Постанова

від 03.06.2019 по справі 904/4951/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019 року м.Дніпро Справа № 904/4951/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Елтехкомп на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі №904/4951/18 (суддя Васильєв О.Ю.), повний текст рішення складено 13.03.2019

за позовом Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі , м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Елтехкомп , м. Дніпро

про стягнення 1797393,89 грн., -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Акціонерне товариство ДТЕК Дніпровські електромережі звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Елтехкомп про стягнення 1797393,89грн., з яких 328668,10грн. - штраф, 1234458,95грн.- пеня та 234266,84 грн. - сума податкового кредиту за договором про закупівлю товару №308-ДнОЭ від 13.05.2016.

Позовні вимоги в частині стягнення 1563127,05грн. обґрунтовані порушенням відповідачем строків поставки товару, передбачених умовами договору про закупівлю товарів №308-ДнОЭ від 13.05.2016, у зв`язку з чим позивач просить стягнути нараховані на підставі умов пункту 7.2 договору штраф та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Вимоги про стягнення 234266,84грн. мотивовані порушенням відповідачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 4.2 договору про закупівлю товарів №308-ДнОЭ обов`язку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позивач поніс збитки у вказаній сумі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі №904/4951/18 позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Елтехкомп на користь Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електричні мережі 328668,10грн. штрафу та 1234458,95грн. пені.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 234266,84грн. основного боргу залишені без розгляду.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване порушенням відповідачем обумовлених сторонами строків поставки товару, у зв`язку з чим суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення передбаченої умовами пункту 7.2 договору про закупівлю товару №308-ДнОЭ від 13.05.2016 неустойки у вигляді штрафу та пені.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач звернувся з позовом до суду в межах позовної давності, оскільки пунктом 7.10 договору про закупівлю товару №308-ДнОЭ від 13.05.2016 сторони встановили позовну давності для вимог про стягнення з постачальника неустойки у три роки, тому відмовив у задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення штрафу та пені.

У зв`язку з реєстрацією податкових накладних в грудні 2018 року, на адресу Господарського суду Дніпропетровської області 15.01.2019 від позивача надійшла заява б/н від 14.01.2019 (а.с.140) про залишення без розгляду позовних вимог про стягнення 234266,84грн., у зв`язку з чим, на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд залишив без розгляду позовні вимоги в цій частині.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Елтехкомп звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі №904/4951/18 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На думку скаржника позивач неправильно визначив початок перебігу строку виконання зобов`язання, у зв`язку з чим нарахував пеню за період, який перевищує прострочення виконання зобов`язання за договором про закупівлю товару №308-ДнОЭ від 13.05.2016.

Скаржник вважає, що встановлений умовами пункту 5.1 договору про закупівлю товару №308-ДнОЭ від 13.05.2016 шістдесяти денний строк поставки товару починає свій перебіг з дати отримання ним письмової заявки від позивача, а не з дати реєстрації поштового відправлення у відділенні поштового зв`язку, як то визначено позивачем.

Посилаючись на надмірно великий розмір штрафних санкцій, що ставить відповідача у невигідні економічні умови, скаржник звертає увагу на необхідність врахувати інтереси сторін, надати оцінку розміру заявленої до стягнення неустойки розміру невиконаного зобов`язання, чого не зробив місцевий господарський суд, у зв`язку з чим безпідставно не зменшив суму штрафу та пені.

Скаржник наголошує на тому, що подвійне притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що виявилось у стягненні з нього штрафу та пені за порушення строків поставки товару, суперечить статті 61 Конституції України.

Скаржник вважає, що позивач з вимогами про стягнення неустойки звернувся до господарського суду з пропуском встановленої частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України спеціальної скороченої позовної давності, тому місцевий господарський суд безпідставно не застосував позовну давність за заявою відповідача.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її доводів, просить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач вважає, що місцевий господарський суд правомірно не застосував за заявою відповідача позовну давність до вимог про стягнення неустойки, оскільки встановлений статтею 258 Цивільного кодексу України строк спеціальної позовної давність збільшений за домовленістю сторін (пункт 7.10 договору про закупівлю товарів №308-ДнОЭ від 13.05.2016) до трьох років, що узгоджується з положеннями статті 259 Цивільного кодексу України.

