Ухвала

від 03.06.2019 по справі 2-1195/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

"03" червня 2019 р. Справа №2-1195/11

Провадження №6/489/175/19

У Х В А Л А

03 червня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Румянцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань - Середою А.В. ,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві подання старшого державного виконавця Центральний відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2019 року старший державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області звернувся із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 . Вказував що в Інгульському відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області знаходиться виконавче провадження № 40546341 з виконання виконавчого листа № 2-1195 виданий 23.12.2011 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , на користь держави в особі Миколаївської митниці для подальшого перерахування до Державного бюджету України 304143,00 грн. Проте рішення суду боржником до теперішнього часу не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2011 року, позов Прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської митниці задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь держави в особі Миколаївської митниці для подальшого перерахування до Державного бюджету України 28490 грн. 00 коп.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 07 грудня 2011 року, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2011 року залишено без змін.

23 грудня 2011 року Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист по справі № 2-1195 2011 року.

14 листопада 2013 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Ульяновим О.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 40546341.

12 листопада 2013 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Ульяновим О.Ю., складено Акт державного виконавця, відповідно до якого встановлено, що станом на 12.11.2013 року за адресою: АДРЕСА_1 . Миколаїв АДРЕСА_2 вул. Іванова, АДРЕСА_3 , боржник ОСОБА_1 фактично відсутній.

Старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Ульяновим О.Ю. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить боржнику ОСОБА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 05.09.2016 року, за боржником у розмірі 1/3 частки на праві приватної власності зареєстрована квартира АДРЕСА_4 , на яку накладено арешт згідно постанови про арешт майна боржника від 06.05.2011 року.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 26 грудня 2014 року оголошено розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за останньою відомою адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно акту від 03.05.19 року державного виконавця за вказаною адресою знаходиться Миколаївський обласний центр обліку бездомних громадян.

Згідно відповіді ПФУ від 08.04.2019 року про осіб - боржників, які отримують пенсії, інформацію не знайдено.

Згідно відповіді ПФУ від 08.04.2019 року про осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю ЛИСТРАНС .

Згідно відповіді ДФС України від 08.04.2019 року про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб, інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.

Згідно відповіді ДФС України від 08.04.2019 року про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, по ДПС України від відповідних фінансових установ не надходила.

Згідно бази ТЗ по "НАІС ДДАГ МВС України та БД Автомобіль від 03.05.2019 року за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

Листом Регіонального сервісного центру в Миколаївській області згідно наявних баз даних Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області за громадянином ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровані транспортні засоби не значаться.

На запит виконавця Державною прикордонною службою України повідомлено про те, що ОСОБА_1 , неодноразово перетинав державний кордон України.

Згідно відповіді на запит до ДПС, боржник, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 ; FC № НОМЕР_3 та неодноразово перетинав кордон.

03.05.2019 року виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, та направлена до ТОВ ЛИСТРАС для виконання.

Згідно із п. 4 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, право вільно пересуватися може у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого статті 33 Конституції України та статті 313 Цивільного кодексу України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

Статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України визначено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, коли, зокрема, він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Згідно пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За змістом даної норми підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України є факт його ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, яке полягає у вчиненні боржником дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, в тому числі і безпідставна неявка на виклики державного виконавця.

Під поняттям ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням розуміється будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Отже, саме по собі невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом певного строку, про що вказує державний виконавець в своєму поданні, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та підтвердженим матеріалами виконавчого провадження. Між тим, матеріали подання не містять жодних доказів того, що вживалися заходи для встановлення факту ухилення останньої від виконання рішення суду.

За змістом зазначених вище норм, підставою встановлення обмеження є доведеність факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, встановлених судовим рішенням.

Разом із цим, державним виконавцем не надано доказів того, щодо направлення боржнику вимоги з`явитися до відділу та вимоги бути присутнім у будинку для проведення виконавчих дій.

Окрім того, державним виконавцем не виконано вимоги ч.8 ст.48 ЗУ Про виконавче провадження , згідно якої виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

З наданих виконавцем документів, вбачається що перевірка майнового стану, виявлення рахунків боржника, нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника, виконавцем здійснювалась тільки один раз та не в повному обсязі.

Суд вважає, з огляду на надані державним виконавцем документи в їх сукупності, не доведені факти ухилення боржника від виконання зобов`язань встановлених судовими рішеннями, обізнаність про наявність виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 , при цьому, факт перетину боржником державного кордону не може свідчити про ухилення від виконання рішення.

З огляду на наведе, суд не вбачає законних підстав для задоволення подання державного виконавця.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Центральний відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено 03 червня 2019 року.