Рішення

від 03.06.2019 по справі 420/1018/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1018/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Захарчук О.В.

сторін:

представника позивача Печериці В.П.

представника відповідача Копиці С.М.

розглянувши за правилами загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті) справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ до Головного управління ДФС України в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.01.2019 року №0001681405 форми Р про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем додаток на додану вартість на 1 602 190 грн. 00 копійок (1 281 752,00 грн. за податковими зобов`язаннями 320 438,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області на підставі Акту перевірки від 17.10.2018 року №2220/15-32-14-05/33312469.

Позов вмотивовано наступним .

По-перше :

ТОВ ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ уклало з різними суб`єктами господарювання, в яких виступало генпідрядником. Під час виконання умов зазначених договорів ТОВ ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ уклало договори з контрагентами, у тому числі зазначеними в Акті перевірки. Наявність вказаних договорів та первинних документів, які складені за результатами виконання вказаних договорів, в Акті перевірки не оспорюється.

За результатами здійснення господарських операцій складені первинні документи, які відображені в бухгалтерському та податковому обліку.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях.

Вказаний Акт не містить обставин з відповідними доказами, що господарські операції не відбулись, що не настали зміни майнового стану платника податків за результатами їх здійснення. При вказаних обставинах позбавлення права на податковий кредит позивача, неправомірного нарахування грошових зобов`язань з податку на додану вартість, застосування штрафних санкцій порушують його майнові права.

По - друге:

В Акті перевірки щодо порушень податкового законодавства позивачем по господарським взаємовідносинам із зазначеним в Акті контрагентом відповідачем не дотримано вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727, згідно із п. 5 розділу II якого факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повного мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Фактично висновки податкового органу про наявність порушень зі сторони Позивача ґрунтуються на наявній в базах податкового органу податкової інформації відносно контрагента позивача щодо кількості працюючих (власних трудових ресурсів).

Вказана податкова інформації відображена в Акті перевірки та свідчать про те, що контрагент позивача не перевірявся.

Таким чином, в узагальнених податкових інформаціях контролюючими органами зроблені висновки про порушення податкового законодавства платником податку без проведення перевірок в установленому законом порядку його господарської діяльності, що не відповідає вимогам ПКУ, Порядку №727. Вказані відомості не можуть бути прийняті до уваги як такі, що є неналежними доказами, оскільки складені в порушення вимог законодавства.

По третє:

Відповідно до п. 5 розділу II Порядку №727, факти виявлених порушень законодавства з питань податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно. Відповідно до п.4 розділу III Порядку описова частина акту перевірки у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення повинна містити чітко викладений зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначення первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

На думку позивач будь-яких порушень податкового законодавства по господарським операціям не допустив, наявні в Позивача первинні документи по взаємовідносинам із контрагентом підтверджують здійснення господарських операцій, які відображені в бухгалтерській та податковій звітності Позивача, та спростовують висновки Акту перевірки про наявність порушень податкового законодавства. Висновки контролюючого органу фактично ґрунтуються лише на припущеннях.

Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагента по ланцюгу господарських відносин (несплата податків, притягнення до відповідальності) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов`язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 12.03.2019 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвала про відкриття провадження по справі отримана відповідачем (ГУ ДФС в Одеській області) 13.03.2019 року, що підтверджується розпискою за підписом представника ГУ ДФС України Єлькіної В.Г.

28.03.2019 року відповідачем надано відзив за вхід. № 11206/19 із додатками.

Відзив вмотивовано наступним.

По-перше:

В перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ "ВКФ ТЕХНОГРУП" за укладеними договорами підряду ( виконання будівельних робіт).

В ході проведення перевірки ТОВ ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ надано договори, первинні документи, акти приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ - 2в).

Перевіркою по взаємовідносинах ТОВ ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ , код за ЄДРПОУ 33312469 з ТОВ ВКФ ТЕХНОГРУП встановлено завищення податкового кредиту на 1281752 грн.

В ході проведення перевірки ТОВ ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ надано договори, первинні документи, акти приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ - 2в) перелік яких наведено у додатку №1.

Згідно баз даних ГУ ДФС в Одеській області підприємством ТОВ "ВКФ ТЕХНОГРУП" за звітністю Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів задекларовано, що у грудні 2016 року кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано виплати - 10 осіб.

Згідно баз даних ГУ ДФС в Одеській області для ТОВ "ВКФ ТЕХНОГРУП" субпідрядні роботи постачальниками не здійснювались, залучення працівників за договорами цивільно - правового характеру, аутсорсінгу та аутстафінгу (оренда персоналу) не проводилося.

Податковим органом встановлено не можливість виконання господарських операцій кількістю штатних працівників контрагента, з огляду офіційно підтвердженої кількості показникам про витрати труда, зазначеним в локальних кошторисах.