Посилаючись на пункт 5.1 договору про закупівлю товарів №308-ДнОЭ від 13.05.2016, відповідно до якого поставка товару повинна відбутися протягом 60 календарних днів після відправлення письмової заявки замовником, позивач не погоджується із доводами скаржника стосовно кінцевого строку виконання зобов`язань з поставки товару. Скаржник останнім днем строку поставки товару визначає 10.08.2016 - це день, коли спливають 60 днів з моменту отримання ним письмової заявки. Позивач же зазначає, що пунктом 5.1 договору про закупівлю товарів №308-ДнОЭ від 13.05.2016 встановлено, що строк виконання обов`язку з поставки товару спливає на 60-й день з моменту саме відправки замовником письмової заявки, а не її отримання постачальником, тому повинен рахуватися з 06.06.2016 - дня відправки такої заявки, а спливає - 05.08.2016, тому строк нарахування пені повинен обчислюватися з 06.08.2016.

Наведені скаржником обставини щодо нарахування надмірно великих штрафних санкцій й наявність загрози нормальної роботи підприємства відповідача, на думку позивача є наслідком господарської діяльності відповідача, його власного комерційного розрахунку і ризику та не є тими винятковими обставинами, при встановленні яких законодавець пов`язує можливість зменшення судом їх розміру. Договором про закупівлю товарів №308-ДнОЭ від 13.05.2016 сторони передбачили відповідальність за порушення його умов у вигляді сплати штрафних санкцій, які були нараховані позивачем і не становлять надмірно великих сум, на підставі яких позивач намагається отримати невиправдані додаткові прибутки.

Позивач зазначає, що відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України і статті 230 Господарського кодексу України, штраф та пеня є формами неустойки, тобто не являються окремими і самостійними видами юридичної відповідальності, тому одночасне стягнення з боржника, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2019 колегією суддів у складі головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів Білецької Л.М., Пархоменко Н.В. відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Елтехкомп на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі №904/4951/18.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №411 від 13.05.2019, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Пархоменко Н.В., відповідно до протоколу повторного розподілу судової справи між суддями, визначено колегію суддів для розгляду справи №904/4951/18 у складі: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

У судовому засіданні 03.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Публічне акціонерне товариство ДТЕК Дніпрообленерго (організаційно-правову форму та назву змінено на Акціонерне товариство ДТЕК Дніпровські електромережі ) (покупець) уклало 13.05.2016 з Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Елтехкомп (постачальник) договір про закупівлю товару №308-ДнОЭ (далі - Договір; а.с.19-31).

Відповідно до умов пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, зазначений у специфікації, а покупець прийняти і оплатити такий товар, код ДК 016-2010: 27.12.1 апаратура електрична для комутації чи захисту електричних кіл, на напругу більше ніж 1000В, 2015-2016 року виготовлення в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно із специфікацією.

Загальна вартість товару відповідно до специфікації становить 6573362,09грн.

У пункті 5.1 Договору сторони узгодили строк поставки товару протягом 60 календарних днів після відправлення письмової заявки замовником на протязі дії договору. Поставка товару на склад покупця здійснюється з обов`язковим попереднім узгодженням дня, часу і кількості товару що поставляється з покупцем.

Заявка направляється покупцем за допомогою технічних засобів зв`язку (факсом та/або електронним листом) постачальнику по реквізитам, вказаним у пункті 12.13 та/або у розділі 14 цього договору, з обов`язковим наступним направленням рекомендованого письмового повідомлення кур`єрською поштою та/або поштовим відділенням зв`язку Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта (УДППЗ Укрпошта ).

Письмова заявка, вказана у цьому договорі вважається отриманою постачальником на 5 (п`ятий) календарний день з дати реєстрації покупцем рекомендованого листа у відділенні поштового зв`язку УДППЗ Укрпошта та/або з дати реєстрації письмового повідомлення кур`єрською поштою, або в день особистого вручення уповноваженому представнику постачальника (підпункти 5.1.1, 5.1.2 пункту 5.1 Договору).

Товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (пункт 5.5 Договору).

Відповідно до пункту 7.2 Договору, у разі поставки товару з порушенням строку, передбаченого у цьому договорі, постачальник несе перед покупцем наступну відповідальність:

- у випадку прострочення поставки товару в межах 10 (десять) календарних днів постачальник, на письмову вимогу покупця, сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від суми цього договору (підпункт 7.2.1 пункту 7.2 Договору)

- у випадку прострочення поставки товару понад 10 (десять) календарних днів постачальник, на письмову вимогу покупця, починаючи з 11 (одинадцятого) календарного дня сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару або товару поставленого з порушенням строків, за кожен день прострочення (підпункт 7.2.2 пункту 7.2 Договору).

Пунктом 7.10 Договору сторони визначили, що строк нарахування покупцем постачальнику штрафних санкцій за договором не обмежується шістьма місяцями з моменту невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за договором, у зв`язку з чим штрафна санкція підлягає нарахуванню за весь період порушення зобов`язання. Сторони домовились встановити строк позовної давності для вимог про стягнення з постачальника неустойки (штрафу, пені) в три роки.

Покупець 06.06.2016 направив на адресу відповідача письмову заявку №36702/1045 від 03.06.2016 (а.с.32-34) на поставку обумовленого сторонами в специфікації товару, яку постачальник отримав 10.06.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.35).

Відповідач поставив відповідачу товар на загальну суму з ПДВ 6573362,05грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- за видатковою накладною №426 від 14.11.2016 на суму 531165,00грн. (а.с.36);

- за видатковою накладною №462 від 21.12.2016 на суму 860160,00грн. (а.с.38);

- за видатковою накладною №493 від 29.12.2016 на суму 501326,00грн. (а.с.40);

- за видатковою накладною №5 від 13.01.2017 на суму 676780,01грн. (а.с.42);

- за видатковою накладною №7 від 16.01.2017 на суму 364525,01грн. (а.с.44);

- за видатковою накладною №23 від 01.02.2017 на суму 789710,00грн. (а.с.46);

- за видатковою накладною №25 від 03.02.2017 на суму 199610,00грн. (а.с.48);

- за видатковою накладною №31 від 08.02.2017 на суму 406845,00грн. (а.с.50);

- за видатковою накладною №64 від 07.04.2017 на суму 388535,00грн. (а.с.52);

- за видатковою накладною №69 від 07.04.2017 на суму 449105,02грн. (а.с.54);

- за видатковою накладною №91 від 17.05.2017 на суму 189981,01грн. (а.с.56);

- за видатковою накладною №92 від 19.05.2017 на суму 98820,00грн. (а.с.58);

- за видатковою накладною №96 від 17.05.2017 на суму 173985,00грн. (а.с.60);

- за видатковою накладною №98 від 06.06.2017 на суму 369345,00грн. (а.с.62);

- за видатковою накладною №115 від 23.06.2017 на суму 321680,00грн. (а.с.64);

- за видатковою накладною №117 від 27.06.2017 на суму 251790,00грн. (а.с.66);

У зв`язку з порушенням передбачених пунктом 5.1 Договору строків поставки товару, покупець звернувся до постачальника із претензією №74028/1001 від 14.12.2017 (а.с.71-74) про сплату нарахованих на підставі пункту 7.2 Договору штрафних санкцій в загальному розмірі 1563127,05грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Елтехкомп відповіді на претензію не надало.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Апеляційний господарський суд зазначає, що у відповідності до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами у справі Договір про закупівлю товару, порушення умов якого є підставою звернення з позовом у цій справі, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Положеннями частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

З огляду на наведені положення Цивільного кодексу України, принцип свободи договору визначається як передбачена законом одна з основних засад цивільного права, що встановлює для суб`єктів договірних відносин свободу, в тому числі, щодо визначення умов договору.

У пункті 5.1 Договору сторони дійшли згоди, що товар повинен бути поставлений продавцем протягом 60 календарних днів після відправлення письмової заявки. Заявка направляється покупцем постачальнику за допомогою технічних засобів зв`язку (факсом та/або електронним листом) з обов`язковим наступним направленням рекомендованого письмового повідомлення кур`єрською поштою та/або поштовим відділенням зв`язку Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта . Письмова заявка вважається отриманою постачальником на 5 (п`ятий) календарний день з дати реєстрації покупцем рекомендованого листа у відділенні поштового зв`язку та/або з дати реєстрації письмового повідомлення кур`єрською поштою, або в день особистого вручення уповноваженому представнику постачальника.

Таким чином, сторони дійшли згоди що початком перебігу шістдесяти денного строку виконання зобов`язань з поставки товару є день саме відправки письмової заявки у визначений договором спосіб, а не її отримання.

Для звернення до відповідача із відповідною заявкою позивач скористався засобом поштового зв`язку і направив заявку 06.06.2016, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення.

Оскільки датою реєстрації письмової заявки у відділенні поштового зв`язку є 06.06.2016, то на підставі умов пункту 5.1 Договору саме цей день є початком перебігу шістдесяти денного строку виконання зобов`язання з поставки товару, а останнім днем поставки є 05.08.2016.

Як встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не заперечується сторонами, першу поставку відповідачем здійснено 14.11.2016, а останню - 27.06.2017, тобто з порушенням встановленого пунктом 5.1 Договору строку.

За змістом статі 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Наведена норма встановлює види забезпечення виконання зобов`язання, а також можливість встановити інші види забезпечення виконання зобов`язання договором або законом, що узгоджується з положенням статті 627 Цивільного кодексу України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із частиною 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У пункті 7.2 Договору сторони передбачили обов`язок постачальника сплатити 5% штрафу від суми договору у випадку прострочення поставки товару в межах 10 календарних днів, а у випадку прострочення поставки товару понад 10 календарних днів сплату неустойки у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару або товару, поставленого з порушенням строків, за кожен день прострочення.

Апеляційний господарський суд не погоджується з доводами скаржника про порушення статті 61 Конституції України щодо подвійного притягнення відповідача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення внаслідок стягнення з нього передбачених умовами пункту 7.2 Договору штрафу та пені за порушення строків поставки товару.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Враховуючи наведене, погодження сторонами в Договорі відповідальності у вигляді сплати штрафу 5% від суми Договору та 0,1% пені від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, а також положенням статті 546 Цивільного кодексу України, тому одночасне стягнення зазначених штрафних санкцій не суперечить статті 61 Конституції України.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 17.05.2018 у справі №910/6046/16.

Оскільки встановленими обставинами справи підтверджується порушення відповідачем строків поставки товару за Договором понад 10 календарних днів, місцевий господарський суд правомірно задовольнив вимоги про стягнення 5% штрафу від суми договору та пені, нарахованої на залишок суми непоставленого товару за період з 16.08.2016 по 26.06.2017.

Доводи скаржника щодо початку перебігу строку виконання зобов`язання по поставці товару з 10.06.2016 - дати отримання ним письмової заявки від позивача, спростовуються встановленими обставинами справи, оскільки позивач скористався своїм правом відправлення письмової заявки засобом поштового зв`язку, а не особистого її вручення повноважному представнику постачальника, тому днем початку перебігу такого строку є 06.06.2016 - дата реєстрації поштового відправлення у відділенні поштового зв`язку, що не суперечить умовам пункту 5.1 Договору.

У наданому контррозрахунку суми штрафу скаржник зазначає період заборгованості з 10.08.2016 по 19.08.2016 (10 днів), а у контррозрахунку пені початок періоду прострочення виконання зобов`язання з поставки товару визначає 20.08.2016.

Апеляційний господарський суд зазначає, що підпункт 7.2.2 пункту 7.2 Договору визначає умову , з настанням якої підлягає застосуванню такий вид неустойки як пеня - якщо прострочення виконання зобов`язання перевищує 10 календарних днів. Встановлений зазначеним положенням Договору розмір пені стягується за кожен день прострочення, в той час як скаржник у контррозрахунку пені фактично зменшив ним же визначений період заборгованості на 10 календарних днів.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України).

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, а зменшення штрафних санкцій є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Таким чином, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити: чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання зобов`язання; наслідків порушення зобов`язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Відповідно до статей 42, 74 Господарського процесуального кодексу України сторони в судовому процесі мають право надавати пояснення, подавати заяви та клопотання і доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач у наданих місцевому господарському суду 13.12.2018 доповненнях до відзиву (а.с.102) зазначив, що стягнення надмірно великих штрафних санкцій може негативно вплинути на здійснення ним подальшої господарської діяльності, проте не заявляв про свій скрутний фінансовий стан, не подавав відповідних доказів і не посилався на інші обставини, які б свідчили, що даний випадок відноситься до тих виняткових випадків, за наявності яких господарський суд може зменшити розмір неустойки.

Апеляційний господарський суд враховує, що Договором позивачу наданий значний термін для поставки товару - два місяці, в той час як період прострочення виконання постачальником своїх зобов`язань за Договором становить майже одинадцять місяців, а сума пені за несвоєчасну поставку товару не є надмірно великою, виходячи із загальної вартості товару, що підлягає поставці.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд відхиляє аргументи скаржника щодо наявності виключних підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Місцевий господарський суд правомірно відмовив у застосуванні позовної давності до вимог про стягнення неустойки.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із частиною 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

У пункті 7.10 Договору сторони збільшили позовну давність для вимог про стягнення з постачальника неустойки (штрафу, пені) до 3-х років.

Оскільки датою початку прострочення поставки товару на вартість якого нарахована неустойка (штраф, пеня) є 06.08.2016, останнім днем звернення з вимогами про її стягнення є 06.08.2019, в той час як позивач звернувся з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області 02.11.2018, тобто у межах строку позовної давності.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Елтехкомп на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі №904/4951/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі №904/4951/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 05.06.2019.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді Л.М. Білецька

Т.А. Верхогляд