Постанова

від 27.05.2019 по справі 923/65/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 923/65/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Виробничого кооперативу "Таврія"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у складі Ярош А.І. - головуючого, Принцевської Н.М., Разюк Г.П. від 12 березня 2019 року

за позовом Виробничого кооперативу "Таврія"

до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області

про визнання додаткової угоди укладеною

Хронологія та суть спору

1. Виробничий кооператив "Таврія" звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання укладеною між Щасливцевською сільською радою Генічеського району Херсонської області та Виробничим кооперативом "Таврія" додаткової угоди № 2 до Договору оренди землі від 11 серпня 2008 року з протоколом розбіжностей від 16 січня 2009 року та додатковою угодою № 1 від 02 лютого 2009 року укладеного між Виробничим кооперативом "Таврія" та Генічеською районною державною адміністрацією (державна реєстрація у Генічеському районному окрузі Херсонська регіональна філія ДП "Центру ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 лютого 2009 року за № 4АА002202-040972000004) загальною площею 3,0 га, кадастровий номер 6522186500:11:005:0176, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, для розміщення оздоровчого закладу, що розташована за адресою Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Набережна, земельна ділянка 27-Г.

2. Одночасно з позовною заявою Виробничим кооперативом "Таврія" подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Щасливцевській сільській раді Генічеського району Херсонської області розривати з Виробничим кооперативом "Таврія" договір оренди землі від 11 серпня 2008 року (з протоколом розбіжностей від 16 січня 2009 року та додатковою угодою № 1 від 02 лютого 2009 року укладеного між Виробничим кооперативом "Таврія" та Генічеською районною державною адміністрацією (державна реєстрація у Генічеському районному окрузі Херсонська регіональна філія ДП "Центру ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 лютого 2009 року за № 4АА002202-040972000004) загальною площею 3,0 га, кадастровий номер 6522186500:11:005:0176, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, для розміщення оздоровчого закладу, що розташована за адресою Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Набережна, земельна ділянка 27-Г, в односторонньому порядку з підстав систематичної несплати орендної плати.

3. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31 січня 2019 року заяву Виробного кооперативу "Таврія" про забезпечення позову задоволено.

3.1. Заборонено Щасливцевській сільській раді Генічеського району Херсонської області розривати з Виробничим кооперативом "Таврія" договір оренди землі від 11 серпня 2008 року (з протоколом розбіжностей від 16 січня 2009 року та додатковою угодою № 1 від 02 лютого 2009 року, укладеного між Виробничим кооперативом "Таврія" та Генічеською районною державною адміністрацією (державна реєстрація у Генічеському районному окрузі Херсонська регіональна філія ДП Центру ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 лютого 2009 року за № 4АА002202-040972000004) загальною площею 3,0 га., кадастровий номер 6522186500:11:005:0176, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, для розміщення оздоровчого закладу, що розташована за адресою Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Набережна, земельна ділянка 27-Г, в односторонньому порядку з підстав систематичної несплати орендної плати.

3.2. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заява Виробничого кооперативу "Таврія" про забезпечення позову є обґрунтованою щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Суд вважав, що такий захід забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а наведені позивачем обставини та дії відповідача можуть створити умови, щодо утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду

4. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 березня 2019 року ухвалу Господарського суду Херсонської області від 31 січня 2019 року скасовано, а у задоволенні заяви Виробничого кооперативу "Таврія" про забезпечення позову відмовлено.

4.1. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що пунктом 37 Договору в редакції протоколу розбіжностей від 16 січня 2009 року сторони погодили, що розірвання договору в односторонньому порядку допускається.

4.1.1. Місцевим господарським судом не було зазначено жодних обставин, що підтверджувалися б належними та допустимими засобами доказування, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

4.1.2. Спірні правовідносини не стосуються розірвання договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду Виробничим кооперативом "Таврія" до Верховного Суду подано касаційну скаргу у якій скаржник просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 березня 2019 року скасувати, а ухвалу Господарського суду Херсонської області від 31 січня 2019 року залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи скаржника (узагальнено)

6. Вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову є співмірними та адекватними заявленим позовним вимогам.

7. Предметом справи є визнання додаткової угоди укладеною, а тому у разі одностороннього розірвання договору відповідачем не буде сенсу таку угоду укладати.

8. Висновки апеляційного суду не відповідають обставинам справи та документам, що у справі містяться.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

10. Судами встановлено, що Виробничий кооператив "Таврія" звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання укладеною між Щасливцевською сільською радою Генічеського району Херсонської області та Виробничим кооперативом "Таврія" додаткової угоди № 2 до Договору оренди землі.

10.1. Одночасно з позовною заявою Виробничим кооперативом "Таврія" подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Щасливцевській сільській раді Генічеського району Херсонської області розривати з Виробничим кооперативом "Таврія" Договір оренди землі в односторонньому порядку з підстав систематичної несплати орендної плати.

11. В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на ті обставини, що 11 грудня 2018 року на адресу позивача надійшов лист від Щасливцевської сільської ради за вих. № 09/04/02.19-366, в якому повідомлялося про те, що у відповідності до пункту 4 статті 17 Земельного кодексу України територіальна громада сіл Щасливцеве, Генічеська Гірка, селище Приозерне (в особі Щасливцевської сільської ради) 04 липня 2017 року набула право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6522186500:11:005:0176 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -1295061165221, номер запису про право власності - 21287786).

