Постанова

від 28.05.2019 по справі 826/8410/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8410/18 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Лисенко І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НК-ЕЛЕКТРО" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК-ЕЛЕКТРО" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю НК-Електро (далі-позивач, ТОВ НК-Електро ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у місті Києві від 18.05.2018 року №2452615147.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права та неповно з`ясовано судом обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Головним управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ НК-Електро з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Апекстрейд ЛТД (код 40139962) за період вересень 2016 року та ТОВ Дронт (код 40639920) за період грудень 2016 року.

Перевіркою було встановлено наступні порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 86532,00 грн., а саме:

за вересень 2016 року на суму 48792,0 гривень;

за грудень 2016 року на суму 37740,0 гривень.

За результатами перевірки складено акт від 27.04.2018 р. № 97/26-15-14-07-02-10/40172451 та винесено податкове повідомлення-рішення від 18.05.2018 року №2452615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 108 165 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 85 532, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21 633, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем було подано до контролюючого органу заперечення на акт перевірки від 27.04.2018 р. № 97/26-15-14-07-02-10/40172451. За результатами розгляду вказаних заперечень результати перевірки та висновки акту було залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції носять реальний характер.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодекс України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ НК-Електро (покупець) та ТОВ АПЕКСТРЕЙД ЛТД (продавець) було укладено договір №3108 від 31.08.2016 року, відповідно до якого предметом договору є поставка продавцем і передача у власність покупцеві матеріальних цінностей, визначених специфікаціями та /або рахунками-фактурами, які є невід`ємними частинами договору, на умовах відстрочки сплати коштів за продукцію.

12.03.2016 року між ТОВ НК-Електро (покупець) та ТОВ ДРОНТ (продавець) було укладено договір №1212, відповідно до якого предметом договору є поставка продавцем і передача у власність покупцеві матеріальних цінностей, визначених специфікаціями та /або рахунками-фактурами, які є невід`ємними частинами договору, на умовах відстрочки сплати коштів за продукцію.

Разом з тим, проаналізувавши господарські операції позивача з ТОВ АПЕКСТРЕЙД ЛТД та ТОВ ДРОНТ , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вони не мали реального характеру з огляду на неможливість їх виконання контрагентами з врахуванням реального часу і наявності трудових ресурсів.

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано, що вироком Печерського районного суду міста Києва від 23.06.2017 громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України. Згідно із зазначеним вироком ОСОБА_1 у липні-серпні 2016 року, виступивши як пособник, сприяв вчиненню фіктивного підприємництва створення Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕКСТРЕЙД ЛТД з метою прикриття незаконної діяльності.

Допитаний в якості свідка по кримінальному провадженні директор контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕКСТРЕЙД ЛТД ОСОБА_1 зазначив, що приблизно в кінці липня 2016 погодився на перереєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕКСТРЕЙД ЛТД на себе за грошову винагороду, наміру займатися підприємницькою діяльністю не мав, підприємство в органах державної влади не реєстрував, фінансово-господарської діяльності не здійснював та не уповноважував на це третіх осіб.

Вироком Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2017 громадянку ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України. Згідно із зазначеним вироком ОСОБА_2 у грудні 2016 року, виступивши як пособник, сприяв вчиненню фіктивного підприємництва створення Товариства з обмеженою відповідальністю ДРОНТ з метою прикриття незаконної діяльності.

Допитана в якості свідка по кримінальному провадженні директор контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю ДРОНТ ОСОБА_2 зазначила, що приблизно у грудні 2016 погодилася на перереєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю ДРОНТ на себе за грошову винагороду, наміру займатися підприємницькою діяльністю не мала, підприємство в органах державної влади не реєструвала, фінансово-господарської діяльності не здійснювала та не уповноважувала на це третіх осіб.

Колегія суддів зазначає, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 14.06.2016 року у справі №21-1318а/16, від 22.11.2016 року у справі №826/11397/14.

У постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

За таких обставин, надані позивачем документи на підтвердження господарських правовідносин з таким контрагентом, не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та частини другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні вимогам щодо їх складення і підписання повноважною особою платника податків, тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту та складу витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також слід звернути увагу, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товару, позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем під час перевірки та розгляду справи первинні документи не підтверджують реальність операцій, які зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання (позивача).

За таких обставин слід погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НК-ЕЛЕКТРО" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 03.06.2019 року.