Перевіркою встановлено, що при восьмигодинному робочому дні та п`ятиденному

робочому тижні за умови абсолютної відсутності простоїв та перерв у роботі 10 осіб у грудні 2016 року могли відпрацювати максимум 22 днів* 8 годин * 10 осіб = 1760 людино/годин. За даними перевірки встановлено:

- відповідно до наданих первинних документів роботи проводилися з 26.12.2016 (дата укладанні договорів) по 30.12.2016 (дата підписання актів виконаних робіт);

- обсяг використаного робочого часу при здійсненні ТОВ "ВКФ ТЕХНОГРУП" складає 69685 людино/годин (розрахунок наведено у додатку №1);

- здійснення ТОВ "ВКФ ТЕХНОГРУП" відповідно до наданих первинних документів проводилось на об`єктах територіально віддалених один від іншого - м. Одеса, Кіровоградська область смт.Знамянка, Одеська область с.Затишшя, Одеська область м.Подільськ, станція Долинська /Кіровоградська область / , станція Помічна / Кіровоградська область/, станція Осикувата / Кіровоградська область/, станція Кавуни /Миколаївська область /, м.Миколаїв , Черкаська область м.Смила, Черкаська область м.Христинівка, м.Херсон, станція ім.Шевченка / Черкаська область/, Одеська область м. Чорноморськ, Одеська область см.Затока, Одеська область м.Роздільна, станція Каховка /Херсонська область/.

Отже, перевіркою встановлені факти неможливості здійснення ТОВ ВКФ ТЕХНОГРУП власними трудовими ресурсами без залучення субпідрядних організацій робіт, які вказані в Актах приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ - 2в).

По друге:

Підставою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Отже, ТОВ ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ неправомірно перенесено інформацію зі складених первинних документів до облікових регістрів, а з них - до Декларацій з ПДВ.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ТОВ ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ зареєстровано 16.12.2004 року, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 05.01.2005 року як платник ПДВ.

Основним видом діяльності ТОВ за КВЕД-2010 є діяльність у сфері архітектури (71.11). Також, ТОВ ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ здійснює електромонтажні роботи (43.21), діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.17); діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (46.18); обслуговування систем безпеки (80.20); діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12); ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (33.12); будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20); будівництво доріг і автострад (42.11); будівництво залізниць і метрополітену (42.12); іншу професійну, наукову та технічну діяльність, н. в. і. у. (74.90)

Для провадження господарської діяльності орендує офісне приміщення загальною площею 18,2 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 44 , а також орендує приміщення загальною площею 11,9 кв.м. за адресою: 67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт Авангард, вул. Базова, буд. 12Д .

З 03.10.2018 року по 09.10.2018 року ГУ ДФС в Одеській області проведено перевірку ТОВ ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ , за результатами якої складений Акт від 17.10.2018 року № 2220/15-32-14-05/33312469 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ ВКФ ТЕХНОГРУП (код за ЄДРПОУ 38297105) за період з 01.11.2016 по 31.12.2016 року .

У ході перевірки встановлені порушення ТОВ ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ :

- п. 44.1 ст. 44, ч. а п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у сумі 1281752 грн., у т.ч. у грудні 2016 року на 1281752 грн.

ТОВ ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ подав заперечення на Акт перевірки, за результатами розгляду яких ГУ ДФС лишило Акт перевірки без змін.

На підставі Акту перевірки від 17.10.2018 року №2220/15-32-14-05/33312469 контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.01.2019 року №0001681405 форми Р про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1602190 грн. 00 копійок (1281752,00 гри за податковими зобов`язаннями, 320438,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення згідно з актом перевірки є встановлення завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) всього на 1281752 грн., у т.ч.: у грудні 2016 року на 1281752 грн., що відбулось на думку перевіряючих у зв`язку з нереальністю господарських операцій з контрагентом ТОВ ВКФ ТЕХНОГРУП (2016 рік).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За змістом пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ж з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

ВИСНОВКИ СУДУ

В матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Отримана податковим органом податкова інформація не може слугувати підставою для висновку про нереальність господарських операцій позивача та вказаним контрагентом та як наслідок про неправомірність формування позивачем складу податкового кредиту з податку на додану вартість за такими операціями. Ні акт перевірки, ні податкова інформація не можуть достовірно та безсумнівно підтверджувати нереальність господарських операцій, оскільки такі обставини повинні доводитися за результатами перевірки та дослідження первинних документів, оформлених за результатами господарських операцій. Крім того, діюче податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку контрагентів його постачальника у ланцюгах постачання.

Отже, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Вказана правова позиція висловлена у Постанові ВС від 25.04.2019 року по справі № 821/2170/16.

