Рішення

від 03.06.2019 по справі 274/1707/19

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/1707/19 Провадження № 2/0274/1473/19

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.19 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши цивільну справу за позовомОСОБА_1 , представником якої є ОСОБА_2 , доРоманівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, представником якої є ОСОБА_3 , провизнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 р. ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом, у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що вона є спадкоємцем, який прийняв спадщину, попереднього власника будинку - ОСОБА_5 , проте у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності на цей будинок, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Романівська сільська рада Бердичівського району Житомирської області позов визнала, про що свідчить її заява від 21.05.2019 р. № 176 (а. с. 27).

Судом ІНФОРМАЦІЯ_1 , що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19.07.2014 р. (а. с. 17).

Дружиною ОСОБА_6 була ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом подружжя від 06.02.1970 р. (а. с. 18).

Тобто, зважаючи на статті 1216 - 1218, 1222, 1223, 1258 та 1261 Цивільного кодексу України, ОСОБА_5 була спадкоємцем ОСОБА_6 першої черги за законом.

ОСОБА_5 прийняла спадщину ОСОБА_6 у порядку частині третьої 1268 Цивільного кодексу України як така, що постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (проживання підтверджується довідкою від 15.11.2018 р. № 919 Романівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, а. с. 21).

Інші спадкоємці, які прийняли спадщину ОСОБА_6 , відсутні, що, окрім довідки від 15.11.2018 р. № 919 Романівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, випливає з Інформаційної довідки від 03.06.2019 р. зі Спадкового реєстру (спадкові справи та ви дані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), з якої вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались (а. с. 30), що, крім того, вказує на те, що ОСОБА_5 спадщину після смерті ОСОБА_6 не оформила.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином до ОСОБА_5 перейшли права та обов`язки (спадщина) ОСОБА_6 , у тому числі - права власності останнього.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17.03.2017 р. (а. с. 9).

Відповідно до заповіту від 14.03.2017 р. ОСОБА_5 все належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, та все те, що ще буде належати їй на час смерті, а також належні їй майнові прав та обов`язки на час смерті , заповіла ОСОБА_1 (а. с. 16).

Тобто, зважаючи на зміст статей 1216 - 1218, 1222 та 1223 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_5 за заповітом.

Як випливає з постанови від 28.11.2018 р. № 2955/02-31 державного нотаріуса Бердичвіської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла (а. с. 8).

Таким чином, до ОСОБА_1 , зважаючи на наведений вище зміст статті 1216 Цивільного кодексу України, перейшли права та обов`язки (спадщина) ОСОБА_5 , у тому числі - права власності останньої.

Між тим, ОСОБА_1 постановою від 28.11.2018 р. № 2955/02-31 державного нотаріуса Бердичвіської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку відсутністю документа, який би посвідчував право власності ОСОБА_5 на цей будинок, який належав ОСОБА_6 (а. с. 8).

Як свідчить технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 04.04.1995 р., цей будинок було побудовано у 1956 р. (а. с. 12 - 15).

З довідки від 06.03.2019 р. № 361, виданої Комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації", вбачається, що станом на 31.12.2012 р. житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , по праву приватної власності не оформлений, правоустановчі документи не зареєстровані (а. с. 11).

Разом з тим, з довідки від 15.11.2018 р. № 917, виданої Романівською сільською радою Бердичівського району Житомирської області випливає, що за записами погосподарської книги на день смерті ОСОБА_6 був головою двору за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 19).

Наведене у попередніх трьох абзацах свідчить про те, що ОСОБА_6 до дня своєї смерті був власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проте правовстановлюючого документа на нього не оформив (права власності не зареєстрував), після його смерті будинок успадкувала його дружина - ОСОБА_5 , яка також спадщину не оформила (документа, який би підтверджував право власності на будинок не отримала).

Однак, як вказувалось вище, у зв`язку з відсутністю документа, який би підтверджував право власності ОСОБА_5 на цей будинок, ОСОБА_1 , будучи єдиним спадкоємцем ОСОБА_5 , який прийняв спадщину (до якого перейшли права та обов`язки ОСОБА_5 щодо, зокрема, будинку), не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину, що, в свою чергу, перешкоджає оформленню права власності на будинок.

Згідно з частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги за заповітом, який прийняв спадщину, набула право власності на майно - житловий будинок адресою: АДРЕСА_1 .

Зважаючи на наведене, Суд вважає, що наявні законні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .

Частиною четвертою статті 206 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з зазначеного та приймаючи до уваги, що визнання Романівською сільською радою Бердичівського району Житомирської області позову ОСОБА_1 не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, Суд задовольняє позов.

Керуючись статтями 200, 206, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Романівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (Житомирська область, Бердичівський район, с. Романівка, вул. Луганська, 101-А, код ЄДРПОУ 04345552) про визнання права власності задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут