Постанова

від 11.04.2019 по справі 911/1694/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2019 р. м. Київ Справа№ 911/1694/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Вайнер Є.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 11.04. 2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛІАКРА" на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.09.2018 про залишення позову без розгляду

у справі №911/1694/18 (суддя Грабець С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛІАКРА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівський завод органічних рідин"

про стягнення заборгованості в сумі 9 992 050,00 грн.

В судовому засіданні 11.04.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Каліакра" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" 9 992 050,00 грн. суми попередньої оплати за невиконані відповідачем зобов`язання з поставки оксигенату органічних речовин "ОКСКОР" за договором від 07.04.2015.

Позов обґрунтований порушенням ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" своїх зобов`язань за укладеним сторонами договором у частині поставки товару, попередньо оплаченого ТОВ "Каліакра".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2018 у справі № 911/1694/18 залишено позов без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку з укладенням сторонами третейської угоди про передачу усіх спорів, що виникають з Договору, на вирішення третейського суду та поданням ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" заперечення проти вирішення спору в господарському суді.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права (ст.ст. 60, 61 ГПК України).

На переконання апелянта, відповідачем не забезпечено участь в судовому засіданні першої інстанції уповноваженого представника, а подані ОСОБА_2 заяви та клопотання є такими, що не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки підписані не уповноваженою особою, відтак оскаржувана ухвала постановлена на підставі клопотання, яке було подано не уповноваженою особою.

Заперечуючи проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, представник відповідача звертає увагу на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, та безпідставність доводів позивача про відсутність повноважень представника відповідача ОСОБА_2 на вчинення від імені ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" процесуальних дій.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 у справі №911/1694/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛІАКРА" задоволено. Ухвалу Господарського суду Київської області від 05.09.2018 у справі № 911/1694/18 скасовано.

Справу № 911/1694/18 направлено для розгляду до Господарського суду Київської області.

Постановою Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №911/1694/18 постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 скасовано, справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі №911/1694/18 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 28.03.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 оголошено перерву у справі на 11.04.2019.

26.03.2019 від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтовано об`єктивною неможливістю розгляду даної справи апеляційним судом до набрання законної сили рішенням у справі №911/2191/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ Фастівський завод органічних рідин , оформленого протоколом від 14.08.2018, оскільки у вказаній справі оскаржується акт, на підставі якого ґрунтуються повноваження представника відповідача ОСОБА_2, який підписав та подав клопотання про залишення позову без розгляду, яке було задоволено Господарським судом Київської області у даній справі.

05.04.2019 від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження.

Розглянувши вищезазначене клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Пунктом 5 частиною 1 статті 227 ГПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Про зупинення провадження у справі виноситься ухвала, яка в силу ст.234 ГПК України має, зокрема, містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

У відповідності до п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи. При цьому пов`язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовні та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").

Суд апеляційної інстанції у даній справі не позбавлений можливості встановити обставини наявності/відсутності повноважень представника ТОВ Фазор ОСОБА_2

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирішення спору у справі №911/2191/18, не може бути перешкодою для встановлення всіх обставин у даній справі №911/1694/18.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 11.04.2019 подав клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду, після чого подав клопотання про залишення без розгляду свого клопотання про відмову від апеляційної скарги, підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 11.04.2019 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2015 між ТОВ "Каліакра" і ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" укладено Договір, у пункті 5.2 якого сторони погодили, що у разі неможливості врегулювати спір за цим договором в позасудовому порядку шляхом переговорів, даний спір буде переданий на розгляд та остаточне вирішення в постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації "Ліга Юридичного захисту інтересів споживачів" відповідно до регламенту даного суду, з яким сторони можуть ознайомитись на офіційному сайті третейського суду: http://treteyskiy-sud.com.ua. При цьому матеріальним правом для вирішення спорів за цим договором є матеріальне право України. Розгляд спору третейський суд здійснює у складі одного судді. Мова судочинства - українська. Сторони домовились, що розгляд спору у третейському суді буде проходити тільки на підставі представлених сторонами третейському суду письмових матеріалів, без проведення усного слухання та виклику представників сторін. Адреса третейського суду: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/2, оф. 69.

ТОВ "Каліакра" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" суми попередньої оплати за невиконані відповідачем зобов`язання з поставки оксигенату органічних речовин "ОКСКОР" за Договором.

До початку розгляду справи по суті ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" подало відзив на позовну заяву ТОВ "Каліакра" та клопотання про залишення позову без розгляду з посиланням на наявність у Договорі третейського застереження щодо передачі усіх спорів між сторонами на вирішення третейського суду.

Зазначені відзив і клопотання підписані представником відповідача ОСОБА_2, яким на підтвердження своїх повноважень надано копію довіреності від 16.08.2018, видану генеральним директором ТОВ "Фастівський завод органічних рідин". Зі змісту цієї довіреності вбачається, що представник уповноважений на ведення від імені довірителя справи в судах всіх інстанцій з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, у т.ч. на повне або часткове визнання позову.

Відповідно до інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, органами управління ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" є: загальні збори учасників, дирекція, генеральний директор. Повноваження генерального директора товариства обмежені: "згідно із статутом діє виключно на підставі рішення дирекції".

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Пунктом 1 ч. 1, ч.ч. 3, 9 ст. 60 ГПК України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Враховуючи викладене, повноваження представника відповідача, який підписав клопотання про залишення про залишення позову без розгляду, підтверджені довіреністю, яка належним чином видана особою, яка наділена відповідними повноваженнями.

Колегія суддів приймає до уваги твердження представника ТОВ "Фастівський завод органічних рідин", що під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем жодних зауважень, заперечень чи сумнівів з приводу повноважень представника відповідача не заявлялося.

Єдиною підставою подання апеляційної скарги є твердження про відсутність у представника ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" повноважень на представництво товариства та вчинення від його імені процесуальних дій.

Генеральний директор ТОВ "Фастівський завод органічних рідин", видаючи довіреність на ім`я ОСОБА_2 на представництво інтересів, діяв на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ "Фастівський завод органічних рідин".

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

Відповідно до положень Статуту ТОВ "Фастівський завод органічних рідин", вищим органом товариства є Загальні збори Учасників товариства (п. 7.2 Статуту). Рішення вищого органу товариства є обов`язковими для виконання учасниками і виконавчим органом, якщо вони не суперечать Статуту і діючому законодавству (п. 7.9 Статуту).

При цьому, Генеральний директор забезпечує виконання рішення Дирекції та Загальних зборів учасників товариства (п. 7.10 Статуту).

Як вбачається з рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" від 14.07.2018 Генерального директора товариства було уповноважено на видачу від імені та в інтересах товариства довіреностей на представництво інтересів товариства перед третіми особами та, відповідно, директор, видаючи довіреність на відповідного представника, діяв на виконання такого рішення вищого органу управління товариства, у зв`язку з чим був належним чином уповноважений на вчинення таких дій.

Враховуючи викладене, довіреність на ім`я ОСОБА_2 видана Генеральним директором ТОВ "Фастівський завод органічних рідин", належним чином уповноваженим на видачу довіреності на підставі відповідного рішення Загальних зборів ТОВ "Фастівський завод органічних рідин".

Вказана довіреність ніким не оскаржена та не скасована у встановленому законом порядку, що виключає будь - які підстави стверджувати про відсутність повноважень у представника відповідача ОСОБА_2 на вчинення дій від імені ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" процесуальні дії.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Так, передача спору до третейського суду не є обмеженням права на судовий захист, а являється окремим, альтернативним способом захисту прав і свобод від порушень і протиправних посягань, гарантованим Конституцією.

Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Передача спору на розгляд до третейського суду є правомірною, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (рішення у справі "Девір проти Бельгії" від 27.02.1980).

В обґрунтування заперечень на клопотання про залишення позову без розгляду, представник позивача послався на відсутність згоди позивача на передачу цього спору на розгляд третейського суду.

Судом першої інстанції було обґрунтовано спростовано доводи представника позивача з посиланням на положення ч. 1 ст. 627 ЦК України, згідно з якими, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

Частиною 5 ст. 4 ГПК України встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди", юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Судом першої інстанції правомірно спростовано доводи представника позивача про відсутність окремої угоди, як необхідної умови для передачі цього спору на розгляд третейського суду, положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди", відповідно до яких третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Судом встановлено, що п. 5.2. договору, який містить третейське застереження, є чинний, не визнаний судом недійсним та може бути виконаним.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає обґрунтованими з вищевикладених підстав.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛІАКРА" на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.09.2018 про залишення позову без розгляду у справі №911/1694/18.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛІАКРА" на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.09.2018 про залишення позову без розгляду у справі №911/1694/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 05.09.2018 про залишення позову без розгляду у справі №911/1694/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/1694/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 05.06.2019 після виходу членів колегії суддів з тривалих відпусток.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б.Михальська

А.І. Тищенко