По друге: доводи контролюючого органу про відсутність у цих постачальників адміністративно-господарських ресурсів, необхідних для здійснення поставки, поряд із обставинами відсутності доказів транспортування товарів; невідповідністю актів наданих послуг нормам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема: щодо розкриття змісту та обсягу господарської операції, а також недоведеністю зв`язку понесених позивачем витрат на оплату послуг ТОВ ВКФ ТЕХНОГРУП ставлять під сумнів правильність оцінки доказів судами при розгляді спору.

Відсутність у платника податків певних документів, як-то: товарно-транспортні накладні не може бути беззаперечним доказом відсутності реального характеру поставки. Однак лише за умови, що інші докази підтверджують фактичне виконання поставки, а контролюючим органом не надано достовірних доказів на спростування цього факту.

Відповідно до частини 1 ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Верховний суд у Постанові від 02.04.2019 року по справі № 826/6245/18, висловив правову позицію:

…Верховний Суд визнає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Доводи податкового органу щодо відсутності товарно-транспортних накладних як обставини, що свідчить про нереальність господарських операцій, є безпідставними, оскільки товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому. В межах спірних відносин податковий кредит по факту придбання послуг перевезення позивачем не формувався, що обумовлює неприйнятність доводів податкового органу у цій частині .

Крім того, слід зазначити, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ч. 4 ст. 9 КАС України (Постанова ВС від 24.04.2019 року у справі № 820/5629/13-а).

Наявні в матеріалах справи первинні документи (т. 1 а/с. 43 -248, т. 2 а/с. 1- 254, т. 3 а/с. 1 - 262, т. 4 а/с. 1-259, т. 5 а/с. 1- 245, т. 6 а/с. 1-269) :

- копія договору № 16/235 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/279 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/252 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/278 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/277 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/226 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/270 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/229 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/274 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/250 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/266 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/261 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/260 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/253 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/275 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/265 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/231 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 30/12-16 від 30.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/234 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/233 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/247 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/253 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/232 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/225 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/226 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/224 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/280 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/227 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/228 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/244 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/268 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/248 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/241 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 21/12-16 від 21.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/269 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/267 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/264 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/263 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/2762 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/259 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/258 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/252 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/251 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/279 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/246 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/245 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/276 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/277 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/254 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/239 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/238 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/230 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/236 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/237 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/242 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/243 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/240 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/256 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/255 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/249 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/278 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/281 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/257 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/271 від 26.12.2016 р. з додатками;

- копія договору № 16/273 від 26.12.2016 р. з додатками;

- виписка по особовому рахунку за період з 14.03.2017 по 14.03.2017;

- виписка по особовому рахунку за період з 15.03.2017 по 15.03.2017;

- виписка по особовому рахунку за період з 27.02.2017 по 27.02.2017;

- виписка по особовому рахунку за період з 20.01.2017 по 20.01.2017;

- виписка по особовому рахунку за період з 12.01.2017 по 12.01.2017;

- копі договору про переведення прав та обов`язків кредитора на нового кредитора від 31.01.2017 р. із додатком Угода про зарахування боргу.

Вказані документи містять всі необхідні реквізити, відповідають вимогам Закону №996-XIV, тобто є первинними документами у розумінні цього Закону.

Встановлено, що виписані контрагентом податкові накладні містять усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, й на момент їх складення контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ.

На підставі зазначених обставин та відсутності в матеріалах справи доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності, наявність недоліків у первинних документах тощо, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами документально підтверджені та фактично здійсненні з метою використання в оподатковуваних операціях.

Отже, відповідачем - суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в ході розгляду справи не доведено обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування відповідних сум податкових вигод.

Не наведено й обставин та не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

По суті ж, доводи податкового органу ґрунтуються лише на інформації, отриманій за результатами здійснення податкового контролю по взаємовідносинам контрагентів позивача із іншими особами, та без будь-яких фактів фіксації порушення робиться висновок про нереальність господарських операцій із позивачем. Разом з тим, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку.

Норми ПК України не містять й положень, які б визначали можливість нівелювання сум податкового кредиту, сформованих за операціями, реальність яких не спростовується, у разі, коли контрагент не декларує відповідні податкові зобов`язання.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.01.2019 року № 0001681405 форми "Р" про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1 602 190 грн. 00 копійок (1 281 752,00 грн. за податковими зобов`язаннями, 320 438,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, Код ЄДРЮОФОПГФ: 39398646) на підставі Акту перевірки від 17.10.2018 року №2220/15-32-14-05/33312469.

Стягнути з Головного управління ДФС України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ суму судового збору за подання адміністративного позову за:

платіжним дорученням № 260 від 14.02.2019 року у сумі 21 131, 00 грн. (двадцять одна тисяча сто тридцять одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКОЛІЯПРОЕКТ" - адреса: 67806 , Одеська область, смт. Авангард, вул. Базова, буд. 12-д, код ЄДРПОУ 33312469

Головне управління ДФС України в Одеській області - адреса: 65044, Одеська область, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.