберігання зерна та приписів ст. 953 Цивільного кодексу України, ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна" на момент розгляду справи не повернув належної позивачу 12,447 т. кукурудзи 3 класу. Дана обставина відповідачем не спростована, належними та допустимими доказами.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.

Предметом даного спору є витребування з Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі Філії "Хлібна база № 88" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" 12,447 т. кукурудзи 3 класу, що зберігається на зерновому складі відповідача, шляхом примусового вилучення, а не стягнення з відповідача заборгованості в сумі 58684,00 грн. Тому посилання відповідача на те, що позивачем зроблено висновок про ринкові ціни на зернові культури урожаю 2018/2019 років а не урожаю 2014 року не має значення для розгляду даної справи.

Посилання відповідача на п. 4.7. договору складського зберігання зерна №94/14 - хб не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем у судовому порядку не порушувалось питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги з додатком №1 від 04.06.2018 року тобто, не спростовано презумпцію правомірності договору у встановленому порядку (ст. 204 ЦК України).

Крім того, в договорі складського зберігання зерна №94/14 - хб від 03.10.2014 року не зазначено наслідки порушення пункту 4.7. даного договору.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку щодо підтвердження наявності обов`язку відповідача повернути позивачеві 12,447 т. кукурудзи 3 класу.

З підстав викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Витребувати з Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (36022, м. Полтава, вул. Небесної Сотні,69, ідентифікаційний код юридичної особи 00952166) в особі Філії "Хлібна база № 88" (вул. Першотранева, 9а, смт. Скороходове (Артемівка), Чутівський район, Полтавська область,38813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" (вул. Європейська, 66, кв.188, м. Полтава, Полтавська область,36002, ідентифікаційний код 39759494) 12,447 т. кукурудзи 3 класу, що зберігається на зерновому складі відповідача, шляхом примусового вилучення.

3. Стягнути з Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (36022, м. Полтава, вул. Небесної Сотні,69, ідентифікаційний код юридичної особи 00952166) в особі Філії "Хлібна база № 88" (вул. Першотранева, 9а, смт. Скороходове (Артемівка), Чутівський район, Полтавська область,38813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівін Фарма" (вул. Європейська, 66, кв.188, м. Полтава, Полтавська область,36002, ідентифікаційний код 39759494) 1921 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.06.2019 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М.Тимощенко