11.1. На виконання вимог статті 148-1 Земельного кодексу України з приводу зміни власника Щасливцевською сільською радою було надано відповідне повідомлення у друкованому засобі масової інформації - газеті Приазовська правда № 26 від 28 червня 2018 року.

11.2. Також було повідомлено про те, що розпорядження голови районної державної адміністрації про звільнення від сплати орендної ставки винесене на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2009 року втратило юридичну силу, оскільки власник земельної ділянки змінився 04 липня 2017 року, а у відповідності до статті 27 Закону України "Про охорону земель" пільги у вигляді звільнення від сплати надаються виключно власником земельної ділянки.

11.3. Також було повідомлено про наявність заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 112 176, 16 грн. та запропоновано невідкладно вирішити питання щодо погашення заборгованості з орендної плати.

11.4. Водночас, відповідач попередив позивача, що у разі відмови від виконання обов'язків орендаря земельної ділянки, щодо сплати орендних платежів, відповідач припинить дію договору у односторонньому порядку у відповідності до протоколу розбіжностей до договору оренди землі від 11 серпня 2008 року та додатків до нього.

11.4.1. У листі відповідач також зазначив, що за умовами договору оренди земельної ділянки, систематична несплата орендної плати є підставою щодо його припинення у односторонньому порядку (пункт 37 Договору).

12. 29 грудня 2018 року позивач на адресу відповідача направив лист з двома примірниками (підписаних зі своєї сторони) додаткової угоди для підписання з метою приведення договору оренди від 11 серпня 2008 року до актуального стану.

12.1. Наданою додатковою угодою були внесені зміни в частині ОРЕНДОДАВЦЯ (в зв'язку із зміною власника) та в частині орендної плати.

12.1.1. Внесення змін до договору в частині відомостей про власника передбачена пунктом 38 Договору в редакції Протоколу розбіжностей до договору, внесення змін до договору оренду в частині орендної плати викликано вимогами чинного законодавства як суттєвої умови договору оренди.

13. У відповідь на лист від 29 грудня 2018 року відповідач 03 січня 2019 року за вих. № 09/02.19-01 надав лист про те, що Щасливцевська сільська рада не має можливості укласти запропоновану додаткову угоду № 2 до Договору оренди землі від 11 серпня 2008 року у зв'язку із тим, що умови запропонованої угоди містить положення про надання ВК "Таврія" економічного стимулювання на період рекультивації, а оскільки власник змінився - то і підстава застосування економічного стимулювання - розпорядження Генічеської районної державної адміністрації - втратила юридичну силу.

14. Позивач вказує, що між сторонами виник спір з приводу підписання додаткової угоди № 2 до Договору оренди від 11 серпня 2008 року та з прийняттям судового рішення у даній праві суд вирішить чи підлягають внесенню до договору оренди землі зміни, щодо застосування на підставі статті 27 Закону України "Про охорону земель" на період будівництва до орендаря економічні стимулювання у вигляді звільнення від плати за землю і відповідно чи існує заборгованість з орендної плати.

15. Станом на дату звернення до суду з цим позовом відповідач - Щасливцевська сільська рада є власником земельної ділянки площею 3,0 га цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, для розміщення оздоровчого комплексу, з кадастровим номером 6522186500:11:005:0176 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1295061165221, номер запису про право власності - 21287786, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 153296031 від 21 січня 2019 року) та як власник може в будь-який час розірвати договір оренди землі, про що повідомив позивача в своєму листі від 11 грудня 2018 року за вих. № 09/04/02.19-366 та в подальшому передати її у власність, постійне користування, оренду, суперфіцій, емфітевзис або встановити сервітуту щодо земельної ділянки з будь-якими третіми особами.

16. Отже, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Щасливцевській сільській раді розривати з ВК "Таврія" договір оренди землі укладений 11 серпня 2008 року між Генічеською райдержадміністрацією (орендодавець) та Виробничим кооперативом "Таврія" (орендар) в односторонньому порядку з підстав систематичної несплати орендної плати, в подальшому унеможливить виконання рішення господарського суду у даній справі.

17. Пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення відсутні.

18. Так, відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

19. Оскільки у даному разі Виробничий кооператив "Таврія" звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не мала взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

20. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.

21. Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України визначено заходи забезпечення позову. Так, частиною 1 зазначеної статті Кодексу визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними в пунктах 1-9 цієї частини (пункт 10).

22. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або здійснюється ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав / інтересів позивача.

23. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

24. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги ; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

25. Так, предметом позову у даній справі є визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною, а в якості заходу забезпечення позивач просить заборонити відповідача розривати такий договір.

26. Таким чином, у даному випадку відсутній зв'язок між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому правильним є висновок апеляційного господарського суду про те, що спірні правовідносини не стосуються розірвання договору.

27. Судами встановлено, що пунктом 37 Договору в редакції протоколу розбіжностей від 16 січня 2009 року сторони погодили, що розірвання договору оренди в односторонньому порядку допускається і при цьому, умовою розірвання є систематична несплата орендної плати.

28. Отже, застосування заявленого заходу забезпечення позову по суті буде втручанням у свободу дій сторони в договірних відносинах, що жодним чином не пов'язано із предметом позову у даній справі, а тому застосування такого заходу є неадекватним та не забезпечує ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

29.1. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

30. Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувана постанова прийнята за результатами повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи і підстав для її зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не вбачає.

31. Судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Виробничого кооперативу "Таврія" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 березня 2019 року у справі № 923/65/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.