Рішення

від 30.05.2019 по справі 640/3997/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2019 року № 640/3997/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В.,

за участі представників сторін:

від позивача: Дранчук Я.І.

від відповідача: Перепелюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Київнафта Груп

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Суд прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Київнафта Груп (далі - позивач, ТОВ Київнафта Груп ) з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.11.2018 №00081524001, від 15.11.2018 №0008164001.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 02.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на те, що продаж талонів на пальне не є по своїй суті продажем підакцизних товарів, а тому позивач не зобов`язаний був реєструватись платником акцизного податку. Крім того позивач посилався на помилковість здійснених відповідачем розрахунків при визначенні суми штрафної санкції у податковому повідомленні-рішенні від 15.11.2018 №0008164001, а саме застосування неправильної суми курсу НБУ. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначив, що позивачем здійснена реалізація підакцизних товарів без реєстрації платником акцизного податку, а також порушено строки реєстрації акцизних накладних, що стало підставою для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Київнафта Груп з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з підприємствами-контрагентами при придбанні та реалізації підакцизних товарів (нафтопродуктів), виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із підприємствами-контрагентами за період з 01.03.2018 по 30.04.2018.

За результатами перевірки складено акт №14/26-15-40-01/41351099 від 29.10.2018, згідно висновків якого відповідач встановив порушення позивачем вимог підпункту 212.1.15 пункту 212.1, підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212, пунктів 231.1, 231.3 та абзацу 1 пункту 231.6 статті 231 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки Головне управління ДФС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення від 15.11.2018:

№0008154001, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем пальне у сумі 1 681 750,08 грн.;

№0008164001, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем пальне у сумі 109 756,12 грн.

Позивач оскаржив вказані рішення у адміністративному порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України. Рішенням Державної фіскальної служби України від 30.01.2019 №4730/6-99-99-11-06-01-25 скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

До основних видів діяльності ТОВ Київнафта Груп належить, зокрема, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним поливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71) та роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30).

ТОВ Київнафта Груп як платник акцизного податку зареєстрований 04.04.2018 за №7076, що підтверджується інформацією з офіційного веб сайту Державної фіскальної служби України.

Суд встановив, що між позивачем (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Досвід 2002 (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №24/Д/Оф/15/02/18 від 15.02.2018, предметом якого є постачання нафтопродуктів, а саме: дизельного палива, бензин - А95, бензину - А98 (Mustang 100) в мережі заправок WOG (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару постачальник надає за видатковою накладною покупцю картку(и) на пальне WOG .

До вказаного договору укладено додаткову угоду №1 від 27.10.2018, якою внесено зміни до пункту 1.1 договору, шляхом викладення його в наступній редакції:

Постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, картки, талони або скретч-картки (далі - Товар, картки на пальне), що надають право на отримання дизельного палива, бензину А95, А98 (Mustang 100), газу в мережі заправок WOG. Марка та кількість пального, право на отримання якого надає картка, зазначається у відповідній картці .

В ході виконання договору поставки нафтопродуктів №24/Д/Оф/15/02/18 від 15.02.2018 ТОВ Київнафта Груп видало ТОВ Досвід 2002 видаткові накладні на загальну суму 1 681 750,08 грн., а саме:

- №РН-000001 від 06.03.2018 на суму 296 777,28 грн.;

- №РН-000002 від 13.03.2018 на суму 334 972,80 грн.;

- №РН-000003 від 14.03.2018 на суму 1 050 000,00 грн.

Станом на дату складання вказаних видаткових накладних ТОВ Київнафта Груп не було зареєстроване платником єдиного податку, що є порушенням вимог підпункту 212.1.15 пункту 212.1, підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України.

ТОВ Київнафта Груп не заперечувало факту здійснення ним реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку, однак посилалось на те, що згідно із видатковою накладною №РН-000003 від 14.03.2018 на суму 1 050 000,00 грн. здійснювалась не реалізація палива, а реалізація талонів на дизельне паливо, а тому на цю суму санкція не мала бути нарахована контролюючим органом.

При цьому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008154001, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем пальне у сумі 1 681 750,08 грн. у повному обсязі, хоча і не погоджується тільки з частиною визначеного штрафу.

Суд відхиляє наведені доводи ТОВ Київнафта Груп щодо відсутності обов`язку сплати акцизного податку при реалізації пального шляхом продажу талонів на пальне з огляду на наступне.

Згідно із підпунктом 14.1.141-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.

Згідно із підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

У відповідності до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Об`єктами оподаткування акцизним податком є операції, зокрема, з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункт 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України).

Пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів віднесено, зокрема, пальне.

Відповідно до пункту 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків.

Згідно із Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496), талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Пунктом 117.3 статті 117 Податкового кодексу України встановлено, що здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що, оскільки позивач здійснював продаж (реалізацію) палива з використанням скретч-карт (карток/талонів на пальне), він мав у відповідності до вимог підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України особи, зареєструватись як платник акцизного податку до початку здійснення реалізації пального.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.03.2018 №815/2461/17, від 09.04.2019 №819/567/18.

Суд відхиляє посилання ТОВ Київнафта Груп на податкові консультації, надані Державною фіскальною службою України у період 2016-2017 років, оскільки спірні господарські операції були здійснені позивачем у 2018 році. В цей період Державною фіскальною службою України з урахуванням законодавства, діючого у 2018 році, було надано податкові консультації, в яких роз`яснено, що з огляду на те, що талони на пальне підтверджують право їх власника на отримання на АЗС нафтопродукту, операції з передачі/реалізації талону є за своєю суттю продажем пального, а тому суб`єкт господарської діяльності, який здійснює будь-які операції, визначені абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно є платником акцизного податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при застосуванні до ТОВ Київнафта Груп штрафної санкції відповідно до пункту 117.3 статті 117 Податкового кодексу України за порушення підпункту 212.1.15 пункту 212.1, підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України відповідач діяв у відповідності до вимог законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення від 15.11.2018 №0008154001 є правомірним та підстави для його скасування відсутні.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2018 №0008164001, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 Податкового кодексу України платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

Виробник пального в споживчій тарі ємністю до двох літрів (включно) зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.

В акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер акцизної накладної; б) дата складання акцизної накладної; в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, - особи, що реалізує пальне; г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, що реалізує пальне, та отримувача пального; ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податків, - отримувача пального; д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; е) опис пального; є) обсяг пального в літрах, приведених до t 15° C.

Згідно із пунктом 231.2 статті 231 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення акцизної накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до абзаців 1-2 пункту 231.3 статті 231 Податкового кодексу України акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.

Пунктом 231.4 статті 231 Податкового кодексу України визначено, що право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 231.5 статті 231 Податкового кодексу України при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні / розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до абзаців 1-2 пункту 231.6 статті 231 Податкового кодексу України реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Отже, у разі здійснення реалізації пального платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на кожну операції з реалізації пального.

У відповідності до пункту 120-2.2 статті 120-2 Податкового кодексу України відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних / розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну / розрахунок коригування, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов`язаний скласти таку акцизну накладну / розрахунок коригування.

Відповідач в ході перевірки встановив, що ТОВ Київнафта Груп з моменту реєстрації платником акцизного податку реалізувало пальне та склало на адресу покупців пального наступні видаткові накладні №РН-000004 від 05.04.2018 на суму 300 000,00 грн., №РН-000005 від 18.04.2018 на суму 337 951,50 грн., №КГ000000039 від 18.04.2018 на суму 120 000,00 грн. та №РН-000007 від 24.04.2018 на суму 346 005,00 грн.

Суд встановив, що в період з моменту реєстрації платником акцизного податку по 30.04.2018 позивач не реєстрував акцизні накладні на відвантажене пальне згідно наведених видаткових накладних.

Позивач не заперечував факту не складення ним акцизної накладної на вказані господарські операції та не здійснення їх реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних, однак вказав на те, що контролюючим органом допущено помилку при розрахунку суми штрафної санкції за вказане порушення, а саме невірно застосовано ставку Національного банку України, що встановлена на дату реалізації пального.

Дослідивши розрахунок фінансових санкцій до податкового повідомлення-рішення від 15.11.2018 №0008164001, винесеного на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 29.10.2018 №14/26-15-40-01/41351009 ТОВ Київнафта Груп , суд встановив, що відповідачем застосовано курс євро Національного банку України у розмірі 32,704238. Однак, станом на 05.04.2018 курс євро становив 32,240529; станом на 18.04.2018 - 32,230606; станом на 24.04.2018 - 31,972453.

Таким чином, при розрахунку фінансової санкції відповідачем допущена помилка, яка призвела до збільшення суми штрафної санкції на 1847,73 грн., у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що в цій частині податкове повідомлення-рішення від 15.11.2018 №0008164001 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про скасування вказаного рішення у повному обсязі, оскільки, як було зазначено вище, позивач не заперечує факту порушення ним пунктів 231.1, 231.3, 231.6 статті 231 Податкового кодексу України, а тому в іншій частині податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Київнафта Груп задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0008164001 від 15.11.2018 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1847,73 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Київнафта Груп (код ЄДРПОУ 41351099, адреса: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 12, оф. 213) сплачений ним судовий збір у розмірі 27,72 грн. (двадцять сім гривень 72 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 04.06.2019.

Суддя Р.О. Арсірій